Постанова

від 05.12.2024 по справі 344/2445/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/2445/24

Провадження № 22-ц/4808/1542/24

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.,

секретаря: Гудяк Х.М.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ; представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» - Поповича В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючою суддею Домбровською Г.В., 18 жовтня 2024 року у м. Івано-Франківську, повний текст якого виготовлено 22 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Чишинський Р.В., звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (далі АТ «Івано-Франківсьгаз») про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заробітної плати.

Позов обгрунтований тим, що рішенням Наглядової ради АТ «Івано-Франківськгаз» від 25.05.2022 його обрано головою правління товариства. В подальшому між сторонами укладено контракт терміном до 01 липня 2025 року включно.

Рішенням Наглядової ради від 11 серпня 2023 року припинено повноваження Голови Правління, розірвано контракт та обрано нового Голову Правління. Проте, наказ про звільнення позивачу не видано та не проведено розрахунок. Так, відповідно до статті 44 КЗпП України передбачено, що у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п.5 ч.1 статті 41 (припинення повноваження посадових осіб) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Крім того, у відповіді на адвокатський запит від 03.11.2023 зазначено, що позивач не використав 67 днів відпустки. За наведених обставин позивач просив визнати припиненими трудові відносини з АТ «Івано-Франківськгаз» на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, а також стягнути розрахований розмір компенсації за невикористані відпустки в розмірі 1 162 335,13 грн та вихідну допомогу в розмірі 12 505 475,86 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що суд зробив необґрунтований висновок про те, що станом на 11.08.2023 були відсутні передбачені законом та контрактом з позивачем від 17 червня 2022 року умови, а саме факт розірвання даного контракту у встановленому законом порядку. Представник скаржника звертає увагу, що сторонами не оспорюється, що на момент припинення повноважень ОСОБА_1 , як Голови Правління, останній був посадовою особою, а тому трудові відносини припинились на підставі статті 41 ч.1 п.5 КЗпП України. Вказане, на його думку, підтверджується протоколом Наглядової ради від 11.08.2023, відповідно до якого було вирішено припинити повноваження Голови Правління Товариства Шульги В.А. з дати прийняття цього рішення, обрано головою правління іншу особу. Після 11.08.2023 ОСОБА_1 не обіймав в АТ «Івано-Франківськгаз» жодної посади, не виконував трудових обов`язків, а з ЄДРПОУ виключено відомості щодо нього.

Звертає увагу, що пунктом 6.3.5 контракту передбачено, що цей контракт може бути розірвано у встановленому законодавством порядку до закінчення строку його дії, а керівник звільнений з посади у разі прийняття Загальними зборами акціонерів, Наглядовою Радою товариства рішення про припинення повноважень керівника. Відтак, на думку представника скаржника, контракт припинив свою дію з 11.08.2023 та між сторонами припинились трудові відносини. При цьому ОСОБА_1 не був ініціатором припинення трудових відносин, оскільки такі припинились саме з ініціативи відповідача на підставі рішення Наглядової ради від 11.08.2023.

Також вважав, що до виплати позивачу підлягає 3 757 628,89 грн, з яких 2 595 293,76 вихідна допомога у розмірі середнього заробітку за 6 місяців та 1 162 335,13 грн компенсації за невикористані відпустки.

Представником АТ «Івано-Франківськгаз» відзив на апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого судом строку на його подання і клопотання про продовження строку при цьому не заявлено.

В силу вимог статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд залишає цей відзив без розгляду.

Представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з викладених у ній мотивів.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на законність та обґрунтованість судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення , або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 377 передбачено, що порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Рішенням Наглядової Ради АТ «Івано-Франківськгаз» від 25 травня 2022 року ОСОБА_1 обрано з 01 липня 2022 року Головою правління АТ «Івано-Франківськгаз» (Протокол №25/05-2022 від 25.05.2022 року (а.с.7).

17 червня 2022 року АТ «Івано-Франківськгаз» з ОСОБА_1 підписано Контракт, відповідно до якого керівник зобов`язувався здійснювати управління (керівництво) поточною діяльністю Товариства, забезпечувати його прибутковість, ефективне використання та збереження майна Товариства та майна, що не підлягає приватизації і передано у користування Товариства, організовувати роботу Правління Товариства, а Товариство зобов`язувалося сплачувати Керівнику винагороду і надавати соціально-побутове забезпечення відповідно до умов цього контракту (пункт 1.1 Контракту) (а.с.12-17).

Відповідно до пункту 7.1 вищевказаного Контракту цей контракт є укладеним з дати його підписання сторонами і діє з 01 липня 2022 року по 30 червня 2025 року включно.

Згідно з Витягу з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №235 від 16 червня 2023 року «Про призов резервістів, військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації» ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби по мобілізації резервістів та військовозобов`язаних (а.с.121).

Наказом т.в.о Голови правління АТ «Івано-Франківськгаз» від 16 червня 2023 року №89-к/тр «Про увільнення від роботи у зв`язку з призивом на військову службу по мобілізації» ОСОБА_1 , голову правління АТ «Івано-Франківськгаз», увільнено від роботи з 6 червня 2023 року у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації із збереженням місця роботи і посади та з щомісячним проведенням матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку (а.с.122).

Згідно Довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/98 від 22 червня 2023 року солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та 16.06.2023 року направлений для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . Ця довідка дає право працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, в особливий період, та їх роботодавцям на гарантії, пільги і привілеї, визначені чинним законодавством (а.с.123).

Згідно Протоколу №2/23 засідання Наглядової ради АТ «Івано-Франківськгаз» від 11 серпня 2023 року вирішено припинити повноваження Голови Правління Товариства Шульги В.А. з дати прийняття цього рішення (п.1.1); обрано головою Правління Товариства Шкіндюка І.Ю. (а.с.8-11).

14 вересня 2023 року ОСОБА_1 на адресу голови Правління АТ «Івано-Франківськгаз» подав заяву наступного змісту: «В зв`язку з перебуванням на службі в ЗСУ не заперечую про моє звільнення у відповідності Протоколу №8/23 засідання Наглядової Ради від 11.08.2023 р.».

Згідно з Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №215 від 29.07.2024 року ОСОБА_1 визнано таким, що вибув з пункту постійної дислокації АДРЕСА_1 у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та звільнено у відставку (а.с.184).

31 липня 2024 року ОСОБА_1 на адресу т.в.о. Голови Правління АТ «Івано-Франківськгаз» подав заяву, якою інформував про те, що його звільнено з військової служби (а.с.183).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача, послався на те, що питання щодо звільнення його довірителя з АТ «Івано-Франківськгаз» не вирішено, відповідного наказу про звільнення не винесено, суми компенсації при звільненні не виплачено, у зв`язку з чим трудові права ОСОБА_1 порушуються.

Заперечуючи позовні вимоги, представник АТ «Івано-Франківськгаз» зазначив, що попри прийняття рішення Наглядовою Радою від 11.08.2023 про припинення повноважень Голови правління ОСОБА_1 трудові відносини з ним не припинялись, йому продовжувала виплачуватись заробітна плата, а за власним бажанням про припинення трудового контракту він не звертався. Натомість позивач не може бути ініціатором звільнення за п.5 ч.1 статті 41 КЗпП.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що у спірних відносинах станом на 11.08.2023 року відсутні передбачені законом та умовами Контракту з Позивачем від 17 червня 2022 року умови, а саме - факт розірвання даного контракту у встановленому законом порядку (підпункт 6.3.5 пункту 6.3 Контракту).

Рішенням Наглядової ради від 11.08.2023 року контракт з ОСОБА_1 не розривався, а лише, припинено його повноваження Голови Правління. Прийняття Наглядовою Радою товариства рішення про припинення повноваження Голови Правління не є тотожним розірванню контракту, а лише слугує підставою для подальшого розірвання такого контракту. Суб`єкти прийняття рішення про припинення повноваження Голови Правління та про розірвання контракту - відмінні (різні). Розглядаючи трудові спори, суди не вправі підміняти інші органи, зокрема і роботодавця, у питаннях звільнення працівників. Крім того, рішення роботодавця про розірвання контракту, відмову в розірванні контракту є самостійним рішенням роботодавця, яке може бути оскаржено працівником у встановленому законом порядку.

Переглядаючи дане рішення, колегія зважає на наступне.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Нормами ЦК України (статті 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (стаття 89), Закону України «Про господарські товариства» (статті 47, 62, 63), визначено, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Відповідно до змісту частини третьої статті 99 ЦК України члени виконавчого органу господарського товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов`язків.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, припинення повноважень посадової особи може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та виплати вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток (стаття 44 КЗпП України), але замість розірвання трудового договору за згодою працівника його може бути переведено на іншу роботу (стаття 32 КЗпП України).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 вказала, що до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень). За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (пункти 53, 54 постанови).

З огляду на чинне правове регулювання колегія не погоджується з тим, що спір за вимогою Голови Правління про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України є трудовим, оскільки спір не стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю. Спір щодо припинення трудового договору Голови Правління є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію Наглядової Ради цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень.

Зі змісту статті 20 ГПК України перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою.

Вказаний спір стосується корпоративних відносин, зокрема виконання вимог контракту з Головою Правління акціонерного товариства та дотримання статуту юридичної особи, та належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі (частина 1 статті 256 ЦПК).

Тому колегія приходить до висновку про закриття провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 255, 256, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2024 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заробітної плати закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Позивач вправі протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.