Постанова

від 11.12.2024 по справі 520/16454/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р. Справа № 520/16454/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.09.24 по справі № 520/16454/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель Трейд»

до Львівської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100250/2 від 08.05.2024;

- визнати протиправним та скасування картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001536 від 08.05.2024;

- стягнути з Львівської митниці Держмитслужби на користь «Кабель Трейд суму сплаченого судового збору у розмірі 6056,00 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що підприємством вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Львівська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель Трейд» до Львівської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100250/2 від 08.05.2024.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови Львівської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001536 від 08.05.2024.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабель Трейд» (вул. Сумський шлях, буд. 163-Г, м. Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 38632904) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Держмитслужби України (вул. Костюшко, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) сплачену суму судового збору у розмірі 6056,0 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 коп).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що під час розгляду документів було виявлено наступне:

- Платіжна інструкція № ПІ N:(MUR) 269 від 24.04.23 у розмірі 20 000 $, банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом.

- Згідно з Додатком № 8 До контракту № СT-13052020 від 13/05/2020 24/11/2023 Умови оплати: 20 000$ перед відправленням телексу / 20 881.00$ протягом 30 днів після дати телекс-релізу. Оскільки коносамент від 11.02.24 ME0824025864A, такий документ засвідчує прийняття вантажу до перевезення. А оплата була проведена вже, коли товар був у дорозі. Тобто умову контракту в частині оплати за товар, а саме передоплату не дотримано.

- Експортна декларація країни відправлення E20240001205711819 не містить будьяких відміток митних органів країни відправлення,які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару., Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту та дати подання МД, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- У розділі «Номер коносаменту» зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано.

- Відповідно до даних внесених у коносамент від 11.02.24 ME0824025864A Одержувачем є LLC "STEELNET" UKRAINE, SEVEROSYRETSKAYASTR. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити усіх умов такої операції, а відповідно і числового значення рівня митної вартості товару. При перевірці інформації про заявлену фірму одержувача, встановлено, що ТОВ «СТІЛНЕТ» (код ЄДРПОУ 37826757 ) фірма справді зареєстрована за даною адресою, а у зовнішньоекономічному контракті п.4.2 вказано, що оригінали документів необхідно направити на адресу , яка співпадає з місцем реєстрації даної фірми.

- CMR № 00320 від 29.04.24 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару являється компанія PE Koliadiuk Vasyl, разом з тим до митного оформлення декларантом надано ДОГОВІР № 38632904-1 ПРО ТРАНСПОРТНОЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ із ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- Згідно з п.1.3 вищезазначеного Договору «Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення. Однак,така заявка не надана.

- Рахунок на оплату № 5353 від 29 квітня 2024 р. містить перелік послуг з перевезення:

1. Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом: Qingdao, КИТАЙ - Gdansk, ПОЛЬЩА. Контейнер/а: MRKU21464932.

2. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. . Контейнер/а: MRKU21464933.

3. Транспортні послуги по маршруту: м. Прушків, ПОЛЬЩА - кордон України м/п Краковець. Автомобіль: НОМЕР_1 /АС8022XF.

Інформації про оплату за перевезення по маршруту Гданськ-Прушків не надано, а відстань між містами становить 400 км. Отже,відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару

На вимогу митного органу декларантом додатково надано:

- Видаткові накладні,

- Комерційний інвойс від 27.09.23 №2023092701, відповідно до якого вказано умови оплати: 16450,50 $ передоплата і 42 476,50 $ післяплата, а Платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.04.24 № ПІ N:(MUR) 269 засвідчує оплату 20 000$.

- Коносамент ME0824025864A, в якому вказано одержувача ТОВ "КАБЕЛЬ ТРЕЙД", на документі міститься напис TELEX RELEASE.

Документів щодо оплати за такі послуги не надано. Інших документів згідно з вимогою митного органу, а також документів,які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано.

Так, відповідно до наданих документів сторони погодили умови поставки FOB QUINGDAO.

На підтвердження таких витрат декларант позивача надав до митного оформлення рахунок №5353 від 29.04.2024, довідку №16979/А від 29.04.2024, договір перевезення № 38632904-1 від 17.05.2021, морську накладну (коносамент) №ME0824025864A від 11.02.24 та автотранспортна накладна (ЦМР) №00320 від 29.04.24.

Варто зазначити, що коносамент підтверджує перевезення морем від порту Quingdao (Китай) до порту Гданськ (Польща), а ЦМР засвідчує перевезення ТЗ від м. Прушків (Польща) до місця призначення на території України.

Такі ж відомості відображені у рахунку та довідці. Проте, варто звернути увагу, що жоден документ не містить інформації щодо перевезення товару від порту Гданськ до м. Прушків, що суттєво впливає на митну вартість, оскільки відстань складає приблизно 400 км, ба більше, невідомо яким способом товар потрапив з порту Гданськ до м. Прушків, чи залучався інший виконавець даного перевезення, адже ці всі фактори вказують прямо на те, що декларант не надав докази включення ВСІХ складових до митної вартості товару.

Представник позивача жодним чином не спростував таку розбіжність у своїй позовній заяві, що вкотре підтверджує про непідтверджений рівень митної вартості, а як наслідок, правомірність оскаржуваного рішення.

Платіжна інструкція № ПІ N:(MUR) 269 від 24.04.23 у розмірі 20 000 $, банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом.

Насамперед, представник позивача не заперечував, що банківський документ не містить відміток банку.

Отже, подання платіжної інструкції банківській установі не свідчить про виконання цієї операції банком, оскільки банк може відмовити у здійснення цієї операції.

Жодних доказів проведення цієї операції банком позивачем не надано. Тобто, на думку відповідача, по суті позивач надав на підтвердження оплати проект платіжного доручення. суд не звернув уваги, що надані позивачем документи для митного оформлення товару усупереч вимогам статті 254 Митного кодексу України не були перекладені українською мовою,

Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що митний орган зазначив, що Комерційний інвойс від 27.09.23 №2023092701, відповідно до якого вказано умови оплати: 16450,50 $ передоплата і 42 476,50 $ післяплата, а Платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.04.24 № ПІ N:(MUR) 269 засвідчує оплату 20 000$, що не відповідає змісту наданих декларантом документів.

Також надано коносамент ME0824025864A, в якому вказано одержувача ТОВ «КАБЕЛЬ ТРЕЙД», на документі міститься напис TELEX RELEASE. Документів щодо оплати за такі послуги не надано. Про які саме документи щодо оплати йде мова митним органом не зазначено. Крім того, посилання на те, що у коносаменті ME0824025864A зазначено одержувача ТОВ «Кабель Трейд» суперечить твердженню митного органу, що у вказаному коносаменті одержувачем зазначено ТОВ «СТІЛНЕТ».

Таким чином представник позивача вважає, митним органом була надана неналежна оцінка наданим ТОВ «Какбль Трейд» додатковим документам.

Отже, митна вартість товару згідно митної декларації № 24UA209230040084U4 від 02.05.2024 була повністю підтверджена наданими ТОВ «Кабель Трейд» документами, а необхідність витребування митним органом додаткових документів не була останнім обґрунтована з посиланням на норми чинного законодавства України. Відповідно, висновки митного органу щодо не підтвердження ТОВ «Кабель Трейд» задекларованої ним митної вартості товару, що стали підставою для винесення спірних рішень, є необгрунтованими, а самі рішення такими, що підлягають скасуванню.

Отже на переконання представника позивача, висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні від 03.09.2024 у справі № 520/16454/24 є правомірними, а саме рішення підлягає залишенню в силі.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13.05.2020 між компанією нерезидентом Chanqquand CommunicationTechnoloqyCoITD (продавець) та ТОВ «Кабель Трейд» було укладено контракт №СТ-13052020. На виконання контракту сторонами 24.11.2023 було підписано Додаток №8 до Контракту, у якому сторони погодили поставку партій товару на загальну суму 40 881 дол. США. Умови поставки FOB QUINGDAO, CHINA. Термін поставки 01.05.2024, умови оплати 20 000 дол. США перед відправленням телекс 20 881 дол. США протягом 30 днів після дати телекс-релізу. На виконання умов вказаного Додатку Продавцем на адресу Покупця виставлено інвойс №2023112401 від 24.11.2023р. на суму 40 881 дол. США, який було сплачено Покупцем частково у розмірі 20 000 дол. США, що відповідає умовам Додатку № 8 від 24.11.2023 до Контракту та підтверджено платіжною інструкцією в іноземній валюті від 24.04.2024. Товар визначений Додатком № 8 від 24.11.2023 до контракту було поставлено до м/п Краковець із залученням перевізника ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» згідно договору № 38632904-1 про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.05.2021, що підтверджено коносаментом №МЕ0824025864А від 14.02.2024 та міжнародною вантажно-митною декларацією (СМR) №00320 від 29.04.2024. 02.05.2024 ТОВ «Кабель Трейд» було сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Львівської митниці митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, яка того ж дня була прийнята митним органом з присвоєнням їй номеру 24UA209230040084U4. У митній декларації було заявлено митну вартість товару у розмірі 1926075,75грн., яка складається безпосередньо з інвойсної вартості товару та вартості транспортування товару від порту відвантаження до кордону України, що відповідає умовам FOB інкотермс 2010, що було підтверджено наступними документами:

- Комерційний інвойс №2023112401 від 24.11.2023;

- Коносамент №МЕ0824025864А від 14.02.2024;

- Міжнародну вантажно-митну декларацію(CMR) № 00320 від 29.04.2024;

- Пакувальний лист № 2023112401 від 24.11.2023;

- Платіжну інструкцію № 269 від 24.04.2024;

- Рахунок на оплату № 5353 від 29.04.2024;

- Довідку № 16979/А ввід 29.04.2024 про транспортно-експедиційні витрати;

- Додаткові угоди № 1 від 20.10.2020, № 2 від 01.12.2021, № 3 від 04.01.2024, № 8 від 24.11.2023 до Контракту № СТ-13052020 від 13.05.2020;

- Контракт № СТ-13052020 від 13.05.2020 з Специфікаціями №№ 1-9:

- Договір доручення № 03/04-2024 від 29.04.2024;

- Договір № 38632904-1 про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.05.2021;

- Митну декларацію країни відправлення №Е20240001205711819 від 24.11.2023;

- Декларацію про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту з електромагнітною сумісності обладнання № UA.TR. 059.D.069-24 від 01.05.2024 з додатком.

Позивач зауважує, що не зважаючи на підтвердження ТОВ «Кабель Трейд» числового значення задекларованої митної вартості товару, в порушення вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, митним органом 02.05.2024 було сформовано та направлено на адресу підприємства повідомлення, у якому митний орган зазначив про неможливість визначення митної вартості товарів, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена декларантом, а у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що у сукупності призвело до сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості.

Позивач вважає, що ТОВ «Кабель Трейд» вартість товару була підтверджена передбаченими ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами. Однак, відповідачем була надана неналежна оцінка додаткових документів та 08.05.2024р. Львівською митницею було прийнято рішення про відмову в оформленні митної декларації ТОВ «Кабель Трейд» № 24UA209230040084U4 від 25.03.2024, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001536 від 08.05.2024 та рішенням UA209230/2024/001536 від 08.05.2024 про коригування митної вартості.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість використання Львівською митницею Держмитслужби України резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 4,5,6 ст. 53 МК України).

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.

З матеріалів справи вбачається, що Львівська митниця Держмитслужби України отримавши від позивача документи встановила невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору(контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/100250/2 від 08.05.2024 визначивши митну вартість відповідно до ст.64 МК України за другорядним (резервним) методом.

