Постанова

від 11.12.2024 по справі 420/195/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/195/24

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за позовом адвоката Ткач Тетяни Анатоліївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року адвокат Ткач Т.А., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ЮГ» (далі ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ») звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 28.09.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №9617271/37929409

- зобов`язати прийняти та врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість податку, зареєстровану контролюючим органом 26.09.2023 за №9248951506, подану ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ».

Також в позовній заяві адвокат просив стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, понесені товариством судові витрати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» - задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» від 28.09.2023 за №9617271/37929409.

Зобов`язав відповідача прийняти та врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість податку, зареєстровану у контролюючому органі від 26.09.2023 за №9248951506, подану ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ».

Суд стягнув з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,20 грн.

18 березня 2024 року адвокат Ткач Т.А., посилаючись на положення статей 134, 139 КАС України, подала до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. (а.с.1, т.2).

В обґрунтування даної заяви адвокат указує, що під час підготовки позову, його складення, подання до суду першої інстанції, ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» отримувало послуги адвоката.

Указане, як стверджує адвокат, підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 18.05.2023, додаткової угоди від 12.03.2023, акта виконаних робіт від 12.03.2024, копією платіжної інструкції.

При цьому, заявник зауважує на тому, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є документально підтвердженим та обґрунтованим; співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/195/24 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задоволено частково.

Суд стягнув з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції визнав, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4000 грн. і така сума, на думку суду, відповідає критерію співмірності, наведеному у частині 5 статті 134 КАС України, та підтверджується наданими доказами.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник покликаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №905/1795/18, зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання скаржника, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Також скаржник зауважував на тому, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Скаржник вважає, що розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, заявлений адвокатом, не доведений належними доказами.

ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим в задоволенні скарги просить відмовити, а додаткове рішення - залишити без змін..

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частини 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлюють, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, зауважила на тому, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Скаржник, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанови від 27.06.2018 у справі №905/1795/18, зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також скаржник зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» витрат на правничу допомогу, адвокат Ткач Т.А. (свідоцтво Серія ОД№004997від 19.04.2023) надала договір про надання правової допомоги від 18.05.2023, який укладений між адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якових та Партнери», в особі адвоката Ткач Т.А., з однієї сторони та ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ», в особі директора Великого Л.Л., з іншої сторони, відповідно до умов якого, сторони узгоджують, що вартість юридичних здійснюється на умовах визначених у додатковій угоді до цього договору (а.с.9, т.2).

Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги від 12.03.2023 сторони погодили, що вартість послуг адвоката складає 16 000 грн.

Сторони також погодили, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції здійснюється протягом 10 (десяти) днів з дня виставлення рахунку.

Також адвокатом наданий акт приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2023, згідно якого надана правова допомога:

- ознайомлення із документами та іншими матеріалами справи, попередні консультації (1 год.) 2500 грн;

- вивчення судової практики у подібних справах (1 год.) 2500 грн.;

- підготовка і подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення (3,24 год.) 8500 грн.;

-ознайомлення з відзивом на позовну заяву по справі №420/195/24 та подання відповіді на відзив (1год.)- 2500 грн.

Згідно акта наданих послуг, підписаного сторонами, під час розгляду судової справи №420/195/24 загальна вартість послуг адвоката, становить 16000 грн.(а.с.8, т. 2)

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що розмір витрат на правничу допомогу визначений судом є завищеним та не відповідає критеріям розумності, колегія суддів виходить з такого.

Так, висновуючи з того, що в цьому випадку слід оцінювати обсяг фактично наданих адвокатом послуг, зокрема, кількість витраченого часу, співмірність послуг категорії складності справи, колегія суддів установила, що справа, яка є предметом даного розгляду відноситься до справ незначної складності, розглядалася судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, зміст, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд першої інстанції оцінюючи складність справи, з урахуванням ціни позову, виконану представником роботу (надані послуги), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, дійшов правильного висновку, співмірним є розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у сумі 4000 грн.

На переконання колегії суддів, скаржник не довів того, що надані послуги були необґрунтованими, а також того, що визначена судом сума витрат на правничу допомогу адвоката є завищеною.

Відтак, на думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають лише частковій компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів враховує, що позицію ЄСПЛ у справі «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99 стосовно того, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат. Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правомірності висновку суду першої інстанції, скаржник в апеляційній скарзі не навів.

Будь-яких інших обставин, які б підтверджували безпідставність висновку суду про часткове задоволення заяви про відшкодування ТОВ «ЛОГІСТІК ЮГ» витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанцій не встановив.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 252, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за позовом адвоката Ткач Тетяни Анатоліївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТІК ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 11.12.2024.