Рішення

від 05.12.2024 по справі 359/8371/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/2963/2024

Справа №359/8371/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Національної поліції у м. Києві, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2024 року ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтувало тим, що 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір №237/РП/39/2008-840. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки від 23 червня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка 0,1200 га з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада. 23 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Укрдебт Плюс» був укладений договір №GL3N216868 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого кредитором та іпотекодержателем за вищевказаними договорами стало ТОВ «Укрдебт Плюс». Однак, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на вищевказану земельну ділянку накладено арешт на підставі постанови Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29 липня 2011 року №52/55-3452. У відповідь на адвокатський запит, позивачем було отримано інформацію, про те, що арешт на спірну земельну ділянку був накладений органом досудового слідства в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110050003622 від 06 березня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке на даний час закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України згідно постанови слідчого від 19 березня 2014 року. Проте слідчим арешт нерухомого майна скасовано не було, що в свою чергу перешкоджає у реалізації прав та законних інтересів ТОВ «Укрдебт Плюс».

У зв`язку з цим, ТОВ «Укрдебт Плюс» просить зняти арешт з земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, накладений на підставі постанови СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві про накладення арешту №52/55-3452 від 29 липня 2011 року.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача Ковалевського Є.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.45-46).

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача Ковалевський Є.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Натомість направила до суду заяву, якою пред`явлений позов визнала та просила його задовольнити, а розгляд цивільної справи проводити за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ГУ НП у м. Києві Матвієнко П.П. подав письмові пояснення, в яких зазначив, що слідчий Оболонського РУ ГУМВС у м. Києві діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому не здійснив жодних порушень законних прав та інтересів позивача, а відтак, позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає (а.с.47-52).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір №237/РП/39/2008-840, відповідно до умов якого ВАТ КБ «Надра» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 126654 долари США 80 центів. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалася до 10 червня 2028 року повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у розмірі 14,49% річних та комісію в розмірі 3,6% від суми виданих коштів (а.с.7-8). Додатком №1 до кредитного договору №237/РП/39/2008-840 від 23 червня 2008 року є графік погашення кредиту (а.с.9-11).

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 23 червня 2008 року. Згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ВАТ «КБ «Надра» земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада (а.с.12-13).

23 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Укрдебт Плюс» був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3N216868 (а.с.14-16). Відповідно до вказаного договору ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло прав кредитора та іпотекодержателя за кредитним договором №237/РП/39/2008-840 від 23 червня 2008 року та договором іпотеки від 23 червня 2008 року, що підтверджується додатком №1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N216868 (а.с.17).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №364436972 від 05 лютого 2024 року вбачається, що на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, накладено арешт на підставі постанови СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 29 липня 2011 року №52/55-3452 (а.с.19-20).

Адвокатом Ковалевським Є.В., з метою уточнення інформації щодо накладення арешту, зокрема, на земельну ділянку кадастровий номер: 3220881300:03:001:0117, яка є предметом іпотеки та право вимоги на яку належить ТОВ «Укрдебт Плюс», 13 червня 2024 року скеровано адвокатський запит до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві (а.с.21-22).

Згідно відповіді в.о. начальника СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Ванчука Д. від 13 червня 2024 року, слідчим відділом Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110050003622 від 06.03.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (чинна до 11.08.2023). Слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві Ушканенко Е.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження від 19.03.2014 року, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110050003622 від 06.03.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (чинна до 11.08.2023) року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с.23).

З пояснень ГУ НП в м.Києві від 03 вересня 2024 року судом встановлено, що слідчим відділом Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальній справі №52/55-3452 за попередньою правовою кваліфікацією передбаченою ч.4 ст.190 КК України. У зв`язку з набранням законної сили нормативно правового документу №4651-VI (Кримінальний процесуальний кодекс України), що визначає порядок кримінального провадження та набрав чинності 20.11.2012 року, відомості про вчинення вказаного злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110050003622. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження №12013110050003622 від 06.03.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України здійснювалось слідчим відділом Оболонського управління поліції ГУ НП у м. Києві. За результатами проведення досудового розслідування СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження від 19.03.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с.47-52).

Отже, ТОВ «Укрдебт Плюс» на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3N216868 від 23 квітня 2020 року є іпотекодержателем предмету іпотеки та позбавлений можливості здійснити звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку через те, що на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, накладено арешт на підставі постанови СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 29 липня 2011 року №52/55-3452 в межах кримінального провадження №12013110050003622 від 06.03.2013 року, яке було закрите згідно постанови слідчого від 19 березня 2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Спірні правовідносини регулюються КПК України (в редакції 2012 року), КПК України (в редакції 1960 року).

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Згідно з п.9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено, що для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Згідно з ч.6 ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) накладення арешту на майно скасовується коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Суд, за правилами КПК 1960 року, має повноваження скасувати арешт майна відповідно до ст.248 КПК України при закритті справи, та відповідно до ст.324 КПК України при постановленні вироку.

Згідно до ч.1 ст.409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок. З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються норми КПК України 1960 року.

Проте положеннями цього Кодексу, передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).

Із урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після накладення арешту, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року очевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права. Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив. Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст пункту сьомого частини першої статті 253, пункту восьмого частини першої статті 324, частини тринадцятої статті 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення справи до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19) спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства. Припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Відповідну правову позицію сформульовано Верховним Судом України у постанові від 15.05.2013 року №6-26цс13 та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18) від 15.05.2019 року.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Uzan та інші проти Турції» (скарги №9620/05, 41487/05, 17613/08 і 19316/08) від 05 березня 2019 року Європейський Суд встановив, що заявники скаржилися на тривале застосування тимчасових заходів щодо їхнього майна та відмову органів влади скасувати ці заходи протягом кількох років, навіть з урахуванням того, що заявників не було визнано винними у кримінальному провадженні або відповідачами у цивільному провадженні. Європейський Суд прийшов до висновку, що влада не змогла встановити «справедливий баланс» між захистом суспільних інтересів та вимог захисту прав заявників на повагу їх власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 до Конвенції (право на мирне володіння майном).

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про іпотеку на підставі договору іпотеки, укладеного 23 червня 2008 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом КМНО Сніговою К.В. за №1644, за яким передано в іпотеку нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер: 3220881300:03:001:0117 загальною площею 0,12 га, розташовану на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Після державної реєстрації іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано відомості про обтяження іпотечного майна, а саме арешт, накладений на підставі постанови СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 29 липня 2011 року №52/55-3452, реєстраційний номер обтяження: 11457269.

Таким чином накладення арешту на виконання постанови слідчого, ухваленої після державної реєстрації іпотеки за договором від 23 червня 2008 року, відбулось пізніше.

Отже, права та вимоги позивача, як іпотекодержателя, були зареєстровані за ним значно раніше, ніж накладено арешт, а тому право іпотекодержателя є пріоритетним відносно інших прав і ніяких перешкод у реалізації права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки не існує.

Окрім того, судом встановлено, що кримінальне провадження (кримінальна справа), в межах якого слідчим було винесено постанову про накладення арешту на земельну ділянку, закрите згідно постанови слідчого від 19 березня 2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, однак арешт слідчим не скасовано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що збереження арешту на нерухоме майно обмежує права позивача (іпотекодержателя) щодо вільного розпорядження майном, а тому його право підлягає захисту шляхом зняття арешту нерухомого майна (предмет іпотеки).

Тому, суд вважає за необхідне зняти арешт з земельної ділянки, зареєстрований 13 серпня 2010 року за реєстраційним номером 10140281.

На підставі викладеного, керуючись п.9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції 2012 року), ч.1 ст.126, ч.6 ст.126, ч.1 ст.409 КПК України (в редакції 1960 року), п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:001:0117 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада, накладений відповідно до постанови СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві від 29 липня 2011 року №52/55-3452 (реєстраційний номер обтяження 11457269).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду 10 грудня 2024 року.

Суддя: В.В. Журавський