Ухвала

від 10.12.2024 по справі 320/14817/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/14817/23

адміністративне провадження №К/990/47079/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, ухвалену за наслідками перегляду додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 лютого 2023 року щодо Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

- № 247/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Р": збільшення ПДВ на 6 384 625 грн, штраф 1 596 156,25 грн

- № 248/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "ПН": штраф 38 550,62 грн за реєстрацію податкових накладних;

- № 249/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Н": штраф 237,59 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних;

- № 250/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "Р": збільшення податку на прибуток на 2 861 602 грн, штраф 715 400,50 грн;

- № 251/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "ПС": штраф 1 020 грн за подання недостовірних даних за формою №1-ДФ; 6

- № 252/Ж10/31-00-07-03-01-20, форма "П": зменшення від`ємного значення податку на прибуток на 270 153 291,00 грн

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, позов задоволено.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, позов задоволено.

22 лютого 2024 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, у розмірі 17 274,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Залізняка Івана Івановича про стягнення з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн та витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, у розмірі 17 274,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про прийняття додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 90 840,00 грн.

6 грудня 2024 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена у відкритому судовому засіданні 24 липня 2024 року, повний її текст складено 25 липня 2024 року, відповідно, останнім днем на її оскарження було 26 серпня 2024 року (з урахуванням вихідних днів), проте, касаційну скаргу подано лише 6 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому, посилаючись на положення частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказує, що первинна касаційна скарга подана контролюючим органом в межах строку, встановленого статтею 329 КАС України. Скаржник також посилається на Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцію України та на рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, і вважає, що у цьому випадку наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі.

Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.

Суд встановив, що вперше касаційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року подана до суду засобами поштового зв`язку 27 серпня 2028 року та зареєстрована у Верховому Суді 10 вересня 2024 року. Ухвалою від 18 вересня 2024 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув у зв`язку не викладенням передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження. Електронний примірник цієї ухвали скаржник отримав через підсистему «Електронний суд» 18 вересня 2024 року о 20:45.

Вдруге касаційну скаргу скаржником подано до суду через систему «Електронний суд» 6 грудня 2024 року.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено умотивованих доводів щодо поновлення такого строку.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги вдруге становить понад чотири місяці, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику надав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, повторно подана касаційна скарга їм так і не відповідає.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року, ухвалену за наслідками перегляду додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази на їх підтвердження.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх