Рішення

від 04.12.2024 по справі 404/9108/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9108/24

Номер провадження 2/404/2497/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо судуз позовомпро стягненняз відповідача34840,02грн.заборгованості закредитним договоромта судовихвитрат,пов`язаних ізрозглядом справи.

Ухвалою судувід 23 листопада 2023року відкрито спрощене позовне провадженняу цивільнійсправі запозовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Представник позивача надав до суду заяву, якою просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач до суду не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву не скористалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судомвстановлено,відповідач згіднодоговору б/н від22.05.2013року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 33 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах

платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.52.договору.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Пунктом 1.3.2.3 договору для ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Відповідач зобов`язався: на підставі п. 2.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 2.1.12.11 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідач отримані кредитні кошти не повернув і станом на 17.09.2023 року загальна сума заборгованості складає 34840,02 грн., з них: 27741,78 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7098,24грн. - заборгованості за простроченими відсотками, 0,00 грн. заборгованість за комісією, 0,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань, за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В ст.599ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову в частині стягнення 27741,78 грн. заборгованості по кредиту та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 7098,24грн. - заборгованості за простроченими відсотками.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У анкеті-заяві позичальника від 22.05.2013року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість, відсотки за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ«Приватбанк».

Однак, АТ КБ«Приватбанк» не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брала вона на себе зобов`язання на умовах, які зазначені саме в цьому документі, зокрема щодо розміру відсотків та штрафів у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 22.05.2013року.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ«Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві відмітки про те, яка саме кредитна картка була видана відповідачу, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, за відсутності Витягу з Тарифів та наданого банком Витягу з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки,позивачем недоведено наявністьдоговірних відносинз відповідачемщодо розмірувідсотків,пені іштрафів,порядку користуваннякредитними коштами,то вчастині стягненняз ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, суд вважає за необхідне відмовити.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16.

В межах заявлених позовних вимог позивач не довів належними та допустимими доказами розмір заборгованості позичальника за відсотками, тому саме з цих підстав позов про стягнення відсотків не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ст. ст.134,142ЦПК України суд відповідно до частини задоволених вимог, стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.134-142, 265,268, 281-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовнузаяву Акціонерноготовариства комерційногобанку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 27741,78 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2684,00 грн.судового збору.

В частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» 7098,24грн. - заборгованості за простроченими відсотками - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

позивач: АТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Н.Перемоги, 50,м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст судового рішення складено 04.12.2024 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда