Постанова

від 10.12.2024 по справі 240/26253/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/26253/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної від 15.08.2023 №9355892/44728583, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.03.2023 №73 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.03.2023 № 73 датою її фактичного надходження.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 заяву ТОВ "Еко - Папір Україна" задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Еко - Папір Україна" 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Еко - Папір Україна" 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують інформацію щодо реального виконання позивачем та його контрагентом господарського зобов`язання.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, заявлений до відшкодування їх розмір (12 000,00 грн.) є надмірним. Виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважав за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 4 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачів.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення суду та додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що рішення Комісії відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в графі «додаткова інформація» конкретизовано підставу відмови у реєстрації податкової накладної. Тобто, податковим органом виконано всі законодавчо встановлені вимоги щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії.

Зазначено, що Податковим кодексом України, встановлене виключне право саме Комісії контролюючих органів на прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих пояснень та/або копій документів.

Щодо додаткового рішення вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також звертає увагу на нестачу коштів в Державному бюджеті внаслідок військової агресії рф.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 26.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

23.07.2024 до суду надійшла заява ТОВ "Еко - Папір Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

30.07.2024 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ТОВ "Еко - Папір Україна" (постачальник) укладено з ТОВ "ІС-Сервіс" (покупець) договір поставки від 03.10.2022 № 16, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцю продукцію - папір (надалі - Товар) в асортименті, кількості по цінах, встановлених у видаткових накладних, у відповідності до узгоджених Сторонами замовлень, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності, було виписано податкову накладну: від 21.03.2023 №73 на загальну суму 19500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3250,00 грн., яка направлена до ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, документ прийнято, реєстрацію зупинено. Також зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 21.03.2023 № 73 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 4804, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 10.08.2023 № 305 із копіями документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 15.08.2023 прийняте рішення № 9355892/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної № 73 від 21.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Надано копії документів, які складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (зі змінами) та наказу Мінфіну України "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, а саме: відсутнє заповнення поля для довіреності в видатковій накладній.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Зокрема, пунктом 1 цього додатку таким критерієм визнано відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало надання платником документів, які складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (зі змінами) та наказу Мінфіну України "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, а саме: відсутнє заповнення поля для довіреності в видатковій накладній.

Згідно матеріалів справи між ТОВ "Еко-Папір Україна" (постачальник) та ТОВ "ІС-Сервіс" (покупець) укладено договір поставки від 03.10.2022 № 16, згідно якого постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцю продукцію - папір (надалі - Товар) в асортименті, кількості по цінах, встановлених у видаткових накладних, у відповідності до узгоджених Сторонами замовлень, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

На виконання умов цього договору позивачем було сформовано 20.03.2023 року рахунок на оплату № 229 на загальну суму 19500,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 21.03.2023 № 3514 ТОВ "ІС-Сервіс" перерахувало позивачу за придбаний папір 19500,00 грн., у тому числі ПДВ - 3250,00 грн.

По факту оплати товару позивачем була складена податкова накладні від 21.03.2023 № 73 на загальну суму 19500,00 грн., у тому числі ПДВ - 3250,00 грн.

Між сторонами договору 24.04.2023 складено видаткову накладну № 286 на поставку 717 паперу мішкового крафт на загальну суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн., яка скріплена печатками сторін та підписана від імені постачальника директором Дмитрієвою С.О. та від покупця - за довіреністю Винокуровою І.В.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем був наданий контролюючому органу первинний документ, а саме платіжна інструкція від 21.03.2023 № 3514, який підтверджує подію, з настанням якої у платника податку виникає обов`язок з формування податкового зобов`язання та складення податкової накладної.

Наданими ним первинними документами підтверджується виникнення податкових зобов`язань у продавця, що є підставою для реєстрації податкової накладної.

В підтвердження таких податкових зобов`язань позивачем 21.03.2023 була складена податкова накладна № 73 та подана до податкового органу для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, разом з повідомленням про надання пояснень та копій документів позивачем наданий контролюючому органу перелік документів податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджував виробництво та поставку паперу, який в подальшому був відчужений ТОВ "ІС-Сервіс".

Судом першої інстанції вірно встановив, що будь-якого аналізу наданих позивачем разом з поясненнями документів на предмет їх недостатності для прийняття позитивного рішення відповідач у своїх рішеннях не наводить, що свідчить про невідповідність такого рішення матеріально-правовим вимогам, що висуваються до діяльності суб`єкта владних повноважень, закріпленим у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Щодо твердження відповідача, що видаткова накладна містить недоліки, які є істотними та свідчать про нереальність господарської операції, то судом першої інстанції вірно враховано, що видаткова накладна скріплена печатками сторін договору, що свідчить про безумовне визнання такого документу учасниками господарської операції та її юридичну силу.

Разом з тим суд зазначає, що платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.

Незаповнення у видатковій поля для довіреності отримувача, за умови наявності підпису такої особи та відтиску печатки юридичної особи - покупця, свідчить про участь такої особи у господарській операції.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Ці обставини підтверджуються наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 36.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати, зокрема, такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За обставин, які склались у даній справі, формування податкових зобов`язань здійснювалось позивачем за правилом першої події, якою була дата отримання коштів від покупця. Отже факт отримання коштів саме за цією господарською операцію мав бути доведений позивачем і підтверджений належним чином складеним первинним документом, який би відображав реальний зміст такої господарської операції. Ці вимоги були виконані позивачем.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують інформацію щодо реального виконання позивачем та його контрагентом господарського зобов`язання.

Відтак рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2023 №9355892/44728583 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.03.2023 №73, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації визнані судом протиправними, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 21.03.2023 №73 датою її фактичного надходження, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Разом з тим, суд також вважає помилковим посилання скаржника, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22 та інші.

В подальшому вказана позиція була застосована Верховним Судом у постанові від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.

Стосовно додаткового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

05.04.2024 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про вирішення питання щодо судових витрат, а саме стягнення на користь ТОВ "Еко - Папір Україна" з Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Головне управління ДПС у Житомирській області на адресу суду надіслало клопотання, в якому просило відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат по справі №240/26253/23 та вказує, що вимога з приводу стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС витрат є такою, що не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, а також принципам справедливості та пропорційності.

Дослідивши заяву про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом першої інстанції встановлено, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано належним чином завірені копії:

- договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583;

- договору №24-04/2023 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 24.04.2023;

- рахунка на оплату від 03.04.2024 №1/04;

- акта №1/04 здачі-приймання наданих послуг від 03.04.2024.

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 15.03.2024 №4/03 Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" надані послуги із складання позовної заяви разом із підготовкою документів у справі в кількості 5 годин на суму 10 000 грн. (із розрахунку 1 година - 2 000 грн.), підготовка відповіді на відзив у справі в кількості 1 година на суму 2 000 грн. (із розрахунку 1 година - 2 000 грн.).

Загалом вартість наданих послуг становить - 12 000 грн.

За вказані послуги Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" позивачу було виставлено рахунок на оплату від 03.04.2024 №1/04 на суму 12 000 грн., однак за надані послуги позивач ще не розрахувався, оскільки умовами договору про надання правничої допомоги від 24.04.2023 №44728583, а саме: підпунктом 2.7.2 передбачено, що оплата послуг здійснюється в наступному порядку: при наданні послуг, передбачених п.1.3.4 договору, замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі-приймання наданих послуг, оформлених між сторонами, після набрання рішенням законної сили протягом 10 (десяти) днів.

Також Адвокатським бюро "Лариси Коваленко" та адвокатом Тараном Максимом Миколайовичем укладено договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги №24-04/23 від 24.04.2023, відповідно до якого Бюро залучає адвоката до виконання договору про надання правової допомоги від №44728583 від 24.04.2023, який зобов`язується надавати правову допомогу клієнту Бюро - Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна", на виконання договору №44728583 та виконувати доручення надані клієнтом та прийняті Бюро.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності. Також аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування їх розмір (12 000,00 грн.) є надмірним, а тому розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 4000 грн.

23.07.2024 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ТОВ "Еко - Папір Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Заяву обгрунтовано тим, що Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» були надані послуги із складання відзиву на апеляційну скаргу, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 15.07.2024 №3/07. Вартість наданих послуг складає 2 000,00 грн.

30.07.2024 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З урахуванням зазначеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому враховуючи надані позивачем докази понесених витрат на правничу допомогу, суд не заперечує обґрунтованості встановленого договірними відносинами розміру адвокатського гонорару, який було сплачений позивачем за надані послуги.

Проте, колегія суддів оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів та їх зміст.

Дана справа незначної складності розглядалася в порядку письмового провадження, а пояснення у відзиві на апеляційну скаргу аналогічні тим, які викладені у позові та яким судом першої інстанції вже надавалася правова оцінка.

У клопотанні щодо зменшення судових витрат відповідач посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів сплати судових витрат на правничу допомогу (квитанція, платіжне доручення тощо). Зазначено, що позивач не надав договору про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Еко-Папір Україна» та Адвокатським бюро «Лариси Коваленко», а також відсутній договір з адвокатом Таран М.М.

Проте згідно пояснень представника позивача, позивачу виставлено рахунок на оплату від 15.07.2024 №3/07, однак за вищевказані послуги позивач ще не розрахувався, оскільки умовами договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583, а саме, підпунктом 2.7.2, передбачено, що оплата послуг здійснюється в наступному порядку: при наданні послуг передбачених п. 1.3.4 Договору Замовник сплачує суму, зазначену в акті здачі приймання наданих послуг, оформлених між Сторонами, після набрання рішення законної сили протягом 10 (десяти) днів.

Також вказано, що Адвокатським бюро «Лариси Коваленко» та адвокатом Тараном Максимом Миколайовичем укладено договір про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 №24-04/23 відповідно до якого Бюро залучає Адвоката до виконання договору про надання правової допомоги від 24.04.2023 №44728583, який зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту Бюро товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Папір Україна», на виконання Договору №44728583 та виконувати доручення надані Клієнтом та прийняті Бюро. На виконання вказаного договору, адвокат Таран Максим Миколайович готував відзив на апеляційну скаргу.

Вказане підтверджується наданими суду першої інстанції та наявними в матеріалах справи договорами.

Враховуючи, що розмір вартості наданих послуг, визначених позивачем, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідачів на користь позивача частини судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, а саме 1000 грн, що відповідає засадам співмірності та справедливості.

Таким чином заява позивача про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні заяви в іншій частині, а саме щодо стягнення витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000 грн - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.