Так, митним органом 02.05.2024 було сформовано та направлено на адресу підприємства повідомлення, у якому митний орган зазначив про неможливість визначення митної вартості товарів, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена декларантом, а у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що у сукупності призвело до сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, а саме:

- платіжна інструкція № ПІ N:(MUR) 269 від 24.04.23 у розмірі 20 000 $, банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом. Згідно Додатку № 8 До контракту № СТ-13052020 від 13/05/2020 24/11/2023 Умови оплати: 20 000$ перед відправленням телексу / 20 881.00$ протягом 30 днів після дати телекс- рклізу. Оскільки коносамент від 11.02.24 ME0824025864A, такий документ засвідчує прийняття вантажу до перевезення. А оплата була проведена вже коли товар був у дорозі. Тобто умову контракту в частині оплати за товар, а саме передоплату не дотримано;

- експортна декларація країни відправлення E20240001205711819 не містить будь- яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту та дати подання МД, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано;

- відповідно до даних внесених у коносамент від 11.02.24 ME0824025864A, одержувачем є LLC «STEELNET» UKRAINE, SEVEROSYRETSKAYA STR. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити усіх умов такої операції, а відповідно і числового значення рівня митної вартості товару. При перевірці інформації про заявлену фірму одержувача, встановлено, що ТОВ «СТІЛНЕТ» (код ЄДРПОУ 37826757) фірма справді зареєстрована за даною адресою, а у зовнішньоекономічному контракті п.4.2 вказано, що оригінали документів необхідно направити на адресу , яка співпадає з місцем реєстрації даної фірми;

- CMR № 00320 від 29.04.24 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія PE Koliadiuk Vasyl, разом з тим до митного оформлення декларантом надано договір № 38632904-1 Про транспортно- експедиторське обслуговування із ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Згідно п.1.3 вищезазначненого Договору: «Під кожне перевезення Клієнт надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення. Однак така заявка не надана. Рахунок на оплату № 5353 від 29 квітня 2024 р. Містить перелік послуг з перевезення:

1. Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України: за маршрутом: Qingdao, КИТАЙ - Gdansk, ПОЛЬЩА. Контейнер/а: MRKU2146493.

2. Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. Контейнер/а: MRKU2146493.

3. Транспортні послуги по маршруту: м. Прушків, Польща - кордон України м/п Краковець. Автомобіль: НОМЕР_1 / НОМЕР_2

Інформації про оплату за перевезення по маршруту Гданськ-Прушків не надано, а відстань між містами становить 400 км.

Колегія суддів бере до уваги, що по кожному з наведених питань позивачем надані відповідні аргументовані пояснення, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Що стосується зауважень митного органу щодо відсутності у платіжній інструкції № 269 від 24.04.2024 реквізитів, передбачених Постановою № 216, слід зазначити, що митним органом не конкретизовано, які саме необхідні реквізити відсутні і якою саме нормою вказаної Постанови передбачено обов`язковісь їх наявності.

При цьому, у спірному випадку мова йде про платіжну інструкцію № 269 від 24.04.2024, яка сформована в міжнародній банківській системі SWIFT, яка є міжнародною міжбанківською системою передачі інформації та здійснення платежів. Сама ця система не є платіжною, вона не виконує функцій розрахунку та взаємного клірингу між учасниками.

Оскільки ця система не є платіжною та не є внутрішньою системою України, то вона не підпадає під регулювання норм Постанови № 216 та Закону України «Про платіжні послуги».

Що стосується відсутності у платіжній інструкції № 269 від 24.04.2024 відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом, слід зазначити, що вказана платіжна інструкція була надана митному органу як роздруківка із системи клієнт-банк у тому вигляді, у якому дозволяє це зробити вказана програма банку.

Щодо посилання митного органу на не дотримання декларантом передбачених Контрактом умов оплати, варто зазначити, що згідно листа № 030524/В від 03.05.2024 експедитора ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», запит на надання телекс релізу для вивозу контейнеру MRKU2146493 згідно коносаменту HBL#ME0824025864A було надіслано агенту 24.04.2024 і отримано телекс 25.04.2024, що підтверджено скрінштом листування з агентом. Отже, платіж у розмірі 20 000 дол. США було здійснено ТОВ «Кабель Трейд» 24.04.2024 перед відправленням телексу, як це й передбачено Додатком № 8 від 24.11.2023 до Контракту.

Що стосується зауважень митного органу до форми та змісту експортної митної декларації, слід зазначити, що вказаний документ не є документом, що підтверджує вартість товару у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Крім того, у спірному випадку експортна митна декларація складена митним органом Китаю відповідно до вимог, встановлених у вказаній країні. Посилаючись на відсутність у вказаному документі певних реквізитів, митний орган не вказав на конкретні норми законодавства України або Китаю, що вимагають обов`язкової наявності таких реквізитів.

Щодо даних внесених у коносамент від 11.02.24 ME0824025864A, слід зазначити, що отримувачем у вказаному коносаменті зазначено ТОВ «Кабель Трейд». Крім того, коносамент також не визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України як документ, що підтверджує митну вартість товару.

Щодо перевізника компанії PE Koliadiuk Vasyl, яка зазначена у у графах 16 та 23 CMR № 00320 від 29.04.24, варто звернути увагу, що п.п. 2.2.4 Договору № 38632904-1 про транспортно-експедиторське обслуговування, що укладений 17.05.2021 між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (Експедитор) та ТОВ «Кабель Трейд» (Клієнт), передбачено право Експедитора доручити виконання цього договору третій особі, що й було зроблено Експедитором у спірному випадку. Разом із цим, ТОВ «Кабель Трейд» не може надати документи, що оформлюють взаємовідносини між ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та компанією PE Koliadiuk Vasyl, оскільки не є стороною цих взаємовідносин, а відповідні документи є комерційною таємницєю вказаних сторін.

Що стосується відсутності у наданих ТОВ «Кабель Трейд» документах інформації щодо перевезення товару від порту Гданськ до м. Прушків, колегія суддів звертає увагу, що разом із МД № 24UA209230040084U4 від 02.05.2024 ТОВ «Кабель Трейд» було надано Довідку про транспортно-експедиційні втитрати за в их. № 16979/А, що підписана директором ТОВ «Євро Форвардінг» 29.04.2024, та на яку посилається митний орган у своїй апеляційній скарзі.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, в тому числі навантажувально- розвантажувальні роботи, складські послуги, оформлення Т1, автоперевезення по маршруту Gdansk, Poland - Прушків, Poland становить 69 144,22 грн. А міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України за маршрутом: м. Прушків, Poland - кордон України м/п Краковець в а/т АС 8022 НЕ / НОМЕР_3 становить 33 685 грн.

Вказане спростовує твердження митного органу щодо відсутності відомостей у наданих ТОВ «Кабель Трейд» документах відносно вартості перевезення товару не тільки від м. Гданськ до м. Прушків, а й до безпосереднього місця пропуску на кордоні з Україною.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про відсутність розбіжностей у наданих декларантом до митного оформлення документах.

При цьому, варто окремо зазначити, що згідно Додатку № 8 від 24.11.2023 до Контракту № СТ-13052020 від 13.05.2020, умови поставки - FOB QUINGDAO, CHINA, Інкотермс 2010.

FOB (... named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (... назва порту відвантаження) термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Згідно гр. 12 МД 24UA209230040084U4 від 02.05.2024, під час оформлення товару ТОВ «Кабель Трейд» було заявлено митну вартість у розмірі 1 926 075,75 грн., яка складається з ціни товару за інвойсом (40 881 дол. США*39,5245=1 616 209,8945 грн.) та вартості транспортних витрат, підтверджених довідкою № 16979/А від 29.04.2024 про транспортно-експедиційні витрати у сумі 309 865,8555 грн, Договором № 38632904-1 про транспортно-експедиторське обслуговування від 17.05.2021 та рахунком на оплату № 5353 від 29.04.2024.

Тобто, вартість товару складається безпосередньо з інвойсної вартості товару та вартості транспортування товару від порту відвантаження до кордону України, що відповідає умовам FOB інкотермс 2010, що було підтверджено вказаними вище відповідними документами.

Підсумовуючи вищевикладене, зауваження митного органу до документів, що були надані на підтвердження митної вартості товару, оформленого МД 24UA209230040084U4 від 02.05.2024 є необгрунтованими.

Крім цього, з матеріалів справи встановлено, що незважаючи на безпідставність зауважень митного органу начебто про наявність певних розбіжностей у наданих ТОВ «Кабель Трейд» документах, для здійснення митного оформлення останнім були додатково надані на вимогу митного органу наступні документи: МД 22UA100100042902U6 від 18.11.2022; Комерційний інвойс № 2022062901 від 29.06.2022; МД 24UA100100027462U5 від 25.03.2024; Комерційний інвойс № 2023092701 від 27.09.2023; Комерційну пропозицію; Видаткові накладні № 54 від 12.01.2024, № 455 від 02.04.2024, № 1232 від 16.10.2023; Розрахунок собівартості кабелю типу FTTx; Інформаційний лист № 030524/В від 03.05.2024; Коносамент № МЕ0824025864А від 14.02.2024; Разунок на оплату № 5353 від 29.04.2024; Сертифікат № 0Р190103.ССТ0040 від 03.01.2019.

Розглянувши вказані документи, митний орган зазначив, що Комерційний інвойс від 27.09.23 №2023092701, відповідно до якого вказано умови оплати: 16450,50 $ передоплата і 42 476,50 $ післяплата, а Платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.04.24 № ПІ N:(MUR) 269 засвідчує оплату 20 000$, що не відповідає змісту наданих декларантом документів.

Також надано коносамент ME0824025864A, в якому вказано одержувача ТОВ «КАБЕЛЬ ТРЕЙД», на документі міститься напис TELEX RELEASE. Документів щодо оплати за такі послуги не надано. Про які саме документи щодо оплати йде мова митним органом не зазначено.

Крім того, посилання на те, що у коносаменті ME0824025864A зазначено одержувача ТОВ «Кабель Трейд» суперечить твердженню митного органу, що у вказаному коносаменті одержувачем зазначено ТОВ «СТІЛНЕТ».

Таким чином, митним органом була надана неналежна оцінка наданим ТОВ «Кабель Трейд» додатковим документам.

Отже, колегія суддів вважає, що митна вартість товару згідно митної декларації № 24UA209230040084U4 від 02.05.2024 була повністю підтверджена наданими ТОВ «Кабель Трейд» документами, а необхідність витребування митним органом додаткових документів не була останнім обґрунтована з посиланням на норми чинного законодавства України.

Відповідно, висновки митного органу щодо не підтвердження ТОВ «Кабель Трейд» задекларованої ним митної вартості товару, що стали підставою для винесення спірних рішень, є необгрунтованими, а самі рішення такими, що підлягають скасуванню.

Також, варто наголосити, що митні платежі за спірною декларацією у сумі 131 271,71 грн., які були сплачені ТОВ «Кабель Трейд» при випуску товару під гарантію згідно ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, були повернуті митним органом на рахунок підприємства 08.08.2024 ще під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених ч.1,2 ст.58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними або недостовірними.

Крім того, відповідачем не доведено, що митна вартість, визначеного ним за резервним методом грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено ч.2 ст.64 МК України.

Тому резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст.59-63МК України. Наведене не дає підстав вважати рішення Львівської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/100250/2 від 08.05.2024, обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог ч. 2 ст. 55 МК України.

Така позиція підтверджується практикою застосування ч. 2 ст. 55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Також, слід зазначити, що ч. 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Колегія суддів зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.

Отже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи митного органу щодо не підтвердження ТОВ «Кабель Трейд» задекларованої ним митної вартості товару, що стали підставою для винесення спірних рішень, є необгрунтованими, а рішення рішення Львівської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100250/2 від 08.05.2024 та картка відмови Львівської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001536 від 08.05.2024 такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року по справі № 480/10187/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 520/16454/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва