Рішення

від 12.12.2024 по справі 180/1078/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1078/24

2/180/509/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Хомченко С.І.,

з секретарем судового засідання - Меньшиковою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Марганецької міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , в обґрунтування своєї заяви посилається на те, що відповідач по справі є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитиною не цікавиться, участі у її житті не приймає. З вересня 2023 року дитина проживає у її родині та повністю знаходиться на її утриманні. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач надав суду заяву про слухання справи без її участі, на позовних вимогах наполягала, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Представник служби у справах дітей Марганецької міської ради надала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, наведені у позовній заяві доводи, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).

Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

З позовної заяви вбачається, що батько ОСОБА_2 вихованням доньки не займається, не цікавиться її життям та фінансово не забезпечує, не спілкується з нею.

Згідно довідки про склад сім`ї від 15.04.2024 року виданої головою квартального комітету №52 Марганецької міської ради Жерновою Л.М., неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Згідно характеристики виданою 15.04.2024 року директором Марганецького ліцею №10 Марганецької міської ради Дніпропетровської області К.Бистрою, батько донькою ОСОБА_5 не цікавиться, навчанням та вихованням дитини не займається. Бабуся ОСОБА_1 систематично контролює навчання онучки, займається її вихованням та навчанням, співпрацює з учителями, регулярно відвідує батьківські збори та виконує рекомендації вчителя (а.с.14).

Згідно поясненням свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_2 вихованням своєї доньки ОСОБА_5 не цікавиться, вихованням та утриманням онучки займається бабуся ОСОБА_1 (а.с.16-17).

Згідно наказу №25 від 15.04.2024 року Виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано в родину ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Зібраними по справі письмовими доказами, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, станом здоров`я не цікавиться, не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами та доповненнями), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

У справі «Хант проти України» ЄСПЛ вказав, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Проаналізувавши встановленні обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, а саме слід позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його доньки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі статей 150, 164-165 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 352-354, Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав у відношенні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: С. І. Хомченко