Постанова

від 29.11.2024 по справі 758/12491/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12491/23

3/758/463/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , за участю представників Енергетичної митниці Носко Ю., захисника Ярошенка А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Люкспромгаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0282/90300/23 від 05.10.2023 року, 28.01.2023 - 29.01.2023 через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста "Ягодин" Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «Люкспромгаз» (УКРАЇНА, 10003, Житомирська обл., м. Житомир вул.Покровська, буд. 48, код ЄДРПОУ 39755730) був переміщений товар «Газ вуглеводневий скраплений» загальною вагою 74 130 кг, 138,045 тис. л. при 15о С., вартістю 31 134,60 Євро.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: сертифіката (паспорт) якості від 03.01.2023 № 162058_4902809; рахунків-фактур від 26.01.2023 NRVA0063456; RVA0063457; від 27.01.2023 RVA0063481; RVA0063483, міжнародних автотранспортних накладних (CMR) від 26.01.2023 №RVA0063456; RVA0063457; від 27.01.2023 RVA0063481; RVA0063483.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає литовське підприємство «UAB "NAFTOS DUJOS» (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «Люкспромгаз». Зазначений товар 27.01.2023 та 28.01.2023 митним брокером ФОП «Кротова Надія» відповідно до договору-доручення про надання послуг по декларуванню товарів від 23.07.2022 № 18-21 був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Чернігів» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці за митними деклараціями типу «IM 40 EA» від 29.01.2023 №23UA903030000326U8, №23UA903030000327U7, №23UA903030000330U8, №23UA903030000331U7.

Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Газ вуглеводневий скраплений» походженням з Європейського Союзу. Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 03.01.2023 №162058_4902809, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 589:2018+A1:2022.

Першого березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб?єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva».

3 метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 03.01.2023 № 162058_4902809, на адреси представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та безпосередньо до Public Company «Orlen Lietuva» направлено відповідний запит (лист від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928).

Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні інформації (листи віл 20.04.2023 № 63 та від 28.04.2023 №64), сертифікат якості від 03.01.2023 № 162058_4902809 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB NAFTOS DUJOS на кількість товару 20 000кг.

Однак, з наданням сертифікату (паспорту) якості від 03.01.2023 №162058 4902809 фактичне ввезення товару відбулося на загальну кількість 74 130 кг.

Відповідно до пункту 6.1.2 «Особливі умови і відповідальність сторін» договору про надання послуг по декларуванню товарів від 23.07.2022 № 18-21, замовник ТОВ «Люкспромгаз» в особі директора ОСОБА_1 несе юридичну відповідальність згідно Митного кодексу України та інших законодавчих актів України за достовірність, точність, правдивість даних про товари, та іншої інформації, яка міститься в документах, що надаються виконавцю ФОП «Кротова Надія» для митного оформлення товарів Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України суб?єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «Люкспромгаз» є громадянин ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПІМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.

Тобто директором ТОВ «Люкспромгаз» ОСОБА_2 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Газ вуглеводневий» загальною вагою 54 130 кг, 100,801 тис. л. при 15о С., вартістю 22734,6 Євро або 905821,49 грн (станом на 28.01.2023 та 29.01.2023 курс 1 Євро=39,8433 грн) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Таким чином, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, однак з`явився захисник - адвокат Ярошенко А.О., та повідомив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим що товаросупровідними документами підтверджено, що нафтопродукти, щодо імпорту яких складено протоколи, були вироблені компанією Orlen Lietuva, а самі сертифікат якості №162058_4902809 від 03.01.2023 литовським підприємством «ORLEN LIETUVA» видавався підприємству UAB «NAFTOS DUJOS», а тому відсутні підстави стверджувати про незаконність їх отримання.

Представники Енергетичної митниці Носко Ю. в судовому засіданні просили суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу із конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення особи відносно якої складено протокол про порушення митних правил, заслухавши позицію представників Енергетичної митниці, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Суд, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз`яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005.

Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, між ТОВ «Люкспромгаз» та компанією UAB «NAFTOS DUJOS» укладено контракт на поставку скрапленого газу. Компанія UAB «NAFTOS DUJOS», на вимогу митного брокера, надала сертифікат якості на газ, яке закупляло ТОВ «Люкспромгаз». Крім того, компанія «Orlen Lietuva» надала відповідь на запит, що сертифікат якості №162058_4902809 від 03.01.2023 надавався компанією «Orlen Lietuva» в межах поставок по діючим контрактам, а отже ТОВ «Люкспромгаз» використовувало відомості з отриманих товаросупровідних документів, зокрема й сертифікату якості виданого компанією «Orlen Lietuva» у відповідності до вимог чинного митного законодавства України, а тому переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що при переміщенні товарів через митний кордон, ТОВ «Люкспромгаз» використовувало відомості сертифікату якості від 03.01.2023 №162058_4902809, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.

Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема і сертифіката якості, який не викликав сумнівів ні у ТОВ «Люкспромгаз», ні у митного брокера, оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару.

Крім того, директор ТОВ «Люкспромгаз» ОСОБА_1 , перебуваючи на території України та будучи кінцевим отримувачем товару не міг вчиняти будь-яких дій щодо отримання будь-яких сертифікатів якості, у т.ч. у незаконний спосіб для переміщення товару з Європейського Союзу до України.

Вищевикладене свідчить, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Люкспромгаз», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни вищевказаного товару, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані як при переміщенні товарів через митний корон України в зоні діяльності Волинської митниці Держмитслужби так і під час митного оформлення товарів в Київській митниці Держмитслужби.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст.483 Митним кодексом України.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 247, 251-252 КУпАП, ст.ст.3, 95, 268, 458-459, 470, 483, 495, 522, 527 Митного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. О. Павленко