Ухвала

від 11.12.2024 по справі 186/2053/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/2053/24

У х в а л а

"11" грудня 2024 р. м.Шахтарське

Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луганської міської ради Луганської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Луганської міської ради Луганської області про визнання права власності.

Разом з позовною заявою, позивачкою було подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію в розмірі 4047,76 грн. Пенсійні виплати є єдиним джерелом її доходів. Вона не має заощаджень та матеріально їй ніхто не допомагає. Також зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Вивчивши клопотання, позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Наданий позивачкою на підтвердження скрутного майнового стану документ (довідка про доходи №0553 4555 5950 1524, яка видана Черкаським відділом обслуговування громадян №1, №2, №3 Головного управління ПФУ в Черкаській області) не є беззаперечним і достатнім доказом її скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки заявниця не надала доказів про наявність чи відсутність інших доходів, а саме рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявниці пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявниці щодо можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судового збору) у цій справі дотримано.

Разом з цим, відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не позбавляє заявницю можливості звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або зменшення його розміру.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, розмір судового збору за подання позовної заяви визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору за подання вимоги майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається виключно на позивача.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вони не містять звіту оцінки спірного майна, що робить неможливим правильно визначити розмір судового збору.

Також, як вбачається з позовної заяви, позивачка залучає до участі у справі в якості відповідача Луганську міську раду Луганської області, при цьому просить суд визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаю, що позивачці необхідно визначитись з відповідачем у справі, так як нерухоме майно не знаходиться на території яка відноситься до міста Луганська.

У відповідність ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами вважаю за необхідне відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши їй строк для усунення недоліків п`ять днів з моменту отримання нею ухвали.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.136, ч.1 ст.185 ЦПК України, - суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської міської ради Луганської області про визнання права власності, залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.С.Кривошея.