Постанова

від 11.12.2024 по справі 160/15607/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 160/15607/23

адміністративне провадження № К/990/15364/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя-доповідач - Н.Є. Калугіна)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 (суддя-доповідач - Н.А. Олефіренко, судді - Л.А. Божко, А.В. Суховаров)

у справі № 160/15607/23

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила:

- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменка Д.Ю., в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно Фермерського господарства «Дніпро», протиправними (не законними);

- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № НОМЕР_1 від 23.06.2022 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменка Д.Ю., як таку, що зачіпає права позивача і стосується накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки Фермерського господарства «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та речового права (оренди) на неї, що накладений в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменка Д.Ю. від 23.06.2022.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що вона, яка не є учасником виконавчого провадження № НОМЕР_1 чи особою, яка залучалась до проведення виконавчих дій, звернулася до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 5,1843 гектарів, кадастровий номер 1225680500:02:004:0109, яке залишилось після померлої матері, ОСОБА_2 . Постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане спадкове майно, оскільки було виявлено інформацію про державну реєстрацію обтяжень, підставою якої є постанова про арешт майна боржника - Фермерського господарства «Дніпро». Позивач зауважує, що через наявність арешту на спадкове майно, вона позбавлена можливості оформити свої права на спадщину за заповітом. Позивач посилається на протиправність дій та рішення державного виконавця, вчинених (прийнятих) ним у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1435/22, в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109. Позивач зауважує, що відповідно до договору оренди земельної ділянки між Фермерським господарством «Дніпро» (орендарем) та ОСОБА_2 (орендодавцем) до прав орендаря належить, в тому числі, за письмовою згодою орендодавця надавати земельну ділянку в суборенду третім особам; земельна ділянка, що передається в оренду до статутного фонду не вноситься і у заставу не надається. Позивач наголошує, що Фермерське господарство «Дніпро» не отримувало від матері позивача будь-якої письмової згоди на передання у суборенду третім особам земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, а також Фермерське господарство «Дніпро» не вносило до власного статутного фонду та не передавало у заставу чи в іпотеку третім особам земельну ділянку з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109. А тому за доводами позивача, виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, оскільки таке може бути реалізовано лише її власником. Арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належить боржнику та які можна відчужити, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, у відкритті провадження у справі № 160/15607/23 відмовлено.

4. При постановленні ухвали суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позов спрямовано на захист цивільних прав позивача, пов`язаних з оформленням права власності на спадкове майно, тому цей спір не є публічно-правовим в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує, що предметом позову у цій справі є встановлення незаконності дій державного виконавця. Підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, яке належить Фермерському господарству «Дніпро», бо саме через такі дії, нотаріус не вчиняє нотаріальних дій щодо оформлення спадкових прав. Позивач зауважує, що першочергово він звертає увагу на неправомірність дій відповідача і встановлення судом цього факту. Зняття арешту з речового права оренди на земельну ділянку є похідною вимогою, яка випливає з незаконності дій відповідача. А тому, за доводами позивача, цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позиція інших учасників справи

7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

10. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

13. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово вказувала, що загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

14. Положеннями частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

15. Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

16. За приписами частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

17. У цій справі виконавчий документ (ухвала про забезпечення позову) видано Господарським судом Дніпропетровської області.

18. Відповідно до частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

19. За приписами частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

20. З урахуванням наведених норм, та враховуючи те, що позивач, ОСОБА_1 , не є учасником виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1435/2220, звернення позивача саме з даним позовом до господарського суду є неможливим.

21. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, суд зазначає таке.

22. У постанові від 22.01.2020 у справі № 340/25/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

23. Так, підстави позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

24. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

25. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою цього позову позивач визначила наявність арешту, накладеного на майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні її спадкових прав на нерухоме майно. А тому виснували, що позов спрямовано на захист цивільних прав позивачки, пов`язаних з оформленням права власності на спадкове майно.

26. Разом з тим, зі змісту позовної заяви встановлено, що підставою цього позову є, на думку позивача, неправомірні дії посадової особи органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач, серед іншого, покликається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1435/22.

27. Оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого документа, виданого судом у господарській справі, господарським процесуальним законом не встановлено порядку судового оскарження рішень, дій державного виконавця, які заявлені позивачем у цій справі, а звернення позивача до суду обумовлено незаконністю дій державного виконавця щодо накладення арешту на речове право оренди саме його земельної ділянки, яка належала спадкодавцю, цей спір віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

28. Додатковим підтвердженням наведених вище висновків щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на правовідносини щодо яких виник спір у цій справі є постанова Верховного Суду від 22.12.2023 у справі № 640/7964/19, де спір розглянуто у порядку адміністративного судочинства по суті позовних вимог.

29. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

30. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 160/15607/23 скасувати.

3. Справу № 160/15607/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк