Постанова

від 10.12.2024 по справі 160/674/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/674/19Суддя І інстанції Кальник В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/674/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №160/674/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 № 636 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» в частині припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд за адресою вул. Бердянська, 1: тимчасова споруда без назви, вид діяльності торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; тимчасова споруда «Секонд Хенд», вид діяльності торгівля товарами колишнього вжитку (пункт 36 додатку); тимчасова споруда без назви, вид діяльності торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, належних ОСОБА_1 .

Стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 171502 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Дніпровської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2689,40 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №160/674/19 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №160/674/19 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі №160/674/19 касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №160/674/19 набрало законної сили 14 квітня 2021 року і на його виконання 18 серпня 2021 року судом видано виконавчі листи.

14 червня 2024 року до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 160/674/19.

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що отримавши виконавчі листи по справі №160/674/19 вона звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з метою їх виконання. Проте, листом за вих. № 04-10-10/18106 від 03 листопада 2021 року, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернуло ОСОБА_1 виконавчі листи без виконання, посилаючись на те, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не має відкритих рахунків у казначействі та в базі даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів не зареєстрований.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/674/19 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Вказує на те, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не виконує рішення суду і не сплачує кошти вже майже чотири роки, взагалі не відповідає на звернення позивача, а також заперечував у суді проти задоволення вимог позивача про зміну порядку виконання судового рішення.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та розгляд справи №160/674/19 призначено в порядку письмового провадження на 10 грудня 2024 року.

При цьому, до початку судового розгляду справи, скаржником було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за її участі.

Разом з тим, зважаючи на те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції в порядку письмового провадження, що в силу положень п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, дає підстави для її апеляційного перегляду в порядку письмового провадження, а також враховуючи те, що зазначеною ухвалою вирішено процедурне питання, що не викликає необхідності у наданні пояснень учасниками процесу, колегія суддів не вбачає необхідності у розгляді справи №160/674/19 у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначений статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, слід вказати, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем є правом, а не закріпленим обов`язком суду, під час прийняття рішення у справі.

Як встановлено судом, спірним є невиконання відповідачем судового рішення у цій справі в частині стягнення з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 171502 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням, а також стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Дніпровської міської ради судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2689,40 грн.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, в тому числі заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, оригінал виконавчого документа, судові рішення про стягнення коштів тощо.

Отже, колегія суддів зазначає, що існує окремий порядок виконання судового рішення про стягнення коштів з відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Тобто, враховуючи те, що рішення про стягнення коштів з боржника суб`єкта владних повноважень, в силу пункту 3 Порядку №845 виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства, то забезпечення його виконання не може бути вирішене шляхом встановлення судового контролю за виконанням такого рішення.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції, врахувавши обставини, які існували на час прийняття оскаржуваної ухвали, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 10 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун