Ухвала

від 10.12.2024 по справі 440/2135/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа №440/2135/22

адміністративне провадження №К/990/44550/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №440/2135/22 за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" про стягнення штрафу за порушення законодавства про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, -

УСТАНОВИВ:

У 2022 році Управління Держпраці у Полтавській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" про стягнення штрафу за порушення законодавства про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 646000,00 грн.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 11.02.2022 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 відмовлено у задоволенні позову.

20.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №440/2135/22 та винести постанову, якою задовольнити позовну заяву позивача.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

У вступній частині касаційної скарги Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024, проте ця постанова у справі №440/2135/22 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

До матеріалів касаційної скарги додано копію постанови суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 440/18309/21.

У прохальній частині касаційної скарги позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024.

Враховуючи наведене, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо судового рішення, яке оскаржується, та надати копію відповідного рішення.

Щодо підстав касаційного оскарження.

Згідно пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не оскаржуються до суду касаційної інстанції рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.

Обґрунтовуючи наявність випадків для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.

Враховуючи, що розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування випадків касаційного оскарження, передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень у справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

Отже, судові рішення, які прийняті у порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.

Разом з тим, приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, мають забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, у касаційній скарзі мають міститись посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник має зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог встановлених статтею 330 КАС України, її слід залишити без руху на підставі статті 332 КАС України й надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №440/2135/22 - залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко

Судді: В.М. Шарапа

С.М. Чиркін