Постанова

від 04.12.2024 по справі 140/2600/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2600/24 пров. № А/857/21169/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Василюк В.Б.

за участю:

від позивача Таран О.П.

від відповідача Роскошнова Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 140/2600/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Авто» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування повідомлення - рішення, (головуючий суддя Андрусенко О.О., м. цяЛуцьк, проголошено 18 липня 2024 року о 11:40:14, повне судове рішення складено 26 липня 2024 року)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю-Авто» (далі - ТзОВ «Ю-Авто», позивач) звернулося у Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2023 №0102920702 та від 17.08.2023 №0102900702.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Ю-Авто» показників від`ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість.

В результаті проведеної перевірки було виявлено порушення пункту 188.1, статті 188, пункту 187.1 статті 187 абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 абзацу першого пункту 201.1, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) внаслідок чого завищено показники рядка 21 декларації за березень 2023 на суму 20 313 752 грн.

Спірними рішенням відповідача зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ та застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 2 218 578,50 грн.

Позивач вважає що жодних порушень не допустив, а відтак висновки податкового органу є помилковими.

Також позивач зазначав, що податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2023 №0102920702, на підставі статті 120-1 ПК України, визначено штрафну санкцію в розмірі 50%, однак 12.01.2023 Верховною Радою України було внесено зміни до Перехідних положень ПК України, а саме: доповнено пунктом 90 та штрафна санкція в розмірі 50%, на момент винесення оскаржуваного рішення, не була встановлена законом взагалі, максимально 25%. В порушення норм даної статті податковий орган в акті перевірки не зазначає, по якому конкретно товару (назва, характеристики, вартість кожного окремого товару) та коли саме (дата, період) не було сформовано податкові накладні. Акт перевірки не містить будь-яких додатків, розрахунків, тому невідомо, по яких саме конкретно товарах та в які саме граничні строки товариством не було виписано податкові накладні.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 17.08.2023 №0102920702 та від 17.08.2023 №0102900702;

-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Авто» судовий збір у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено заниження задекларованих в р. 4.1 декларації з ПДВ показників в сумі 20 313 752 грн. в т.ч. за березень 2023 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 станом на 31.03.2023 року наявні залишки автомобілів в кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн.

В ході перевірки керівнику ТОВ «Ю-АВТО» направлено засобами електронного зв`язку лист про проведення інвентаризації №1406/12/03-20-07-02 від 06.06.2023 року.

Станом на момент реєстрації матеріалів перевірки інвентаризація активів та зобов`язань ТОВ «Ю-АВТО» станом на 08.06.2023 не проведена та інвентаризаційних описів до ГУ ДПС у Волинській області не надано.

Враховуючи вищевикладене, в ході проведення перевірки неможливо підтвердити наявність станом на 31.03.2023 на балансі підприємства автомобілів в кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено нестачу автомобілів у кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн., на які не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ.

Щодо розміру штрафних санкцій відповідача зазначає, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної, а тому вважає, що розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

На думку представника відповідача, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Крім того відповідач зазначає, що згідно повідомлення (20 - ОПП) про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність ТзОВ «Ю-Авто» декларує: офіс, автостоянку (земельна ділянка обладнана під автостоянку), склад (складське приміщення) за адресою: м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2. Також згідно баз даний ЄРПН по даній адресі ТзОВ «ДЕЙМОС-М» надає послуги з оренди зазначених вище об`єктів саме до ТзОВ «Ю-Авто», однак такі послуги оренди надавались починаючи з 31.01.2022 та не відомо де зберігались автомобілі починаючи з червня 2021 року по січень 2022.

Представник відповідача зазначає, що згідно баз даних ЄРПН позивачем не здійснювалась оренда будь-яких інших територій чи майданчиків для зберігання транспортних засобів.

У податковому повідомленні - рішенні від 17.08.2023 № 0102900702 зазначено про завищення показники рядка 21 декларації за березень 2023 на суму 4 437 157 грн, а після розгляду заперечення та проведення аналізу наданих позивачем документів, а саме рахунку 28 по якому встановлено на залишку 873 автомобілі, з яких 193 транспортних засоби продані без відображення їх в ЄРПН (не зареєстровано податкові накладні).

В бухгалтерському обліку відображено кінцеве сальдо вартістю 101 556 720,61 грн. кількістю 873 транспортні засоби, з яких відповідно до порівняльного аналізу імпортних операцій ТОВ «Ю-Авто» із надходженням товарів і послуг на 28 рахунок підприємства було визначено VIN-коди транспортних засобів. В подальшому проведено порівняльний аналіз транспортних засобів які перебувають на залишку підприємства із базою даних АІС УМВС України, згідно якої встановлено реєстрацію відповідних транспортних засобів на фізичних осіб, що підтверджує їх фактичну реалізацію без відображення в ЄРПН.

Додатково зазначає, що контролюючому органу не було надано доступу до території на яких зберігаються транспортні засоби, в результаті чого підтвердити фактичну наявність транспортних засобів не можливо.

В ході розгляду заперечення платником був наданий 281 рахунок без зазначення VIN-кодів з метою унеможливлення ідентифікації контролюючим органом реалізації наявних транспортних засобів.

Також додатково повідомляє, що рішенням «Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» від 12.08.2022 №54874 Комісією регіонального рівня встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку по даний час.

Відповідь на апеляційну скаргу не надходив.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує з мотивів викладених у ній.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

В ході розгляду адміністративної справи апеляційний суд з`ясував наступні обставини.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Ю-Авто» зареєстроване як юридична особа 04.05.2020, основним видом економічної діяльності: 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

На підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України, ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Ю-АВТО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість № 9084971844 від 19.04.2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.06.2023 №9833/07-02/43608627.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 188.1. статті 188, пункту 187.1 статті 187, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, абзацу першого пункту 201.1, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено показники рядка 21 декларації за березень 2023 на суму 20313752 грн.

Не погодившись із висновками акта перевірки від 15.06.2023 №9833/07-02/43608627, позивач 28.07.2023 подав заперечення.

За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області листом від 10.08.2023 №12152/6/03-20-07-02-06 повідомило позивача про прийняття рішення, що платником порушено пункту 188.1. статті 188, пункту 187.1 статті 187, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, абзацу першого пункту 201.1, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено показники рядка 21 декларації за березень 2023 на суму 4437157 грн.

Наведені вище обставини підтверджуються протоколом засідання комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок від 08.08.2023 №187/07-02/43608627 та висновком №204/03-20-07-02-07/43608627 від 10.08.2023 за результатами розгляду заперечення ТОВ «Ю-Авто».

На підставі висновків акта перевірки від 15.06.2023 №9833/07-02/43608627 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 17.08.2023 №0102920702, згідно із яким на підставі статті 120-1 ПК України до позивача застосовані штраф в розмірі 50% у сумі 2218578,50 грн;

-від 17.08.2023 №0102900702, згідно з яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4437157,00 грн.

Вважаючи згадані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з позовом.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із пунктами 79.1., 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Нормами пункту 79.3. статті 79 ПК України визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із пунктом 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Нормами пункту 198.5. статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, за березень 2023 року ТзОВ «Ю-АВТО» задекларовано показник у рядку 1 Декларацій з податку на додану вартість «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» у сумі ПДВ 9 819 825 грн. та у рядку 9 Декларацій з податку на додану вартість «Усього податкових зобов`язань» у сумі ПДВ 10 084 992 грн.

За даними податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року, нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (р.4.1. декларації) за даними платника становлять 265 167 грн. (обсяг поставки без врахування ПДВ 1325833 грн.).

В ході проведення перевірки встановлено заниження задекларованих в р. 4.1 декларації з ПДВ показників в сумі 20 313 752 грн. в т.ч. за березень 2023 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 станом на 31.03.2023 року наявні залишки автомобілів в кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн.

Як стверджує податковий орган, в ході перевірки керівнику ТзОВ «Ю-АВТО» направлено засобами електронного зв`язку лист про проведення інвентаризації №1406/12/03-20-07-02 від 06.06.2023.

На момент реєстрації матеріалів перевірки інвентаризація активів та зобов`язань ТзОВ «Ю-АВТО» станом на 08.06.2023 не проведена та інвентаризаційних описів до ГУ ДПС у Волинській області не надано.

Враховуючи вищевикладене, в ході проведення перевірки неможливо підтвердити наявність станом на 31.03.2023 на балансі підприємства автомобілів в кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено нестачу автомобілів в кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн. на які не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, за висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 188.1. статті 188, пункту 187.1 статті 187, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, абзацу першого пункту 201.1, абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено показники рядка 21 декларації за березень 2023 на суму 20 313 752 грн.

Разом з тим зі змісту акту перевірки від 15.06.2023 №9833/07-02/43608627 вбачається, що податковим органом не зазначено які саме автомобілі були реалізовані, дати їх реалізації, незрозуміло на підставі якої інформації зроблені такі висновки.

Як вбачається із висновку №204/03-20-07-02-07/43608627 від 10.08.2023 за результатами розгляду заперечення ТзОВ «Ю-Авто» на вказаний акт перевірки, враховуючи надані в ході розгляду заперечення документи, порівняльним аналізом первинної документації та баз даних ІТС «Податковий блок» та Єдиного реєстру транспортних засобів АІС УМВС України встановлено розбіжності в частині не відображення податкового зобов`язання в декларації з ПДВ, згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 станом на 31.03.2023 ТзОВ «Ю-Авто» відображає дебетове сальдо у кількості 873 шт. на суму 101 568 761,57 грн, крім того ПДВ 20313752,00 грн, з них згідно Єдиного реєстру транспортних засобів АІС УМВС України встановлено реалізацію в період, що підлягав перевірці, 193 транспортних засобів на суму 22185785,58 грн, в тому числі ПДВ 4437157,116 грн без відображення в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, ні з листа від 10.08.2023 №12152/6/03-20-07-02-06, яким позивача було повідомлено про результати розгляду заперечення, ні із протоколу засідання комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок від 08.08.2023 №187/07-02/43608627, ні із висновку №204/03-20-07-02-07/43608627 від 10.08.2023 за результатами розгляду заперечення ТзОВ «Ю-Авто» неможливо встановити на підставі яких первинних документів, податкових орган дійшов висновку про зменшення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду із 20 313 752 грн до 4 437 157,00 грн

Доводи податкового органу, повністю спростовуються наданими позивачем письмовими доказами, які свідчать про фактичну реалізацію автомобілів і виписку податкових накладних за результатами продажу, а саме: договорами купівлі продажу транспортного засобу від 12.02.2022 №627/2398, від 26.10.2021 №627/1121, від 12.03.2023 №627/4862, від 21.12.2021 №627/1823, від 15.03.2023 3627/4903, актами прийому передачі транспортного засобу від 12.02.2022, від 26.10.2021, від 12.03.2023, від 21.12.2021, від 15.03.2023 до вказаних договорів, актами технічного стану транспортного засобу від 12.02.2022, від 26.10.2021, від 12.03.2023, від 21.12.2021, від 15.03.2023, актами огляду реалізованого транспортного засобу від 12.02.2022, від 26.10.2021, від 12.03.2023, від 21.12.2021, від 15.03.2023, податковими накладними від 14.02.2022 №10, від 26.10.2021 №19, від 13.03.2023 №14, від 22.12.2021 №18, від 15.03.2023 №17 та квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН по кожному із вказаних транспортних засобів, що свідчить про належне виконання вимог ПК України. При цьому, дати виписки таких податкових накладних співпадають в часі з датами реєстрації автомобілів в сервісних центрах.

Окрім того, в матеріалах наявні письмові докази, які підтверджують факт реалізації позивачем інших транспортних засобів у період, що підлягав перевірці, а саме: договори купівлі-продажу транспортних засобів, акти приймання передачі таких транспортних засобів, акти технічного стану, акти огляду реалізованого транспортного засобу.

Суд також враховує, що за висновками акту від 15.06.2023 №9833/07-02/43608627 перевіркою своєчасності, достовірності та повноти визначення суми податкового кредиту порушень не встановлено.

Питання по зберіганню автомобілів доводи стосуються періоду до січня 2022 року тобто до періоду що підлягав перевірці, а відтак такі до спірних відносин не мають стосунку, оскільки не охоплюють період діяльності позивача що підлягав перевірці податковим органом.

Надаючи правову оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.08.2023 №0102920702 в частині застосованого до позивача на підставі статті 120-1 ПК України розміру штрафних санкцій 50% у сумі 2 218 578,50 грн, суд виходить із наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Водночас Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876-IX (далі Закон №2876-IX), який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90.

Згідно пункту 89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 даного розділу тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Таким чином, Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Суд вказує, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак, на думку суду, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/22, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.

Суд зауважує, що із наявних в матеріалах справи письмових доказів неможливо встановити кількість днів прострочення при складенні податкових накладних, а також граничної дати, до якої такі податкові накладні мали бути зареєстровані в ЄРПН, що прямо впливає на правову кваліфікацію вчиненого правопорушення та розмір застосованих штрафних санкцій.

При цьому, слід зазначити, що предметом проведеної перевірки було дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ саме за березень 2023 року та за висновками акту перевірки в ході проведення перевірки неможливо підтвердити наявність на балансі підприємства автомобілів станом на 31.03.2023, тобто в період після набрання чинності Законом №2876-ІХ.

Крім того, пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України прямо визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Суд констатує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 №0091790408 вже набули чинності зміни, внесені Законом №2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Таким чином, норми пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» ПК України свідчать про те, що на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 17.08.2023 №0102920702 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Натомість як вбачається із матеріалів справи відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.

Відтак, неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 19.07.2023 №0091790408 за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини другою статті 2 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, фактично повністю відповідають змісту відзиву на позовну заяву, додатковим пояснення наданим під час розгляду справи та не містять по суті жодного аргумента щодо помилковості рішення суду першої інстанції. Тому, оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 140/2600/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 11.12.24