Ухвала

від 11.12.2024 по справі 766/5162/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/5162/23

н/п 1-кп/766/1166/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року місто Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши під час судового засідання клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої у кримінальному провадженні № 12023231020000795 від 10.06.2023 року

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Херсона, українки, громадянки України, має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштована, не заміжня, дітей та утриманців не має, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на стадії судового слідства перебуває кримінальне провадження № 12023231020000795від 10.06.2023за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 з огляду на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи дані про її особу, яка офіційно не працевлаштована, не має утриманців, не заміжня, та беручи до уваги тяжкість інкримінованого їй злочину.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник, позицію якого в суді повністю підтримала обвинувачена, щодо продовження запобіжного заходу заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора вказуючи на те, що наразі жодних ризиків не існує, обвинувачена перебуває у закладі охорони здоров`я де проходить призначену судом експертизу.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши доводи клопотання та перевіривши їх наявними в розпорядженні суду доказами, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 ст. 184 КПК України 1.Клопотанняслідчого,прокурорапрозастосування запобіжногозаходуподаєтьсядо місцевогозагальногосуду,вмежахтериторіальної юрисдикціїякогознаходитьсяорган досудовогорозслідування,авкримінальних провадженняхщодокримінальнихправопорушень,віднесенихдопідсудності Вищогоантикорупційногосуду,-доВищогоантикорупційного суду,іповинномістити: 1)короткийвикладфактичних обставинкримінальногоправопорушення,вякомупідозрюється абообвинувачуєтьсяособа; 2)правовукваліфікаціюкримінального правопорушенняіззазначеннямстатті (частинистатті)законуУкраїнипро кримінальнувідповідальність; 3)викладобставин,щодаютьпідстави підозрювати,обвинувачуватиособуу вчиненнікримінальногоправопорушення,іпосиланняна матеріали,щопідтверджуютьці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу; 5)викладобставин,напідставіяких слідчий,прокурордійшоввисновку пронаявністьодногоабо кількохризиків,зазначенихуйого клопотанні,іпосиланняна матеріали,щопідтверджуютьці обставини; 6)обґрунтуваннянеможливостізапобігання ризикуаборизикам,зазначенимуклопотанні,шляхомзастосуваннябільш м`якихзапобіжнихзаходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу.

Згідно ч. 3ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених уст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області, на стадії судового слідства перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023231020000795від 10.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України.

Разом із тим, 17.09.2024 року в рамках вказаного кримінального провадження прокурором змінено обвинувачення шляхом затвердження нового обвинувального акта, за яким ОСОБА_5 наразі обвинувачення було пом`якшено та їй закидають вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до п. 13 ч.1ст. 3 КПК України, обвинуваченняце твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості обвинувачення на даній стадії не є предметом розгляду суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_5 пред`явлене інше обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли остання перебувала у процесуальному статусі підозрюваної. При цьому питання щодо правової кваліфікації інкримінованого злочину вирішується судом лише за наслідком всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження саме на підставі поданих сторонами доказів, які були безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні за участю сторін.

За таких обставин суд не переглядає обґрунтованість зміненого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при розгляді клопотання про обрання чи продовження строку запобіжного заходу .

Суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_5 , так як Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес, а тому суд вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Прокурором було подане клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики встановлені раніше судом при обранні їй запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв`язку з чим до обвинуваченої неможливе застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Надаючи оцінку доводам клопотання щодо наявності існування ризиків, суд враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи, що ОСОБА_5 наразі, із урахуванням зміни обвинувачення прокурором, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, в разі доведеності її вини, передбачене покарання, із урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачена ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі встановлення її вини, може вдатися до спроб переховуватися від суду.

При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин суд приходить до переконання про те, що стороною обвинувачення доведено не зменшення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України.

Таким чином, ризик, який був встановлений судом, а саме щодо можливості ухилення від суду доведений під час розгляду клопотання, продовжує існувати та виправдовує тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, обумовлений суспільною необхідністю, є обґрунтованими з огляду обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченої.

Також суд бере до уваги те, що злочин, у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_5 вчинено за місцем її мешкання та фактичної реєстрації, яке є гуртожитком, місцем мешкання якого вказано також і частини свідків по справі, які, хоча вже і допитані судом, проте, з огляду на те, що судове слідство триває, в рамках справи потерпілий помер в ході судового слідства, що не виключає вирішення питання про залучення до участі у справі іншої особи в якості потерпілого (родича, близьку особу), тобто яким інкримінованим злочином могла бути завдана зокрема моральна шкода (ч. 1 ст. 55 КПК України), що свідчить про те, що ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на потерпілого по справі, хоча і зменшився, проте не перестав існувати.

Таким чином, ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 наразі продовжують існувати.

При цьому, на переконання суду, на даному етапі судового провадження лише запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та зможе запобігти зазначеним вище, встановленим судом ризикам, передбаченимст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконного впливу на свідків по справі, тощо.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зникнення попередньо встановлених судом ризиків або про їх зменшення до такого ступеню, який би відповідав завданням кримінального судочинства.

Окрім того суд враховує, що в рамках розглядуваного кримінального провадження, у вказаному судовому засіданні за участю експерта, за участю якої під час досудового розслідування проводилась стосовно ОСОБА_5 амбулаторна комплексна судово-психіатричну експертиза, судом, за клопотанням прокурора, вирішено призначити у справі стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_5 , проведення якої, з огляду на обмежену кількість установи які здійснюють відповідні експертизи, вирішено доручити експертам Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», що у м. Львів, куди ухвалено зокрема етапувати обвинувачену, та строк якої вказано до 31.01.2025 року, де обвинувачена наразі перебуває.

Враховуючи викладене, підстави для відмови у задоволенні розглядуваного клопотання, на що вказувала сторона захисту наразі відсутні, з огляду на що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При таких обставинах, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а обвинуваченій має бути продовжений строк тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.331,371,372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.02.2025рокувключно що не більше ніж 60 днів з моменту прийняття рішення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою припиняє свою дію 08.02.2024 року.

Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити до Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" (для виконання та вручення обвинуваченій).

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення їй копії ухвали.

СУДДІ

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3