Постанова

від 12.12.2024 по справі 739/2459/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/2459/23

Головуючий у першій інстанції Іващенко І. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/442/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні

інвестиції

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у складі судді Іващенка І.К. від 20 грудня 2023 року, місце ухвалення рішення - м.Новгород-Сіверський, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про стягнення грошових виплат,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про стягнення грошових виплат, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 8 557,35 грн. в якості компенсації за невчасну виплату орендної плати, з яких: 1 452,38 грн. - 3% річних, 7 105,37 грн.- компенсація за знецінення грошових коштів внаслідок інфляції. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що вона, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2018 року, стала власником земельної ділянки, загальною площею 1,6023 га, з кадастровим №743682800:04:000:0339, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 . Із 2007 року вказана земельна ділянка перебуває у відповідача в оренді, за відповідним договором. 10.05.2017 року між спадкодавцем позивача та ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції було укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою строк дії основного договору збільшено до 23 років, із можливістю продовження строку оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені основним договором. При цьому, було збільшено розмір орендної плати - 6% від грошової оцінки землі, що становить 3 340,08 грн., яку відповідач має сплачувати один раз на рік - до 31 грудня поточного року. Позивач зазначає, що вона повідомляла відповідача про зміну власника земельної ділянки. Проте, незважаючи на обов`язковість дотримання сторонами умов договорів, зокрема, щодо своєчасної сплати орендної плати, відповідач в обумовлені строки орендну плату не сплачував, внаслідок чого накопичилися борги по виплаті орендної плати: за 2017 рік - 2 688,77 грн., за 2018 рік - 2 688,77 грн., за 2019 рік - 2 688,77 грн., за 2020 рік - 2 688,77 грн., за 2021 рік - 2 688,77 грн., за 2022 рік - 2 688, 77 грн., а всього: 16 132,62 грн. Позивач стверджує, що фактично заборгованість з орендної плати за вказаний період була виплачена відповідачем 07.09.2023 року. За доводами позивача, в якості компенсації за невчасну виплату орендної плати, з відповідача на її користь підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми, яка за розрахунками позивача ОСОБА_1 складає - 1 452,38 грн., а також компенсація за знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, яка за розрахунками позивача становить - 7 105,37 грн., а всього: 8 557,35 грн.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20.12.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судом стягнуто з Приватного підприємстваНовгород-Сіверські аграрні інвестиції на користь ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 7 231,60 грн., з яких: за період 2019 року по 2022 рік - 6 586,29 грн. інфляційних втрат, 645,31 грн. - три відсотки річних. Стягнуто з приватного Новгород-Сіверські аграрні інвестиції на користь ОСОБА_1 907 грн. 27 коп. судового збору. В іншій частині позову, судом відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції просить скасувати рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівські області від 20.12.2023 року про стягнення грошових виплат в справі №739/2459/23, та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції вказують, що рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним дослідженням матеріалів справи, і тому підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції зазначає, що судом першої інстанції належним чином не встановлено обставини справи та не надано відповідної правової оцінки відзиву на позовну заяву, із додатками, в якому було відображено, що при зверненні представника позивача - Вронського А.В. до відповідача 05.09.2018 року, останньому було надано на ознайомлення проект - договір про викладення договору оренди землі в новій редакції, складений у письмовій формі, та повідомлено про необхідність подання заяви, із зазначенням реквізитів для сплати орендної плати, але представник повідомив про необхідність часу на ознайомлення із договором у новій редакції та прийняття остаточного рішення. Фактично відповідачем були отримані банківські реквізити для виплати орендної плати лише 04.09.2023 року, після адвокатського запиту про виплату заборгованості орендної плати за землю за 2017-2022 роки та надання відповідних реквізитів, а 07.09.2023 року орендна плата була перерахована. Апелянт стверджує, що судом першої не було прийнято до уваги, що позивачем після переоформлення спадщини частково не було виконано вимоги ч.3 статті 148-1 ЗК України, якою передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї, зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі), - в частині не надання банківських реквізитів для сплати орендної плати. Апелянт вказує, що твердження сторони позивача про те, що спірні кошти відповідач повинен був перерахувати на депозитний рахунок нотаріуса, є помилковим, оскільки це є правом, а не обов`язком орендаря. За даних обставин, апелянт вважає безпідставним задоволення позову та застосування до відповідача норми ч.2 статті 625 ЦК України, оскільки ч.4 статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. При цьому, відповідач, у свою чергу, діяв добросовісно і дізнавшись про нового власника земельної ділянки, яка знаходиться у нього в користуванні, та отримавши всі необхідні документи (включно - платіжні реквізити), здійснив грошові перекази на користь позивача - орендну плату за користування земельною ділянкою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20.12.2023 року в справі №739/2459/23 залишити в силі, а апеляційну скаргу - відхилити. ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідачем визнана обставина, що позивач 25.09.2018 року, тобто, в день набуття нею права власності на земельну ділянку (в день видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом), повідомила відповідача про набуття права власності на успадковану земельну ділянку, а також надала відповідачу копію свідоцтва про право на спадщину - документ, який містить кадастровий номер земельної ділянки, прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання нового власника - спадкоємця. На той час орендна плата виплачувалася готівкою по відомостях, отже, не було потреби надавати рахунок, і відповідач на цьому не наполягав. Таким чином, 25.09.2018 року відповідач отримав достатню інформацію про зміну орендодавця внаслідок успадкування позивачем земельної ділянки, в тому числі, про земельну ділянку, ПІБ та місце проживання нового орендодавця, і мав можливість своєчасно виконувати договірні обов`язки по сплаті орендної плати, зокрема, шляхом виплати готівки із каси підприємства, поштовим переказом на адресу позивача, шляхом перерахування коштів на депозит нотаріальної контори. При цьому, сам договір оренди не містить умови про сплату орендної плати виключно на рахунок орендодавця та обов`язок останнього відкрити такий рахунок у банківській установі, отже, відсутність у позивача рахунку чи неповідомлення про його наявність жодним чином не є простроченням кредитора, і не є перешкодою для відповідача виконання свого обов`язку у перелічені вище способи. За доводами позивача, будь-яких доказів її відмови від прийняття належного виконання зобов`язання, відповідач не надав.

Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20.12.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про стягнення грошових виплат, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.83,84,98), сторони даного спору належним чином повідомлялися про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 07.10.2007 року між ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі. 10.05.2017 року між ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2007 року, відповідно до умов якої, змінена площа земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, строк дії договору оренди землі, процентна ставка, строк оплати орендної плати. Вказані зміни відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.12).

Договором оренди, із вказаними змінами, передбачено такі умови:

п.2 - в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,6023 га, кадастровий №7423682800:04:000:0339;

п.5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 55668,05 грн.;

п.8 - договір укладено на 23 роки з можливістю подальшої пролонгації;

п.п.9,10 - орендна плата складає 3340,08 грн., що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

п.11 - орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 31.07.2017 року, вбачається, що з 17.10.2007 року за ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції зареєстровано право оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровими №7423682800:04:000:0339 (а.с.12).

25.09.2018 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1,6023 га, кадастровий №7423682800:04:000:0339, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Горбівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (а.с.8).

Орендна плата за договором оренди землі від 07.10.2007 року (зі змінами від 10.05.2017 року) за 2017 рік становить - 2 688,77 грн., за 2018 рік становить - 2 688,77 грн., за 2019 рік становить - 2 688,77 грн., за 2020 рік становить - 2 688,77 грн., за 2021 рік становить - 2 688,77 грн., за 2022 рік становить - 2 688,77 грн., а всього: 16 132,62 грн.

Згідно платіжної інструкції №14476 відповідач повністю розрахувався із позивачем по орендній платі за 2017-2022 роки 07.09.2023 року (а.с.6).

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року, частково задовольняючи вимоги заявленого ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції визнав доведеним факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати позивачу орендної плати, що є підставою для застосування положень ч.2 статті 625 ЦК України. Суд першої інстанції погодився із наведеним позивачем розрахунком трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат, але дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за 2017, 2018 роки тільки починаючи з 01.01.2019 року, що є підставою для часткового задоволення позову. Провівши відповідні розрахунки, суд першої інстанції дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційне збільшення боргу за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди землі за 2019-2022 роки, в сумі 6 586,29 грн. та три відсотки річних за 2019-2022 роки, в сумі 645,31 грн., а всього: 7 231,60 грн.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції відносно того, що рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним дослідженням матеріалів справи, і тому підлягає скасуванню, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції зазначає, що судом першої інстанції належним чином не встановлено обставини справи та не надано відповідної правової оцінки відзиву на позовну заяву, із додатками, в якому було відображено, що при зверненні представника позивача - Вронського А.В. до відповідача 05.09.2018 року, останньому було надано на ознайомлення проект - договір про викладення договору оренди землі в новій редакції, складений у письмовій формі, та повідомлено про необхідність подання заяви, із зазначенням реквізитів для сплати орендної плати, але представник повідомив про необхідність часу на ознайомлення із договором у новій редакції та прийняття остаточного рішення. Фактично відповідачем були отримані банківські реквізити для виплати орендної плати лише 04.09.2023 року, після адвокатського запиту про виплату заборгованості орендної плати за землю за 2017-2022 роки та надання відповідних реквізитів, а 07.09.2023 року орендна плата була перерахована. Апелянт стверджує, що судом першої не було прийнято до уваги, що позивачем після переоформлення спадщини частково не було виконано вимоги ч.3 статті 148-1 ЗК України, якою передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї, зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі), - в частині ненадання банківських реквізитів для сплати орендної плати. Апелянт вказує, що твердження сторони позивача про те, що спірні кошти відповідач повинен був перерахувати на депозитний рахунок нотаріуса, є помилковим, оскільки це є правом, а не обов`язком орендаря. За даних обставин, апелянт вважає безпідставним задоволення позову та застосування до відповідача норми ч.2 статті 625 ЦК України, оскільки ч.4 статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. При цьому, відповідач, у свою чергу, діяв добросовісно і дізнавшись про нового власника земельної ділянки, яка знаходиться у нього в користуванні, та отримавши всі необхідні документи (включно - платіжні реквізити), здійснив грошові перекази на користь позивача - орендну плату за користування земельною ділянкою.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року, виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач виплатив позивачу орендну плату за землю за 2017-2022 роки орендну плату із запізненням, як встановлено у справі - 07.10.2023 року.

Відповідно до приписів ч.1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.4 статті 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до приписів ч.1 статті 613 ЦПК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову, ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції зазначало, що у даній справі мало місце прострочення кредитора, оскільки позивачем після переоформлення спадщини частково не було виконано вимоги ч.3 статті 148-1 ЗК України, якою передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї, зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі), - в частині ненадання банківських реквізитів для сплати орендної плати. Апелянт вважає, що ненадання позивачем банківських реквізитів унеможливило виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати орендної плати, що звільняє його від відповідальності за прострочення виконання обов`язку щодо її сплати.

Вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року, виходячи із наступного.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.09.2018 року відповідач отримав інформацію про зміну орендодавця, внаслідок успадкування позивачем земельної ділянки, в тому числі, і про земельну ділянку, ПІБ та місце проживання нового орендодавця, і тому відповідач не був позбавлений можливості своєчасно виконувати договірні зобов`язання зі сплаті орендної плати, зокрема, шляхом виплати готівки із каси підприємства, поштовим переказом на адресу позивача, шляхом перерахування коштів в депозит нотаріальної контори. Оскільки жодних дій з приводу вчасної сплати позивачу ОСОБА_1 орендної плати відповідачем здійснено не було, дана поведінка відповідача у спірних правовідносинах не може бути визнана добросовісною.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що договір оренди спірної земельної ділянки не містить умови про сплату орендної плати виключно на банківський рахунок орендодавця та про обов`язок орендодавця відкрити такий рахунок у банківській установі. За даних обставин, відсутність у позивача рахунку чи неповідомлення про його наявність не може вважатися простроченням кредитора, і дана обставина не перешкоджала відповідачу виконувати обов`язок щодо проведення сплати орендної плати у перелічені вище способи. Будь-яких доказів відмови позивача ОСОБА_1 від прийняття належного виконання зобов`язання, відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 20.12.2023 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторони спору посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції необхідно залишити без задоволення, а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20.12.2023 року, необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції - залишити без задоволення.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 12.12.2024 року.

Головуючий: Судді: