Постанова

від 04.12.2024 по справі 761/10351/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 761/10351/24

Провадження № 22-ц/824/14504/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 04 грудня 2024 року

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Желепи В.В.

сторони: позивачі ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Універмаг»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого у складі судді Сіромашенко Н.В. 24 червня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 розу позивачі звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Перший Універмаг», в якому просили: стягнути з ТОВ «Перший Універмаг» на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 4300,00 грн.; стягнути з ТОВ «Перший Універмаг» на їхню користь моральну шкоду у розмірі 75 000,00 грн., а також понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 17.10.2023 позивачка ОСОБА_2 , в інтересах своєї матері ОСОБА_1 , звернулись до Ательє в Центральний універсальний магазин Києва, яке розташоване на 6-му поверсі, послуги ательє надавались ТОВ «Перший Універмаг» з метою отримання послуги ремонту одягу, а саме зменшення розміру дитячої курточки з 74 на 68 розмір.

Позивачами було надано відповідачу дитячу курточку, рожевого кольору, італійського бренду «Блю Кідз», розмір 74, з метою перешиття її на менший розмір.

Зазначають, що працівник ТОВ «Перший Універмаг» прийняв курточку, попередньо її оглянувши та вислухавши побажання позивачів, після чого працівником була виписана квитанція № 645, із зазначеною датою приймання 17.10.2023 та датою видачі 20.10.2023.

Крім того, відповідно до квитанції № 645 було розписано перелік необхідних послуг, метою яких було надання позивачу товару (курточки) з новими необхідними позивачам характеристиками розміру.

Вказують, що вартість роботи склала 3000,00 грн., дитяча курточка, яка була придбана за 1300,00 грн., була зіпсована та стала такою, що у разі її використання могла б завдати шкоди життю та здоров`ю 6-місячній дитині, через загрозу задухи шляхом задушення горловиною курточки шиї дитини. Зазначають, що ними було сплачено в повному обсязі вартість послуг, що підтверджується фіскальним чеком від 17.10.2023 ФН 300746863. 18.10.2023 о 15.22 год. позивача ОСОБА_2 , було повідомлено про те, що працівниками відповідача було виконано роботу щодо зменшенню курточки та повідомлено про можливість забрати її.

18.10.2023 позивачі приїхали до ательє для отримання перешитої дитячої куртки, де адміністратор ательє ОСОБА_5 принесла гарну красиву сумочку. з якої витягла яскраву коробку, а з коробки курточку та швидко показала її, не показавши горловину, закриту великим капюшоном, що пошита на 6-місячну дитину і потім вклала курточку в коробку, яку вложила в фірмову сумочку.

Зазначають, що вдома позивачі розгорнули пакунок і розстебнули блискавку, то по горловині встановили, що курточка по горловині виглядала дуже маленьким розміром, замірявши розмір по горловині ними було встановлено, що курточка до перешиву була 38 см., а в ательє зробили розміром усього 19 см., тому курточка не може використовуватися як одяг для 6-ти місячної дитини, оскільки вона зменшена до розміру передчасно народженої дитини. Вказують, що з вини працівників ательє курточка непридатна до користування як одяг для 6-ми місячної дитини.

24.10.2023 позивачі звернулися до відповідача з усною претензією, на яку так і не отримали відповідь.

15.11.2023 позивачами в приміщенні ЦУМА було надано письмову претензію адміністратору ОСОБА_6 та його помічниці ОСОБА_7 , але другий примірник претензії не було повернуто та відповіді станом на дату подачі позову не було надано.

Зазначають, що 09.02.2024 ними було направлено повторну претензію засобами поштового зв`язку, але відповіді на претензію не отримали.

Позивачі вважають дії працівників ательє недобросовісними, шахрайськими, з наданням неякісних послуг споживачу, які призвели до неможливості використовувати куртку в подальшому.

Крім того, позивачі зверталися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із зверненням, на яке була отримана відповідь про те, що на виконання вимог п. 2 Постанови Держпродспоживслужба листом від 03.11.2023 № 15.1.2-3/23208 звернулась до Міністерства економіки України з проханням прийняти рішення про здійснення заходу (контролю) за додержанням ТОВ «Перший універмаг» законодавства про захист прав споживачів за зверненням від 30.10.2023, але відповідно до листа Міністерства економіки України від 09.11.2023 №3632-06/60886-30, рішення щодо проведення позапланової перевірки за додержанням ТОВ «Перший універмаг» вимог законодавства про захист прав споживачів не прийнято.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 рокупозов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Перший Універмаг», третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про відшкодування моральної шкоди за порушення прав споживачів залишити без задоволення.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано належних, беззаперечних та достатніх доказів на підтвердження неякісного ремонту, виконаного відповідачем, а саме, наявності недоліків, істотних недоліків у виконаній роботі, причин таких недоліків, завданого збитку та його розміру, а тому позивачами недоведені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків, відтак не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу, в якій позивачі просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «Перший Універмаг» проти доводів апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні представник ТОВ «Перший Універмаг» адвокат Користін А.Г. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в судове засідання не з`явилися, судові повістки, які надсилалися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повернулися до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про день та час розгляду справ повідомлялася також належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2023 між ОСОБА_2 та ТОВ «Перший Універмаг» було укладено Публічний договір про надання послуг та виконання робіт з ремонту одягу, білизни, аксесуарів та побутового текстилю.

Позивачами було надано розкроєну річ, а саме полочка та спинка разом, рукава окремо, капюшон окремо, для зшиття всіх елементів, з урахуванням необхідності зменшення довжини рукава, довжини блискавки, пришивання капюшона, перекроїти плечі.

18 жовтня 2023 ОСОБА_2 надано послуги по ремонту одягу, а саме дитячої куртки, за які позивач сплатила 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 645 від 18.10.2023,яку було підписано особисто позивачем про отримання із зазначенням, що позивач отримує товар та не має претензій.

Позивачі в обґрунтування позову вказують на те, що ТОВ «Перший Універмаг» надало неякісні послуги по ремонту дитячої куртки, за які відповідач зобов`язаний повернути останнім сплачені ними кошти в розмірі 3000,00 грн. та вартість дитячої куртки у розмірі 1300,00 грн., а всього 4300,00 грн.

30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про захист свого права щодо неякісних послуг з ремонту дитячої куртки.

Листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на звернення ОСОБА_1 щодо повернення коштів за неякісний ремонт дитячої куртки повідомило про те, що відповідно Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування державної політики у сфері захисту прав споживачів відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, є Міністерство економіки України. Таким чином, прийняття рішення про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів відноситься до компетенції Міністерства економіки України. Держпродспоживслужба листом від 03.11.2023 № 15.12-3/23208 звернулась до Міністерства економіки України з проханням прийняти рішення про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ТОВ «Перший універмаг» законодавства про захист прав споживачів за зверненням від 30.10.2023. Відповідно до листа Міністерства економіки України від 09.11.2023 № 3632-06/60886-03 рішення щодо проведення позапланової перевірки за додержанням ТОВ «Перший універмаг» вимог законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення ОСОБА_1 від 30.10.2023 не прийнято.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з умовами частини третьої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Пунктом 22 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно з пунктом 3 цієї частини виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Пунктом 7 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (розрахунковий документ).

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Фактично між сторонами було укладено усний договір про надання послуг та виконання робіт з ремонту одягу, білизни, аксесуарів та побутового текстилю.

Відповідно до вимог ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Одним із видів публічного договору є договір побутового підряду (ч. 2 ст. 865ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 866 Цивільного кодексу України визначено, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 873 вказаного Кодексу, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Предметом доказування по даній справі є, зокрема, наявність недоліків, істотних недоліків у виконуваній роботі, наявність збитків та їх розміру, наявність причинно-наслідкового зв`язку між недоліками у роботі та діями підрядника ( виконавця робіт).

У п.12 та п. 15 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено такі поняття, як недолік та істотний недолік. Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами ч.1 та ч.6ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною другою статі 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи , а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до ательє яке знаходиться в ТОВ «Перший Універмаг», та принесли дитячу куртку для виконання певних робіт.

Роботи про які було домовлено зазначені в квитанції №645 від 17 жовтня, а саме: Рукав підняти по окату; Укоротити молнію з перекроєм клапана; заміна клапана; Перекрій плечових швів.

Також суд, дослідивши квитанцію №645 від 17 жовтня, встановив, що сторони домовились про певний перелік послуг, а саме: Рукав підняти по окату; Укоротити молнію з перекроєм клапана; заміна клапана; Перекрій плечових швів.

Позивачами зазначено, що вони принесли куртку на зменшення розміру та погодили вказаний боєм робіт.

Разом з тим, суд першої інстанції, оглянувши відео, яке було надано відповідачем ТОВ «Перший Універмаг», встановив, що позивачі принесли на перекрій частини куртки а не цілу куртку.

Отже, з вказаного переліку послуг не можливо встановити, які саме роботи ательє повинні були виконані: щодо зменшення розміру куртки чи її ремонт.

Тобто, твердження апелянтів про те, що вони принесли куртку на зменшення розміру, не відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які були предметом детального дослідження в суді першої інстанції, яким надана належна правова оцінка, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 липня 2024 рокубез змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат у зв`язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна