Ухвала

від 12.12.2024 по справі 515/1815/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1815/24

Провадження № 2/513/1301/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и л а:

02 грудня 2024 року представник позивачки звернувся до Татарубнарського районного суду Одеської області із вказаною заявою.

На підставі розпорядження в.о. голови суду від 02 грудня 2024 року №631 вказана справа надійшла до Саратського районного суду Одеської області.

11 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивачки адвоката Кострич М.П. про повернення вказаної справи до Татарбунарського районного суду Одеської області з метою недорущення порушення правил виключної підсудності, оскільки провадження по справі не відкрито, суддями Татарбунарського районного суду Одеської області прийнято присягу.

Вивчивши матеріли позовної заяви та долучені до неї додатки на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства при визначенні підсудності даного спору конкретному суду, суддя дійшов до таких висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. ( ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ( ч. 1 статті 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Згідно з ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна.

Виходячи з норми ч.16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Як роз`яснено у пунктах 5, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред`явлення кількох позовних вимог, пов`язаних між собою, якщо на одну з них поширюються виключна підсудність.

В пункті 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ судам роз`яснено, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно п.2 ч.1, ч.4 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи на підставі розпорядження в.о. голови суду від 02 грудня 2024 року №631 вказана справа надійшла до Саратського районного суду Одеської області, у зв`язку з неможливістю проведення повторного авторозподілу, відсутність повноважень суддів Луцюк В.О. та Олійник К.І.

Станом на 12 грудня 2024 року в Татарбунарському районному суді Одеської області працюють троє суддів, також двома суддями 11 грудня 2024 року прийнята присяга, враховуючи те, що судом не відкрито провадження у справі та надходження заяви представника позивачки про повернення вказаної справи до Татарбунарського районного суду Одеської області, з метою недопущення порушень правил виключної підсудності (спірне нерухоме майно розташовано на території Білгород-Дністровського колишнього Татарбунарського району), враховуючи зміст та характер спірних правовідносин суд вважає, що позов підлягає розгляду з дотриманням правил виключної підсудності в порядку визначеному ч.1 ст. 30 ЦПК України, тому наявні підстави передати справу для подальшого розгляду до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справ судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду (пункт 1 частини 3 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статями 2, 4, 27, 28, 30, 31, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и л а:

Цивільну справу № 515/1815/24 за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, передати за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області для подальшого розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К. Ю. Рязанова