Ухвала

від 09.12.2024 по справі 641/6891/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/64/2024 Справа № 641/6891/24

У Х В А Л А

09 грудня 2024 року м.Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Щепелевої Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Жамгаряна А.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі №344/9855/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визначення місця проживання дитини ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача, в якому просить встановити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем за адресою її місця реєстрації як внутрішньо- переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 травня 2024 року справу передано для розгляду до Комінтернівського районного суду м. Харкова за підсудністю.

05 серпня 2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказану справу передано до провадження судді Комінтернівського районного суду міста Харкова Щепелевої Г.М.

Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в загальному порядку.

02 жовтня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

16 жовтня 2024 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об`єднано з основним позовом.

07 жовтня 2024 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Данило С.М. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник відповідача просить: застосувати заходи забезпечення позову шляхом встановлення порядку (графіку) спілкування батька ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_5 шляхом відеоз?язку щодня з 18.00 по 20.00 год. та зобов?язати ОСОБА_1 не перешкоджати спілкуванню з дитиною в зазначені дні та часи, а також забезпечити необхідні технічні умови для здійснення відеозв?язку.

В обґрунтуваннязаяви представник ОСОБА_3 адвокатДанило С.М.послався на те,що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували узареєстрованому шлюбі,який відповіднодо рішенняЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від01.07.2024року розірвано. Від шлюбуу подружжяє дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до висновку відділу Служби у справах дітей Личаківського району від 18.07.2022 року № 4-260001-17676 та пропозиції комісії з питань захисту прав дитини при Личаківський РА ЛМР, місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено з батьком ОСОБА_3 , згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 28.07.2022. У зв`язку з тим, що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була викрадена своєю рідною матір`ю ОСОБА_1 , що є грубим порушенням розпорядження Личаківської районної адміністрації від 28.07.2022 року та наражає малолітню дитину ОСОБА_5 на небезпеку, необхідним стало визначення місця проживання дитини шляхом вирішення судом спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини. З метою захисту прав спільної дитини та забезпечення права батька на спілкування з нею, ОСОБА_3 змушений звернутися до суду з заявою про забезпечення позову для встановлення порядку взаємодії та погодження часу спілкування батька з його рідною дитиною, яку було вивезено матір`ю без його згоди. Тривалий розгляд даної справи без проживання та спілкування дитини з батьком може спричинити усталене відчужене ставлення дитини до батька, а також згасання емоційних стосунків, які наразі є дуже міцними. Вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме законним інтересам як батьків, так і дитини, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини. Крім цього, відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей та спілкування.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала письмові заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій вказала, що вважає прийнятним спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_5 шляхом систематичних побачень через відеозв`язок двічі на тиждень у вихідні дні, у саме: у суботу та неділю, з 17:00 по 18:00 год., у присутності матері ОСОБА_1 з огляду на вік дитини, режим її дня, робочий графік ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та його представник заяву про забезпечення позову підтримали, просили задовільнити. Вказали, що не заперечують проти встановлення графіку спілкування ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_5 за графіком, зручним для дитини та її матері.

В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом та її представник частково заперечували проти задоволення заяви. Просили суд вжити заходи забезпечення позову за запропонованим ОСОБА_1 графіком спілкування дитини з батьком.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, про що у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області було здійснено актовий запис № 1677 від 24.06.2017, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від цього шлюбу у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .

Сторонами визнається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 646/3705/24.

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 191 від 28.07.2022 місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час ОСОБА_3 проживає за межами України ФРН, м. Дюссельдорф.

Згідно із довідкою від 15.05.2024 № 2615-7002034385 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 15.05.2024 № 2615-7002034438 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як внутрішньо переміщену особу за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_1 .

Між сторонами наявний спір про місце проживання їх малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час малолітня донька сторін проживає разом з матір?ю, за твердженням ОСОБА_3 мати чинить перешкоди йому, як батьку, у спілкуванні з донькою.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 523/11320/19 (провадження № 61-6385св21).

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною третьою статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 7 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

У даній справі, вирішуючи питання про необхідність застосування заходів забезпечення позову, судом встановлено, що між сторонами справи існує спір щодо місця проживання дитини, та ОСОБА_3 стверджує, що тривалий час має перешкоди в спілкуванні з донькою.

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частин першої і другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

У постанові Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі № 467/403/22 визначено правову позицію, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини, з якою вона проживає окремо на час розгляду справи, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження №61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Врахувавши правові позиції Верховного Суду, а також наведені положення процесуального закону, суд дійшов до висновку про те, що обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів його забезпечення та вчинення цих заходів саме в інтересах дитини.

Так, на час розгляду судом заяви про забезпечення позову сторони проживають окремо, дитина фактично мешкає із матір`ю.

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №191 від 28.07.2022 місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, зазначене рішення Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, на думку позивача за зустрічним позовом, не виконується. Спілкування ОСОБА_3 зі своєю донькою ОСОБА_5 утруднене.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відсутність стабільних контактів батька з донькою дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дитини з ним, що в подальшому може ускладнити виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком. При цьому, жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування з донькою, чи обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з донькою може перешкоджати нормальному розвитку дитини, судом не встановлено.

Суд враховує, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком. А тому, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з його малолітньою донькою, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

Водночас суд бере до уваги малолітній вік дитини ОСОБА_5 (5 років), з огляду на який її щоденні побачення з батьком за відеозв`язком протягом двох годин з використанням технічних засобів можуть негативно вплинути на її психоемоційний стан, режим дня, стан здоров`я і є надмірними за тривалістю. Також суд зауважує, що самостійне використання малолітньою дитиною технічних засобів може становити для неї небезпеку, тому присутність за таких обставин дорослого члена сім`ї, в даному випадку матері, є обов`язковою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом встановлення порядку (графіку) спілкування батька ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_5 шляхом систематичних побачень через відеозв?язок двічі на тиждень у вихідні дні, а саме: у суботу та неділю, з 17:00 по 18:00, у присутності матері ОСОБА_1 та зобов?язання ОСОБА_1 не перешкоджати спілкуванню батька ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 в зазначені дні та часи.

Водночас суд зауважує, що вимога про застосування такого заходу забезпечення позову як зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити необхідні технічні умови для здійснення відеозв?язку заявником належним чином не обґрунтована, не конкретизовано вид таких технічних умов; критерії, за якими такі умови заявник вважатиме необхідними. Відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.

Наявність обставин, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено, тому правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись ст.149-153,260,261,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Данила Сергія Михайловича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради , про визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом встановлення порядку (графіку) спілкування батька ОСОБА_3 змалолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхомсистематичних побаченьчерез відеозв?язокдвічі натиждень увихідні дні,а саме:у суботута неділю,з 17:00по 18:00,у присутностіматері ОСОБА_1 ,та зобов?язати ОСОБА_1 ,не перешкоджатиспілкуванню батька ОСОБА_3 здитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в зазначенідні тачаси до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач (за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 .

Відповідач (за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, код 36498179, м. Івано Франківськ , вул. Грушевського, 21.

Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, код 04056109, м. Львів, вул. К Левицького, 67.

Повний текст ухвали буде складено 12.12.2024.

Суддя -Г. М. Щепелева