Постанова

від 11.12.2024 по справі 380/14222/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/14222/24 пров. № А/857/24784/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН+» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Сподарик Н.І. у м. Львові) у справі № 380/14222/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН+» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000248;

визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA209000/2024/100058/2 від 30.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230008059U8. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Долучений зовнішьноекономічний договір вартості товару не містить, графи митної декларації декларантом, а саме місце країни призначення не зазначено, країна походження не вказана у декларації.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що він надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 20.01.2019 між ТОВ «100 ШИН+» (Покупець) та «GUIZHOU TYRE CO., LTD», Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100-GU19 від 20.01.2019, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини, виробник: «GUIZHOU TYRE CO., LTD», у кількості та по цінам, вказаним у Комерційних Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту та умови поставки визначаються згідно Інвойсу. Сторони узгодили поставку товару партіями.

З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс № UASH2317F від 09.11.2023. Загальна кількість товару в партії складає 504 штуки, загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 24708,24 доларів США.

Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію 24UA209230008059U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією 24UA209230008059U8, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:

Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 29.11.2023;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) UASH2317A від 09.11.2023;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UASH2317A від 29.11.2023;

Коносамент (Bill of lading) 1KT940925 від 29.11.2023;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) №20240119/3 від 23.01.2024;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/15092 від 04.12.2023;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №06/01/2024 від 18.01.2024;

Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №7 від 19.01.2024;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №18012024/2 від 18.01.2024;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 23.01.2024;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 29.11.2023;

Розрахунок ціни (калькуляція) UASH2317A від 29.11.2023;

Договір про перевезення (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) № 100SH/PU/PRI 23.11.2023

Договір про перевезення (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) 20240119/3 від 19.01.2024 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 02.01.2019;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.10.2020;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 28.04.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.12.2022;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 18.01.2024;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SH-RIO19 від 02.01.2019;

Копія митної декларації країни відправлення №425820230001193183 від 29.11.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України) позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано: лист пояснення ТзОВ «100 ШИН +» № б/н від 29.01.2024; лист постачальника від 26.01.2024; розрахунок ціни (калькуляція) № UASH2317A від 29.11.2023 (уточнена ); заявку від 18.01.24 (уточнена) до договору про надання транспортно-експедиційних послуг №100SH/PU/PRІ від 23.11.2023.

За результатами розгляду електронної митної декларації 23UA209170099666U1 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100058/2 від 30.01.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100058/2 від 30.01.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) Вартість і фрахт (... назва порту призначення) означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Ціна CFR (CFR price) означає, що контрактна (фактурна вартість ) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Комерційні документи про надання транспортно-експедиційних послуг надані декларантом не містить відомостей щодо згаданих складових а саме страхування. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ; Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до інформації, яка наведена у додатку від 30.10.2020 до зовнішньоекономічної угоди від 02.01.2019 №100SH-RIO19 п. 11.1 контракту викладено у наступні й редакції: - «дана угода діє до 31.12.2022». Ніяких інших змін до контракту декларантом митному органу не надано;

- відповідно до вимог п. 2.3 зовнішньоекономічної угоди від 02.01.2019 №100SH-RIO19 визначено, що якість товару відповідає копії сертифікату якості ЕСЕ, який має бути виданий виробником. Проте даний документ декларантом не надано;

- відсутній договір на перевезення вантажу;

- Даний «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;

- прайс-лист від 29.11.2023№б/н-не може бути взятий до уваги оскільки умови поставки не відповідають умовам вказаним у зовнішньоекономічному Договорі, також на документі наявний напис «Діє один день для складання комерційного інвойсу»;

- у фактурі вказано ,що товар колеса хоча до митного оформлення подано як - Диски ходових колес;

- експортна декларація країни відправлення 425820230001193183 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту;

- Надана декларантом калькуляція собівартості продукції продавця/виробника від 29.11.2023б/н не містить інформації про числове значення щодо сформованого розміру прибутку продавця/виробника. Оскільки, калькуляція собівартості це бухгалтерський документ, який формує собівартість продукції, а відсутність в ньому інформації про прибуток ставить під сумнів таку зовнішньоекономічну операцію продажу товару, яка полягає в отриманні прибутку продавцем/виробником та як наслідок її економічну доцільність. Проте даний документ у порушення вимог договору декларантом не надано митному органу.

