Ухвала

від 11.12.2024 по справі 420/18026/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа №420/18026/24

адміністративне провадження № К/990/45765/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року

у справі № 420/18026/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 року у справі №420/19466/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №420/11386/23;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 25 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №420/11386/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2019 роки.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 року у справі №420/19466/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №420/11386/23.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обрахунку грошової допомоги при звільненні за 25 років.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №420/11386/23.

Не погоджуючись із ухваленням апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було повернуто.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 28 жовтня 2024 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі

№ 420/18026/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху надано апелянту час для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору.

Вказана ухвала була отримана апелянтом 16 жовтня 2024 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 420/18026/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявнику.

Так суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У зв`язку з тим, що положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги в разі не усунення недоліків апеляційної скарги та враховуючи, що апелянтом не було усунено недоліки, визначені в ухвалі про без руху, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга повинна бути повернута заявнику.

У своїй касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 зазначила, несплата судового збору сталась через відсутність відповідного фінансування у Міністерстві оборони України, що підтверджується листом від 04.11.2024 року №220/13/9088.

Крім того, скаржник зазначив, що юридична група Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), який продовжено згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", задіяна в несенні постійного чергування (у складі маневрених вогневих груп, відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна від ракетного обстрілу, облік отриманого військового майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов`язків, положень груп/відділів/служб/ управлінь, претензійно-позовна робота, тощо), по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.

Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

При цьому, Суд зауважує, що Військової частини НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 420/18026/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Н. М. Мартинюк