Рішення

від 11.12.2024 по справі 299/5555/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Боричок Катерина Василівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, державний нотаріус Боричок К.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Копаня помер чоловік позивачки ОСОБА_7 , який заповіту не залишив. Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1205 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2121281500:04:001:0059; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, надане згідно Сертифіката на земельну частку (пай) серія ЗК №0127889.

Спадкоємцями за законом першої черги є позивачка, як дружина спадкодавця та їх діти, відповідачі по справі, дочки: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та син ОСОБА_6 .

Позивачка вказує, що вона прийняла спадщину, так як проживала на час смерті з спадкодавцем.

При зверненні до Виноградівської державної нотаріальної контори, нотаріусом позивачці було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 03.07.2024 р. №272/01-16, згідно якого відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і було рекомендовано звернутися до суду.

Правовстановлюючі документи на житловий будинок за життя спадкодавця не виготовлено, а оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку та земельну частку (пай) втрачено.

У зв`язку з цим позивачка змушена звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно та майнові права в порядку спадкування за законом.

Позивачка у підготовче засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з`явилися, але подали до суду письмові заяви згідно яких просять суд розглянути справу у їх відсутність, вимоги позивачки визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ними позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Копаня помер чоловік позивачки ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.11.2023 р. серії НОМЕР_1 .

На момент смерті, ОСОБА_7 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою старости Великокопанського старостинського округу Виноградівської міської ради від 09.07.2024 р. № 298.

З спадкодавцем на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали і були зареєстровані по АДРЕСА_1 :

- дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою старости Великокопанського старостинського округу Виноградівської міської ради від 09.07.2024 р. № 299.

За час свого життя спадкодавець ОСОБА_7 заповіту не залишив, тому спадкування відбувається за законом.

Спадкоємцями за законом першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України є позивачка ОСОБА_1 , як дружина спадкодавця та їх діти, відповідачі по справі, дочки: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та син ОСОБА_6 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_7 відкрилася спадщина на наступне спадкове майно та майнові права:

- житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , на який не виготовлено правостановлюючі документи та який згідно Виписки з погосподарської книги, виданої старостою Великокопанського старостинського округу від 09.07.2024 р. № 20.3-07/300, за даними погосподарської книги №3, особовий рахунок господарства № НОМЕР_2 , рахується за померлим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1205 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2121281500:04:001:0059, яка належала спадкодавцю ОСОБА_7 на праві власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 108887784 від 23.12.2017 ;

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, надане спадкодавцю ОСОБА_7 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0127889 від 28.09.2000, виданого головою Виноградівської районної державної адміністрації на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 21.07.2000 № 388, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.09.2000 за № 17072.

Суд констатує, що позивачка після смерті свого чоловіка, як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняла, оскільки проживала разом з спадкодавцем на день його смерті, про що свідчить довідка старости Великокопанського старостинського округу Виноградівської міської ради від 09.07.2024 р. № 299.

Відповідачі із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися та не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачкою.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В зв`язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори .

Державним нотаріусом позивачці було надано письмовий лист-відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом) від 03.07.2024 р. №272/01-16, згідно якого відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і було рекомендовано звернутися до суду.

Правовстановлюючі документи на житловий будинок за життя спадкодавця не виготовлено, а оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку та земельну частку (пай) втрачено, у зв`язку з чим позивачка позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.2 ст. 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Технічну інвентаризацію житлового будинку проведено.

Згідно довідки від 03.07.2024 р. №634, технічного паспорта від 06.06.2024 р., виданих КП «Виноградівське РБТІ», житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , будівництвом завершений. Рік будівництва житлового будинку - 1988.

Інвентаризаційна вартість житлового будинку, загальною корисною площею 83,3 кв.м., з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 219229 грн.

Загальна корисна площа житлового будинку становить 83,3 кв.м., в тому числі житлова площа 37,0 кв м.

На земельній ділянці знаходяться: Житловий будинок літ. А цегла/блоки; Корівник літ. Б блоки; Свинарник літ. В блоки, ОСОБА_8 дошки, Ворота №1 металеві.

Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 рахується за спадкодавцем ОСОБА_9 на підставі виписки з погосподарської книги, виданої старостою Великокопанського старостинського округу 21.05.2024 р. № 20.3-07/240.

Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 р. правовстановлюючі документи на житловий будинок не оформлено.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1).Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

ВССУ в своєму узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року відзначив, що відповідно до ч. 3.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності, зокрема, на споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як інструкцією «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКта Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Разом з тим, згідно п.6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» З урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Нормативна оцінка спадкової земельної ділянки під житловим будинком становить 107002,21 грн, що підтверджується копією Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-100364262024 від 15.08.2024.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності па земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 125 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у підготовчому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачкою на законних підставах набуто право власності на спадкове майно та майнові права, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності в цілому на:

- завершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , загальною площею 83,3 кв.м., в тому числі житловою 37,0 кв. м. ;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1205 га в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2121281500:04:001:0059,

у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, надане згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0127889 від 28.09.2000, виданого головою Виноградівської районної державної адміністрації на підставі рішення Виноградівської районної державної адміністрації від 21.07.2000 № 388, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 28.09.2000 за № 17072.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко