ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року м. Фастів Київської області
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевська Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, третя особа: перша Фастівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
25 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 Русанівська Д.Д. звернулася до суду з позовом до Фастівської міської ради, третя особа: перша Фастівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку.
У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без додержання вимог чинного законодавства, ухвалою суду від 28.11.2024 року її було залишено без руху та встановлений термін для усунення виявлених судом недоліків - протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Одночасно представнику позивача було роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивач4.
05 грудня 2024 року представником позивача через систему «Електронний суд» була подана заява (щодо усунення недоліків позовної заяви) у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 28.11.2024 року, представникові позивача зокрема потрібно було: надати суду актуальну інформацію щодо вартості земельної ділянки, станом на момент звернення останньої до суду (надати звіт про оцінку майна), зазначити ціну позову та привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору. Крім того, виправлений примірник позовної заяви надати суду відповідно до кількості учасників справи.
Разом з тим, як вбачається із поданих представником позивача документів на виконання ухвали суду від 28.11.2024 року недоліки позовної заяви усунуто не було.
А саме, представником позивача не надано звіт про оцінку майна.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Як визначено в п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об`єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об`єкт оцінки).
Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
З метою електронного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися, авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об`єкт нерухомості. Доступ внесення даних про об`єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно. На підставі даних про об`єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об`єкта нерухомості. За результатом визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості відповідно до додатка 2 цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (п. 2. 4-5 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Долучена до позовної заяви довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02.12.2024 року не є належним документом, що підтверджує дійсну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову до суду та, відповідно, дійсної ціни позову.
З огляду на наведене, приходжу до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.
З наведеного вбачається, що представником позивача не в повному обсязі виконані вимоги ухвали суду, тому позовну заяву слід повернути представнику позивача.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, оскільки позивачем не були виправлені недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28.11.2024 року, тому позовна заява підлягає поверненню на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, третя особа: перша Фастівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку, повернути представнику позивача та вважати її не поданою.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на протязі п`ятнадцяти днів.
Суддя Л.М. Ковалевська
Суд | Фастівський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123706786 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Ковалевська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні