Ухвала

від 10.12.2024 по справі 752/25837/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25837/24

Провадження № 2-о/752/834/24

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України, Голосіївське РУ Національної поліції України у місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

05 грудня 2024 року в провадження судді Кирильчук І.О. надійшла вказана заява, яка зареєстрована в порядку окремого провадження (№ провадження 2-о/752/834/24).

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Згідно зі статтею 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що певний факт встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; (2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17)).

Отже, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловилася про те, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачені для того, аби вирішити (допомогти вирішити) будь-який спір про право.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить «встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить підсудність справи Реальний розмір інфляції за період з 2013 по 2024 рік, встановити реальний розмір прожиткового рівня при якому не наноситься шкода здоров`ю».

Однак, відповідно до роз`яснення Індекс інфляції від 17.08.2006, індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання. Цей показник розраховується на основі споживчого набору товарів продовольчого та непродовольчого призначення і послуг. Зазначений набір товарів (послуг) є єдиним для всіх регіонів країни та ґрунтується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств міських поселень. Індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України щомісяця та публікуються у пресі (зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр») не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Ці показники, повідомлені засобами масової інформації з посиланням на Держкомстат України, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 924 «Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України» Державний комітет статистики України (Держкомстат) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481 «Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України» постанову Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 924 визнано такою, що втратила чинності та затвердженно Положення про Державну службу статистики України.

Згідно з статтею 1 постанови КМУ від 23 вересня 2014 року № 481 державна служба статистики України (Держстат) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України та який бере участь у формуванні державної політики у сфері статистики і забезпечує її реалізацію. Координацію роботи Держстату забезпечує Міністр Кабінету Міністрів України.

Враховуючи наведені норми законодавства, за період, який зазначає заявник, в Україні існує орган, що встановлює індекс інфляції на офіційному рівні. До 23 вересня 2014 року - Державний комітет статистики України, а після 23 вересня 2014 року - Державна служба статистики України.

Враховуючи положення чинного законодавства та обставини, викладені в заяві, слід дійти висновку, що заявнику необхідно конкретизувати мету звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Індекс інфляції є офіційною статистикою, яка ведеться компетентними органами, зокрема Державною службою статистики України.

У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що заявник стикається з об`єктивними труднощами у встановленні даного факту, оскільки інформація про індекс інфляції є публічно доступною та офіційно оприлюднюється.

Поряд із цим, ОСОБА_1 , звертаючись до суду, сформулював своє звернення як "заява про встановлення факту, що має юридичне значення", яка і зареєстрована в порядку окремого провадження (№ провадження 2-о/752/834/24).

У той же час, у прохальній частині заяви ОСОБА_1 просив розглянути його заяву за правилами загального судочинства у встановлений судом строк.

Однак необхідно вказати, що ця вимога є суперечливою, оскільки окреме провадження - це відмінний від загального позовного провадження вид судочинства. А тому є незрозумілим, у порядку якого провадження звертається заявник та за якими нормами ЦПК України обгрунтовує свої вимоги.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно привести подану до суду заяву відповідно до чинного законодавства, а саме, необхідно уточнити: чому він вважає, що відсутній інший, позасудовий порядок встановлення даного факту; у який саме процесуальний спосіб заявник вбачає розгляд своєї заяви: в порядку окремого чи загального провадження.

Між тим, відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження.

Разом із тим, на порушення вимог частини першої статті 177 ЦПК України заявником не долучено примірники заяви з додатками у кількості до визначених останнім заінтересованих осіб.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 175, 177, 185, 293, 315 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України, Голосіївське РУ Національної поліції України у місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви до визначеної дати, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати для виконання заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Кирильчук