Постанова

від 02.12.2024 по справі 917/675/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Харків Справа №917/675/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників учасників справи:

прокурор - Горгуль Н.В.,

від позивача - не з`явився,

від відповідача-1 - Телятник Г.А.,

від відповідача-2 - Магда В.А.,

від третьої особи - Кінько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№2021П від 21.08.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24 (м. Полтава, суддя Дмитро Сірош, повний текст рішення складено 05.08.2024)

за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Лохвицької міської ради Полтавської області, м. Лохвиця, Полтавська область,

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

2. ОСОБА_1 , м. Лохвиця, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край», с. Галяве, Лубенський район, Полтавська область,

про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, звернувся з позовом в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 в якому просить:

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,4195 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0846, для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.11.2014 за №7665439;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 14,4528 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0474 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.11.2014 за №7636108;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,034 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0847 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.11.2014 за №7664323;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 8,452 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0478 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.11.2014 за №7652579;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 8,175 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0477 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.11.2014 за №7652111;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 27,3155 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0480 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.12.2014 за №7963780;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 12,2001 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0843 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.12.2014 за №7981355;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,8145 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0472 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2014 за №8122993;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,6295 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0850 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2014 за №8122826;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,0403 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0475 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.12.2014 за №8159233;

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 13,7169 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0476 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.01.2015 за №8334604;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5,4195 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0846 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 14,4528 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0474 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 4,034 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0847 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 8,452 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0478 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 8,175 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0477 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 27,3155 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0480 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 12,2001 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0843 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 6,8145 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0472 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5,6295 га з кадастровми номером 5322684000:00:002:0850 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 10,0403 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0475 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13,7169 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0476 Лохвицькій міській раді Полтавської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що ураховуючи вимоги статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати лише на конкурентних засадах через участь у земельних торгах (аукціоні). Поряд з цим, просить звернути увагу суду на те, що ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою та надання земель в оренду не вказав про вже створене фермерське господарство засновником якого є останній.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 позов задоволено частково.

Скасовано Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,4195 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0846, для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.11.2014 за №7665439;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 14,4528 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0474 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.11.2014 за №7636108;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,034 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0847 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.11.2014 за №7664323;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 8,452 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0478 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.11.2014 за №7652579;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 8,175 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0477 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.11.2014 за №7652111;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 27,3155 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0480 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.12.2014 за №7963780;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 12,2001 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0843 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.12.2014 за №7981355;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 6,8145 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0472 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2014 за №8122993;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 5,6295 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0850 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2014 за №8122826;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,0403 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0475 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.12.2014 за №8159233;

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 13,7169 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0476 для ведення фермерського господарства, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.01.2015 за №8334604;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5,4195 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0846 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 14,4528 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0474 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 4,034 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0847 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 8,452 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0478 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 8,175 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0477 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 27,3155 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0480 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 12,2001 га з кадастровим номером 5322684000:00:002:0843 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 6,8145 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0472 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5,6295 га з кадастровми номером 5322684000:00:002:0850 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 10,0403 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0475 Лохвицькій міській раді Полтавської області;

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13,7169 га з кадастровим номером 5322684000:00:001:0476 Лохвицькій міській раді Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури 66 616,00 грн судового збору. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили. В решті позову відмовлено.

ОСОБА_1 з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 з підстав спливу строків позовної давності; змінити розподіл судових витрат, поклавши судовий збір у сумі 66 616,00 грн який було сплачено Полтавською обласною прокуратурою у суді І інстанції на Полтавську обласну прокуратуру; судові витрати ОСОБА_1 , що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 99 924,00 грн покласти на Полтавську обласну прокуратуру.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає наступне:

- оскільки на момент прийняття спірних наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду, існувала норма, яка виключала проведення загальної процедури продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, відсутні підстави для висновку про недотримання цієї процедури. А отже, відсутні підстави стверджувати про нікчемність правочину;

- укладені договори оренди землі в даному випадку не є нікчемними, оскільки не порушують публічний порядок, натомість, наявні підстави вважати, що такі договори можуть бути оспорюваними;

- оскільки спірні договори оренди є не нікчемними, а оспорюваними, наявні підстави для застосування строків позовної давності до вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним;

- прокурор мав об`єктивну та законодавчо визначену можливість довідатися про існування спірних наказів та про наявність рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з моменту видачі таких наказів та проведення державної реєстрації прав на спірні земельні ділянки, тобто у 2014 та 2015 роках, оскільки, прокурор, беручи на себе повноваження представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично бере на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин;

- у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності. Визначаючи початок перебігу позовної давності в справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів;

- оскільки початок перебігу строків позовної даності має рахуватися з дати прийняття наказів Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області, наявні підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності і відмови прокурору у задоволенні його вимог.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.08.2024 для розгляду справи №917/675/24 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№2021П від 21.08.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/675/24.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11728 від 10.09.2024), в якому останнє просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначає наступне:

- у Лохвицької міської ради було відсутнє право розпорядження спірними земельними ділянками на момент вчинення правочину, а отже відсутні докази порушення прав позивача на момент укладення договорів оренди;

- Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області мало визначені Земельним кодексом України повноваження (право) розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, в тому числі і на прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та за наслідком затвердження розробленого проекту землеустрою та прийняття рішення про надання земельних ділянок в оренду;

- укладання між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 договорів оренди землі відбулося відповідно до вимог діючого законодавства. Позивачем не надано ніяких доказів, які підтверджували порушення зі сторони відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, прав позивача;

- належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

23.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/675/24 (вх.№12261).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№2021П від 21.08.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24 до розгляду на "07" листопада 2024 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від Полтавської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх.№12978 від 09.10.2024), в яких остання просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У наданих поясненнях прокурор зазначає, що оскільки спірні договори оренди землі укладені між відповідачами без дотримання конкурентних засад, за відсутності для цього підстав, визначених частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, то, в силу приписів частини 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, такі договори є нікчемним. На думку прокурора, навіть за умови наявності позовної вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, за своїм змістом та спрямованістю даний позов фактично був би негаторним, а отже відсутні підстави для застосування наслідків пропущення строків позовної давності.

Від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення (вх.№13612 від 24.10.2024).

У вказаних поясненнях апелянт зазначає, що за встановлених фактичних обставин справи ОСОБА_1 отримав земельні ділянки до набрання чинності Законом №1012-VIII, тобто у період, коли законодавством допускалося надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Однак обставини отримання заявником земельних ділянок за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) один раз чи більше не є очевидними і встановити це можливо лише під час перевірки заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Таким чином, скаржник вважає, що спірні договори оренди земельних ділянок є оспорюваними правочинами, а тому повинно бути досліджено й початок перебігу позовної давності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Магди В.А. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке призначено на 07.11.2024 о 10:00 год та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Магди В.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край» - адвоката Кінько О.В. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке призначено на 07.11.2024 о 10:00 год та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край» - адвоката Кінько О.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх.№14047 від 04.11.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 задоволення клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. (вх.№14149 від 05.11.2024) про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24, яке відбудеться « 07» листопада 2024 р. о 10:00 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке відбудеться « 07» листопада 2024 р. о 10:00 год ухвалено провести за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 оголошено перерву у розгляді справи №917/675/24 до "14" листопада 2024 р. о 09:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Від Лохвицької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№14290 від 07.11.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 задоволено клопотання представника Харківської обласної прокуратури - Горгуль Н.В. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке призначено на 14.11.2024 о 09:45 год, та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Харківської обласної прокуратури - Горгуль Н.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 задоволено клопотання представника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24, яке відбудеться 14.11.2024 о 09:45 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке відбудеться 14.11.2024 о 09:45 год постановлено провести за участю представника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№14599 від 13.11.2024), в якому останній просить перенести судове засідання на іншу дату у зв`язку з участю представника у слідчих діях.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 розгляд справи №917/675/24 відкладено на 02 грудня 2024 року о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 задоволено клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/675/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №917/675/24, яке призначено на 02.12.2024 о 10:15 год та подальші судові засідання у даній справі постановлено провести за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - Телятник Г.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 02.12.2024 представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом доставлення ухвали від 14.11.2024 до електронного кабінету учасника справи в системі «Електронний суд».

Ураховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.12.2024 присутні представники відповідачів та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з підстав спливу строків позовної давності. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Полтавською обласною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у зв`язку з незаконною передачею в користування земельних ділянок громадянину для ведення фермерського господарства на території Жабківської сільської ради (колишньої Луценківської) Лохвицького району.

Зокрема, Полтавською обласною прокуратурою встановлено наступне.

Головним управлінням (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області 23.10.2014, 04.11.2014, 27.11.2014, 02.12.2014, 05.12.2014 та 22.12.2014 прийнято накази, на підставі яких затверджено проєкти землеустрою та укладено договори оренди землі з ОСОБА_1 , а саме:

- на підставі наказу від 23.10.2014 № 4104-СГ укладено договір оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 5,4195 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0846 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 за №7665439;

- на підставі наказу від 23.10.2014 № 4106-СГ укладено договір оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 14,4528 га з кадастровий номер 5322684000:00:001:0474 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2014 за №7636108;

- на підставі наказу від 23.10.2014 № 4108-СГ укладено договір оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 4,034 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0847 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 за №7664323;

- на підставі наказу від 23.10.2014 № 4109-СГ укладено договір оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 8,452 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0478 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014 за №7652579;

- на підставі наказу від 30.10.2014 № 4201-СГ укладено договір оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 8,175 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0477 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014 за №7652111;

- на підставі наказу від 27.11.2014 № 4866-СГ укладено договір оренди землі від 03.12.2014 щодо земельної ділянки площею 27,3155 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0480 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2014 - за №7963780;

- на підставі наказу від 02.12.2014 № 5020-СГ укладено договір оренди землі від 03.12.2014 щодо земельної ділянки площею 12,2001 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0843 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2014 за №7981355;

- на підставі наказу від 05.12.2014 № 5236-СГ укладено договір оренди землі від 09.12.2014 щодо земельної ділянки площею 6,8145 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0472 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 за №8122993;

- на підставі наказу від 05.12.2014 № 5233-СГ укладено договір оренди землі від 09.12.2014 щодо земельної ділянки площею 5,6295 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0850 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 за №8122826;

- на підставі наказу від 15.12.2014 № 5541-СГ укладено договір оренди землі від 17.12.2014 щодо земельної ділянки площею 10,0403 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0475 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2014 за №81592333;

- на підставі наказу від 22.12.2014 № 5737-СГ укладено договір оренди землі від 22.12.2014 щодо земельної ділянки площею 13,7169 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0476 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.01.2015 за №8334604.

22.10.2014 ОСОБА_1 зареєстровано Фермерське господарство «Еко-Зем» код ЄДРПОУ 39452865.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також підтверджено листом Миргородської РДА від 19.10.2021 № 1709/01.1-41, у архіві якої зберігається реєстраційна справа зазначеного господарства, ОСОБА_1 відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», при реєстрації ФГ «Еко-Зем» подано нотаріально посвідчену копію договору оренди землі, укладеного з ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області від 12.08.2014 щодо земельної ділянки площею 41,1056 га, кадастровий номер 5322688400:00:001:4053, яка розташована на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району.

29.05.2015 ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Полтава-Агро» код ЄДРПОУ 39809618.

Згідно з листом Лубенської районної державної адміністрації від 28.12.2021 №1164/01-29, у архіві якої зберігається реєстраційна справа зазначеного господарства, при здійсненні державної реєстрації ФГ «Полтава-Агро» подано нотаріально посвідчені копії договорів оренди землі, укладених з ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області, а саме: договір від 05.05.2015 щодо земельної ділянки площею 11,8500 га, кадастровий номер 5322686200:00:001:0848, яка розташована на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району, договір від 07.05.2015 щодо земельної ділянки площею 23,3001 га, кадастровий номер 5322688400:00:001:4017, яка розташована на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району та договір від 18.05.2015 щодо земельної ділянки площею 5,3819 га, кадастровий номер 5322684000:00:002:0851, яка розташована на території Жабківської (бувшої Луценківської) сільської ради Лохвицького району.

Надалі, 22.09.2015 ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Моя земля 2015» код ЄДРПОУ 40023238. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при здійсненні державної реєстрації ФГ «Моя земля 2015» подано нотаріально посвідчену копію договору оренди землі, укладеного з ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області 06.11.2014 щодо земельної ділянки площею 57,5701 га, кадастровий номер 53251880500:00:001:0017, яка розташована на території Богодарівської сільської ради Чорнухинського району.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.05.2015 та 12.05.2015 ОСОБА_1 за згодою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області передано в суборенду СТОВ «Дружба-Нова» спірні земельні ділянки крім земельної ділянку з кадастровим номером 5322684000:00:002:0850.

Договори суборенди зі СТОВ «Дружба-Нова» припинені 16.12.2015.

23.02.2016 ОСОБА_1 за згодою ГУ Держгеокадастру у Полтавській області передано в суборенду ТОВ «Чорнухинський край» усі спірні земельні ділянки, надані йому на безконкурентних засадах для ведення фермерського господарства ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, площа яких становить 116,2501 га.

Договори суборенди, укладені з ТОВ «Чорнухинський край» є чинними на час звернення до суду з цим позовом.

Як стверджує прокурор, ОСОБА_1 використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки (поза конкурсом) для ведення фермерського господарства. Водночас, розглядаючи заяви ОСОБА_1 про надання йому в оренду спірних земельних ділянок, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не провело належної перевірки та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, про що свідчить факт повторного звернення для отримання земельної ділянки у спрощеному порядку, з метою обходу обов`язкової конкурсної процедури.

На переконання прокурора, ОСОБА_1 не мав правомірних (справедливих) сподівань на отримання землі в оренду поза конкурсом, адже останньому вже надавались в оренду (поза конкурсом) земельні ділянки саме для ведення фермерського господарства. Спірні договори оренди земельної ділянки укладено без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною другою статті 134 ЗК України, тобто ці правочини спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності. Отже, згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України, такий договір є нікчемними. Матеріально-правові вимоги позову прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельні ділянки, належить розглядати як вимогу власника - держави - про усунення перешкод у здійсненні права власності (негаторний позов), на яку не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Також прокурор стверджує, що при задоволенні негаторного позову прокурора, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку відповідає ефективному способу захисту порушених прав держави.

Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави з позовом до господарського суду.

Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 використав своє право на отримання на безконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства та створив на його на основі ФГ «Еко-Зем», отже набуття земельних ділянок мало здійснюватися ФГ «Еко-Зем», а не ОСОБА_1 , через участь у земельних торгах.

Разом з тим, судом встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 отримував у позаконкурсному порядку спірні земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, проте жоден зі спірних договорів оренди землі не став підставою для створення ОСОБА_1 фермерського господарства. Місцевий господарський суд зазначив, що накази ГУ (Держземагенства) Держгеокадастру у Полтавській області щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства є незаконними, проте, вимога про визнання зазначених наказів незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Разом із тим, судом встановлено, що вказані накази стали підставою для укладення між ГУ (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 спірних договорів оренди землі. Враховуючи, що спірні договори оренди землі укладені відповідачами без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, визначених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, суд зазначив, що такі договори згідно з частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Суд першої інстанції вказав, що за своїм змістом та спрямованістю позов прокурора про повернення відповідній територіальній громаді в особі Лохвицької міської ради земельних ділянок, які фактично не вибували з комунальної власності, а були передані в оренду з порушенням вимог чинного законодавства, є негаторним, тобто позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Оскільки спірні договори оренди землі є недійсними (нікчемними), то вони не породжують правових наслідків, крім пов`язаних з їх нікчемністю, тому користування ОСОБА_1 земельними ділянок є незаконним. З огляду на викладене, суд дійшо

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки та повернення земельних ділянок.

Підставою позову, на думку прокурора, є порушення вимог чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про фермерське господарство", Земельного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За правилами статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

За змістом частини 3 статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (для ведення фермерського господарства; а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею, матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

Разом з цим, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, є Закон України "Про фермерське господарство".

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до положень статті 8 зазначеного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19).

В абзацах 1, 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини 2, 4 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство", як спеціального щодо до статті 123 Земельного кодексу України (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

Як вбачається з матеріалів справи, наказами ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області від 23.10.2014 №4104-СГ, від 23.10.2014 №4106-СГ, від 23.10.2014 №4108-СГ, від 23.10.2014 №4109-СГ, від 30.10.2014 №4201-СГ, від 27.11.2014 №4866-СГ, від 02.12.2014 №5020-СГ, від 05.12.2014 №5236-СГ, від 05.12.2014 №5233-СГ, від 15.12.2014 №5541-СГ, від 22.12.2014 №5737-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» затверджено проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

На підставі зазначених наказів, між ГУ Держгеокадастру (Держземагенства) у Полтавській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено спірні договори оренди землі від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 5,4195 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0846 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 за №7665439; від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 14,4528 га з кадастровий номер 5322684000:00:001:0474 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2014 за №7636108; від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 4,034 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0847 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.11.2014 за №7664323; від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 8,452 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0478 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014 за №7652579; від 04.11.2014 щодо земельної ділянки площею 8,175 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0477 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.11.2014 за №7652111; від 03.12.2014 щодо земельної ділянки площею 27,3155 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0480 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2014 - за №7963780; від 03.12.2014 щодо земельної ділянки площею 12,2001 га кадастровий номер 5322684000:00:002:0843 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2014 за №7981355; від 09.12.2014 щодо земельної ділянки площею 6,8145 га кадастровий номер 5322684000:00:001:0472 для ведення фермерського господарства, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових пра

У даній справі прокурор вважає вищевказані договори нікчемними в силу приписів частини 1 та 2 статті 228 ЦК України, оскільки спірні договори оренди землі укладені між відповідачами без дотримання конкурентних засад, за відсутності для цього підстав, визначених частиною 2 статті 134 ЗК України, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності. З огляду на що прокурор просить застосувати наслідки нікчемності правочину, а саме скасувати державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки та повернути спірні земельні ділянки.

Колегія суддів звертає увагу на аспекти розмежування оспорюваного та нікчемного правочину (як такого, що порушує публічний порядок), які викладено у постановах Верховного Суду, зокрема від 19.06.2024 у справі №917/1796/23, від 16.02.2024 у справі №917/1173/22.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац 1 частини 2 статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічні висновки викладено в пунктах 71- 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий cпociб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення як обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення. Подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 469/3134/19.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22 з метою визначення судами нікчемних правочинів, які порушують публічний порядок (в контексті заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади), наголосив на необхідності достеменного встановлення судом того, чи існують певні законодавчо визначені обставини, за наявності яких такий правочин загалом може бути укладено, але з порушеннями такого законодавства (недійсний правочин) чи укладення такого правочину неможливе за будь-яких обставин (нікчемний правочин) як такого, що порушує публічний порядок.

Верховний Суд у постанові від 11.06.2024 у справі №917/1710/23, вирішуючи питання щодо правомірності договору оренди земельної ділянки від 19.10.2016, наданої для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, у випадку неодноразової реалізації такого права, зазначив, що Законом України від 18.02.2016 № 1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" (далі - Закон № 1012-VIII), який набув чинності з 03.04.2016, було внесено зміни до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України шляхом викладення абзацу 16 у такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва". Отже, з 03.04.2016 земельні ділянки для ведення фермерського господарства було виключено з переліку земель, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

При цьому положеннями пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1012-VIII визначено, що фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 11.06.2024 у справі №917/1710/23 дійшов висновку, що наведене свідчить про помилковість висновків апеляційного господарського суду про те, що договір оренди земельної ділянки від 19.10.2016 є нікчемним, оскільки відповідно до встановлених фактичних обставин справи громадянин отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою до набрання чинності Законом №1012-VIII, тобто у період, коли законодавством допускалося надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, тому визнав частково обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо застосування зазначеної норми. Однак, Верховний Суд при цьому акцентував, що обставини отримання заявником земельних ділянок за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) один раз чи більше не є очевидними і встановити це можливо лише під час перевірки заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Таким чином, Верховний Суд у постанові від 11.06.2024 у справі № 917/1710/23 зазначив, що спірний договір оренди земельної ділянки від 19.10.2016 є оспорюваним. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 629/6198/21 та від 21.05.2024 у справі № 622/1061/21.

Колегія суддів зазначає, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів Головного управління (Держземагентства) Держгеокадастру у Полтавській області без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані, про що правильно зазначає прокурор та суд першої інстанції (аналогічні висновки викладено у пункті 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19, від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18).

Водночас, з огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок прокурора та суду першої інстанції про те, що спірні договори оренди землі є нікчемним, оскільки відповідно до встановлених фактичних обставин справи ОСОБА_1 отримав спірні земельні ділянки до набрання чинності Законом України від 18.02.2016 №1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів". Тобто у період, коли законодавством допускалося надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Таким чином, спірні договори оренди землі є оспорюваними.

При цьому, обставини отримання заявником земельних ділянок за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) один раз чи більше не є очевидними і встановити це можливо лише під час перевірки заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №629/6198/21, від 21.05.2024 у справа №622/1061/21, від 11.06.2024 у справі №917/1710/23, який суд вважає за необхідне врахувати.

Суд враховує, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц та від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, на які посилається скаржник.

Законом України "Про фермерське господарство" передбачено, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 365/62/16-ц).

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 та від 15.01.2020 у справі №627/1351/18 наголошено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для його реєстрації, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов Закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

При цьому, колегією суддів встановлено, що заяви ОСОБА_1 про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, на підставі яких Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідні земельні ділянки в оренду ОСОБА_1 , не надано до суду прокурором та відсутні в матеріалах справи №917/675/24. З огляду на що у суду відсутня можливість надати оцінку відповідним обставинам справи щодо дотримання відповідачем порядку отримання земельних ділянок за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) шляхом перевірки відповідних заяв громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Також колегія суддів враховує, що частиною другою статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ГПК України).

Згідно із статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, у господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Тобто позивач, вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого диспозитивного права, шляхом звернення з позовом із визначеними ним вимогами до особи, винної, на його думку, в порушенні його майнових прав. Право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (подібні висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.03.2020 у справі № 5023/1123/12, від 16.09.2021 у справі №922/3059/16).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд має самостійно дати оцінку дійсності правочину якщо суд дійде висновку про його нікчемність. В такому випадку суд має зазначити про це в мотивувальній частині судового рішення і відповідно до цього висновку вирішити спір (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №359/10663/18).

Разом з цим, у даному випадку прокурор у позові вказує на існування, на його думку, тих обставин, з якими Закон України «Про публічні закупівлі» пов`язує нікчемність договору (як абсолютну підставу недійсності), а суть позовних вимог полягає у застосуванні наслідків нікчемності правочинів. Колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин справи та вищенаведених висновків суду щодо оспорюваності спірних правочинів, прокурор просить застосувати неналежний спосіб захисту.

Обрання позивачем (прокурором) такого способу захисту, який не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, та є неналежним і неефективним, є самостійною підставою для відмови у позові. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 155)).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки та повернення земельних ділянок. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів та вимог в частині відмови суду першої інстанції в позовних вимогах щодо Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, колегія суддів, з урахуванням положень статті 269 ГПК України, не переглядає оскаржуване судове рішення у цій частині.

Стосовно застосування строку позовної давності, колегія суддів вказує, що відповідно до статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для застосування позовної давності.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 містить вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав спливу строків позовної давності, колегія суддів зазначає про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах в межах вимог і доводів апеляційної скарги.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.ст.123,129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги, витрати апелянта за подання до суду апеляційної скарги покладаються на прокуратуру.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано через систему «Електронний Суд», розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, має бути розраховано із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що передбачено ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, при зверненні скаржника зі апеляційною скаргою у даній справі, останній повинен сплатити 79 939,20 грн (99 924,00 грн*0,8).

Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом за квитанцією до платіжної інструкції №46392808 від 19.08.2024 сплачено 99 924,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

При цьому, суд вказує, що згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку з чим, колегія суддів зазначає, що на прокуратуру покладається судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 79 939,20 грн.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.п.2,4 ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 у справі №917/675/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 79 939,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.12.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін