Рішення

від 02.12.2024 по справі 526/327/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/327/24

Провадження № 2/526/564/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судових засідань Павленко Т.І.

адвоката Січкар О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/327/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Великобудищанської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через адвоката Січкар О. С. звернулись до суду з позовом до Великобудищанської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якій просили суд визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право за кожним по 4/9 частині спадкової земельної частки (паю) площею 1, 99 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (на даний час - території Великобудищанської ОТГ Миргородського району Полтавської області), право на яку належало їх померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_4 1941 р.н., який прийняв спадщину після дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - на підставі даних про сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, виданий на ім`я ОСОБА_6 , зареєстрований 21.01.1998 року, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також визнати за ОСОБА_1 право на 1/9 частину вказаної спадкової земельної частки, право на яку належало його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_4 1941 р.н., який прийняв спадщину після дружини ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - на підставі даних про сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, виданий на ім`я ОСОБА_6 , зареєстрований 21.01.1998 року, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою судді від 01 лютого 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито.

11 липня 2024 року представник позивачів адвокат Січкар О. С. звернулась до суду з заявою про зміну предмета позову, в якій просила суд визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право за кожним по 4/9 частині земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5320484700:00:001:0005, розташованої на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (на даний час - території Великобудищанської ОТГ Миргородського району Полтавської області), сформованої з невитребуваної частки (паю) № НОМЕР_1 на підставі даних про сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, виданий на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 , зареєстрований 21.01.1998 року. Також просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на 1/9 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5320484700:00:001:0005, розташованої на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області (на даний час - території Великобудищанської ОТГ Миргородського району Полтавської області), сформованої з невитребуваної частки (паю) № НОМЕР_1 на підставі даних про сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, виданий на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 , зареєстрований 21.01.1998 року.

Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Січкар О. С. в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що на ім`я ОСОБА_6 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай), який був втрачений, в зв`язку з чим нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам. На даний час виготовлена технічна документація на дану земельну ділянку, тому просила визнати в порядку спадкування за законом право на частки земельної ділянки у позивачів.

Відповідач Великобудищанська сільська рада Миргородського району звернулася до суду з заявою про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову не заперечують.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, зареєстрований 21.01.1998, площа -1,99 ум.кад.га, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство» Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Державний акт на право власності на землю взамін цього сертифіката на право на земельну частку (пай) за життя ОСОБА_6 не отримувала. Земельна ділянка площею 1,9011 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована у ДЗК із кадастровим номером 5320484700:00:001:0005.

Вказана земельна ділянка площею 1,9011 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрована у ДЗК із зазначеним кадастровим номером. Дозвіл на розроблення технічної документації виданий рішенням сесії Мартинівської сільської ради від 05.04.2019 року ПрАТ «Гадяцьке бурякогосподарство», яке орендує та обробляє не витребувані земельні частки (паї).

Позивачі стверджують, що оригінал вказаного сертифіката на земельну частку (пай) був втрачений.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_6 мала дочку ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №00043246306 від 23.01.2024.

03 жовтня 1965 року ОСОБА_5 одружилась з ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00043247314 від 23.01.2024.

Від шлюбу мали синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_6 померла в 2002 році, тому в даному випадку мають застосовуватися правила ЦК 1963 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно із статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном та (або) подання нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК Української РСР).

Згідно довідки виконкому Великобудищанської сільської ради від 24.11.2023 за № 439, ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті була зареєстрована та проживала одна.

ОСОБА_5 вступила в управління майном, проводила поточний ремонт будинку, обробляла земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , але не встигла її оформити.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 20.05.2015 №40442350 виданого приватним нотаріусом Заєць Н. М. вбачається, що після смерті ОСОБА_5 відкривалась спадкова справа № 108/2015.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ст. 1261 ч.1 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який пережив спадкодавця та діти спадкодавця.

З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 28.03.2014 №37013871 виданого приватним нотаріусом Заєць Н. М. вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкривалась спадкова справа № 60/2014.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцю після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Заєць Н. М. від 26.01.2024 року до неї звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство» розміром 1,99 в умовних кадастрових гектарах, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , спадкоємцем якої була її донька ОСОБА_5 , яка вступила в управління майном померлої.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , після її смерті нею відкрита спадкова справа №108/2015. Згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також її чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повідомили своїми заявами нотаріуса, що спадщину в установлений законом строк вони не прийняли і до суду звертатись за продовженням строку наміру не мають. Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрита нею за № 60/2014. Спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Донька спадкодавця ОСОБА_7 повідомила своєю заявою, що заяву про прийняття спадщини не подавала свідомо та що за продовженням строку до суду звертатись наміру не має. Спадкоємцями сертифікат нотаріусу не надано в зв`язку з його втратою. У зв`язку з чим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений вище земельний пай нотаріусом було відмовлено.

Відповідно до п.4.21 Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з Поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2013 року) державна реєстрація прав власності, інших речових прав на земельні ділянки (їх обтяжень) здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, яка проводиться територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України. Так як у разі, якщо право власності на земельну ділянку не зареєстровано в Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і не можливо зареєструвати дане нерухоме майно, то встановити своє право власності можливо в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в ред.1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння майном.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

З п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 року вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину.

Суд вважає, що оскільки за життя ОСОБА_6 не набула права власності на земельну частку (пай), то спадкоємець, виходячи зі змісту ст. 1218 ЦК України, може успадкувати лише право на цю земельну ділянку з подальшим оформленням спадкових прав, у порядку визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що судом здобуто достатньо доказів, які підтверджують, що позивачі є спадкоємцями права на земельну ділянку, після смерті батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 , які за життя не встигли вчинити всі необхідні дії для переоформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з цим закон не передбачає визначення частки спадкоємців у праві на майно померлого, на яке за життя спадкодавець на набув права власності, тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені. Виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номеру має лише технічний характер, необхідний для внесення даних про таку земельну ділянку до державного земельного кадастру, як землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка на даний час віднесена до категорії невитребуваних земельних ділянок (паїв) і обробляється ПрАТ «Гадяцьке бурякогосподарство».

Судові витрати у справі покладаються на позивачів за їх клопотанням.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Великобудищанської сільської ради Миргородського району про визнання права власності на земельну частку пай в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 1,99 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство», розташованої на території Мартинівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належало ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0310436, виданого на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано 21.01.1998 року, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Решту вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач 1 - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Позивач 2 - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 .

Позивач 3 - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 .

Відповідач - Великобудищанська сільська рада, Миргородського району, місцезнаходження - вул. Миру, будинок 1, с. Великі Будища, Миргородського р-ну, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21051007.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2024 року

Головуюча: Л. В. Максименко