Постанова

від 11.12.2024 по справі 420/3610/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа №420/3610/24

адміністративне провадження № К/990/39336/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІДЖЕСТ ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кравченка К.В., судді: Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІДЖЕСТ ТРАНС» (далі- позивач, товариство) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі- ГУ ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі-ДПС, відповідач-2), за результатом розгляду якого позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095592/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 09.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095593/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 14.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095591/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 16.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095594/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 21.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095595/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 21.11.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.12.2023 року №10095677/41223562 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 31.10.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СІДЖЕСТ ТРАНС» податкові накладні № 3 від 09.11.2023 року, №5 від 14.11.2023 року, №30 від 31.10.2023 року, №10 від 16.11.2023 року, №16 від 21.11.2023 року, №18 від 21.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із цим рішенням відповідач-1 06.05.2024 звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с. 1, том 2).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.05.2024 апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір (а.с. 23, том 2). Указана ухвала отримана ГУ ДПС 09.05.2024 (а.с.25, том 2).

ГУ ДПС 20.05.2024 подало клопотання про продовження строку для усунення недоліків (а.с. 26, том 2).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 року клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою суду від 09.05.2024 року продовжено, надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги (а.с. 34, том 2).

04.06.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи платіжної інструкції та сама платіжна інструкція №1365 від 27.05.2024 року на суму 3633,60 грн. Тобто, апелянтом було сплачено судовий збір не в повному розмірі, а саме апелянтом не доплачено судовий збір в розмірі 23618,40 грн. (27252,00 грн. - 3633,60 грн.).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишено без руху повторно та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору в розмірі 23618,40 грн. (а.с. 45, том 2)

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 року в задоволенні клопотання про продовження строку відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв`язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали від 07.06.2024 року, а саме у зв`язку з несплатою судового збору (а.с. 54, том 2).

25.07.2024 через «Електронний суд» ГУ ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу, до якої було додано платіжні інструкції №2335 від 12.07.2024 року на суму 18168,40 грн. та №1365 від 27.05.2024 року на суму 3633,60 грн. та клопотання про клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначив, що Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що не виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху відбулось не з вини контролюючого органу. До 12.07.2024 року залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 був недостатній для сплати судового збору по даній справі. В свою чергу, 12.07.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області доплачено судовий збір по справі №420/3610/24 у розмірі 18168,40 грн. згідно платіжної інструкції №2335 від 12.07.2024 року.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.07.2024 апеляційну скаргу залишив без руху. Встановлено Головному управлінню ДПС десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку (а.с. 32-34, том 2).

09.08.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024.

Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено через відповідні обставини спричинені військовим вторгненням та агресією Російської Федерації на територію України, як наслідок необхідністю щоденного фінансування Збройних Сил України, які боронять нашу країну. Відповідні обставини впливають на значний дефіцит у Державному бюджеті. Підставою непереборної сили пропущення строку на подання апеляційної скарги є систематичне здійснення обстрілу міста та об`єктів критичної інфраструктури а також об`єктів адміністративного значення, а саме ГУ ДПС в Одеській області, що впливає на стресостійкість і якість роботи податкового органу а також постійні евакуації до сховища вплинули на те що працівники втрачали по декілька годин робочого часу, також у зв`язку з великим об`ємом роботи, подача апеляційної скарги у встановлений судом процесуальних строк на оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду була неможлива. Зазначаємо, що апеляційну скаргу на рішення суду було направлено в найкоротші строки з моменту сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційний адміністративний суд від 19.09.2024 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року.

ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції

Ухвала суду вмотивована тим, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Також суд вказував, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, а агресія РФ, евакуації, відсутність електропостачання на яку посилається апелянт це загальний стан.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Скаржник вказує, що первинна апеляційна скарга була подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. Повторне подання апеляційної скарги відбулось у найкоротший строк. При цьому відповідачем вживались заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, а саме: складено доповідну записку та направлено на адресу Державної податкової служби України листи щодо збільшення бюджетних призначень для сплати судового збору. Разом з тим, реалізація означених заходів потребувала певного проміжку часу.

Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо особа, яка її подала, не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на пропозицію суду, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Основною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення позивач зазначає те, що вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся 25.07.2024, тобто в межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Проте, на думку податкового органу, судом необґрунтовано вказано, що «контролюючий орган допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції».

Крім того, податковий орган наголошує на тому, що після отримання бюджетних асигнувань, а саме платіжної інструкції №2335 від 12.07.2024 року на суму 18168,40 грн. та №1365 від 27.05.2024 року на суму 3633,60 грн., Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду вдруге з апеляційною скаргою, тобто, в найскоріший термін з моменту сплати судового збору, що не є суттєвим зволіканням при повторній подачі апеляційної скарги скаржником.

Також, як вказує контролюючий орган, що пропущення строку на подання апеляційної скарги є систематичне здійснення обстрілу міста та об`єктів критичної інфраструктури а також об`єктів адміністративного значення, а саме ГУ ДПС в Одеській області, що впливає на стресостійкість і якість роботи податкового органу а також постійні евакуації до сховища вплинули на те що працівники втрачали по декілька годин робочого часу, також у зв`язку з великим об`ємом роботи, подача апеляційної скарги у встановлений судом процесуальних строк на оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду була неможлива.

Верховний Суд звертає увагу на те, що дотримання процесуальних строків звернення із апеляційною скаргою є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд звертає увагу, що кодекс адміністративного судочинства України не встановлює додатковий тридцятиденний строк для повторного звернення з апеляційною скаргою, після первинного повернення такої скарги, а лише вказує на те, що після повернення апеляційної скарги скаржник має право повторно звернутися до суду зі скаргою, усунувши недоліки, які стали підставою для повернення такої скарги.

У той же час таке повернення не дає можливість скаржнику звертатися до суду з повторною скаргою у будь-який невизначений час.

Суд звертає увагу на те, що повертаючи апеляційну скаргу вперше, суд апеляційної інстанції керувався лише відсутністю повної сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Судовий збір у справі було у повному обсязі сплачено 12.07.2024 (дата виконання 16.07.2024), проте повторно з апеляційною скаргою звернувся лише 25.07.2024 (через Електронний суд), тобто через 9 днів після отримання платіжного доручення.

Тобто, між сплатою судового збору та звернення до суду з повторною апеляційною скаргою минуло 9 днів, однак скаржник не спростував, що заважало йому звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою раніше, в день сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Указане не свідчить про те, що податковий орган невідкладно після усунення недоліків первинної касаційної скарги звернувся до суду апеляційної інстанції з повторною касаційною скаргою.

Посилання податкового органу на є систематичне здійснення обстрілу міста та об`єктів критичної інфраструктури а також об`єктів адміністративного значення, а саме ГУ ДПС в Одеській області, що впливає на стресостійкість і якість роботи податкового органу а також постійні евакуації до сховища вплинули на те що працівники втрачали по декілька годин робочого часу, у зв`язку з чим виникла неспівмірна завантаженість щодо повторної подачі апеляційної скарги, суд не приймає та звертає увагу на те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Більш того суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Наведений підхід узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду щодо тлумачення норм статті 44 КАС України та кореспондується із правовою позицією, що приписами вказаної статті чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Відповідно податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен забезпечувати неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, дотримання встановленого строку її подання, й вчинити для цього залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Скаржник не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №420/3610/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко