Постанова

від 03.12.2024 по справі 380/15980/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/15980/24 пров. № А/857/27554/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Прачук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення (суддя Клименко О.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» (далі - ТОВ Компанія «Спектр») у липні 2024 року звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни (Відповідачка), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки, ОСОБА_1 , в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.07.2024, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною у виконавчому провадженні ВП № 75237019, щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» штрафу в сумі 5100,00 грн; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.07.2024, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною у виконавчому провадженні ВП № 75237040, щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» штрафу в сумі 5100,00 грн; стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позов задоволено.

10.10.2024 від представника третьої особи адвоката Огородника О.І. на адресу суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на суму 8000,00 грн, що підтверджується такими доказами: договором № 40/21 про надання правничої допомоги від 15 червня 2021 року та додатком № 4 від 19 вересня 2024 року до нього; актом № 4 від 02 жовтня 2024 року про надані послуги згідно з договором № 40/21 про надання правничої допомоги від 15 червня 2021 року. Просив суд ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат у справі та стягнути на користь третьої особи ОСОБА_1 з позивача ТОВ Компанія «Спектр» судові витрати на правничу допомогу у Львівському окружному адміністративному суді в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на імперативні вимоги частини 11 статті 139 КАС України підстави для відшкодування третій особі, яка заперечувала заявлені позовні вимоги у цій справі, понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, відсутні.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржила третя особа ОСОБА_1 , який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким заяву задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судові витрати у справі є підтвердженими на суму 8000 грн. Вказує, що у випадку задоволення апеляційної скарги на рішення суду від 01.10.2024 підлягає до вирішення питання про судові витрати третьої особи в суді першої інстанції.

Позивач, відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

У свою чергу порядок розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами другою, третьою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

При цьому положеннями статті 139 КАС України не передбачено стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору у справі та витрат на правову допомогу.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 821/410/17, від 22 січня 2020 року у справі № 808/2832/17, від 19 жовтня 2021 року у справі 520/13581/2020 та в подальшому підтримана зокрема в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 120/832/21-а

Так, у даній справі ОСОБА_1 брав участь у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1 через свого представника заперечував проти заявлених позивачем позовних вимог; у поясненні третьої особи щодо обставин справи від 22 вересня 2024 року, а також у судовому засіданні представник третьої особи підтримав позицію відповідачки, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Отже, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу - суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору та витрат на правову допомогу.

Апеляційний суд резюмує, що відповідно до імперативних вимог частини 11 статті 139 КАС України підстави для відшкодування третій особі, яка заперечувала заявлені позовні вимоги у цій справі, понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, були відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі №380/15980/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська Повне судове рішення складено 10.12.24