Справа № 465/2096/19
1-кп/465/279/24
У Х В А Л А
Іменем України
"11" грудня 2024 р. м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження внесеному до ЄРДР за № 112018140080003755 від 21.12.2018 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малехів Жовківського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
встановив:
14 грудня 2018 року, близько 06:59 год., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що його дії були непомічені сторонніми особами, із коридору житлового будинку №19, таємно, шляхом вільного доступу, через незачинені двері викрав килим «брудноочисний Льон (гума-скребок) внутрішнє обрамлення 600х400 мм», спричинивши своїми діями матеріальної шкоди ОСББ «Гетьмана Сулими», в особі представника потерпілого - ОСОБА_5 , в розмірі 972 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Прокурор не заперечив проти клопотання обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3ст.51 КУпАПв редакціїЗакону №1449-VI від 04.06.2009викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено в сумі 1762 грн.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за вчинення якої настає відповідальність, передбачена ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративну відповідальність, є крадіжка, розмір якої не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тож, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2018 році становить 1762, 00 грн.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.
Зазначене також узгоджується з положеннями ч.1ст. 58 Конституції України, відповідно до якої, закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Згідно з ч.1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, отже, поширюється на осіб, які вчинили діяння до набраннязакономчинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і діяЗакону № 3886-ІХмає зворотну дію в часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 112018140080003755 від 21.12.2018 року сума викраденого ОСОБА_4 майна становить 972, 00 грн..
Тому вказані дії останнього підпадають під адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Положенням п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1-2частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Тому, за наявності підстав для закриття кримінального провадження згідно з п.4-1 ч.1ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинностізакону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, відсутності жодних заперечень щодо закриття кримінального провадження обвинуваченого та прокурора, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження слід задовольнити.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимогст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
КеруючисьЗаконом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024,ст. 5 КК України, ст. ст.284,479-2 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого - задоволити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112018140080003755 від 21.12.2018 року прообвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- один CD-R диск, круглої форми - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123701354 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні