Рішення

від 25.11.2024 по справі 522/10748/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10748/23

Провадження № 2/522/1699/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25листопада2024року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого суддіСвяченої Ю.Б.,

при секретарісудового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила встановити факт, що вона та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період з липня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що у період з липня 2017 року по 14 березня 2023 року позивач та спадкодавець підтримували фактичні шлюбні відносини, були пов`язані спільним побутом та проживанням, між ними були усталені відносини, які притаманні подружжю. Позивач зазначає, що за період спільного проживання був зроблений капітальний ремонт у будинку за адресою: АДРЕСА_1 та квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач посилається на те, що вказані ремонтні роботи здійснювалися за спільні кошти, оскільки дохід ОСОБА_4 не дозволяв проведення такого роду ремонтних робіт. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Листом від 20.03.2023 року Приморська державна нотаріальна контора у м.Одеса роз`яснено, що позивачу необхідно надати відповідне рішення суду про встановлення факт проживання однією сім`єю. У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернулася до суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 13 березня 2024 року витребувано з Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса копію спадкової справи №148с/2023 року, яка заведене після смерті ОСОБА_4 .

В судових засіданнях позивач надала пояснення, які відповідають змісту та доводам позовної заяви.

У судове засідання, яке призначалося на 25.04.2024 року з`явився позивач та її представник, учасники справи надали пояснення. Позивач надала пояснення, які відповідають змісту та доводам позовної заяви.

В судовому засіданні, призначеному на 04.06.2024 року були допитані за клопотанням позивачки в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

У всі судові засідання до 01.10.2024 року відповідачі по справі не з`являлися, сповіщалися належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України. Вперше за весь час розгляду справи в судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 , який надав пояснення щодо суті спору у відповідності до наданих письмових пояснень, які надійшли до Приморського районного суду м. Одеси 01.10.2024 року. Надалі представник відповідача ОСОБА_3 згідно з наданою заявою просив суд розглядати справу у відсутності сторони ОСОБА_3 .

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , зо підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . 20.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Приморської державної нотаріальної контори в м.Одеса із заявою про прийняття спадщини. За її заявою була заведена спадкова справа №148с/2023. 22.03.2023 року ОСОБА_3 звернувся до Приморської державної нотаріальної контори в м.Одеса із заявою про прийняття спадщини. В заяві зазначив, що він є онуком померлого та зазначив про наявність іншого спадкоємця ОСОБА_2 , який є сином померлого відповідно. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 його батьком є ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьком ОСОБА_2 є спадкодавець ОСОБА_4 . Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_4 заповіту не залишив.

Надаючи оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи, що надавалися позивачем, суд виходить із такого.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

На а.с.11, т.1 наявний акт від 28.05.2023 року. Вказаним актом, фактично, зафіксовано показання осіб, які його підписали. В даному випадку вказаний доказ є недопустимим, оскільки особи, які його підписали не допитувалися в суді як свідки. вказаний доказ не визначений ЦПК України як допустимий, оскільки процедура допиту свідків визначена ст.230 ЦПК України із відповідним попередженням про кримінальну відповідальність.

На а.с.19 наявний рахунок від 01.01.2022 року. Вказаний доказ є неналежним до подій, які відбулися раніше 01.01.2022 року. На а.с.20 наявний розхідна накладна на 21990,00 гривень. Однак, вказана накладна не містить підпису щодо фактичного отримання товару, який у ній зазначений. Квитанція ж на 12796.23 гривні датована 22.07.2022 року та є неналежним доказом до подій, які відбулися пізніше 22.07.2022 року. На а.с.17 наявна квитанція від 14.05.2022 року на 7500 гривень та від 22.11.2022 року, що є неналежним доказом до подій, які відбувалися пізніше. Вказане стосується із придбання вікон (а.с. 18 - 20). На а.с.31 32 наявні фіскальні чеки та чеки із ломбарду, які датовані 2022 роком та не підтверджують обставини, які виникли раніше. Вказані докази жодним чином не доводять одну із ключових ознак проживання однією сім`єю наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування.

25.07.2024 року ОСОБА_1 надала пояснення, відповідно до яких вона навесні 2017 року познайомилася зі спадкодавцем. В подальшому почала проживати з спадкодавцем, піклувалася про нього, лікувала його, вкладала особисті кошти в ремонт квартири і будинку. Пояснила, що планували одружитися, однак у зв`язку із карантином і війною відклали цю подію. ОСОБА_1 повідомила, що вона проживала із спадкодавцем, готувала їсти, лікувала його. Позивач зазначила, що перед смертю онук забороняв спілкуватися із спадкодавцем. Разом із тим, пояснення позивача не є доказом в розумінні ЦПК.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що знала спадкодавця як чоловіка ОСОБА_11 , знала його з 2017 року. Вона його представила як ОСОБА_12 . Позивач є подругою свідка. Він запрошував у гості. Неодноразово була у гостях. Одразу там жах, все було брудне, однак, в подальшому все стало краще. Про шлюб між сторонами невідомо, однак вони про нього говорили. Свідок знає, що є син та була дружина. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 робили ремонт. На святах була донька ОСОБА_11 . Була там на дні народження ОСОБА_13 і ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що робив ремонт у квартирі на Успенській та ОСОБА_14 . Ремонт робився в 2022 року. В 2017 2018 році робив ремонт на Бернардаці, робив кухню. Стан був житловий, однак умови були не нормальні. З ОСОБА_11 і ОСОБА_15 познайомився одночасно, бачив їх разом на Бернардаці. Вибирали товар і оплачували разом в 2022 році, в 2017 році не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає ОСОБА_11 з 2017 року. Була присутня при знайомстві ОСОБА_11 і спадкодавця в 2017 році. Відносини між спадкодавцем та ОСОБА_11 були як чоловік і дружина. Була в гостях, але не часто. Останній раз була в 2021 році.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що знає ОСОБА_11 , була в гостях з спадкодавцем в 2017 році. Привезла спадкодавця на машині, а ми із ним дружили. Знає ОСОБА_16 з 1989 року. В 2017 році померла ОСОБА_17 , орієнтовно восени. Представив її через тиждень після смерті ОСОБА_18 як подругу.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що знає ОСОБА_11 як подругу. Прийшла в суд підтвердити, що ОСОБА_11 проживає з 2017 року із спадкодавцем. Познайомилася в травні 2017 року. ОСОБА_11 і ОСОБА_16 познайомилися літом в 2017 році. Знає, що у ОСОБА_16 була дружина, яка померла від онкології. Декілька разів була в гостях.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знає ОСОБА_11 як подругу, дружимо більше 25 років. Літом 2017 році ОСОБА_11 познайомилася із ОСОБА_15 . ОСОБА_11 робила ремонт в 2018 році. Ремонт робили за спільний рахунок.

Надаючи оцінку письмовим доказам та показань свідків суд керуються наступними нормами.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.

При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16.

В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також зазначити, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц).

Таким чином, показання свідків містять відомості про те, що дійсно позивач та спадкодавець підтримували певні відносини. Однак, про питання ведення спільного господарства та витрат свідки посилаються лише на слова позивача, що є показаннями із чужих слів. Свідкам відомо про проведення певних ремонтних робіт, однак свідки не надали показання щодо джерел фінансування такого ремонту.

У своїй сукупності докази, які наявні у вказаній справі, можуть довести факт знайомства позивача та спадкодавця влітку 2017 року, однак вказані докази не доводять ведення позивача та спадкодавця спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці з липня 2017 року.

Керуючись викладеним та на підставі ст.ст. 3, 4, 21, 74 СК України, ст.ст. 1216, 1219, 1258,1268, 1270, 1274 ЦК України, ст.ст. 264, 265, 268, 315 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у судовому засіданні, але не були присутніми при проголошенні рішення, у той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Ю. Б. Свячена

25.11.24