Постанова

від 10.12.2024 по справі 580/3475/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3475/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Епель О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ" (далі - позивач, ТОВ "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській обл.), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 22.03.2024 №3500/23-00-07-04-01, відповідно до якого збільшено суму його грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі - ПДВ) у розмірі 238924,00грн (з них 191139,00грн - сума основного зобов`язання та 47785,00 грн - штрафна санкція).

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що при проведенні документальної перевірки, на підставі якої складено акт та прийнято оскаржуване ППР, службові особи відповідача дійшли помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльність позивача, ведення бухгалтерського обліку, подачі звітності, сплати податків. Такі висновки відповідача суперечать чинному законодавству, дійсним обставинам справи та матеріалам перевірки, є безпідставними, надуманими.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в задоволенні позову- відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відомостей ЄДРПОУ юридична особа, контрагент позивача з кодом ЄДРПОУ 35893156 (вказаний як код ЄДРПОУ ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» у ВН, ПН та ТТН позивача для декларування податкового кредиту) зареєстрована з 17.04.2008 та має назву ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» (Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Соборна, 103/10, приміщення 316) (https://clarity-project.info/edr/35893156). Підписант - Дементьєв Ян Теймуразович . Анульоване свідоцтво платника ПДВ 17.02.2023. За вказаною адресою також зареєстровані: ТОВ "БІПЕР ТРЕЙД", ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "ПАЛІТРА", ТОВ "НАРОДЖЕНІ В УКРАЇНІ".

Щодо доказів транспортування суд встановив обґрунтованість твердження відповідача щодо їх виписування раніше дат ВН та те, що вказана в них кількість товару не співпадає вказаним у ВН та ПН щодо кожної з партій, що підтверджує порушення пункту 187.1 ст.187 ПК України. Вказав, що виписування ПН з порушенням правила «першої події» (факти поставки товару згідно з ТТН) обґрунтовують доводи відповідача про безпідставне взяття позивачем на їх підставі податкового кредиту. Крім того, судом першої інстанції встановлено відсутність підписів уповноважених осіб перевізника та його печатки, що свідчить про обґрунтованість сумнівів відповідача щодо реальності посвідчуваних такими ТТН операцій.

Сукупність з відсутністю в даних ЄРПН відомостей про придбання сої, а в статистичних звітах - щодо її вирощування та відсутність основних засобів для зберігання, на переконання суду, доводять обґрунтованість доводів відповідача про ознаки безтоварності таких операцій та безпідставне взяття податкового кредиту за ними, що порушило обчислення розміру ПДВ для сплати в державний бюджет.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції надано невірну юридичну оцінку обставинам, що мають значення для справи. Це спричинило помилковість висновку суду щодо прав і обов`язків сторін у справі та призвело до винесення незаконного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з відомостями ЄДРПОУ позивач створений як юридична особа з 06.02.2003. Основний вид діяльності - « 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Інші:

01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культу

01.50 Змішане сільське господарство

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

52.10 Складське господарство

56.29 Постачання інших готових страв

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів

10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.

10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання

10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів

01.63 Післяурожайна діяльність

10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання

10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів

10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин

10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах

01.64 Оброблення насіння для відтворення

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів

01.29 Вирощування інших багаторічних культур

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами

45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами

46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами

46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами

46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами

46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення

46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням

46.65 Оптова торгівля офісними меблями

46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням

68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання

77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Перебуває на податковому обліку відповідача.

На підставі наказу від 08.02.2024 №283-п та направлень посадові особи відповідача провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ у правовідносинах з ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» за жовтень 2020 року, про що склали акт від 23.02.2024 №1823/23-00-23-07-04-01/032347925 (далі - Акт перевірки). У ньому зафіксоване порушення позивачем вимог п.п.198.1-198.3, 198.6 ст.198 та п.п.201.1, 201.7 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за жовтень 2020 року у сумі 191139 грн.

В описовій його частині вказано про декларування позивачем податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2020 року в сумі 5015034 грн, з якого 191139 грн - за рахунок правочинів про придбання сої у ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 35893156) у жовтні 2020 року згідно з ПН від 06.10.2020 №№16 (23,499 т), 17 (29,68 т) та від 07.10.2020 №18 (29,26 т), що виписані до договору поставки від 05.10.2020 №05/10-02. При цьому позивач надав для податкової перевірки ВН від 06.10.2020 №№766, 767, від 07.10.2020 №773 та ТТН від 05.10.2020 щодо переміщення 23,49 т сої та від 06.10.2020 щодо переміщення 29,68 т та 29,26 т сої. Також надані платіжні доручення від 09.10.2020, 16.10.2020. Зазначені документи відповідач не урахував, виснувавши удаваність правочинів (безтоварність), посилаючись на:

всупереч вимог п.п.2.4, 3.1 договору поставки не надано свідоцтво якості товару;

у ТТН вказаний автомобільним перевізником ТОВ «Транспортно-експедиційна «Агенція» код ЄДРПОУ 35756725: його підписи та печатка відсутня в ТТН та відсутнє місце їх складання; у звітності з ПДФ форми 1-ДФ нарахування та виплату доходів вказаним в ТТН, як водії, фізичним особам не задеклароване; вказані автомобілі за ним не зареєстровані та відповідно до податкової звітності та ЄРПН їх не використовує, маючи власний автопарк інших транспортних засобів; оскільки зареєстрований у м.Луцьк, а місце вчинення правочину - Черкаська обл. м.Ташлик, його залучення економічно не обґрунтоване із-за собівартості витрат на транспортування; ТТН виписані та товар прибув раніше дати виписування первинних-бухгалтерських документів (ВН);

ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 35893156) (далі - контрагент) визнане ризиковим платником податків рішеннями від 14.05.2020, 09.06.2021, 08.11.2021, 01.12.2021. Має основний вид діяльності - вирощування зерновий культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до звітності 4-СГ і 29-СГ та ЄРПН, його пояснень для зняття статусу ризикового не вирощувало та не придбавало сою для можливості продажу в жовтні 2020 року позивачу, не мало достатній площ земельних ділянок для цього.

Тому відповідач виніс оскаржуване ППР від 22.03.2024 №3500/23-00-07-04-01 про донарахування позивачу ПДВ у розмірі 238924,00 грн (191139,00 грн - основне зобов`язання та 47785,00 грн - штрафна санкція 25%).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся в суд позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ПК України).

Згідно з приписами статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пункт 78.1.8 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється, згідно зі статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5). Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума згідно з п.200.2. підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Порядок формування податкового кредиту урегульований нормами ст.198 ПК України.

Зокрема, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п.198.6 вказаної статті ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до підп."а" п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Як визначено підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені нормами ст.44 ПК України у редакції станом на дату її формування.

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються заначені документи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту визначає Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (далі - МСБО 1).

Так, згідно з п.9 МСБО №1 фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб`єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб`єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб`єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб`єкт господарювання:

а) активи;

б) зобов`язання;

в) власний капітал;

г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки;

ґ) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників;

д) грошові потоки.

Повний комплект фінансової звітності відповідно до п.10 МСБО №1 включає:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про сукупні доходи за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період;

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

д) звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб`єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності. Суб`єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, ніж ті, що використовуються у цьому Стандарті.

Відповідно до п.15 МСБО №1 фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб`єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов`язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі*. Передбачається, що в результаті застосування МСФЗ з розкриттям додаткової інформації (за потреби) буде досягнуто достовірне подання у фінансовій звітності.

Тобто, платник зобов`язаний формувати податкову звітність виключно на підставі належно оформлених первинних бухгалтерських документах, якими посвідчені реальні господарські операції. Неістотні недоліки оформлення їх дійсність не спростовують.

Відповідно до підп.1.31 п.1, підп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи відповідно до підп.2.3 п.2 Положення №88 повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Згідно з підп.2.4 п.2 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), відповідно до абзацу третього підп.2.5 п.2 Положення №88 оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Згідно з підп.2.14-2.15 п.2 Положення №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерської та іншої звітності, оформлення і передачу їх до архіву згідно з підп.6.7 п.6 Положення №88 забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

У разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи відповідно до підп.6.10. п.6 Положення №88 письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Отже, відсутність документів для підтвердження формування показників податкової звітності означає безпідставність декларування відповідних податків і зборів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Транзитний рух коштів на рахунках контрагентів не є достатнім доказом таких обставин та в сукупності зі вказаними вище фактами доводить мету - штучного формування показників податкової звітності, отримання податкової вигоди.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Втім, згідно з принципом змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та узгодженість дій між ними.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору №05/10-02 поставки сої від 05.10.2020 позивач, як покупець, придбаває у ТОВ «Благодійний Союз» в особі керівника Дементьєа Яна Теймуразовича, як постачальника, сою. Вимоги до якості сої, відповідності ДСТУ вказані в т.2 Договору. У пункті 3.1 його ст.3 вказано, що постачальник зобов`язаний передавати партії товару покупцю протягом дії цього Договору та забезпечити покупця такими документами: свідоцтвом про відповідність якості та безпечності товару, а також ТТН.

