Рішення

від 11.12.2024 по справі 385/1424/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

Справа № 385/1424/24

2/385/595/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

представника позивача - адвоката Животовської Г.М.,

представника відповідача - адвоката Савранчука С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що 16.02.2019 поміж позивачем та відповідачем Гайворонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області був зареєстрований шлюб, актовий запис № 8.

В жовтні цього ж року відповідач, знаючи, що позивач вагітна, залишив її і пішов проживати окремо. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина - ОСОБА_3 .

Син постійно проживає разом із позивачем, знаходиться на її повному утриманні. Рішенням Гайворонського районного суду від 06.08.2021 шлюб було розірвано. Відповідач не бере участі у вихованні, взагалі не цікавиться життям сина, не телефонує, не бачиться з ним, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Син відвідує Гайворонський заклад дошкільної освіти №5 «Дзвіночок» Гайворонської міської ради, позивач його систематично приводить, сплачує батьківську плату за харчування дитини. Вона забезпечує сина одягом, взуттям, канцелярським приладдям, іграшками. Відповідач жодного разу не відвідав дошкільний заклад, не спілкувався з вихователями закладу, не цікавився життям свого сина. Він бачив сина лише два рази, в серпні 2020 року, коли сину було три місяці і випадково в серпні 2021 року біля приміщення Гайворонського районного суду під час розірвання шлюбу.

Відповідач за весь час з дня народження дитини і по цей час добровільно дитині ніякої матеріальної допомоги не надавав і не надає. В примусовому порядку з нього стягуються аліменти на її користь на утримання дитини, які він сплачує не регулярно. За 2024 рік відповідач взагалі не платив аліменти, в зв`язку з чим на 01.08.2024 за ним виник борг по несплаті аліментів в сумі 73270 грн.

Зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати, як ухилення відповідача від виховання сина, свідомого нехтування батьком своїми батьківськими обов`язками, що підтверджує відсутність у нього бажання взагалі бути батьком, брати участь у виховані сина та виявляти будь-яку турботу до нього.

Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять суд їх задовольнити. Представниця позивачки зазначила, що впродовж п`яти днів подасть до суду клопотання про стягнення понесених судових витрат.

Відповідач в судове засідання не з`явився, оскільки призваний на військову службу по мобілізації. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову, оскільки відповідач бажає залишатися батьком дитини та зазначив, що впродовж п`яти днів подасть до суду клопотання про стягнення понесених судових витрат.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання розглянути справу без його участі.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні кожна окремо суду показали, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, з дитиною не бачиться та матеріальної допомоги не надає.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуататції дитини, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

16.02.2019 поміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Гайворонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області був зареєстрований шлюб, актовий запис № 8, який був розірваний рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 06.08.2021 (а.с. 6-7).

У шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

ОСОБА_3 проживає біля позивача та знаходиться на її утриманні, що стверджується довідкою № 580 від 17.09. 2024, виданою Гайворонською міською радою Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 8).

Аліменти відповідач сплачує нерегулярно, внаслідок чого має заборгованість, яка складає 73270 грн., що стверджується розрахунком заборгованості, виданим Державним виконавцем Гайворонського районного ДВС 09.08.2024 ( а.с. 11).

ОСОБА_3 відвідує дитячий садочок №5 «Дзвіночок». Відповідач з листопада 2022 року по липень 2024 року не з`являвся в дошкільний заклад, не спілкувався з вихователями закладу, не цікавився життям свого сина в ЗДО. Вказані обставини стверджуються довідкою № 01-80, виданою Гайворонським закладом дошкільної освіти №5 «Дзвіночок» Гайворонської міської ради 22.07.2024 (а.с. 9).

Згідно даних довідки лікаря № 625 від 17.09.2024, ОСОБА_1 самостійно займається дитиною та відвідує лікаря разом з сином. Батько здоров`ям дитини не займається ( а.с. 10).

Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є недоцільним і таким, що не відповідає інтересам дитини (а.с. 62-64).

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя.

Вимоги позивачки зводяться до необхідності застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу за неналежне виконання ним батьківських обов`язків щодо його неповнолітньої дитини у вигляді позбавлення відповідача батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дитини.

Проте, між інтересами дитини та заходом впливу на батька повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над застосуванням такого крайнього заходу впливу на відповідача, як позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

При цьому, вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав встановлено ч. 1 ст. 164 СК України, за змістом якої мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.

Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні відповідачем обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивачка в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини, однак в судовому засіданні, так і не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Поведінку відповідача, який не відповідає загальноприйнятим критеріям в суспільстві, не можна вважати ухиленням від виконання батьківських обов`язків, оскільки він є прямим наслідком неприязних стосунків, які склались в родині. Не підтверджено належними доказами те, що до відповідача застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування. Крім того, суд також приймає до уваги те, що відповідач наразі перебуває на військовій службі по мобілізації, а тому не має можливості в повній мірі виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дитини.

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) ЄСПЛ наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункти 57, 58).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з цим, з урахуванням досліджених доказів, які свідчать про неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків, суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків, що відповідає приписам Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Керуючись: ст.ст. 150, 165, 166, 180, ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, 183, 234, 247 СК України,

ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на орган опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 11.12.2024