Таким чином Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі -продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ (Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA209230/2023/119491 від 09.11.2023 де вартість такого товару становить 6,1501 дол США за кг».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/000473.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209230/2024/000248.

Позивач, вважаючи протиправними спірні рішення, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем, подано до митного оформлення до Львівської митниці митну декларацію №24UA209230008059U8, у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту). На підтвердження митної вартості товару надано: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 29.11.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) UASH2317A від 09.11.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UASH2317A від 29.11.2023; коносамент (Bill of lading) 1KT940925 від 29.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №20240119/3 від 23.01.2024; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/15092 від 04.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №06/01/2024 від 18.01.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №7 від 19.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №18012024/2 від 18.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 23.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 29.11.2023; розрахунок ціни (калькуляція) UASH2317A від 29.11.2023; договір про перевезення (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) № 100SH/PU/PRI 23.11.2023; договір про перевезення (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)) 20240119/3 від 19.01.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 02.01.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 28.04.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 30.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 18.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SH-RIO19 від 02.01.2019; копія митної декларації країни відправлення №425820230001193183 від 29.11.2023; лист пояснення ТзОВ «100 ШИН +» № б/н від 29.01.2024; лист постачальника від 26.01.2024; розрахунок ціни (калькуляція) № UASH2317A від 29.11.2023 (уточнена) ; заявку від 18.01.24 (уточнена) до договору про надання транспортно-експедиційних послуг №100SH/PU/PRІ від 23.11.2023.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.

У зв`язку з чим Львівська митниця, надсилала декларанту пропозицію, відповідно до частини третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема: 1)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі -продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України.

Відтак, Львівська митниця, направляючи електронне повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, на вимогу митного органу декларантом не подано документів, які б спростовували розбіжності.

Колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару було встановлено такі розбіжності:

комерційні документи про надання транспортно-експедиційних послуг надані декларантом не містить відомостей щодо згаданих складових, а саме страхування. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МК України;

відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни;

відповідно до інформації, яка наведена у додатку від 30.10.2020 до зовнішньоекономічної угоди від 02.01.2019 №100SH-RIO19 п. 11.1 контракту викладено у наступні й редакції: - «дана угода діє до 31.12.2022». Ніяких інших змін до контракту декларантом митному органу не надано;

відповідно до вимог п. 2.3 зовнішньоекономічної угоди від 02.01.2019 №100SHRIO19 визначено, що якість товару відповідає копії сертифікату якості ЕСЕ, який має бути виданий виробником. Проте даний документ декларантом не надано; - відсутній договір на перевезення вантажу;

даний «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;

прайс-лист від 29.11.2023 №б/н не може бути взятий до уваги оскільки умови поставки не відповідають умовам вказаним у зовнішньоекономічному Договорі, також на документі наявний напис «Діє один день для складання комерційного інвойсу»;

у фактурі вказано, найменування товару «колеса», хоча до митного оформлення подано як - Диски ходових колес;

експортна декларація країни відправлення 425820230001193183 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту;

надана декларантом калькуляція собівартості продукції продавця/виробника від 29.11.2023б/н не містить інформації про числове значення щодо сформованого розміру прибутку продавця/виробника. Оскільки, калькуляція собівартості це бухгалтерський документ, який формує собівартість продукції, а відсутність в ньому інформації про прибуток ставить під сумнів таку зовнішньоекономічну операцію продажу товару, яка полягає в отриманні прибутку продавцем/виробником та як наслідок її економічну доцільність.

Відтак, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України.

Ба більше, надані позивачем документи для митного оформлення товару усупереч вимогам статті 254 МК України не були перекладені українською мовою.

Львівська митниця скеровувала позивачу вимогу про переклад документів, однак, така не була виконана, у зв`язку із чим, врахувати відомості, які містяться в документах, складених іноземною мовою митний орган не міг.

Як уже зазначалось вище, нормами частин 1, 2 статті 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 року у справі № 826/19400/15, від 04.08.2021 у справі №520/3421/19, де Верховний Суд зазначив, що «Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».

Отже, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, є коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця правомірно не визнала заявлену митну вартість.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД UA209230/2023/119491 від 09.11.2023 де вартість такого товару становить 6,1501 дол. США за кг.

Відтак, у рішенні наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН+» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/14222/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар