Постанова

від 04.12.2024 по справі 922/1454/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/1454/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Ламановій А.В.

за участю:

позивача - адвокат Батіг В.В., ордер серія АХ №1220340 від 13.11.2024 року;

відповідача-1 - Квіцінська А.А., довіреність від 20.12.2023 року №01-468226;

відповідача-2 - Сосунов Є.В., довіреність від 06.11.2023 року №06/11-60;

відповідача -3- Андрійчук С.Я., довіреність від 26.12.2023 року №66;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвоката Квіцінської А.І. (вх. №2507Х/1-18), апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (вх. №2517Х/1-18) та апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вх. №2529Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі №922/1454/24, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Буракова А.М.), повний текст якої складено 15.10.2024 року

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", м. Харків до 1. Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", м. Харків , 2. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Київ 3. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", м. Київ про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі задоволено клопотання позивача про призначення експертизи; призначено у справі № 922/1454/24 комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 6); попереджене експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; на вирішення комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи поставлено відповідні питання; оплату робіт по виконанню комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи доручено Комунальному підприємству Харківський метрополітен; провадження у справі зупинене; матеріали справи № 922/1454/24 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 6) для проведення комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи; зобов`язано Комунальне підприємство Харківський метрополітен отримати в Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України рахунок на оплату витрат по судовій експертизі та надати господарському суду Харківської області докази про сплату витрат на її проведення.

Представник Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвокат Квіцінська А.І. (далі апелянт-1) з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року скасувати; розгляд справи здійснювати з повідомленням сторін.

Апелянт-1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Суд не врахував, що у матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази на підтвердження правової позиції позивача; у клопотанні відсутнє обґрунтування дійсності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не вказано обставин, які не можуть бути встановлені іншим засобом як складення висновку експерта та як наслідок, не можуть бути замінені іншим засобами доказування.

Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №914/1019/16.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи у впродовж розумного строку.

Позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до експерта з метою отримання висновку, який як передбачено положеннями п. 6 ст. 101 ГПК України має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвоката Квіцінської А.І. на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі № 922/1454/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; беручи до уваги існуючі обставини небезпеки, спричинені збройною агресією проти України, з метою забезпечення утримання учасників судового процесу від небезпеки, спричиненої триваючою збройною агресією проти України, дотримання захисту життя і здоров`я відвідувачів і працівників суду та з урахуванням заходів, встановлених особливим режимом роботи Східного апеляційного господарського суду під час дії воєнного стану, призначено справу №922/1454/24 до розгляду на "04" грудня 2024 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1454/24.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі апелянт-2) , також, з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року скасувати та справу направити до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Апелянт-2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Питання контролю су споживачів позивача не є предметом укладеного договору з НЕК "Укренерго", а покази приладів ЗВТ з боку НЕК "Укренерго" та на балансових точках розподілу між споживачами та ОСР є такими, що відповідають вимогам ККО та стандартам, які діють на території України, вони є сертифіковані та повірені, що доведено суду наданими НЕК "Укренерго" доказами, які погоджені сторонами та заперечень від них до суду не надходило.

Вірними є покази повірених ЗВТ, які надані на розгляд суду та об`єми споживання, які зазначені в Актах купівлі продажу електричної енергії між споживачем (позивачем) та відповідачами, кожного у своїй частині укладених договорів, оскільки у встановленому законом порядку вони не оскаржувались; натомість при небажанні виконувати договірні зобов`язання, ставляться під сумнів.

Підстав та обґрунтованих доказів для призначення експертизи позивачем не надано, натомість до клопотання не долучено докази, що є в наявності у позивача, які надані суду відповідачем та спростовують правову позицію позивача у необхідності призначення експертизи та визнання факту споживання частини об`ємів у заявлений у позові період.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу від 23.10.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі № 922/1454/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; беручи до уваги існуючі обставини небезпеки, спричинені збройною агресією проти України, з метою забезпечення утримання учасників судового процесу від небезпеки, спричиненої триваючою збройною агресією проти України, дотримання захисту життя і здоров`я відвідувачів і працівників суду та з урахуванням заходів, встановлених особливим режимом роботи Східного апеляційного господарського суду під час дії воєнного стану, призначено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до розгляду на "04" грудня 2024 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань № 132, разом з апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвоката Квіцінської А.І., об`єднавши скарги в одне провадження; вчинено інші процесуальні дії.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі апелянт-3) , також, з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року скасувати та справу направити до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Апелянт-3 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Саме на позивача покладено обов`язок щодо належної експлуатації його електроустановок.

Суд в порушення вимог ст. 100 ГПК України не зазначив необхідний перелік матеріалів для проведення експертизи, фактично переклав цей обов`язок на сторони, які мають самі визначити необхідні документи для проведення експертизи, що є порушенням порядку збирання матеріалів для проведення експертизи, визначеного ст. 102 ГПК України, може призвести до зловживань позивачем та необґрунтованого затягування судового процесу.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу; призначивши судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на розгляд справи упродовж розумного строку.

Також, апелянт-3 просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки оскаржувану ухвалу останньому доставлено до Електронного кабінету лише 15.10.2024 року о 18год. 07 хв.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу від 24.10.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

28.10.2024 року на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вх.№13761), який долучено до матеріалів справи, в якому останнє просить апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" задовольнити та вказує на те, що необґрунтоване клопотання позивача не відповідає фактичним обставинам справи; з боку позивача не надано доказів про те, що були спроби вирішення спірного питання згідно умов договору та Закону; позивачем надаються суду ніби то докази про те, що відповідач порушує якісь енергетичні режими, але нормативними документами НКРЕКП врегульовано питання, на які ніби то посилається позивач; позивач, отримуючи електричну енергію за договорами із відповідачами, реалізує її своїм споживачам та отримує від них плату за такі послуги, що є введенням суду в оману та свідчить про порушення принципу добросовісності та законності при веденні господарської діяльності на ринку електричної енергії, намагаючись уникнути відповідальності за таку поведінку, свідомо не слідкує за власним споживанням енергоресурсів належним та законним чином.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вх. №2529Х/1-18) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі № 922/1454/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту, беручи до уваги існуючі обставини небезпеки, спричинені збройною агресією проти України, з метою забезпечення утримання учасників судового процесу від небезпеки, спричиненої триваючою збройною агресією проти України, дотримання захисту життя і здоров`я відвідувачів і працівників суду та з урахуванням заходів, встановлених особливим режимом роботи Східного апеляційного господарського суду під час дії воєнного стану, призначено апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до розгляду на "04" грудня 2024 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань № 132, разом з апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвоката Квіцінської А.І. та апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", об`єднавши скарги в одне провадження; клопотання апелянта-3 про поновлення строку на подання апеляційної скарги не розглядалося, оскільки строк ним пропущений не був; вчинено інші процесуальні дії.

12.11.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (вх.№14538), який долучено до матеріалів справи, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін та вказує на те, що враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, з`ясування обставин, на які посилається позивач, можливе виключно із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право; встановлення таких обставин без застосування відповідних спеціальних знань, обмежившись виключно сферою права не вбачається за можливе, що спростовує безпідставні доводи АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про нібито відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях.

12.11.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (вх.№14539), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін та вказує на те, що правильний (фактичний) обсяг електричної енергії, можливо визначити виключно шляхом застосування спеціальних знань, відмінних від сфери права, чим і обумовлено звернення до суду із відповідним клопотанням; фактично, враховуючи підстави позову, позивач обмежившись виключно сферою права буде позбавлений можливості довести ті обставини, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги; дії позивача спрямовані на отримання доказів у передбаченому ГПК України порядку, вочевидь, не суперечать завданню господарського судочинства, а також не підпадають під перелік дій, що зазначені у ч. 2 ст. 34 ГПК України, що свідчить про безпідставність доводів Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в цій частині.

12.11.2024 року на адресу суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційні скарги (вх.№14516), який долучено до матеріалів справи, в якому останнє просить задовольнити апеляційні скарги АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в повному обсязі та вказує на те, що в порушення вимог процесуального кодексу, щодо обов`язку доказування і подання доказів, звертаючись із клопотанням про призначення експертизи позивач, не надав суду належних і достатніх доказів на обґрунтування своїх доводів, відповідно до положень передбачених ст. 74 ГПК України; оскільки господарський суд Харківської області не враховував факт відсутності достатніх обґрунтувань, необхідних для призначення у справі комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи, не з`ясував належним чином обставини, що мають значення для справи, допустив порушення порядку призначення та проведення судової експертизи, а висновки, викладені в ухвалі суду не відповідають встановленим обставинам справи, суд дійшов до неправильного та необґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивача про призначення експертизи.

12.11.2024 року на адресу суду від представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" Андрійчук С.Я. надійшло клопотання (вх.№14481) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яке долучено до матеріалів справи, в якому остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 04.12.2024 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 року, зокрема, задоволено клопотання представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" Андрійчук С.Я.; судове засідання у справі, призначене на "04" грудня 2024 року о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" Андрійчук С.Я. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

14.11.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вх.№14609), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін та вказує на те, що доводи апелянта зводяться виключно до незгоди останнього із реалізацією позивачем права на отримання відповідних доказів, які обґрунтовують позовні вимоги, і, відповідно, зупинення провадження у справі, що суперечить таким загальним засадам господарського судочинства як рівність перед судом, змагальність та диспозитивність.

15.11.2024 року на адресу суду від представника Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" адвоката Багіт В.В. надійшла заява (вх.№14685) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 04.12.2024 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року задоволено заяву представника Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" адвоката Багіт В.В.; судове засідання у справі, призначене на "04" грудня 2024 року о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" адвоката Багіт В.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника.

У судовому засіданні 04.12.2024 року представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та просили їх задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Ухвали суду апеляційної інстанції від 28.10.2024 року, від 29.10.2024 року, від 13.11.2024 року та від 19.11.2024 року надіслано КП "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", ПрАТ "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" та ДП зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб сайті Східного апеляційного господарського суду веб порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 28.10.2024 року, від 29.10.2024 року, від 13.11.2024 року та від 19.11.2024 року були у встановленому порядку внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню та вчинення інших дій, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, беручи до уваги існуючі обставини небезпеки, спричинені збройною агресією проти України, з метою забезпечення утримання учасників судового процесу від небезпеки, спричиненої триваючою збройною агресією проти України, дотримання захисту життя і здоров`я відвідувачів і працівників суду та з урахуванням заходів, встановлених особливим режимом роботи Східного апеляційного господарського суду під час дії воєнного стану, розгляд апеляційних скарг здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційних скарг у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційних скарг в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,

відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", 2. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", 3. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (відповідачі), згідно якої, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх.№ 23816), просив: зобов`язати Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ: 00131954) провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (код ЄДРПОУ: 04805918) за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року, за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769,01 від 01.03.2023 року шляхом врахування втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", віднесення Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" до 1-го класу напруги; зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ: 00100227) провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (код ЄДРПОУ: 04805918) за період з 21.07.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії 0549-02032/СР від 21.07.2023 року шляхом врахування фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН"; зобов`язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ: 19480600) виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) з урахуванням проведених Акціонерним товариством "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" та Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він вважає необґрунтованими дані щодо обсягів спожитої позивачем електричної енергії за вказані періоди, отримані операторами системи (АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго"), та які у подальшому були передані постачальнику "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", оскільки вони не відповідають фактичним обсягам спожитої позивачем електричної енергії у зв`язку з тим, що не було враховано технологічні втрати електричної енергії, пов`язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача КП "Харківський метрополітен"; невідповідністю засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; різницею в показах спожитої позивачем електричної енергії та тим, що позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та, відповідно, застосуванням неправильного тарифу при здійсненні розрахунку.

08.10.2024 року за вх.№ 25300 позивач подав місцевому господарському суду клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 6); на розгляд та вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи враховані Акціонерним товариством Харківобленерго обсяги та вартість втрат, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства Харківський метрополітен за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) та № 769,01 від 01.03.2023 року за періоди з 01.03.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно), які, відповідно до вимог п. 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, які не належить до віднесення та сплати Комунального підприємства Харківський метрополітен?

Якщо так, то який обсяг та вартість електричної енергії, що була врахована?

2. Чи відповідають засоби комерційного обліку електричної енергії субспоживачів, які спільно використовують електричні мережі Комунального підприємства Харківський метрополітен за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року та № 769,01 від 01.03.2023 року, вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та інших нормативноправових актів, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії?

3. Чи відповідають дані про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії, зазначені в актах про обсяги розподіленої електричної енергії, звітах про покази засобів обліку електричної енергії, рахунках на оплату послуги з розподілу електричної енергії, за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) та № 769,01 від 01.03.2023 року за періоди з 01.03.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) обсягам фактично спожитої електричної енергії по встановленим на СТП-31 (станція Перемога) та СТП-33 (станція 23 Серпня) Комунального підприємства Харківський метрополітен засобах обліку?

Якщо ні, який обсяг електричної енергії становить різницю між зазначеними даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії?

4. Чи відповідають дані про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії, зазначені в актах про обсяги розподіленої електричної енергії, звітах про покази засобів обліку електричної енергії, рахунках на оплату послуги з розподілу електричної енергії, за Договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) та № 769,01 від 01.03.2023 року за періоди з 01.03.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) обсягам фактично спожитої електричної енергії по встановленим на підстанціях Іванівка (ком. № 26), Східна (ком. № 43), Нагорна (ком. № 33), Олексіївська (ком. № 5) Комунального підприємства Харківський метрополітен засобах обліку?

Якщо ні, який обсяг електричної енергії становить різницю між зазначеними даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії?

5. Чи відповідають дані про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії за Договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 0549-02032/СР від 21.07.2023 року за періоди з 21.07.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно), обсягам фактично спожитої електричної енергії по встановленим на підстанціях Залютіно (ком. № 22), Залютіно (ком. № 10) Комунального підприємства Харківський метрополітен засобах обліку?

Якщо ні, то чи обумовлена різниця між зазначеними даними про обсяги спожитої електричної енергії технологічними втратами електричної енергії в кабельних лініях та інших елементах електромережі Комунального підприємства Харківський метрополітен, а також похибками у вимірювальному комплексі Комунального підприємства Харківський метрополітен? Який обсяг електричної енергії становить різницю між вищезазначеними даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії?

6. Чи враховуються дані щодо обсягів спожитої Комунальним підприємством Харківський метрополітен електричної енергії за приладами обліку за адресом: м. Харків, вул. Москалівська, 199-А (номера приладів обліку 12671555 та 12671521) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769,01 від 01.03.2023 року приладами обліку, які встановлені на підстанції Світ шахтаря 110/6 кВ ком. 1 та 29 (номер приладу обліку 96076250)?

7. Чи правильно віднесено Комунальне підприємство Харківський метрополітен до споживачів 2-го класу напруги за електроустановками Комунального підприємства Харківський метрополітен згідно Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 року та № 769,01 від 01.03.2023 року ?

8. З урахуванням відповідей на зазначені питання, чи є розрахунки вартості електричної енергії, які зазначені в рахунках на оплату та актах купівлі-продажу електричної енергії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго за періоди з 01.01.2023 року до 14.05.2024 року (включно), з 01.08.2024 року до 31.08.2024 року (включно) арифметично вірними?

10.10.2024 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, в обґрунтування клопотання про призначення експертизи у справі позивач посилається на те, що ним заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго" за якими були складені та виставлені позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії з підстав зазначених у позовній заяві; визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування; враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, питання щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, а також, відповідно, дослідження арифметичної вірності здійснених ДПЗД Укрінтеренерго розрахунків можливе лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань, що є підставою для призначення експертизи у даній справі, відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України.

Колегія суддів враховує таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 99 ГПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справі Мала проти України, no.4436/07, від 03.07.2014 року).

Визнаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності, питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (див. рішення Суду у справі Яременко проти України, no.32092/02, від 12.06.2008 року).

Згідно ч.1 статті 2 Закону України "Про судову експертизу", законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Статтею 3 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

За змістом ч.1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Водночас, як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України", експертиза призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому, складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Положеннями ГПК України визначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоб забезпечити захист існуючих прав сторін та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень.

Так, матеріали справи містять суперечливі дані щодо фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії за вказані у позові періоди.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин, в силу положень ч.1 ст. 99 ГПК України існує потреба у спеціальних знаннях для вирішення питань щодо визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії за спірні періоди та правильності розрахунку вартості за її постачання постачальником останньої надії.

Таким чином, з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд першої інстанції правомірне задовольнив клопотання позивача про призначення експертизи та призначив у справі комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

А отже, місцевий господарський суд, керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, оцінивши складність справи та важливість результатів розгляду справи для сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема його висновки у справі "Фрайдлендер проти Франції" щодо розумності строків розгляду справи судом та користуючись наданим суду правом, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Аргументи апелянта-1 на те, що суд не врахував, що у матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази на підтвердження правової позиції позивача; у клопотанні відсутнє обґрунтування дійсності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не вказано обставин, які, на думку апелянта, не можуть бути встановлені іншим засобом як складення висновку експерта та як наслідок, не можуть бути замінені іншим засобами доказування; недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи у впродовж розумного строку; позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до експерта з метою отримання висновку, який як передбачено положеннями п. 6 ст. 101 ГПК України має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду, не приймаються.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", який надійшов до суду апеляційної інстанції 12.11.2024 року за вх.№14516, позивачем слушно зазначено, зокрема, на те, що враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, з`ясування обставин, на які посилається позивач, можливе виключно із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право; встановлення таких обставин без застосування відповідних спеціальних знань, обмежившись виключно сферою права не можливе.

Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами не спростовується відсутність обставин, на які посилається позивач, що на його думку мають значення для справи та для встановлення яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, що є необхідною умовою для призначення експертизи у справі згідно із ст. 99 ГПК України.

Також, не приймаються аргументи апелянта-2 на те, що питання контролю су споживачів позивача не є предметом укладеного договору з НЕК "Укренерго", а покази приладів ЗВТ з боку НЕК "Укренерго" та на балансових точках розподілу між споживачами та ОСР є такими, що відповідають вимогам ККО та стандартам, які діють на території України, вони є сертифіковані та повірені, що доведено суду наданими НЕК "Укренерго" доказами, які погоджені сторонами та заперечень від них до суду не надходило; вірними, як зазначає апелянт, є покази повірених ЗВТ, які надані на розгляд суду та об`єми споживання, які зазначені в Актах купівлі продажу електричної енергії між споживачем (позивачем) та відповідачами, кожного у своїй частині укладених договорів, оскільки у встановленому законом порядку вони не оскаржувались; натомість при небажанні виконувати договірні зобов`язання, ставляться під сумнів; підстав та обґрунтованих доказів для призначення експертизи позивачем не надано, натомість до клопотання не долучено докази, що є в наявності у позивача, які надані суду відповідачем та спростовують правову позицію позивача у необхідності призначення експертизи та визнання факту споживання частини об`ємів у заявлений у позові період.

Є прийнятними посилання позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", який надійшов до суду апеляційної інстанції 12.11.2024 року за вх.№14539, де, між іншим, позивач вказує на те, що правильний (фактичний) обсяг електричної енергії, можливо визначити виключно шляхом застосування спеціальних знань, відмінних від сфери права, чим і обумовлено його звернення до суду із відповідним клопотанням; фактично, враховуючи підстави позову та обмежившись виключно сферою права, позивач буде позбавлений можливості довести ті обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та його дії не суперечать завданню господарського судочинства.

За матеріалами справи, питання, які поставлені позивачем стосуються виключно фактичних обставин, які пов`язані із обліком відповідними суб`єктами обсягів спожитої споживачем електричної енергії, що лише в подальшому можуть бути кваліфіковані в межах сфери права; такі обставини обумовлені виключно технічними (не правовими) особливостями використання учасниками роздрібного ринку електричної енергії засобів вимірювальної техніки, а тому, враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, з`ясування обставин, на які посилається позивач, можливе виключно із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право.

Так само, не приймаються аргументи апелянта-3 на те, що, як вказує апелянт, саме на позивача покладено обов`язок щодо належної експлуатації його електроустановок; суд в порушення вимог ст. 100 ГПК України не зазначив необхідний перелік матеріалів для проведення експертизи, фактично переклав цей обов`язок на сторони, які мають самі визначити необхідні документи для проведення експертизи, що є порушенням порядку збирання матеріалів для проведення експертизи, визначеного ст. 102 ГПК України, може призвести до зловживань позивачем та необґрунтованого затягування судового процесу; недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу; призначивши судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у справі, суд порушив право ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на розгляд справи упродовж розумного строку.

Так, за змістом відзиву на апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", який надійшов до суду апеляційної інстанції 14.11.2024 року від позивача за вх.№14609, доводи апелянта зводяться виключно до його незгоди із реалізацією позивачем права на отримання відповідних доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Окрім того, позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані Акціонерним товариством "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", за якими були складені та виставлені позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії.

Відтак, визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування, а тому висновок господарського суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі не суперечить таким загальним засадам господарського судочинства як рівність перед судом, змагальність та диспозитивність.

За таких обставин, враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, з`ясування обставин, на які посилається позивач, можливе виключно із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право.

Посилання апелянта-1 на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі №914/1019/16, де, зокрема, вказано, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст. 104 ГПК України), не приймаються, з огляду на те, що предметом спору у справі №914/1019/16 є стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору постачання товару.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.

Таким чином, правовідносини у справі, на яку посилається апелянт та обставини вказаної справи №914/1019/16, не є подібними до правовідносин у справі №922/1454/24, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Отже, висновок місцевого господарського суду відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенс ах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянтам була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 255, 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" адвоката Квіцінської А.І. (вх. №2507Х/1-18) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (вх. №2517Х/1-18) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вх. №2529Х/1-18) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі №922/1454/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.12.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов