Рішення

від 22.11.2024 по справі 638/15730/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15730/24

Провадження № 2/638/5761/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

при секретарі - Луценко Д. О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Шмуйлової І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Державний нотаріус Вовкожа О. Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Вовкожа О. Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що позивач є спільним власником трьох кімнатної квартири АДРЕСА_1 . Власниками зазначеної вкартири є: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . 17.02.2006 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Частина квартири, яка належала ОСОБА_4 , відійшла ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Державним нотаріусом Вовкожою О. М. Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори 09.07.2024 заведено спадкову справу №343/202 на підставі заяви ОСОБА_1 .. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 не зверталися до нотаріуса. Нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій на підставі того, що останній звернувся до нотаріуса після спливу встановленого законом строку для прийняття спадщини. Позивач вказує, що строк пропустив, так як перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КП «Томаківська ЦРЛ» з 25.01.2024 по 07.02.2024, та після лікування був направлений за місцем мешкання для подальшого лікування. Крім того, позивач вказує, що він особа похилого віку та відновлення нормального стану здоров`я зайняло тривалий час. Після нормалізації стану здоров`я позивач відразу звернувся до нотаріуса з відповідною заявою. На підставі зазначеного просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.10.2024 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог до Харківської міської ради, та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано з Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №343/2024 від 09.07.2024 та призначено у справі судовий розгляд по суті.

Представник позивача адвокат Шмуйлова М. М. та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, проти позовних вимог не заперечував.

Третя особа, на виконання ухвали суду надала витребувані документи та у своїй заяві просила слухати справу у відсутність представників нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено відповідний актовий запис №11084 від 16.10.2023, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.10.2023.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 02.11.1970, позивач та ОСОБА_3 перебували у шлюбі.

Крім того судом встановлено, що під час шлюбу у позивача та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №79022861, 09.07.2024 Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №72682020, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220ЦКУкраїни спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1статті 1269 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270ЦПК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

09.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Постановою державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М. від 16 липня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки позивачем пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Також, в матеріалах справи міститься копія спадкової справи №343/2024, дослідивши матеріали якої суд доходить висновку про те, що позивач єдиний хто виявив бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 ..

Про бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 свідчить той факт, що позивач отримав відповідне свідоцтво про смерть та майже одразу після видужання після хвороби звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

В своїй Постанові Пленуму Верховний Суд Українивід 30травня2008року№7«Просудовупрактику усправахпроспадкування» у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй заяві зазначає, що перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КП «Томаківська ЦРЛ» Дніпропетровської області в період часу з 25.01.2024 по 07.02.2024, та після хірургічного лікування був направлений за місцем мешкання для проходження подальшого лікування та не мав можливості звернутися вчасно до нотаріуса з відповідною заявою. Дана обставина підтверджується копією виписки №332.

Суд зазначає, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини на рівні вищевказаної постанови КМУ, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки. Дійсно, строки прийняття спадщини можуть встановлюватися та змінюватися лише законом, а не постановами КМУ, про що були сформовані відповідні правові висновки касаційним судом у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин лише суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, встановлений Кабінетом Міністрів України правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. Позивач, як пересічна особа, яка не мала юридичної обізнаності щодо правомірності змін, діяв з урахуванням вказаних положень та добросовісно розраховував та строк 10 місяців для прийняття спадщини після смерті його дружини.

Суд враховує, що на теперішній час воєнний стан триває, та те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і такі обставини визнаються судом поважними.

Суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1258,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.12,13,81,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Державний нотаріус Вовкожа О. Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори, про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю три місяці, з дня набрання законної сили цим рішенням для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Щепіхіна