Рішення

від 12.12.2024 по справі 341/2210/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2210/24

Номер провадження 2-о/341/193/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув без учасників у порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубовецька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

установив

Представниця ОСОБА_2 в інтересах заявниці ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявниці ОСОБА_3 . Спадкодавиця ОСОБА_3 23 серпня 2011 року склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла заявниці. Заявниця є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті тітки. ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . З 1984 року з ОСОБА_3 постійно проживав однією сім`єю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався. ОСОБА_3 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 більше 30-ти років до дня його смерті. Вели спільне господарство, несли спільні витрати, купляли все необхідне для спільного користування. Були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Зі слів заявниці, ОСОБА_4 приїхав у с. Лани в 1984 році, працював у колгоспі «Нове життя» разом з ОСОБА_3 . Там вони познайомились і з того часу постійно проживали разом. Заявниця звернулась до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Нотаріус завела спадкову справу та видала заявниці свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало ОСОБА_3 , проте відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало ОСОБА_4 , та яке ОСОБА_3 успадкувала після його смерті, але юридично не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з неможливістю встановити черговість спадкування та родинний зв`язок померлого ОСОБА_4 із ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, просить встановити факт постійного проживання однією сім`єю більше п`яти років на час відкриття спадщини ОСОБА_4 із ОСОБА_3 , а саме те, що ОСОБА_4 постійно проживав однією сім`єю із ОСОБА_3 з 1984 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання на 26 листопада 2024 року. Після допиту свідка оголошено перерву до 05 грудня 2024 року.

У судове засідання 05 грудня 2024 року заявниця та представник заінтересованої особи не з`явились, хоча повідомлені про розгляд справи належним чином відповідно до норм статті 128 ЦПК України.

Представниця заявниці ОСОБА_2 05 грудня 2024 року подала до суду заяву,у якійпросить розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядати без участі заявниці та її представниці, оскільки з`явитись у судове засідання не мають можливості. Заявлені вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити (а. с. 66).

Представник заінтересованої особи Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області 02 грудня 2024 року надіслав до суду пояснення, у якому просить справу розглядати без участі представника заінтересованої особи. Не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 (а. с. 59).

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки учасники повідомлені про розгляд справи належним чином, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, подали до суду заяви про розгляд заяви без їхньої участі, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності учасників.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до наявних уматеріалах справи копій свідоцтв про народження заявниці ОСОБА_5 , батька заявниці ОСОБА_6 та спадкодавиці ОСОБА_3 підтверджується, що спадкодавиця є тіткою заявниці (а. с. 9-11).

Після реєстрації шлюбу заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а. с. 08).

Згідно з копією свідоцтва про смерть від 23 липня 2019 року серії НОМЕР_1 , підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 01 жовтня 2015 року серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).

Згідно з копіями трудових книжок колгоспника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується, що вони працювали у колгоспі «Нове життя» (а. с. 14-15).

Відповідно дозмісту копіїзаповіту від23серпня 2011року,посвідченого секретаремЛанівської сільськоїради,зареєстрованого вреєстрі за№ 4,підтверджується,що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все належне їй майно заповіла заявниці. Вказаний заповіт не змінювався і не скасовувався (а. с. 37 зворот).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом підтверджується, що заявниці видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із земельної ділянки площею 0,3900 га, кадастровий номер 2621284900:02:001:0348, що належала ОСОБА_3 (а. с. 16).

ОСОБА_4 належали земельні ділянки площею 0,48 га та 0,54 га, які розташовані в с. Лани, урочища «Березова долина» та «Радгосп», що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серій НЖ № 636319 та НЖ № 636489 (а. с. 17-18).

З постанови державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Кіщук Л. І. від 27 серпня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії убачається, що нотаріус відмовила заявниці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого вона прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю підтвердження того, що ОСОБА_3 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини проживала разом з ОСОБА_4 однією сім`єю (а. с. 19).

Згідно з копією довідки від 06 жовтня 2015 року № 267, виданої Ланівською сільською радою ОСОБА_3 , підтверджується, що вона дійсно до дня смерті свого співжителя ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з ним та вела спільне господарство (а. с. 20).

Відповідно додовідки від18 липня 2024 року № 187, виданої Ланівським старостинським округом Дубівецької сільської ради, підтверджується, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30 червня 2006 року був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 проживав та вів спільне господарство разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 21).

Відповідно до листа державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Кіщук Л. І. від 19 листопада 2024 року № 1635/02-14 підтверджується, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до Галицької державної нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 згідно з даними спадкового реєстру не заводилась (а. с. 32).

На виконання ухвали суду від 08 листопада 2024 року державний нотаріус надіслала до суду копію спадкової справи № 149 після смерті ОСОБА_3 (а. с. 33-46).

У матеріалах відповідної спадкової справи містяться, зокрема, такі матеріали:

-копія заповіту від 23 серпня 2011 року, який складений від імені спадкодавиці ОСОБА_3 . Згідно зі змістом цього заповіту ОСОБА_3 все належне їй майно заповіла заявниці ОСОБА_1 ;

-копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини;

-копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із земельної ділянки площею 0,3900 га, кадастровий номер 2621284900:02:001:0348, що належала ОСОБА_3 ;

- копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із земельної ділянки площею 0,3442 га, кадастровий номер 2621284900:02:001:0177, що належала ОСОБА_3 ;

- копія довідки від 29 жовтня 2021 року № 219, яка видана Ланівським старостинським округом Дубовецької сільської ради, відповідно до якої, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно додовідки від26 листопада 2024 року № 273, виданої Ланівським старостинським округом Дубівецької сільської ради, підтверджується, що від імені ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Ланівській сільській раді посвідчений заповіт від 23 серпня 2011 року за № 4 на ім`я ОСОБА_9 . Цей заповіт не змінювався і не скасовувався (а. с. 47).

Згідно здовідкою від26 листопада 2024 року № 274, виданою Ланівським старостинським округом Дубівецької сільської ради, підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер у 2015 році, з 30 червня 2006 року був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 48).

Відповідно додовідки від26 листопада2024року №275,виданої Ланівськимстаростинським округомДубівецької сільськоїради,підтверджується,що заповітвід імені ОСОБА_4 , який помер у 2015 році, у Ланівській сільській раді не посвідчувався (а. с. 49).

Згідно з копією витягу з погосподарської книги № 2 за 2006-2010 роки за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, що ОСОБА_3 була головою двору. Разом з нею був зареєстрований і проживав співжитель ОСОБА_4 (а. с. 50-52, 61-63).

Відповідно доінформації від27листопада 2024року №6/7-246,наданої Ланівським старостинським округом Дубівецької сільської ради, згідно з даними погосподарської книги № 2 за 2006-2010 роки ОСОБА_4 , який помер у 2015 році, був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 60).

Згідно зінформацією від29листопада 2024року №6/7-256та №6/7-255,наданої Ланівським старостинським округом Дубівецької сільської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживала одна (а. с. 64), ОСОБА_4 , який помер у 2015 році, проживав разом із співжителькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 65).

Допитана у судовому засіданні 26 листопада 2024 року свідок ОСОБА_10 , яка є соціальною працівницею Дубовецької сільської ради, зазначила, що у 2011 році влаштувалась на цю роботу. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали разом у будинку, який належав ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Жили разом як чоловік і жінка довго, більше п`яти років, працювали у колгоспі. Також, додала, що двічі на тиждень приходила їх навідувати. Вони велиспільне господарство,мали спільнийпобут.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Приписами частинидругої статті315ЦПК Українивстановлено,що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з вимогами частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною третьою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:

а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;

б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Згідно з вимогами частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі змістом пунктів 3.21 та 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Суд установив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до моменту смерті останнього у 2015 році проживали разом однією сім`єю не менше як п`ять років, зокрема з 2006 року. Разом вони були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний побут, несли спільні витрати, купували все необхідне для спільного користування, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Зазначений факт підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, показаннями свідка.

Своєю чергою заявниці необхідно встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини після смерті останнього для оформлення права на спадщину за законом відповідно до статті 1264 ЦК України.

Отже, встановлення факту проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 більше п`яти років на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини. При цьому спір щодо встановлення такого факту відсутній.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , оскільки вони проживали в одному житлі, мали спільний побут та вели спільне господарство, брали участь у спільних витратах та між ними були відносини, притаманні родинним зв`язкам.

Підсумовуючи, у ході судового розгляду суд установив факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини однією сім`єю більше п`яти років, а саме з 2006 року.

Виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця не має іншої можливості, крім як у судовому порядку встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останнього однією сім`єю більше п`яти років, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та підтверджена належними доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Доказів, які б спростовували факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останнього більше п`яти років, який просить установити заявниця, суду не надано і такі не встановлено.

Під час розгляду справи суд не встановив інших спадкоємців, чиї спадкові права та законні інтереси могли б бути порушені у разі задоволення заяви, що відповідно виключає наявність спору.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявницею документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявниці ОСОБА_1 , оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останнього однією сім`єю більше п`яти років є обґрунтованою та підтверджена належними і допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню частково.

При цьому, задовольняючи заяву частково, суд виходить з того, що заявниця просить установити факт спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 з 1984року,проте напідставі дослідженихдоказів,суд установивфакт такогоспільного проживаннясаме з2006року до2015року.

Оскільки учасники у судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись ст. 13, 76-78, 223, 247, 259, 265, 268, 293, 315, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубовецька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити частково.

Установити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання однією сім`єю більше п`яти років на час відкриття спадщини ОСОБА_4 із ОСОБА_3 , а саме те, що ОСОБА_4 постійно проживав однією сім`єю із ОСОБА_3 з 2006 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2024 року.

Учасники справи:

заявниця ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

заінтересована особа Дубовецька сільська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 2, с. Дубівці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ: 04357561.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