Однак, суд вказав, що у позивача щодо вказаних поставок відсутні свідоцтва про відповідність якості та безпечності товару від постачальника, як на дату податкової перевірки, так і на дату судового розгляду спору.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не взяв до уваги весь пункт/розділ договору, що стосується якості та процедури прийняття товару позивачем.

Так, в Розділі 2 підписаного Сторонами Договору, Сторони передбачили, що:

2.1. Базова якість Товару, по якій визначається його ціна, має відповідати державним стандартам та технічним умовам на даний вид Товару, а саме:

- Вологість - 12,00 % ( максимальна вологість не більше 20,00 %);

- Сміттєва домішка 2,0 0%\

- Олійна домішка - 15,00 %;

- Амброзія - не дозволено;

- Ураженість шкідниками - не дозволено;

- Масова частка білку в перерахунку на суху речовину - 35,00%;

- Товар повинен мати властивий колір та запах;

- Товар повинен бути без ознак плісняви.

2.2. У разі невідповідності якісних показників Товару, що поставляється за цим Договором, Покупець надає послуги Постачальнику з приведення Товару до його базових якісних характеристик (сушка, очищення та інше), при цьому, остаточна ціна Товару коригується у сторону зменшення відповідно до вартості послуг Покупця.

2.3. У разі поставки Товару із порушенням граничних якісних характеристик по вологості (більше 20%), зазначених в п.2.1. цього Договору, Покупець мас право без застосування до нього жодних фінансових санкцій, відмовитися від прийняття такого Товару.

2.4. Якість Товару що поставляється, підтверджується відповідним документом про якість.

Як було зазначено в позовній заяві, у апелянта є власна лабораторія яка перевіряє якість Товару і тільки після її підтвердження, Товар поставляється, приймається, і документи щодо якості формуються власне апелянтом, перед прийняттям відповідної партії Товару.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині та вважає, що формальне посилання суду на відсутність «свідоцтва про відповідність якості та безпечності товару від постачальника» жодним чином не впливає на реальність поставки Товару, та більше того, відсутність таких документів, давало право Покупцю - апелянту по справі не приймати Товару, та жодним чином не впливає на ведення бухгалтерського обліку щодо такого отриманого Товару.

В Постанові Верховного суду від 27 березня 2024 року справа № 380/12821/22 вказано, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність документів, які підтверджують якість товару, оскільки сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Як пояснює позивач, процедура замовлення, приймання та оплати будь-якого Товару в компанії ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ» чітко регламентована.

Перед укладенням Договору з будь-яким контрагентом, та надання інформації про потенційного Продавця/Постачальника працівники Скаржника перевіряють потенційного контрагента в реєстрі судових рішень, використовують інформацію з мережі інтернет, сайті https://youcontrol.com.ua/, https://opendatabot.ua/, отримають, при необхідності, витяги з реєстрів щодо нерухомості, транспортних засобів.

Після отримання підтвердження про можливість укладення договору, менеджер веде перемовини з Продавцем/Постачальником та укладається відповідний Договір (шаблон якого надається Покупцем/Скаржником).

При цьому обов`язковими умовами є той факт, що:

- товар спочатку завантажується Постачальником і перевозиться до Покупця на підставі ТТН (саме тому дати ТТН виписані за день до поставки);

- після приїзду Товару на склад Покупця він спочатку зважується, і дана вага відображається в ТТН;

- далі здійснюється відбір зразків Товару і проводиться їх лабораторний аналіз щодо якості. Після підтвердження якості, Сторони оформлюють видаткову накладу і Покупець переміщує Товар до себе на склад та підписує видаткову накладну.

- після здійснення вказаних вище дій здійснюється оплата вартості отриманого Товару, тільки по факту прийняття Товару.

- при цьому на вагах встановлені камери які фіксують дату та час заїзду автотранспорту з товарами на виробничі потужності Скаржника та здійснюється автоматична фотофіксація їх державних номерних знаків.

А тому, на підтвердження реальності господарської операції між ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» та ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ», щодо придбання сої, окрім зазначеного в Акті перевірки Договору поставки, видаткових накладних, товарнотранспортних накладних, платіжних доручень про оплату, свідчать також додані до заперечення такі види документів:

- картки аналізу зерна (які підтверджують відповідність товару та показники якості, технічні характеристики поставленої ТОВ «Благодійний союз» сої);

- витяги з електронного журналу вагаря за 06.10.2020 та 07.10.2020;

- роздруківки стоп-кадрів з камер відеофіксації, розташованих на території комбікормового заводу, які відображають державні номерні знаки автомобілів, що доставляли замовлений за договором поставки товар (ряд фото, які підтверджують дату та час в`їзду на територію складських приміщень автомобілів, які поставляли сою від ТОВ «Благодійний союз».);

- пояснення від працівників скаржника: вагаря, завідувача лабораторії які були допитані в суді в якості свідків і підтвердили той факт, що Товар реально прибував на завод апелянта, там зважувався та проходив лабораторні аналізи щодо якості;

- реєстр/рух товару по складах за 06.10.2020 та 07.10.2020, які підтверджують отримання поставленої ТОВ «Благодійний союз» сої;

- докази подальшої реалізації придбаного Товару на користь третьої особи.

При цьому розвантаження придбаного Товару проводилось шляхом самоскиду з автомобілів на склад покупця.

Щодо посилання суду на те, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ є іншою юридичною особою, що зареєстрована 10.06.2019 з кодом ЄДРПОУ 43051760, слід зазначити, що вказане не стосується предмету даного спору.

Апелянт наголошує, що жодних відносин з ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» з кодом ЄДРПОУ 43051760 позивач не мав і яким чином посилання суду на те, що це інша юридична особа з іншим кодом, має відношення до взаємовідносин Сторін по справі, апелянту взагалі не зрозуміло.

Щодо посилань суду на те, що відповідно до відомостей ЄДРПОУ юридична особа, контрагент позивача з кодом ЄДРПОУ 35893156 (вказаний як код ЄДРПОУ ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» у ВН, ПН та ТТН позивача для декларування податкового кредиту) зареєстрована з 17.04.2008 та має назву ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» (Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Соборна, 103/10, приміщення 316) (https://clarity-project.info/edr/35893156). Підписант - Дементьєв Ян Теймуразович . Анульоване свідоцтво платника ПДВ 17.02.2023. За вказаною адресою також зареєстровані: ТОВ "БІПЕР ТРЕЙД", ПІДПРИЄМСТВО ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "ПАЛІТРА", ТОВ "НАРОДЖЕНІ В УКРАЇНІ".

Так, Позивач в жовтні 2020 року мав господарські відносини з ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» з кодом ЄДРПОУ 35893156, вказана Юридична особа змінила 07.06.2021р. свою назву на ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» (про що вказано в Позові).

Станом на жовтень 2020 року вказана юридична особа була зареєстрована як платник ПДВ, а тому мала право виписувати Податкові накладні.

Таким чином, той факт, що ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» з кодом ЄДРПОУ 35893156 змінило 07.06.2021 року свою назву на ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД», та те, що у вказаної особи було анульоване свідоцтво ПДВ 09.10.2023, не впливає на реальність здійсненої господарської операції між позивачем та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ».

Щодо посилань суду, що ТТН виписані за день до дати поставки і таким чином, позивач по справі не мав права на податкових кредит, так як не вірно визначив дату поставки, слід зазначити.

Так, між ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ» та ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» 05.10.2020 року був укладений договір поставки Сої № 05/10-02 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язувався здійснювати поставку та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар - сою (надалі - «товар»), а покупець зобов`язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно п. 3.4. та 3.5. Договору, Товар поставляється на умовах СРТ склад покупця, відповідно до тлумачення міжнародних правил Інкотермс 2010. При цьому, згідно п.

3.2 Договору, перехід права власності відбувається в момент передачі Товару, що оформляється видатковою накладною/актом прийому-передачі.

Місце поставки товару: Черкаська область, Смілянський район, село Ташлик, вул. Богдана Хмельницького, 103; Ташлицький комбікормовий завод.

Згідно правил Інкотермс (в редакції 2010) термін СРТ 2010, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Як вже зазначалось, в п. 2.1. Договору Сторони погодили «Базова якість Товару, по якій визначається його ціна, має відповідати державним стандартам та технічним умовам на даний вид Товару, а саме:

- Вологість - 12,00 % ( максимальна вологість не більше 20,00 %);

- Сміттєва домішка 2,0 0%;

- Олійна домішка - 15,00 %;

- Амброзія - не дозволено;

- Ураженість шкідниками - не дозволено;

- Масова частка білку в перерахунку на суху речовину - 35,00%;

- Товар повинен мати властивий колір та запах;

- Товар повинен бути без ознак плісняви.

Згідно п. 2.2. У разі невідповідності якісних показників Товару, що поставляється за Договором, Покупець надає послуги Постачальнику з приведення Товару до його базових якісних характеристик (сушка, очищення та інше), при цьому, остаточна ціна Товару коригується у сторону зменшення відповідно до вартості послуг Покупця.

При поставці Товару, у скаржника є власна лабораторія яка перевіряє якість Товару і тільки після її підтвердження, Товар поставляється, приймається, і документи щодо якості формуються Скаржником, перед прийняттям відповідної партії Товару.

На виконання умов вказаного Договору, ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ» поставило, а ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ» прийняло сою загальною вартістю 1 146 834,60 грн. (в тому числі ПДВ 191 139,09 грн.), згідно видаткових накладних:

№ 766 від 06.10.2020р. в кількості 23,499 т., на загальну суму 321 674,60 грн.;

№ 767 від 06.10.2020р. в кількості 29,68 т., на загальну суму 415 520,00 грн.;

№ 773 від 07.10.2020р. в кількості 29,26 т., на загальну суму 409640,00 грн.

Перевезення Товару відбувалось згідно ТТН:

№ 460936 від 05.10.2020р. автомобіль ДАФ НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 ;

№ 461106 від 06.10.2020р. автомобіль ДАФ НОМЕР_3 , причеп НОМЕР_4 ;

№ 461108 від 06.10.2020р. автомобіль СКАНІЯ НОМЕР_5 , причеп НОМЕР_6 .

Оплата Товару була здійснена в безготівковому порядку в підтвердження чого свідчить:

Платіжне доручення № 18164204 від 09.10.2020р. на суму 341367,00 грн.;

Платіжне доручення № 18164203 від 09.10.2020р. на суму 342267,00 грн.;

Платіжне доручення № 18164202 від 09.10.2020р. на суму 268061,60 грн.;

Платіжне доручення № 18164269 від 16.10.2020р. на суму 53613,00 грн.;

Платіжне доручення № 18164268 від 16.10.2020р. на суму 69253,00 грн.;

Платіжне доручення № 18164267 від 16.10.2020р. на суму 68273,00 грн.;

Загалом на суму 1 146 834,60 грн.

Згодом, а саме 27.10.2020р. придбана соя була реалізована на ТОВ «АГРО-РОСЬ», на підтвердження чого свідчить:

- договір поставки від 01.08.2016 №0108/16 та специфікація до нього;

- видаткова накладна № 4058 від 27.10.2020р.

Колегія суддів зауважує, що датою поставки є дата підписання Сторонами Видаткової накладної, а не ТТН, яка підтверджує факт перевезення Товару, а не факт переходу права власності на Товар.

Саме тому ТТН виписана раніше, ніж Видаткова накладна, тому що приїзд Товару на Завод апелянта, не означає фактичну поставку Товару, а висновки суду в цій частині є такими, що не відповідають дійсності.

Висновки, викладені в Постанові Верховного суду від 27 березня 2024 року справа № 380/12821/22 також підтверджують необґрунтованість посилань суду першої інстанції: « Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин та не з`ясував правову природу спірних правовідносин.»

При цьому ТОВ «АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ» реалізувало ТОВ «АГРО-РОСЬ» сою по ціні 15900,00 грн./тону (з ПДВ), а придбавали, згідно Договору у ТОВ «Благодійний Союз» даний Товар за 14000 грн./тону (з ПДВ)., тобто економічна вигода для Скаржника становила 1900 грн./тону (з ПДВ).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

Так, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків його контрагента, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Отже, податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Таким чином, підсумовуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, враховано не всі обставини справи, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ" - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РОСЬ-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2024 №3500/23-00-07-04-01, відповідно до якого збільшено суму його грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (далі - ПДВ) у розмірі 238924,00грн (з них 191139,00 грн - сума основного зобов`язання та 47785,00 грн - штрафна санкція).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Епель

Є.І. Мєзєнцев