Рішення

від 11.11.2024 по справі 495/9609/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9609/24

Номер провадження 2/495/4600/2024

11 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, у якому просить суд: Визнати факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1977 року до часу відкриття спадщини, та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки загальною площею 3,66 га, розташовані за адресою ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_4 Старокозацької (колишньої Козацької) сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери яких 5120882800:01:001:0541, 5120882800:01:002:1686, 5120882800:01:002:1687, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 274306 від 07 квітня 2005 року.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 позивача.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки загальною площею 3,66 га, розташовані за адресою ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_4 Старокозацької (колишньої Козацької) сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери яких 5120882800:01:001:0541, 5120882800:01:002:1686, 5120882800:01:002:1687, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 274306 від 07 квітня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010551500262.

ОСОБА_2 був рідним батьком позивача, але за життя батьки не зареєстрували шлюб, хоча прожили разом більше сорока трьох років, тому у позивача з батьком різні прізвища і юридично він не записаний як батько. Оскільки позивач проживав разом із спадкодавцем однією сім`єю з часу народження, тобто з 1977 року (отже більше п`яти років) до дня його смерті, тому позивач вважає, що він є спадкоємцем за законом четвертої черги. Протягом цього часу позивач постійно проживав разом з ОСОБА_2 та були зареєстровані за однією адресою, вели спільне господарство, опікувалися один одним, мали взаємні права та обов`язки, були пов`язані спільним побутом.

Після смерті ОСОБА_2 позивач фактично прийняв спадщину, оскільки фактично користується та розпоряджається земельною ділянкою, проводить розрахунки, що у відповідності зі ст.1268 ЦК України, свідчить про прийняття ним спадщини, проте не може отримати в нотаріальні конторі свідоцтво про спадщину на земельну ділянку, так як нотаріусом зазначено, що відсутні докази родинних відносин з померлим.

Згідно вимог законодавства 05.05.2023 позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського нотаріального округу Одеської області Андрєєвої Т.М., нею було заведено спадкову справу № 9/2020. Але позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про спадщину за законом на земельну ділянку, так як нотаріусом зазначено, що відсутні докази родинних відносин з померлим.

Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем впродовж п`яти років необхідно позивачу для закликання до спадщини в порядку четвертої черги за законом.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року позов був залишений без руху.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 22 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 24 жовтня 2024 року замінено неналежного відповідача - ОСОБА_3 на належного відповідача - Старокозацьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеськоїобласті.

Позивачем надано заяву, згідно якої просить справу розглядати за її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 14.11.2019 року.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки загальною площею 3,66 га, розташовані за адресою ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_4 Старокозацької (колишньої Козацької) сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери яких 5120882800:01:001:0541, 5120882800:01:002:1686, 5120882800:01:002:1687, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 274306 від 07 квітня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010551500262.

Згідно з довідкою, виданою Старокозацькою сільською радою № 11.1-10/247 від 30.09.2024 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Старокозацькою сільською радою № 11.1-10/244 від 30.09.2024 за адресою АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 14 листопада 2019 року зі спадкоємцем зареєстровані та постійно проживали: співмешканка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки батьки позивача не зареєстрували шлюб, хоча проживали разом, у позивача з батьком різні прізвища і юридично він не записаний як батько позивача.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області від 13.09.2020 № 160/01-16 встановлено, що 05 травня 2020 року заведена спадкова справа за № 9/2020 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою про прийняття спадщини сина, ОСОБА_1 . До складу спадкового майна входять земельні ділянки, загальною площею 3,66 га, розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Козацька сільська рада, кадастрові номери: 5120882800:01:001:0541, 5120882800:01:002:1686, 5120882800:01:002:1687. Свідоцтво про право на спадщину ще не видано.

ОСОБА_2 за життя заповіту не склав, отже спадкування проводиться за законом.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. При цьому ст. 2 Сімейного кодексу України містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім`ї.

Юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду.

За правилами ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, зокрема, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члени сім`ї, тощо.

У постанові від 17 червня 2020 року, справа № 755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 № 5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги, оскільки не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини проживав однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_2 , вони з померлим вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Протягом цього часу вони постійно проживали разом та були зареєстровані за однією адресою, вели спільне господарство.

Позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказані обставини визнав відповідач, оскільки ним подана заява про визнання позовних вимог.

Таким чином, суд вважає що наявні всі підстави, передбачені ч. 2 ст. 1259 ЦК України, для надання позивачу права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємця четвертої черги за законом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що під час розгляду справи, знайшли підтвердження обставини, на які посилається позивач, приймаючи до уваги, що позивач позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як у судовому порядку, визнання відповідачем позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 74 СК України ст. 12, 77-81, 263, 265 ЦПК України, ст. 2, 16, 1258-1262 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1977 року до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки загальною площею 3,66 га, розташовані за адресою ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_4 Старокозацької (колишньої Козацької) сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери яких 5120882800:01:001:0541, 5120882800:01:002:1686, 5120882800:01:002:1687, що належали померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №274306 від 07 квітня 2005 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 )

Відповідач - Старокозацька сільська рада (.Старокозаче, вул.Соборна,34, Білгород-Дністровський район, Одеської області, 67730).

Суддя Н.Д. Анісімова