Рішення

від 27.11.2024 по справі 707/1675/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1675/24

2/707/1204/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2024 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Федорової Л.С.

представника позивача Шевченка О.А.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Будищенської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Шевченко О.А. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Будищенської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час перебування у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1 у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та він самостійно здійснює його виховання та утримання. Участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_1 не приймає. Розпорядженням Черкаської РДА від 10.07.2020 року №131 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з ним. За таких обставин, з метою захисту та реалізації прав та інтересів сина та його прав, як батька дитини, просив встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітнього сина ОСОБА_3

15.10.2024 року відповідачем був поданий відзив на позовну заяву. Відповідач заперечила проти позову, зазначила, що участь в утриманні та вихованні дитини приймає наступним чином. Сплачує аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 . Відповідно до рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради № 112 від 30.08.2024 року визначено спосіб її участі у вихованні дитини ОСОБА_3 . Крім того, відповідачем укладений договір добровільного страхування життя на випадок хвороби неповнолітнього ОСОБА_3 , платежі за яке сплачуються нею.

Письмових пояснень щодо поданого позову від третіх осіб не надходило, надійшло клопотання від Будищенської сільської ради про розгляд справи без їх участі, в задоволенні позову просять відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити. Зазначив, що позивач та відповідачка в зареєстрованому шлюбі не перебувають та мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з позивачем, який з того часу самостійно його виховує та утримує. Участі у виховання та утриманні сина відповідач не приймає. За рішенням Черкаської РДА місце проживання дитини було визначено разом з позивачем. Встановлення факту самостійного виховання та утримання доньки необхідно для реалізації позивачем своїх прав передбачених законодавством, для осіб, які самостійно виховують та утримують неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили. ОСОБА_1 суду пояснила, що з позивачем у неї були нормальні стосунки, дійсно дитина проживала з ним за їхнім спільним рішення, вона постійно приймала участь в утриманні та вихованні сина. Проте літом 2024 року, на її думку, з метою отримання відстрочки від мобілізації, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом. На даний час відповідач сплачує аліменти на утримання сина, звернулася до Будищенської сільської ради з метою визначення порядку її участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , про що було прийняте відповідне рішення.

Представник Будищенської сільської ради в судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, проти позову заперечили.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився. Причини своєї неявки суд не повідомив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 21.07.2015 року виконавчим комітетом Будищенської сільської ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьком якого є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_4 .

Розпорядженням Черкаської РДА від 10.07.2020 року №131 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Будищенського закладу середньої освіти І-ІІІ ступенів від 06.02.2024 року №8 ОСОБА_4 участі у житті класного колективу, в якому навчається ОСОБА_3 , не бере, батьківські збори не відвідує, з класним керівником не спілкується.

В довідці Будищенської сільської ради від 08.02.2024 року № 58 зазначено, що на утриманні у ОСОБА_2 перебуває неповнолітній син ОСОБА_5 , мати дитини участі у вихованні сина не приймає.

05 червня 2024 року з ОСОБА_1 наказом Черкаського районного суду Черкаської області стягуються аліменти в розмірі усіх її доходів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 .

15.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Будищенської сільської ради з заявою про визначення способу її участі у вихованні дитини ОСОБА_3 , так як згоди з батьком дитини вони досягти не можуть.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради № 112 від 30.08.2024 року визначено спосіб її участі у вихованні дитини ОСОБА_3 .

З акту обстеження умов проживання від 19.07.2024 року за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 для неповнолітнього ОСОБА_3 створені належні умови для проживання.

Рішенням виконавчого комітету Будищенської сільської ради № 112 від 30.08.2024 року визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 .

12.06.2024 року ОСОБА_1 укладено поліс добровільного страхування життя на випадок хвороби неповнолітнього ОСОБА_3 .

Відповідно до платіжних інструкцій, ОСОБА_1 є платником страхування неповнолітнього ОСОБА_3 .

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами частин першої та другої ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просив встановити факт самостійного ним виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 . Як на підставу вказаного позову останній по суті послався на факт ухилення від виконання ОСОБА_1 матір`ю дитини, своїх обов`язків щодо виховання дитини.

На думку суду, позивач не підтверджує свою позицію належними доказами. З досліджених в судовому засіданні доказів, вбачається, що дійсно неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_2 , разом з тим відповідач ОСОБА_1 приймає участь у вихованні та утриманні свого сина ОСОБА_3 , що підтверджується належними доказами. Встановлені судом обставини свідчать про відсутність узгодженої позиції батьків неповнолітнього ОСОБА_3 , щодо його виховання, але не свідчать про ухилення відповідача від участі у вихованні та утриманні сина.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, відносить понесені позивачем судові витрати на його користь.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу понесених відповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та АО «Право, бізнес і фінанси» укладено договір про надання правничої допомоги № 314-10 від 03.10.2024 року.

Згідно акту №1 до вказаного договору розмір гонорару за даним договором складає 6000 грн. 00 коп. та зазначено детальний розрахунок виконаних адвокатом робіт на виконання умов договору.

Беручи до уваги співмірність витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідність їх за критерієм реальності, розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими, а тому доцільним є стягнути з позивача всю суму понесених відповідачем витрат в розмірі 6000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Будищенської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту утримання малолітньої дитини - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на рахунок позивача.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 06.12.2024 року.

Суддя: Є. П. Тептюк