Постанова

від 10.12.2024 по справі 927/319/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 927/319/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача:Андрейченко А.О. - адвокат;

від відповідача: Полях І.С. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 (повний текст складено 27.08.2024)

у справі № 927/319/24 (суддя Демидова О.М.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

про визнання протиправним рішення комісії та скасування донарахованої вартості необлікованого об`єму природного газу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень щодо них.

У квітні 2024 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Авангард" (далі - ПСП "Авангард", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 28.02.2024 в частині задоволення акту про порушення від 23.01.2024 №CN000311 по споживачу ПСП "Авангард";

- скасування донарахування ПСП "Авангард" відповідачем обсягів природного газу на суму 550079,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки Комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про здійснення перерахунку ПСП "Авангард" об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС) є неправомірними, оскільки:

- відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №440 від 07.04.2023 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану" (далі - постанова КМУ № 440) позивачем не порушено граничні терміни повірки лічильника, так як така повірка повинна бути проведена ним протягом трьох місяців після закінчення опалювального сезону, тобто у строк до 01.08.2024;

- споживання позивачем природного газу у січні 2024 року було відсутнє, що підтверджено відповідачем зазначенням даного факту в протоколі № 6 від 28.02.2022, а також відображенням у звіті коректора за період з 01.01.2024 по 31.01.2024;

- Акт-розрахунок складено з допущенням помилок та необґрунтовано з огляду на зазначення в ньому номінальної витрати газу в кількості 694,87 м куб/год, позаяк така цифра не відповідає жодному з показників ані у паспорті сушарки, ані в Акті про порушення.

У поданому відзиві відповідач заперечив позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши про порушення позивачем граничних строків повірки засобів вимірювальної техніки з вини останнього та як наслідок правомірність дій відповідача щодо перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/319/24 у позові відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог з таких мотивів:

1) оскільки територія Ніжинського району Чернігівської області та с. Курінь, де знаходиться позивач, на момент проведення перевірки, нарахування спірної суми та на час розгляду цієї справи не належить до переліку територій (тимчасово окупованих Російською Федерацією, територій активних і можливих бойових дій), визначених пунктами 1 і 2 постанови КМУ № 440, то до позивача застосовується пункт 3 зазначеної постанови, відповідно до якого передбачено, що подання на повірку лічильників забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду. Отже, повірка засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) з урахуванням приписів постанови КМУ №440 (з огляду на дату її прийняття) повинна бути проведена протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду 2022-2023 рр., тобто у строк до 01.08.2023. Наведені у позові обставини склалися в січні 2024 року, що виключає можливість застосування положень постанови КМУ № 440 до спірних відносин сторін, які стосуються опалювального періоду 2023-2024 років;

2) передбачене підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС порушення строку повірки лічильника з вини споживача, що не є побутовим, є самостійним правопорушенням та підставою для здійснення перерахунку об`єму спожитого газу, позаяк чинним законодавством не встановлено взаємозв`язку між пропуском строку періодичної повірки ЗВТ та непридатності їх до застосування як підстави для перерахунку об`єму розподіленого природного газу;

3) позивач не заперечує факт пропущення строку повірки лічильника газу роторного GMS-G160-80-1.2-У2-НЧ, заводський номер 000305, внаслідок чого згідно з пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС оператор на підставі Акта про порушення від 23.01.2024 № CN000311 правомірно здійснив перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) ПСП "Авангард" природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за перевищення міжповірочного інтервалу за період з 00 години 00 хвилин 21.01.2024 по 11 годину 35 хвилин 23.01.2024 (зняття лічильника на повірку та припинення розподілу газу), тоді як позивач належними та допустимими доказами не довів наявності правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення Комісії від 28.02.2024, а, отже, і скасування донарахування відповідачем ПСП "Авангард" обсягів природного газу на суму 550 079,58 грн.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо неправильно вказаної в Акті-розрахунку номінальної витрати газу на одиницю ГСО 694,87 м.куб/год, оскільки зазначені показники визначені споживачем у Додатку №4 до типового договору розподілу природного газу №2JK00К-2023Р, доказів зміни якого сторонами до суду не надано, отже він є чинним на дату складення Акта про порушення та прийняття рішення Комісією Оператора ГРМ, вихідні дані якого і були використані при здійсненні розрахунку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПСП "Авангард" 13.09.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/319/24 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування у відповідності до вимог частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Узагальнені доводи скаржника зводяться до того, що судом першої інстанції не взято до уваги таке:

-порушення підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільної системи, викладене в Акті № CN000311 від 23.01.2024, відноситься до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, а не до порушень внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільної системи), як про це зазначено в рахунку на оплату №5654 від 04.03.2924, призначенням якого є необлікований (донарахований) об`єм природного газу;

- зі змісту Акта-розрахунку вбачається, що донарахування позивачу об`єму природного газу здійснено відповідно до підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільної системи, але дана норма не містить порядку та процедури нарахування обсягів газу, а лише вказує на порушення;

-приписами пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено випадки, за яких здійснюється перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, порядок здійснення перерахунку та період, за який здійснюється перерахунок. При цьому вказана норма не містить порядку нарахування обсягів спожитого газу у випадку, коли лічильник визнаний таким, що відповідає вимогам та є придатний;

- відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем перерахунок здійснюється стосовно об`єму переданого (прийнятого) газу, в той час як самим відповідачем підтверджено факт відсутності передачі газу у січні 2024 року, тобто відсутність споживання газу позивачем;

- позивач не заперечував факт пропуску строку повірки лічильника газу за його паспортними характеристиками та наявними відомостями щодо останньої повірки, проте наголошував на тому, що ним подано на повірку лічильник без порушення граничних термінів, встановлених постановою КМУ №440, зокрема пунктом 3, який підлягає застосуванню до позивача, та визначає, що подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на території України, крім територій, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї постанови, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду. Зважаючи, що строк повірки спірного лічильника газу припав на опалювальний період 2023/2024 років, його повірка мала бути проведена не пізніше 01.08.2024.

У поданій 05.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив на апеляційну скаргу, позивач повторно акцентував увагу на доводах, викладених в апеляційній скарзі, та зазначив, що споживач має нести відповідальність за недобросовісну поведінку на підставі закону, проте притягнення його до відповідальності шляхом покладення на нього обов`язку зі сплати надмірних платежів в ситуації відсутності з його боку винних дій, буде суперечити принципам справедливості та пропорційності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу № 927/319/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/319/24; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ПСП "Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/319/24 до надходження до суду матеріалів справи.

03.10.2024 матеріали справи № 927/319/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу ПСП "Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі № 927/319/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 11.10.2024 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСП "Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі №927/319/24, справу призначено до розгляду на 10.12.2024 о 14 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у даній справі задоволено відповідно клопотання представника відповідача адвоката Поляк І.С. та заяву представника позивача Андрейченка А.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.12.2024 о 14 год 20 хв, в режимі відеоконференції; визначено осіб, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; попереджено сторін у відповідності до вимог частини 5 статті 197 ГПК України про те, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиція інших учасників справи.

28.10.202 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

За твердженням відповідача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не відповідають матеріалам справи та суперечать чинному законодавству. Відповідач вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи та на підставі належної оцінки поданих сторонами доказів та пояснень.

Явка представників сторін.

У судове засідання 10.12.2024, яке відбулося у режимі відеоконференції, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог скасувати, ухваливши нове рішення про їх задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, судові витрати залишити за позивачем.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" Товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Чернігівської області.

Як убачається з матеріалів справи, ПСП "Авангард" шляхом підписання заяви-приєднання від 01.12.2023 № 2JK00N-2023P до умов договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" приєдналось до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498 (том 1, а.с. 98).

У паспорті лічильника газу роторного GMS-G160-80-1.2-У2-НЧ, заводський номер 000305, встановленого на об`єкті позивача, визначено періодичність державної повірки - не рідше одного разу на два роки. Датою останньої повірки лічильника є 20.01.2022 (том 1, а.с. 22-24).

Листом від 22.01.2024 за № 62 позивач звернувся до відповідача з проханням припинити газопостачання зерносушарки у зв`язку з зняттям лічильника на чергову повірку (том 1, а.с. 101).

23.01.2024 представником відповідача за участю представника позивача складено Акт обстеження/контрольного огляду вузла обліку газу, яким зафіксовано, що у зв`язку з пропущенням строку повірки лічильника газу цей прилад обліку газу знято на чергову повірку, газопостачання припинено (том 1, а.с. 10).

Водночас, складеним представником відповідача Актом №12 від 23.01.2024 (11год 45хв) у присутності представника позивача зафіксовано припинення газопостачання та опломбувано ВОГ зерносушарки, пломбу на збереження прийнято відповідальною особою позивача. В акті відображені показники вимірювальних приладів обліку газу на момент відключення: ЛГ- 1213134,6 куб.м; коректор - 1213134 куб. м; 115489 ст. куб. м (том 1, а.с. 100).

23.01.2024 представником Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" складено Акт про порушення № CN 000311, у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим. До газової мережі підключено обладнання зерносушарка з пальником Maxon потужністю 6000 кВт.

З вказаним актом ознайомлений представник позивача, що підтверджується відповідним підписом в Акті без зауважень. Також позивача повідомлено про те, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього Акта буде проводити засідання 26.01.2024 (том 1, а.с. 11).

24.01.2024 ДП "Укрмертртестстандарт" здійснено повірку лічильника газу, про що складено протокол повірки. Згідно протоколу повірки лічильник відповідає вимогам, придатний (том 1, а.с. 21).

Листом від 05.02.2024 № Чнф/100/Сл-679/04.1/0224 відповідач повідомив позивача про те, що засідання Комісії з повторного розгляду складеного Акта про порушення від 23.01.2024 № CN000311 відбудеться 28.02.2024 (том 1, а.с. 109).

27.02.2024 представниками відповідача складено Акт обстеження / контрольного огляду вузла обліку газу, яким зафіксовано встановлення приладів обліку газу після державної повірки (том 1, а.с. 12).

28.02.2024 проведено засідання Комісії з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, за участю представника позивача, про що складено Протокол №6. За результатами засідання Акт про порушення № CN000311 від 23.01.2024 по ПСП "Авангард" задоволено повністю (встановлено порушення підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ1 Кодексу ГРС - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим); вирішено провести перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до абзацу 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС. В акті зазначено про відсутність споживання газу позивачем у січні 2024 року (том 1, а.с. 19).

Відповідачем здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 00 години 00 хвилин 21.01.2024 по 11 годину 23.01.2024 (за 59 год 35 хв), номінальні витрати природного газу пальник Maxon 694,87 м куб/год, кількість спожитого газу 41402,43 м куб, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акта розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу (том 1, а.с. 20).

Листом № Чнф/100/Сл-1390/0324 від 05.03.2024 відповідач надіслав позивачу Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу № 5654 від 04.03.2024 на суму 550 079,58 грн, ПДВ 110015,92 грн, всього з ПДВ 660 095,50 грн (том 1, а.с. 13, 15).

Відсутність споживання газу підтверджено звітом коректора за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 (том 1, а.с. 34).

Позивач не заперечує факт пропущення строку повірки лічильника газу із заводським номером 000305. За твердженням позивача, згідно із характеристиками лічильника він підлягає державній повірці не рідше одного разу на два роки та обов`язково після ремонту. Остання повірка, що була здійснена перед обстеженням відповідачем, мала місце 20.01.2022, тобто чергова повірка мала бути не пізніше 20.01.2024. При цьому позивач посилається на положення постанови КМУ № 440, якими визначено, що подання на повірку лічильників газу забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального сезону, тобто до 01.08.2024.

Також позивач зазначає, що комерційний ВОГ та його складові були придатними до застосування, що було встановлено за результатами їх повірки, доказів протилежного відповідачем не надано, тому підстав для нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу не було.

Отже, вважаючи рішення Комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 28.02.2024 в частині задоволення Акта про порушення від 23.01.2024 № CN000311 по споживачу ПСП "Авангард" та здійснення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, на суму 550079,58 грн (без ПДВ) протиправними, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору розподілу природного газу, що підтверджено підписаною заявою-приєднання від 01.12.2023 № 2JK00N-2023P до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору, що передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем.

У пункті 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, надано визначення термінам, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема, вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ-сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством; засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики; комерційний вузол обліку/комерційний ВОГ - вузол обліку природного газу, організований відповідно до вимог цього Кодексу для комерційного обліку природного газу при визначенні об`єму (обсягу) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку; коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

Пунктом 1 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем на власника комерційного ВОГ або суб`єкта господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, покладено обов`язок забезпечення належного технічного стану комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідальність за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Главою 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначений порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими.

Так, згідно з пунктом 1 вказаної норми власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;

3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

Якщо ЗВТ споживача встановлений на території (у приміщенні) Оператора ГРМ, споживач у своєму письмовому повідомленні повинен зазначити про необхідність забезпечення доступу представникам споживача до ЗВТ для проведення відповідних дій (демонтажу, вивезення з території, монтажу тощо). У такому разі Оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити представникам споживача (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ.

За відсутності дублюючого ЗВТ та невстановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що ним пропущено строк повірки лічильника газу заводський номер 000305, оскільки за інформацією, відображеною в паспорті цього лічильника, періодичність його повірки складає один раз на два роки, в той час як датою останньої повірки вказана дата: 20.01.2022. Таким чином, наступна періодична повірка за звичайних умов мала бути проведена не пізніше 20.01.2024.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача з листом про зняття лічильника газу на чергову повірку лише 22.01.2024, а 23.01.2024 відповідачем складені Акти обстеження/контрольного огляду, про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування ВОГ, про порушення.

Положеннями пункту 8 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.

Норми розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, який має назву "Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу" застосовуються до споживачів, які уклали з Оператором ГРМ договір розподілу, а також до несанкціонованих споживачів за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ.

Відповідно до глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування поділяються на:

-порушення, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 цієї глави);

-порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу (пункт 2 цієї глави);

-порушення (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових, які кваліфікуються як "не з вини споживача", внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу (пункт 3 цієї глави).

Пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.

Пунктом 4 глави 4 розділу XІ Кодексу визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:

1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Аналізуючи зміст підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, на підставі якого відповідачем проведено перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) газу позивачу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами скаржника про те, що вказаною нормою не передбачено відповідальності за пропуск строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача, що не є побутовим, у випадку визначення такого лічильника придатним до застосування.

Так, відповідно до положень цього підпункту встановлено, що об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача.

Тобто, відповідальність споживача, що не є побутовим, у вигляді зміни встановленого режиму нарахування об`єму переданого (прийнятого) газу настає за умови визначення лічильника газу непридатним до застосування, як за результатами позачергової або експертної повірки, так і при пропущенні строку періодичної його повірки з вини споживача.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку про наявність взаємозв`язку між пропуском строку періодичної перевірки ЗВТ з вини споживача та визначення його непридатним для настання відповідальності у вигляді зміни встановленого режиму нарахування об`єму переданого (прийнятого) природного газу за приписами підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

У матеріалах справи відсутні докази встановлення за результатами чергової повірки спірного лічильника газу його непридатності до застосування.

Протоколом повірки, проведеної ДП "Укрметртестстандарт" 24.01.2024, копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджена придатність лічильника газу GMS-G160-80-1.2-У2-НЧ, заводський номер 000305, до застосування.

Поряд з цим, встановлений підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем порядок зміни режиму нарахування споживачу, що не є побутовим, об`єму розподіленого (спожитого) природного газу (перерахунок) проводиться з урахуванням того, що при його застосуванні за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання розраховується саме об`єм переданого (прийнятого) газу.

Проте, наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, і складеними безпосередньо відповідачем, підтверджується, що у січні 2024 року відповідач не передавав позивачу, а позивач не приймав від відповідача природний газ по об`єкту: ВОГ зерносушарка, розташованому за адресою: с. Курінь, вул. Миру, 39.

Зазначене підтверджується роздруківкою звіту коректору за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, який досліджувався Комісією з розгляду актів про порушення, та на підставі якого останньою встановлено відсутність споживання газу позивачем у січні 2024 року (протокол № 6 від 28.02.2024).

Факт відсутності передавання позивачу та прийняття ним у січні 2024 року природного газу підтверджується також відображеними у Акті обстеження /контрольного огляду вузла обліку від 23.01.2024, Акті про порушення №CN 00311 від 23.01.2024, Акті №12 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту від 23.01.2024, Акті обстеження / контрольного огляду вузла обліку від 27.02.2024, Протоколі повірки від 24.01.2024 інформації з коректора, в тому числі показників лічильника, які є незмінними впродовж всього періоду і відповідають показникам на початок і кінець січня 2024 року.

За встановлених обставин та з огляду на приписи підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за якими перерахунку (за умови встановлення відповідного порушення) підлягає саме об`єм переданого (прийнятого) газу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перерахунку, оскільки позивачу не передавався, а отже ним не і приймався у спірному періоді природний газ. Тобто об`єм газу, який підлягав перерахунку, у позивача відсутній.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах перерахунок спожитого газу здійснюється не за фактично використаний газ і не залежить від факту споживання газу є помилковим, не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Водночас, застосування судом першої інстанції до спірного випадку положень пунктів 5.13, 5.13.1, 5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, є неправомірним, оскільки в них йдеться про випадки проведення перерахунку об`єму протранспортованого газу, які не є релевантними до спірного у даній справі випадку.

Так, у зазначених пунктах Правил передбачено проведення перерахунків об`єму протранспортованого газу у випадках:

-тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

-непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку;

-наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані в роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Проте, як встановлено судом першої інстанції відповідачем донараховано позивачу обсяг необлікованого (донарахованого) природного газу за перевищення міжповірочного інтервалу за період з 00 годин 00 хвилин 21.01.2024 по 11 годину 35 хвилин 23.01.2024 (зняття лічильника на повірку та припинення розподілу газу). Тобто, донарахування здійснено за період до зняття ЗВТ, а у Правилах визначено проведення перерахунків у випадку, зокрема, тимчасової відсутності ЗВТ, а саме після зняття ЗВТ на повірку, в тому числі на періодичну.

З наведеного убачається, що суд першої інстанції не врахував вказаних обставин та дійшов помилкового висновку, що Акт про порушення № CN 00311 від 23.01.2024 по ПСП "Авангард", без врахування Протоколу повірки лічильника газу від 24.01.2024 та встановленого факту відсутності споживання газу позивачем у січні 2024 року, був достатньою підставою для прийняття Комісією відповідача оспорюваного рішення, задоволення повністю вказаного Акта (щодо встановленого порушення, передбаченого підпунктом 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим), та проведення перерахунку позивачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Комісії відповідача з розгляду Акта про порушення №CN000311 від 23.01.2024, оформлене протоколом №6 від 28.02.2024, не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем та порушує права та інтереси позивача, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача про неправильне застосування судом першої інстанції положень постанови КМУ №440, зокрема норми пункту 3 цієї постанови, у контексті виникнення спірних обставин у січні 2024 року, що, з урахуванням дати прийняття вказаної постанови, виключає можливість застосування її приписів до спірних відносин сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, чергова періодична повірка спірного лічильника газу за звичайних умов мала бути проведена не пізніше 20.01.2024, позивачем звернувся до відповідача з листом про зняття лічильника газу на повірку - 22.01.2024.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що опалювальний період - це період з 01 жовтня по 30 квітня включно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ № 440 від 07.04.2023.

Постановою КМУ № 440 від 07.04.2023 "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану" установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні: на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік); на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку (пункт 1). Подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на територіях, які включені до переліку, забезпечується: на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного і надзвичайного стану на відповідних територіях, але не раніше дня закінчення опалювального періоду; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку, але не раніше дня закінчення опалювального періоду; на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку, але не раніше дня закінчення опалювального періоду (пункт 2). Подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на території України, крім територій, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї постанови, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду (пункт 3).

Згідно з пунктом 5 постанови КМУ № 440 ця постанова набирає чинності через 30 календарних днів з дня її опублікування.

Територія Ніжинського району Чернігівської області та с. Курінь, де знаходиться позивач, на момент проведення перевірки, нарахування спірної суми та на момент розгляду даної справи не належала до переліку територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією або територій активних і можливих бойових дій.

Отже, ПСП "Авангард" у питаннях повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану з моменту набрання чинності (04.06.2023) цієї постановою має керуватись пунктом 3, відповідно до якого повірка ЗВТ повинна проводитися протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду 2022/2023 років, тобто у строк до 01.08.2023.

Наведені ж у позовній заяві обставини склалися в січні 2024 року, що виключає можливість застосування до відносин сторін положень постанови КМУ № 440 як таких, що стосуються опалювального періоду 2023-2024 років.

Проте, зазначений правильний висновок суду першої інстанції не спростовує досліджених та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, які свідчать про неправомірність прийнятого Комісією відповідача рішення про задоволення Акта про порушення №CN 00311 від 23.01.2024 повністю та проведення позивачу перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

За визначенням, наведеним у пункті 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, інформаційна платформа - електронна платформа оператора газотранспортної системи у формі веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 6 глави 3 розділу 1, пунктом 2 глави 3 розділу VI Кодексу газотранспортних систем передбачено, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

-присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;

-забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Згідно з приписами пунктів 1, 2 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу Х Кодексу газорозподільних систем встановлено, що періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі оспорюваного рішення Комісії, оформленого протоколом №6 від 28.02.2024, відповідачем здійснено донарахування позивачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу за період з 00 години 00 хвилин 21.01.2024 по 11 годину 35 хвилин 23.01.2024 у кількості 41 402,43 м куб., оформленого Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, та виставлено рахунок на плату його вартості в сумі 550 079,58 грн, ПДВ 110 015,92 грн.

З огляду на приписи статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України в кореспонденції з нормами статей 2, 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що уразі порушення права чи інтересу особи, в останньої виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних відносин. Тобто, особа, права якої порушено, обирає для себе саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

При цьому, з урахуванням положень статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначений засіб захисту повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Оскільки спірне рішення Комісії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду Акта про порушення №СN 000311 від 23.01.2024, оформлене протоколом № 6 від 28.02.2024, яким здійснено перерахунок ПСП "Авангард" об`єму розподіленого (спожитого) природного газу за період з 00 години 00 хвилин 21.01.2024 по 11 годину 35 хвилин 23.01.2024 у кількості 41 402,43 м куб. підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача пред`явлену ним вимогу, яка також підлягає задоволенню, про скасування донарахування позивачу обсягів природного газу на суму 550 079,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ПСП "Авангард" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача та заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та відповіді на відзив, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що під час перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до наведених вище положень статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування такого рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на встановлені у даній справі обставини та враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Судові витрати.

Оскільки колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до вимог частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розгляду підлягають і заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, судові витрати понесені позивачем при розгляді цієї справи у суді першої інстанції складаються із витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

У позовній заяві ПСП "Авангард" заявило попередній розрахунок судових витрат, зокрема 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позов заперечив суму витрат на правничу допомогу, вважаючи, що визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується укладеним 11.03.2024 між Адвокатським об`єднанням "Кушнеренком та партнери" (сторона 1) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (сторона 2) Договором про надання правової допомоги №74.

Відповідно до абзацу 2 вказаного Договору для здійснення представництва за цією угодою "Стороною-2" надаються "Стороні-1" усі права, які надані законодавством їй, як захиснику, представнику, стороні, третій особі чи іншій особі, що бере участь в цивільному, адміністративному, господарському та кримінальному процесі, у тому числі право подання позову, права повної або часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни предмета та підстав позову укладання мирової угоди, одержання рішення, ухвали, постанови суду (далі в усіх випадках "суд" означає як загальні, так і спеціалізовані суди загальної юрисдикції усіх ланок та інстанцій), виконавчого листа або наказу суду, пред`явлення наказу суду до виконання, пред`явлення виконавчого листа до стягнення, оскарження рішень, ухвал постанов суду у передбаченому чинним законодавством порядку, а також права подавати від імені "Сторони-2" заяви у відповідні органи, підприємства, установи та організації, одержувати необхідні довідки, документ та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, ставити підпис віт "Сторони-2" та вчиняти всі інші правочини, пов`язані з виконанням цієї угоди.

Згідно абзацу 3 Договору про надання правової допомоги №74 від 11.03.2024 "Сторона-2" за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити "Стороні-1" гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) "Сторони-2" за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, в розгляді справи судом першої інстанції, підготовка та складання документів та складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. У разі набрання законної сили рішення суду про задоволення позовних вимог, "Сторона-2" сплачує додатково "Стороні-1" гонорар успіху у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Гонорар сплачується "Стороною-2" "Стороні-1" безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою. Гонорар сплачується "Стороною-2" "Стороні-1" безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою, за домовленістю.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №74 від 11.03.2024 ПСП "Авангард" сплачено АО "Кушнеренко та партнери" згідно договору про надання правової допомоги №74 від 11.03.2024 15000,00 грн.

01.04.2024 "Стороною-1" та "Стороною-2" підписано Акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 11.03.2024 відповдіно до якого сторонами засвідчено, що правової послуги за Договором №74 від 11.03.2024 виконано в повному обсязі, за що "Стороною-2" "Стороні-1" сплачено 15000,00 грн,без ПДВ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що сторонами Договору про надання правової допомоги від 11.03.2024 №74 погоджено саме фіксований розмір гонорару адвоката за надання професійної правової допомоги, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5,6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, обставини щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу у вказаному вище розмірі доведені позивачем, а отже заявлені ним до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідачем даних обставин не спростовано.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі №927/319/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі №927/319/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" задовольнити повністю.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" від 28.02.2024 в частині задоволення акту про порушення від 23.01.2024 №CN000311 по споживачу ПСП "Авангард" та скасувати донарахування ПСП "Авангард" обсягів природного газу на суму 550 079,58 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код: 45355956) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (16544, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Курінь, вул. Миру, 36, ідентифікаційний код: 03794704) 3028, 00 грн судового збору за подачу позовної заяви та 15000,00 грн витрат на послуги адвоката у суді першої інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код: 45355956) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (16544, Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Курінь, вул. Миру, 36, ідентифікаційний код: 03794704) 4542, 00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Доручити місцевому господарському суду видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

8. Матеріали справи №927/319/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.12.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко