Рішення

від 10.12.2024 по справі 499/740/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/740/24

Провадження № 2/499/394/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2024 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селища Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу № 499/740/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер його батько - ОСОБА_3 .

Після смерті батька позивача залишилася спадщина.

Фактично одразу після смерті батька позивач усно звернувсь до нотаріуса із метою роз`яснення правових питань щодо прийняття спадщини. Нотаріусом було повідомлено, що на даний час діє постанова Кабміну від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» і згідно пункту 3 цієї постанови строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців.

Також, позивач зауважує, що до складу спадщини входить 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому батьку на праві власності та де він проживав і був зареєстрований. В свою чергу, інша 1\2 частка цієї квартири належить самому позивачу на праві власності. Позивач будучи необізнаним у сфері права, також, вважав, що прийме спадщину автоматично, оскільки є співвласником квартири з батьком та є його рідним сином, часто проживав у батька та допомагав йому.

Отже, позивач вирішив, що буде звертатись із заявою про прийняття спадщини ближче до закінчення цього строку.

Однак, звернувшись на початку липня 2023 року до нотаріуса знову, він отримав зовсім іншу інформацію. Нотаріусом було зазначено, що у вищезазначену постанову було внесено зміни, а саме виключили пункт 3. Отже, на сьогоднішній день, строк прийняття спадщини становить як і раніше 6 місяців. Таким чином, у липні 2023 року позивач вже пропустив 6 місяців для прийняття спадщини.

На початку 2024 року, позивач звернувся до нотаріуса остаточно, було заведено спадкову справу №4б/2024, згідно витягу від 05.01.2024 року.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28.02.2024 року, нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса було відмовлено позивачу у видачі спадщини.

Відповідач є дочкою померлого, згідно свідоцтва про народження від 25.10.1974 року. Вона також звернулась до нотаріуса і також отримала постанову про відмову у вчиненні дій від 28.02.2024 року.

Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, адже такі зміни у законодавстві ввели його фактично у оману та позбавили права на спадщину, оскільки звузили коло прав, також, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у законодавств було внесено такі зміни, про які позивач не знав. На його думку, що справедливо б було залишити строк прийняття спадщини 10 місяців для тих осіб, рідні яких померли до внесення змін до постанови Кабміну. Тобто, якщо строк прийняття спадщини зменшувати, то тільки для майбутніх випадків відкриття спадщини.

Зменшення строку прийняття спадщини протягом дії цього строку та часткового його спливу є несправедливим і створює умови, коли особа опиняється в ситуації невизначеності.

Також, слід звернути увагу, що в умовах війни в Україні, стресового стану та вирішення багатьох інших проблем з цим пов`язаних, важко відслідковувати зміни у законодавстві не будучи юридично обізнаною людино. Позивач отримав актуальну інформацію від фахівця - нотаріуса восени 2022 року і не мав жодних підстав для сумніву у цій інформації, а також підстав для постійної перевірки змін у законодавстві. Позивач не має можливості читати урядовий кур`єр та не розуміється на цьому.

Таким чином, позивач вимушений вирішувати дане правове питання у судовому порядку.

В ході розгляду справи судом позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд встановити юридичний факт, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та являється батьком ОСОБА_4 , посилаючись, що встановлення даного факту необхідно позивачу, оскільки, його прізвище пишеться через літеру «АлЄксандров», а батька прізвище пишеться через « ОСОБА_5 ».

Дана помилка унеможливлює оформлення спадкових прав позивачу, а також, перешкоджає позивачу довести факт того, що ОСОБА_3 є його батьком, оскільки, є різниця у прізвищах.

Факт родинних відносин підтверджується доказами долученими до позову, а саме:

-Батько та син купували разом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2005 року по 1/2 кожному;

- Згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2005 року батько та син були також зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 ;

- Згідно повторного свідоцтва про народження від 13.04.2024 року, батьком позивача записаний ОСОБА_3 ;

- Факт того, що позивач є рідним сином померлого може підтвердити відповідач - ОСОБА_2 , яка є рідною донькою померлого та сестрою позивача, та у якій буква у прізвищі співпадає з прізвищем батька.

Позивач на позовних вимогах наполягав та клопотав про слухання справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву про визнання позову, зазначила ОСОБА_1 дійсно є сином ОСОБА_3 та її рідним братом. За документами у них була постійно розбіжність в одну букву, але ніхто не звертав уваги на це, оскільки вважали, що це не впливає на права та обов`язки. Зазначила що позовні вимоги позивача визнає.

Представник Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області надали відзив в якому зазначили, що в зв`язку з тим, що позивачем з поважних причин був пропущений шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, відповідач не заперечує проти позову та просить розгляд справи провести у його відсутність.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.218 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина.

Позивач посилається що є сином спадкодавця, проте даний факт йому необхідно встановити у судовому порядку, оскільки, його прізвище пишеться через літеру «АлЄксандров», а батька прізвище пишеться через « ОСОБА_5 ».

Дана помилка унеможливлює оформлення спадкових прав позивачу, а також, перешкоджає позивачу довести факт того, що ОСОБА_3 є його батьком, оскільки, є різниця у прізвищах.

Факт родинних відносин підтверджується доказами долученими до позову, а саме:

-Батько та син купували разом квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2005 року по 1/2 кожному;

- Згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2005 року батько та син були також зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 ;

- Згідно повторного свідоцтва про народження від 13.04.2024 року, батьком позивача записаний ОСОБА_3 ;

- Факт того, що позивач є рідним сином померлого може підтвердити відповідач - ОСОБА_2 , яка є рідною донькою померлого та сестрою позивача, та у якій буква у прізвищі співпадає з прізвищем батька.

Зазначений факт визнається відповідачами по справі.

В зв`язку з тим, що неможливо документально на даний час підтвердити їх родинні стосунки, позивач не може реалізовувати свої цивільні права.

Суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Зазначений факт необхідний позивачу для реалізації його цивільних прав, зокрема права на спадщину.

Факт, що має юридичне значення (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Згідно пункту 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Враховуючи зазначене, суд вбачає підстави для задоволення вимоги про встановлення факту про який просить позивач.

Стосовно позовної вимоги про продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини судом встановлено таке.

Судом під час розгляду справи на підставі клопотань позивача, було витребувано копію спадкової справи у нотаріуса.

У ч.ч. 1,3 статті 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину. Спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на нас відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Фактично одразу після смерті батька позивач усно звернувсь до нотаріуса із метою роз`яснення правових питань щодо прийняття спадщини. Нотаріусом було повідомлено, що на даний час діє постанова Кабміну від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» і згідно пункту 3 цієї постанови строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців.

Також, позивач зауважує, що до складу спадщини входить 1/2 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому батьку на праві власності та де він проживав і був зареєстрований. В свою чергу, інша 1\2 частка цієї квартири належить самому позивачу на праві власності. Позивач будучи необізнаним у сфері права, також, вважав, що прийме спадщину автоматично, оскільки є співвласником квартири з батьком та є його рідним сином, часто проживав у батька та допомагав йому.

Отже, позивач вирішив, що буде звертатись із заявою про прийняття спадщини ближче до закінчення цього строку.

Однак, звернувшись на початку липня 2023 року до нотаріуса знову, він отримав зовсім іншу інформацію. Нотаріусом було зазначено, що у вищезазначену постанову було внесено зміни, а саме виключили пункт 3. Отже, на сьогоднішній день, строк прийняття спадщини становить як і раніше 6 місяців. Таким чином, у липні 2023 року позивач вже пропустив 6 місяців для прийняття спадщини.

На початку 2024 року, позивач звернувся до нотаріуса остаточно, було заведено спадкову справу №4б/2024, згідно витягу від 05.01.2024 року.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28.02.2024 року, нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса було відмовлено позивачу у видачі спадщини.

Відповідач є дочкою померлого, згідно свідоцтва про народження від 25.10.1974 року. Вона також звернулась до нотаріуса і також отримала постанову про відмову у вчиненні дій від 28.02.2024 року.

Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, адже такі зміни у законодавстві ввели його фактично у оману та позбавили права на спадщину, оскільки звузили коло прав, також, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у законодавств було внесено такі зміни, про які позивач не знав. На його думку, що справедливо б було залишити строк прийняття спадщини 10 місяців для тих осіб, рідні яких померли до внесення змін до постанови Кабміну. Тобто, якщо строк прийняття спадщини зменшувати, то тільки для майбутніх випадків відкриття спадщини.

Зменшення строку прийняття спадщини протягом дії цього строку та часткового його спливу є несправедливим і створює умови, коли особа опиняється в ситуації невизначеності.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частина 2 ст. 1272 ЦК України встановлює, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 3.3 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зате, наказом Міністерства юстиції України№296/5 від 22.02.2012 року заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачамим свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Як достовірно встановлено в судовому засіданні із документів, які ніким не заперечуються, що позивач є спадкоємцем за законом і пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від його волі. Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Крім того судом вбачається, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому вважає, що позивач має право на визначення додаткового строку три місяці, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 .

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) строку для прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2

Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області 67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Буялик, вул. Преображенська, буд.114

ЄДРПОУ 04378416

СуддяРуслан ТИМЧУК