Постанова

від 05.12.2024 по справі 922/1529/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/1529/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№1987 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст рішення складено та підписано 01.08.2024) у справі № 922/1529/24

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон", м.Харків,

про стягнення коштів 12 109 500,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" штрафу у розмірі 12 109 500,00 грн, відповідно до п.7.3 договору поставки № 23Т-184 від 28.06.2023, за поставку товару неналежної якості у період з 04.07-13.09.2023.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі №922/1529/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано на підтвердження своїх позовних вимог переконливих доказів поставки відповідачем неякісного товару за договором поставки № 23Т-184 від 28.06.2023, та підтвердження прийняття товару з боку позивача за видатковими накладними у повному об`ємі (3450 штук).

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі № 922/1529/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ Укргазвидобування задовольнити повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" штраф у розмірі 12 109 500,00 гривень.

Скарга обґрунтована тим, що при прийманні товару неможливо було виявити його невідповідність вимогам ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В 2.6-136:2010, товар був прийнятий покупцем (при візуальному огляді плит без їх розрізання неможливо було визначити товщину захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та тип напруженої арматури, що використаний в плиті). Згідно з протоколом №381 від 31.08.2023 випробувань плити залізобетонної для аеродромних покриттів ПАГ-14, проведених ТОВ «Будівельна лабораторія», наведений висновок, що за результатами проведених випробувань плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 відповідає вимогам п.п.: 1.4.3, 1.4.6, 1.5.1, 1.5.4, 1.11, 1.12, 1.13 ДСТУ Б В.2.6-135:2010, ДСТУ Б В.2.6-136:2010 за показниками: геометричні параметри, зовнішній вигляд, міцність бетону на стиск, морозостійкість бетону, маркування виробу (окрім штампу технічного контроль надпис відсутній). В свою чергу, плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 не відповідає вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б В.2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, а саме за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами) та не відповідає вимогам п.1.11 за показником відхилу від лінійного розміру за шириною виробу. Згідно з наданими постачальником супровідними документами про якість, плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ-14 відповідають ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В 2.6-136:2010, тому товар був прийнятий покупцем.

Зазначає, що підставою нарахування штрафу є поставка відповідачем плит, які не відповідають вимогам по виготовленню плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, а саме за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами), якому товар, що поставляється повинен відповідати згідно з умовами договору. Відповідно до п. 2.1 договору невідповідність товару умовам договору для цілей застосування розділу VII «Відповідальність сторін» прирівнюється до неналежної якості товару.

Вказує, що сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29 червня 2023 року, так само як і сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15 грудня 2022 року, не підтверджує відповідність плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, а саме за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами).

У судовому засіданні 10.10.2024 було оголошено перерву до 05.12.2024.

21.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13469), в якому останній просить поновити ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" строк на подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №922/1529/24, як такий, що пропущений з поважних причин. Відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

06.11.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№14214), в якій останній посилається на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про поновлення пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу, просив прийняти відзив до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку подання відзиву заперечував.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає наступне.

Частиною 1 ст.263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно з частинами 1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№1987 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі № 922/1529/24. Призначити справу до розгляду на "10" жовтня 2024 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104, про що повідомлено учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 13.09.2024, з доказами його надсилання апелянту. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо до 13.09.2024.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що 07.10.2024 за наслідками моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, товариству стало відомо про те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №922/1529/24. Станом на теперішній час ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу відповідача не надходила. Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не містить будь-яких функцій сповіщення користувача кабінету про нові документи, які надходять до нього.

Відповідно до частин 1, 4, 5, 7 ст.6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала суду від 28.08.2024 в електронному вигляді була надіслана, зокрема, ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" в його електронний кабінет та доставлена відповідачу 28.08.2024 о 19:00 год.

Представник відповідача був присутній у судовому засіданні 10.10.2024, проте про відсутність можливості своєчасного подання відзиву на апеляційну скаргу не зазначив.

За таких обставин, враховуючи відсутність об`єктивних причин неможливості подання відзиву на апеляційну скаргу у строк, встановлений судом, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив не враховувати відповідь на відзив на апеляційну скаргу, подану позивачем.

Колегія суддів, розглянувши відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№14214 від 06.11.2024), зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

В суді апеляційної інстанції заявами по суті справи є: апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу.

Враховуючи те, що в суді апеляційної інстанції не передбачено подання сторонами відповіді на відзив на апеляційну скаргу, а також відмову колегією суддів у поновленні пропущеного строку подання відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не враховує відповідь на відзив на апеляційну скаргу, подану позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.06.2023 за результатами закупівлі 23Т-184_44110000-4 Конструкційні матеріали (Плита залізобетонна попередньо напружена ПАГ-14 (виготовлена згідно ДСТУ Б.В.2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В.2.6-136:2010) або еквівалент) (оголошення № UA-2023-05-31-000100-а від 31 травня 2023 року) між Акціонерним товариством Укргазвидобування (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій Еталон (постачальник) укладено договір поставки №23Т-184, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити покупцеві плити залізобетонні попередньо напружені ПАГ 14 (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Пунктом 1.2 договору визначається, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, (невідповідність товару умовам договору для цілей застосування розділу VII. «Відповідальність сторін» прирівнюється до неналежної якості товару), якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам, (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

Умовами п.2.3 договору передбачено, що за вимогою покупця, постачальник зобов`язаний забезпечити вільний доступ уповноваженим представникам покупця до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення товару, що є предметом даного договору, для інспекції якості товару, що виробляється на всіх етапах його виробництва.

Уповноважені представники покупця мають право використовувати власні вимірювальні інструменти та спеціальне обладнання для дослідження якісних характеристик товару, що виробляється.

Персональний склад уповноважених представників покупця направляється постачальнику офіційним листом на електронну /-і адресу/ - си, вказані у розділі XIV цього договору.

У разі виникнення сумніву щодо якості товару або конструктивних недоліків чи невідповідності нормативним документам України, постачальник зобов`язаний усунути такі недоліки в строк, визначений покупцем або, в разі неможливості: повернути кошти отримані від покупця за цим договором чи пропорційно знизити вартість товару, що містить недоліки (на вибір покупця), якщо це не суперечить чинному законодавству України.

За змістом п.2.4 договору покупець має право відправити своїх уповноважених представників на завод постачальника для присутності при проведенні випробувань товару та/або інспекції готовності товару до відвантаження у відповідності до пакувального листа/відвантажувального листа.

Пунктом 3.1 договору узгоджено, що ціна товару вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується, якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ), або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України далі нерезидент в Україні).

Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 89 667 010,32 грн (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, та пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу), шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації.

Згідно з п.4.2 договору до рахунка додаються підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна. Покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця, у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийманняпередачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні) або дата видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту прийманняпередачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту прийманняпередачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/ видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/ накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язується усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені недоліками. Поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару (п.5.8 договору).

Згідно з п. 6.1.2 договору покупець зобов`язаний приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.

За змістом п.6.3.2 договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом II цього договору.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що якщо протягом гарантійного строку покупцем будуть виявлені дефекти або невідповідність якості товару, обумовленої договором, постачальник зобов`язаний (на вибір покупця):

-або за свій рахунок усунути дефекти товару за його місцезнаходженням у строк, погоджений сторонами, а якщо такий строк не буде погоджено -протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару;

-або замінити неякісний товар на товар належної якості протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару, якщо інший строк письмово не узгоджений сторонами;

-або повернути покупцю сплачені за товар неналежної якості кошти при частковій відмові покупця від договору (в частині відмови від неякісного товару) протягом семи днів з дати отримання від покупця повідомлення про часткову відмову від договору. В такому разі постачальник також зобов`язаний вивезти неякісний товар з його місцезнаходження протягом 20 днів з дня отримання повідомлення про часткову відмову від договору.

У разі невивезення неякісного товару, підписанням цього договору постачальник доручає покупцю розпорядитися товаром на власний розсуд.

Вивезення неякісного товару сторони оформлюють актом повернення товару, який підписується уповноваженими представниками сторін.

При розпорядженні покупцем товаром на власний розсуд, покупець має право:

- реалізувати товар та відшкодувати за рахунок отриманих коштів понесені витрати та збитки, а кошти, що залишилися від такої реалізації товару залишаються у розпорядженні покупця, як плата за виконання доручення постачальника про реалізацію товару.

- утилізувати товар, а постачальник зобов`язується відшкодувати покупцю збитки, понесені покупцем на утилізацію, на підставі підтверджуючих документів;

- розпорядитися товаром в інший, незаборонений законодавством спосіб.

Покупець має право самостійно або з залученням інших осіб усунути виявлені недоліки/доукомплектувати товар, а постачальник зобов`язаний сплатити суму, що дорівнює документально підтвердженим витратам покупця + 10% адміністративних витрат.

Відповідно до п.7.3 договору за поставку товару неналежної якості або некомплектного товару, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості або некомплектного товару.

Згідно з п. 10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 договору, і діє до 31.12.2023 (включно).

04.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої сторони домовились змінити та викласти п.3.2 договору у новій редакції, а саме: загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 89 522 550,00 грн.

Специфікацією № 1 до договору, яка є додатком № 1 до договору, визначено, що предметом поставки є плита залізобетонна попередньо напружена ПАГ 14, стандарт ДСТУ Б.В. 2.6-135:2010, у кількості 5101 шт., за ціною за одиницю без ПДВ -14 648,60 грн, на загальну вартість 89 667 010,32 грн з ПДВ. Умови поставки товару: DDP (для резидентів) склад вантажоотримувача. Строк поставки товару до 30.09.2023 згідно наданих рознарядок. Строк поставки по рознарядці не повинен перевищувати 30 календарних днів від дати отримання рознарядки постачальником. Гарантія на товар відповідає гарантійному терміну виробника і є не меншою 12 місяців з дати поставки товару.

Додатком №5 до договору визначені технічні характеристики товару, а саме: плита залізобетонна попередньо напружена ПАГ-14 у кількості 5101 шт., строк поставки до 30.09.2023, гарантійний строк на товар: 12 місяців з дати поставки.

Також наведено інформацію про комплектацію та технічні, якісні характеристики відповідно до вимог замовника:

1. Тип: Плита ПАГ-14;

2. Стандарти та вимоги до яких виготовляється товар: ДСТУ Б В.2.6-135:2010 та ДСТУ Б В.2.6-136:2010;

3. Вид по конфігурації- прямокутна;

4. Довжина (мм): 6000;

5. Ширина (мм): 2000;

6. Висота (мм): 140;

7. Допустимі відхилення лінійних розмірів (мм): 10;

8. Марка бетону за міцністю на стиск: В25;

9. Фактична міцність бетону на стиск, не нижче: 29,4 Мпа (300 кгс/м3);

10. Марка бетону за морозостійкістю, не нижче: F150;

11. Наявність монтажних петель: обов`язково згідно ДСТУ Б В.2.6-135:2010;

12.Клас сталі (арматурна сітка): згідно ДСТУ Б В.2.6-136:2010.

У п.1 розділу Інші вимоги додатку № 5 до договору зазначені вимоги до якості та комплектності, а саме: якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, діючим на території України ГОСТ, ДСТУ, ТУ, вимогам до якості, умовам договору та підтверджується сертифікатом якості або паспортом з відміткою ОТК виробника. Товар має бути новим та таким, що не був у використанні.

Пунктом 2 розділу Інші вимоги додатку № 5 до договору передбачені вимоги до зовнішнього виду товару, а саме згідно п.1.12 ч.1 ДСТУ Б В.2.6-135:2010.

У межах договору та на підставі отриманих від позивача рознарядок №1 від 28.06.2023, №2 від 04.07.2023, №3 від 05.07.2023, №4 від 10.07.2023, №5 від 11.07.2023, №6 від 12.07.2023, №7 від 18.07.2023, №8 від 03.08.2023, №9 від 03.08.2023, №10 від 07.08.2023, №11 від 08.08.2023, №12 від 08.08.2023, №13 від 30.08.2023, №14 від 31.08.2023, №15 від 05.09.2023, №16 від 06.09.2023 відповідачем за період з 04.07.2023 по 13.09.2023 було поставлено позивачу плити ПАГ-14 в кількості 3450 штук по ціні 17 550,00 грн за штуку, загальною вартістю 60 547 500,00 грн, на підтвердження чого надано підписані між сторонами видаткові накладні: №1554 від 06.07.2023, №1544 від 05.07.2023, №1569 від 07.07.2023, №1591 від 08.07.2023, №1537 від 04.07.2023, №1599 від 09.07.2023, №1608 від 10.07.2023, №1615 від 11.07.2023, №1639 від 12.07.2023, №1675 від 14.07.2023, №1698 від 15.07.2023, №1722 від 16.07.2023, №1769 від 18.07.2023, №1793 від 19.07.2023, №1805 від 20.07.2023, №1816 від 21.07.2023, №1825 від 22.07.2023, №1837 від 24.07.2023, №1842 від 25.07.2023, №1833 від 23.07.2023, №1874 від 27.07.2023, №1853 від 26.07.2023, №1917 від 28.07.2023, №1943 від 30.07.2023, №1946 від 31.07.2023, №1958 від 01.08.2023, №1933 від 29.07.2023, №1978 від 02.08.2023, №1998 від 03.08.2023, №2019 від 05.08.2023, №2028 від 06.08.2023, №2036 від 07.08.2023, №2029 від 07.08.2023, №2052 від 09.08.2023, №2039 від 08.08.2023, №2063 від 10.08.2023, №2102 від 11.082023, №2055 від 09.08.2023, №2111 від 12.08.2023, №2088 від 11.08.2023, №2120 від 14.08.2023, №2135 від 15.08.2023, №2150 від 16.08.2023, №2194 від 18.08.2023, №2226 від 19.08.2023, №2388 від 31.08.2023, №2373 від 30.08.2023, №2235 від 20.08.2023, №2407 від 01.09.2023, №2447 від 04.09.2023, №2466 від 05.09.2023, №2509 від 07.09.2024, №2515 від 06.09.2023, №2541 від 08.09.2023, №2581 від 09.09.2023, №2608 від 10.09.2023, №2617 від 11.09.2023, №2640 від 12.09.2023, №2661 від 13.09.2023, №2006 від 04.08.2023, №1762 від 17.07.2023, №1653 від 13.07.2023, № 2172 від 17.08.2023, №2065 від 10.08.2023, №2037 від 08.08.2023.

Вказані обставини щодо обсягу поставки відповідачем товару за договором поставки № 23Т-184 від 28.06.2023 не заперечуються сторонами.

Позивачем зазначено, що оскільки при прийманні товару (візуальному огляді) неможливо було виявити його невідповідність вимогам ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В 2.6-136:2010 товар був прийнятий покупцем.

Позивач листом вих. №ШГВ6434/003.1.1-05 від 25.08.2023 звернувся до відповідача з проханням направити фахівця ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН до лабораторії ТОВ Будівельна лабораторія, що знаходиться за адресою: вул. Остроградського, буд 229, смт. Козельщина Полтавська область, для проведення дослідження щодо визначення відповідності державним стандартам плит ПАГ-14.

Листом б/н від 25.08.2023 відповідач підтвердив участь представників: Мороза Є.С. інженера-технолога; Макарової Г.А. начальника (завідувач) виробничої лабораторії.

Зі змісту протоколу випробувань плити залізобетонної для аеродромних покриттів ПАГ- 14 №381 від 31.08.2023, складеного ТОВ Будівельна Лабораторія, вбачається, що за результатами проведених випробувань плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 відповідає вимогам п.п.: 1.4.3, 1.4.6, 1.5.1, 1.5.4, 1.11, 1.12, 1.13 ДСТУ Б В.2.6-135:2010, ДСТУ Б В.2.6-136:2010 за показниками: геометричні параметри, зовнішній вигляд, міцність бетону на стиск, морозостійкість бетону, маркування виробу (окрім штампу технічного контролю надпис відсутній). В свою чергу, плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 не відповідає вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б В.2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, а саме за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами) та не відповідає вимогам п.1.11 за показником відхилу від лінійного розміру за шириною виробу.

Листом за вих. №ШГВ6752/003.1.1-05 від 12.09.2023 АТ Укргазвидобування звернулось до ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН з проханням терміново надати офіційне пояснення щодо невідповідності поставлених плит технічним вимогам ДСТУ Б В.2.6- 135:2010.

Листом за вих. №ШГВ6775/003.1.1-05 від 13.09.2023 АТ Укргазвидобування звернулось до ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН з проханням зупинити постачання плити дорожньої ПАГ-14 згідно рознарядок №15 від 05.09.2023, №16 від 06.09.2023 до договору поставки №23-Т-184 від 28.06.2023.

Як зазначає позивач, з 13.09.2023 постачальником поставка плит була зупинена.

ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН листом вих. №1909/23 від 19.09.2023 надало інформацію щодо порівняння нормативних та фактичних показників якості плити ПАГ-14, відповідно до якої плити ПАГ-14, які виробляються ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН, за експлуатаційними характеристиками перевищують вимоги ДСТУ Б В 2.6-135:2010.

Позивач наголошує на тому, що ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН за період з 04.07.2023 - 13.09.2023 поставлено плит ПАГ-14 в кількості 3450 шт., які не відповідають вимогам по виготовленню плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 згідно стандарту ДСТУ Б.В 2.6-135:2010, визначеним в додатку №1 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 04.07.2023) та в додатку № 5 до договору Технічні характеристики товару (визначені стандарти та вимоги по яких виготовляється товар (плита ПАГ-14): ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В 2.6-136:2010), тобто, відповідно до п. 2.1 договору, є поставкою товару неналежної якості.

22.11.2023 позивачем на адресу ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН направлена претензія за вих. № ШГВ9041/003.1.1-05 від 20.11.2023 про сплату штрафу у розмірі 12 109 500,00 грн, яка отримана відповідачем 23.11.2023.

Листом за вих. №1812/23 від 18.12.2023 ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН гарантував виробництво плит ПАГ-14 з використанням стрижневої арматурної сталі, а також поставку вказаної продукції за договором в кількості 1651 шт. до 10 січня 2024 року.

21.12.2023 АТ Укргазвидобування на адресу ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН направлена рознарядка №305.4-305-2-6510 на поставку плит ПАГ-14.

За період з 22.12.2023 по 12.01.2024 ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН поставлено позивачу плити ПАГ-14 в кількості 1651 штук за наступними видатковими накладними: №4 від 03.01.2024, №8 від 03.01.2024, №9 від 03.01.2024, №10 від 03.01.2024, №16 від 04.01.2024, №19 від 04.01.2024, №24 від 04.01.2024, №27 від 05.01.2024, №28 від 05.01.2024, №29 від 05.01.2024, №35 від 07.01.2024, №39 від 08.01.2024, №47 від 08.01.2024, №54 від 10.01.2024, №55 від 10.01.2024, №56 від 10.01.2024, №57 від 10.01.2024, №59 від 10.01.2024, №68 від 11.01.2024, №72 від 11.01.2024, №75 від 12.01.2024, №76 від 12.01.2024.

Позивач зазначає, що ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН штраф за поставлений у період з 04.07.2023 - 13.09.2023 товар неналежної якості (плит ПАГ-14 в кількості 3450 шт.) не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що за результатами виконання процедури приймання товару в кількості 3450 штук, не встановлено будь-яких критеріїв невідповідності якості плит ПАГ-14, на що вказує відсутність актів невідповідності ТМЦ по якості, в тому числі на плиту ПАГ-14, яка була предметом дослідження ТОВ Будівельна Лабораторія, на висновки якого посилається позивач. При здійсненні поставок товару на підтвердження якості товару надавався документ про якість, в якому зазначено про відповідність продукції вищевказаним робочим кресленням. Товар прийнятий покупцем, зауважень до якості товару та до документу про якість не було, що підтверджується підписанням видаткових накладних на поставлену продукцію.

На підтвердження належної якості товару відповідачем надано, зокрема:

1) сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15.12.2022, виданий органом з оцінки відповідності Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на підставі протоколу випробувань № 65.12.22.119 від 14.12.2022 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття;

2) сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29.06.2023, виданий органом з сертифікації продукції Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» на підставі протоколу випробувань № 221-323/049С/23 від 27.06.2023 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття;

3) лист Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 13.12.2023 № 221-1785, зі змісту якого вбачається, що за результатами проведених випробувань плит залізобетонних попередньо напружених для аеродромного покриття ПАГ-14 встановлено, що заміна виробником стрижневої арматури на сталеві канати, з технічної точки зору, не є відхиленням від вимог п.1.5.4 ДСТУ Б.В.2.6-135:2010. Акредитованим органом з сертифікації на підставі сертифікованого протоколу випробувань плит ПАГ-14 видано сертифікат відповідності, який підтверджує відповідність вищевказаної продукції ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН вимогам ДСТУ Б В.2.6-135:2019. Плити залізобетонні попередньо напружені аеродромного покриття ПАГ-14, армовані сталевими канатами, можуть використовуватися за призначенням та за показниками якості є вищими від плит ПАГ-14, які виготовлялися з використанням стрижневої арматури.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частиною 1 ст.265 Господарського кодексу України (надалі ГК України) визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч.1 ст.673 ЦК України).

Приписами ч.1 ст.216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України віднесено штраф та пеню, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при прийманні товару неможливо було виявити його невідповідність вимогам ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 та ДСТУ Б.В 2.6-136:2010, товар був прийнятий покупцем (при візуальному огляді плит без їх розрізання неможливо було визначити товщину захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та тип напруженої арматури, що використаний в плиті).

Специфікацією № 1 до договору поставки № 23Т-184 від 28.06.2023, яка є додатком № 1 до договору, визначено, що предметом поставки є плита залізобетонна попередньо напружена ПАГ 14, стандарт ДСТУ Б.В. 2.6-135:2010.

У п.1 розділу Інші вимоги додатку № 5 до договору зазначені вимоги до якості та комплектності, а саме: якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, діючим на території України ГОСТ, ДСТУ, ТУ, вимогам до якості, умовам договору та підтверджується сертифікатом якості або паспортом з відміткою ОТК виробника.

Як свідчать матеріали справи, у межах договору та на підставі отриманих від позивача рознарядок відповідачем за період з 04.07.2023 по 13.09.2023 було поставлено позивачу плити ПАГ-14 в кількості 3450 штук по ціні 17 550,00 грн за штуку, загальною вартістю 60 547 500,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №1554 від 06.07.2023, №1544 від 05.07.2023, №1569 від 07.07.2023, №1591 від 08.07.2023, №1537 від 04.07.2023, №1599 від 09.07.2023, №1608 від 10.07.2023, №1615 від 11.07.2023, №1639 від 12.07.2023, №1675 від 14.07.2023, №1698 від 15.07.2023, №1722 від 16.07.2023, №1769 від 18.07.2023, №1793 від 19.07.2023, №1805 від 20.07.2023, №1816 від 21.07.2023, №1825 від 22.07.2023, №1837 від 24.07.2023, №1842 від 25.07.2023, №1833 від 23.07.2023, №1874 від 27.07.2023, №1853 від 26.07.2023, №1917 від 28.07.2023, №1943 від 30.07.2023, №1946 від 31.07.2023, №1958 від 01.08.2023, №1933 від 29.07.2023, №1978 від 02.08.2023, №1998 від 03.08.2023, №2019 від 05.08.2023, №2028 від 06.08.2023, №2036 від 07.08.2023, №2029 від 07.08.2023, №2052 від 09.08.2023, №2039 від 08.08.2023, №2063 від 10.08.2023, №2102 від 11.082023, №2055 від 09.08.2023, №2111 від 12.08.2023, №2088 від 11.08.2023, №2120 від 14.08.2023, №2135 від 15.08.2023, №2150 від 16.08.2023, №2194 від 18.08.2023, №2226 від 19.08.2023, №2388 від 31.08.2023, №2373 від 30.08.2023, №2235 від 20.08.2023, №2407 від 01.09.2023, №2447 від 04.09.2023, №2466 від 05.09.2023, №2509 від 07.09.2024, №2515 від 06.09.2023, №2541 від 08.09.2023, №2581 від 09.09.2023, №2608 від 10.09.2023, №2617 від 11.09.2023, №2640 від 12.09.2023, №2661 від 13.09.2023, №2006 від 04.08.2023, №1762 від 17.07.2023, №1653 від 13.07.2023, № 2172 від 17.08.2023, №2065 від 10.08.2023, №2037 від 08.08.2023.

Вищевказані видаткові накладні підписані з боку позивача без будь-яких зауважень щодо якості та об`єму поставленого за договором товару.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН за період з 04.07.2023 - 13.09.2023 поставлено плит ПАГ-14 в кількості 3450 шт., які не відповідають вимогам по виготовленню плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 згідно стандарту ДСТУ Б.В 2.6-135:2010.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав протокол випробувань плити залізобетонної для аеродромних покриттів ПАГ- 14 №381 від 31.08.2023, складений ТОВ Будівельна Лабораторія, зі змісту якого вбачається, що за результатами проведених випробувань плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 відповідає вимогам п.п.: 1.4.3, 1.4.6, 1.5.1, 1.5.4, 1.11, 1.12, 1.13 ДСТУ Б В.2.6-135:2010, ДСТУ Б В.2.6-136:2010 за показниками: геометричні параметри, зовнішній вигляд, міцність бетону на стиск, морозостійкість бетону, маркування виробу (окрім штампу технічного контролю надпис відсутній). В свою чергу, плита залізобетонна для аеродромних покриттів ПАГ- 14 не відповідає вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б В.2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, а саме за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами) та не відповідає вимогам п.1.11 за показником відхилу від лінійного розміру за шириною виробу.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 приймання плит здійснюють партіями відповідно до вимог ГОСТ 13015.1 та цього стандарту. У партію включають плити одного типу, виготовлені підприємством по одній технології, з матеріалів одного виду та якості протягом не більше ніж однієї доби. Обсяг партії не повинен перевищувати 200 штук.

Відповідно до п.2.10 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 за результатами приймання складають документ про якість плит, що поставляються, відповідно до ГОСТ 13015.3.

Як свідчать матеріали справи, позивачем акт про якість товару не складався.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно було відхилено протокол №381 від 31.08.2023 випробувань плити залізобетонної для аеродромних покриттів ПАГ-14, проведених ТОВ Будівельна лабораторія, з огляду на наступне.

Згідно протоколу №381 від 31.08.2023 відбір зразків здійснено на підставі акту відбору зразків продукції від 28.08.2023. В розділі Характеристика зразків зазначено, що для випробувань замовником надано зразки продукції, які згідно супроводжувальної документації ідентифіковані як: плити залізобетонні для аеродромного покриття ПАГ-14. Також, як зазначено у протоколі, результати випробувань стосуються тільки тих зразків, що були випробувані.

Однак, в матеріалах справи відсутній акт відбору зразків, з якого можливо було б встановити партію товару, з якої було вилучено плиту для проведення випробування, а також не вказано яка саме супроводжувальна документація надана ТОВ Будівельна Лабораторія, що унеможливлює здійснення ідентифікації товару до певної видаткової накладної та договору поставки в цілому. Даним обставинам судом першої інстанції була надана відповідна оцінка.

Також, як свідчать матеріали справи, представники відповідача не були присутніми під час відібрання зразків для випробування.

Крім того, з протоколу №381 від 31.08.2023 вбачається, що замовником випробування плити є АТ Укргазвидобування в особі філії ГПУ Полтавагазвидобування, тоді як поставка плит згідно умов договору №23Т-184 від 28.06.2023, здійснювалася на адресу Шебелінкагазвидобування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення позивачем обставин, що ТОВ Будівельна Лабораторія було здійснено випробування зразку, який було поставлено відповідачем в межах укладеного між сторонами договору №23Т-184 від 28.06.2023.

Разом з цим, на підтвердження належної якості товару відповідачем до матеріалів справи надано, зокрема:

1) документи про якість на партії товару, що поставлялися;

2) сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15.12.2022, виданий органом з оцінки відповідності Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на підставі протоколу випробувань № 65.12.22.119 від 14.12.2022 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття;

3) сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29.06.2023, виданий органом з сертифікації продукції Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» на підставі протоколу випробувань № 221-323/049С/23 від 27.06.2023 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття;

4) лист Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 13.12.2023 № 221-1785, зі змісту якого вбачається, що за результатами проведених випробувань плит залізобетонних попередньо напружених для аеродромного покриття ПАГ-14 встановлено, що заміна виробником стрижневої арматури на сталеві канати, з технічної точки зору, не є відхиленням від вимог п.1.5.4 ДСТУ Б.В.2.6-135:2010. Акредитованим органом з сертифікації на підставі сертифікованого протоколу випробувань плит ПАГ-14 видано сертифікат відповідності, який підтверджує відповідність вищевказаної продукції ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН вимогам ДСТУ Б В.2.6-135:2019.

При цьому, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29 червня 2023 року, так само як і сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15 грудня 2022 року, не підтверджує відповідність плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 за показником відхилу товщини захисного шару бетону до арматури для стрижнів сітки С1, та за показником арматурні і закладні вироби та їх розташування, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.1.5.1 ДСТУ Б В.2.6-135:2010 форма і розміри арматурних і монтажно-стикових виробів повинні відповідати наведеним у ГОСТ 25912.4.

Однак, колегія суддів зазначає, що ГОСТ 25912.4-91 втратив чинність 01.12.2012, і відповідні зміни до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 в цій частині не вносилися, а умовами договору не визначено іншого стандарту або технічних вимог, якими треба керуватися щодо форм і розмірів арматурних і монтажно-стикових виробів.

Пунктом 1.5.4 ДСТУ Б.В.2.6-135:2010 встановлено, що арматурна сталь повинна задовольняти вимоги: стрижнева арматурна сталь класів:

Ат-V, Ат-IVC, Ат-IV и Ат-IIIС ГОСТ 10884;

A-V, A-IV, A-III, А-II и A-I ГОСТ 5781;

Арматурний дріт класу Вр-1 ГОСТ 6727.

В листі Державного підприємства Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій від 13.12.2023 № 221-1785 зазначається, що сталь арматурна класів: Ат-V, Ат-IVC, Ат-IV и Ат-IIIС (за ГОСТ 10884), A-V, A-IV, A-III, А-II и A-I (за ГОСТ 5781) виготовляється на території російської федерації і республіки Білорусь, і її використання в теперішніх умовах є неможливим, виробництво плит залізобетонних попередньо напружених для аеродромного покриття ПАГ-14 у відповідності до вимог п.1.5.4 ДСТУ Б В.2.6-135:2010 на території України є неможливим. Плити залізобетонні попередньо напружені аеродромного покриття ПАГ-14, армовані сталевими канатами, можуть використовуватися за призначенням та за показниками якості є вищими від плит ПАГ-14, які виготовлялися з використанням стрижневої арматури.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що поставлені відповідачем плити не відповідають вимогам по виготовленню плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010 за типом напруженої арматури (армування відповідно до ДСТУ Б В.2.6-135:2010 передбачене стрижневою арматурною сталлю, а не сталевими спіральними канатами), якому товар, що поставляється повинен відповідати згідно з умовами договору, з огляду на те, що сталь арматурна класів: Ат-V, Ат-IVC, Ат-IV и Ат-IIIС (за ГОСТ 10884), A-V, A-IV, A-III, А-II и A-I (за ГОСТ 5781) виготовляється на території російської федерації і республіки Білорусь, і її використання в умовах воєнного стану є неможливим. Наведене стосується і доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції листа ТОВ ЗЗБК Еталон від 19.09.2023 за вих. № 1909/23 щодо порiвняння нормативних та фактичних показникiв якостi плити ПАГ-14 згідно якого при виробництві плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 для аеродромного покриття було здійснено заміну стрижневої арматури на сталеві канати. Та, що плити залізобетонні попередньо напружені для аеродромного покриття ПАГ-14, армовані сталевими канатами, за показниками якості є вищими від плит ПАГ-14, які виготовлялися з використанням стрижневої арматури.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що листом за вих. №1812/23 від 18.12.2023 відповідач підтвердив використання у виробництві плит ПАГ-14 сталевих арматурних канатів, що свідчить про невідповідність плит залізобетонної для аеродромних покриттів ПАГ- 14 вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б В.2.6-135:2010, з огляду на те, що, як правильно зазначено судом першої інстанції, в цьому листі йдеться про можливість здійснення відповідачем поставки іншої частини товару (у кількості 1651 шт. до 10 січня 2024 року.), яка не є предметом спору у цій справі (поставка товару неналежної якості у період з 04.07.2023 - 13.09.2023 в кількості 3450 шт.).

Колегія суддів також вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15.12.2022 та сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29.06.2023 не підтверджують відповідність плити залізобетонної попередньо напруженої ПАГ-14 вимогам п.п.: 1.5.1, 1.5.4 ДСТУ Б.В 2.6-135:2010, з огляду на наступне.

Сертифікат відповідності серії ХА № 000940 від 15.12.2022 виданий органом з оцінки відповідності Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на підставі протоколу випробувань №65.12.22.119 від 14.12.2022 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття.

Сертифікат відповідності серії СІ № 230811 від 29.06.2023 виданий органом з сертифікації продукції Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» на підставі протоколу випробувань № 221-323/049С/23 від 27.06.2023 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття.

Зазначені державні підприємства є органами сертифікації продукції, а протокол випробувань №65.12.22.119 від 14.12.2022 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття та протокол випробувань № 221-323/049С/23 від 27.06.2023 зразків залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 для аеродромного покриття, на підставі яких видані відповідні сертифікати, наявні в матеріалах справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що висновки працівників Державного підприємства Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, викладені в листі від 13.12.2023 № 221-1785, не можуть вважатись належними та допустимими доказами, оскільки Державне підприємство Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій не є експертною установою, а його працівники не є експертами в розумінні ст. 69 ГПК України, колегія суддів зазначає, що як було встановлено раніше, даний інститут є органом з сертифікації продукції, а наданий лист оцінюється судом як письмовий доказ відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, якою передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Водночас за положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та не доведеними відповідними доказами твердження апелянта про неякісність та невідповідність умовам договору товару (плит ПАГ-14) в кількості 3450 штук, що поставлявся ТОВ ЗЗБК ЕТАЛОН за період з 04.07.2023 - 13.09.2023, з огляду на те, що надані відповідачем докази на спростування тверджень позивача щодо поставки неякісного товару є більш переконливими щодо підтвердження поставки товару належної якості.

Крім того, відповідно до п.5.8 договору прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/ накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язується усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені недоліками. Поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що якщо протягом гарантійного строку покупцем будуть виявлені дефекти або невідповідність якості товару, обумовленої договором, постачальник зобов`язаний (на вибір покупця):

-або за свій рахунок усунути дефекти товару за його місцезнаходженням у строк, погоджений сторонами, а якщо такий строк не буде погоджено -протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару;

-або замінити неякісний товар на товар належної якості протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення від вантажоотримувача чи покупця про дефекти або невідповідність якості товару, якщо інший строк письмово не узгоджений сторонами;

-або повернути покупцю сплачені за товар неналежної якості кошти при частковій відмові покупця від договору (в частині відмови від неякісного товару) протягом семи днів з дати отримання від покупця повідомлення про часткову відмову від договору. В такому разі постачальник також зобов`язаний вивезти неякісний товар з його місцезнаходження протягом 20 днів з дня отримання повідомлення про часткову відмову від договору.

Частинами 1, 2 ст.678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Як вже зазначалось, видаткові накладні підписані з боку позивача без будь-яких зауважень щодо якості та обсягу поставленого за договором товару. Недоліків товару позивачем виявлено не було. Також позивач протягом гарантійного строку не звертався до відповідача з приводу виявлених ним дефектів або невідповідності якості товару.

Жодна з вимог, передбачених ст.678 ЦК України, позивачем відповідачу не пред`явлена. Товар (плити ПАГ-14) в кількості 3450 шт. у період з 04.07.2023 - 13.09.2023 був повністю прийнятий позивачем, доказів повернення або вивезення неякісного товару, як це передбачено п.6.5 договору шляхом складання сторонами відповідного акту повернення товару, матеріали справи не містять.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що поставлені відповідачем плити були позивачем повністю використані.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що положеннями п.2.3 та п.2.4 договору було передбачено право позивача на вільний доступ до виробничих потужностей, на яких відбувається процес виготовлення товару, що є предметом даного договору, для інспекції якості товару, що виробляється на всіх етапах його виробництва. Позивач мав право відправити своїх уповноважених представників на завод відповідача для присутності при проведенні випробувань товару та/або інспекції готовності товару до відвантаження у відповідності до пакувального листа/відвантажувального листа. Однак, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" наведеним правом не скористалось.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Враховуючи ненадання позивачем на підтвердження своїх позовних вимог переконливих доказів поставки відповідачем неякісного товару за договором поставки № 23Т-184 від 28.06.2023, підтвердження прийняття товару з боку позивача за видатковими накладними у повному обсязі (3450 штук), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії" від 05.02.2009, заява № 22330/05).

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Суду у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Суду у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001, заява № 49684/99).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі № 922/1529/24 без змін як такого, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2024 у справі № 922/1529/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.12.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль