Рішення

від 05.11.2024 по справі 755/8831/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8831/24

Провадження №: 2-о/755/377/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника заявника - Козачук Ю.С. ,

зацікавленою особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи: Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного догляду за особою з інвалідністю, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду з заявою та відповідно до вимог просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заявник ОСОБА_3 є єдиною особою , яка здійснює постійний догляд за своїм батьком - ОСОБА_4 , інвалідом ІІ групи, який за висновком лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує стороннього догляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є рідним сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є пенсіонером та інвалідом ІІ групи з 6 березня 2024 року та в силу захворювань, на які страждає ОСОБА_4 останній не може самостійно пересуватися та самообслуговувати себе.

Заявник проживає разом зі своїм батьком та здійснює за ним постійних догляд.

Також з ними проживає ОСОБА_5 , що є дружиною ОСОБА_4 та матір`ю заявника ОСОБА_3 , але остання в силу свого похилого віку, а також те , що догляд за ОСОБА_4 потребує фізичного навантаження, не може здійснювати за останнім догляд.

Також у заявника є рідна сестра ОСОБА_2 що також є донькою ОСОБА_4 , яка також не може здійснювати догляд за своїм батьком, так -як на утриманні має неповнолітню дитину - інваліда, який також потребує постійного стороннього догляду .

З врахуванням викладеного заявник є єдиною особою зі складу сім`ї, що може здійснювати постійних догляд за своїм батьком ОСОБА_4 .

Крім того факт постійного догляду заявника ОСОБА_3 за своїм батьком підтверджується трьохстороннім договором про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі від 16 травня 2024 р. , який був укладений між ним, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_4 .

Предметом даного договору є забезпечення надання отримувачу ( ОСОБА_4 ) соціальних послуг з догляду на професійній основі, та вказаним договором встановлено детальний перелік заходів у межах надання послуг , які надаватимуться отримувачу протягом місяця , місце надання послуг, а також визначені права та обов`язки сторін.

Встановлення даного факту необхідно заявнику ОСОБА_3 так - як він є військовозобов`язаний, є особою , яка підлягає мобілізації та з врахуванням того що заявник є єдиною особою, що здійснює постійних догляд за ОСОБА_4 , який потребує стороннього догляду в зв`язку з чим заявник може на підставі Законів України « Про соціальні послуги» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримати бронювання.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат Козачук І.С. в судовому засіданні наполягав на задоволені заяви про встановлення факту з обставин викладених в заяві, вказуючи на те, що саме заявник ОСОБА_3 є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_4 , який є інвалідом 2-ї групи та потребує сторонньої допомоги.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву ОСОБА_3 , вказуючи на те, що заявник є єдиною особою, що постійно здійснює догляд на професійній основі за їх батьком ОСОБА_4 , який потребує стороннього догляду внаслідок захворювань на які хворіє ОСОБА_4 .

Інші близькі родичі ОСОБА_4 ( дружина та зацікавлена особа ОСОБА_2 ) в силу певних обставин не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 .

Інші учасники процесу в зал судового засідання не з`явилися, сповіщалися належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду дійшов наступного, що відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

За змістом ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що в даному випадку має місце спір про право заявника, передбачене ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на відстрочку від призову під час мобілізації.

Як слідує з матеріалів справи, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 .

Заявник ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ., також за вказаною адресою як внутрішньо переміщена особа зареєстрований ОСОБА_4 .

Відповідно до тимчасового посвідчення заявника ОСОБА_3 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 16.08.2000 р.

Відповідно до довідки МСЕК №863690 від 21.03.2024 р. ОСОБА_4 надано 2-гу групи інвалідності безстроково ( загальні захворювання).

Як убачається з висновку №8/619 від 23 квітня 2024 р. складеного КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги в Дніпровському районі м. Києва» «Про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги на професійній основі» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 рекомендовано соціальні послуги денного догляду.

16 травня 2024 р. було укладено трьохсторонній договір між фізичною особою ОСОБА_3 отримувачем ОСОБА_4 та уповноваженою особою Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державноїадміністрації «Про надання соціальних послуг з догляду на професійній осонові».

Строк дії договору до 15 травня 2025 р.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 надає послуги ОСОБА_4 по його догляду, а також надає допомогу в вирішені всіх соціальних та побутових питань ОСОБА_4 .

Тобто, як убачається з умов вказаного вище договору ОСОБА_3 на професійній основі надає своєму батькові ОСОБА_4 соціальні послуги в тому числі й здійснює за ним догляд та встановлення даного факту не потребує повторного встановлення.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень учасників судового розгляду суд прийшов висновку, що заява про встановлення факту не підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 5, 157, 160, 161, 164 СК України Сімейного Кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), за участю заінтересованої особи: Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації ( м.Київ, вул. О.Дашкевича 7-а, корп.1), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного догляду за особою з інвалідністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11.11.2024 р.

Суддя