Постанова

від 11.12.2024 по справі 912/619/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м.Дніпро Справа № 912/619/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024р.

(суддя Кабакова В.Г., м. Кіровоград, повний текст рішення підписано 03.05.2024р.)

у справі

за позовом Приватного підприємства "Стартком-Агро", вул. Богопільська, буд. 43-А, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55200

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, с. Мала Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область, 26607

про стягнення 442 675,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "Стартком-Агро" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, про стягнення 442 675,79 грн., в т.ч. 430 670,08 грн. основної заборгованості, 7290,72 грн. втрат від інфляції та 4 714,99 грн. 3% річних, з покладенням судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №122ВТСА від 29.09.2023 у частині оплати орендних платежів.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024 у справі № 912/619/24 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна на користь Приватного підприємства "Стартком-Агро" 430 670,08 грн. основної заборгованості, 6 792,11 грн. втрат від інфляції та 4 490,16 грн. 3% річних, а також 5 303,43 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024р..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на незаконність, необґрунтованість рішення, а також на ухвалення його з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин справи та невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що Сторонами не складалися та Позивачем не надано суду передбачені умовами Договору документи, наявність яких є обов`язковою для здійснення оплати за Договором, а саме погодженого Сторонами реєстру наданих послуг та передбаченої п. 7.5 Договору звірки наданих послуг.

Твердження Позивача про усну домовленість сторін щодо оформлення документів іншим чином, ніж передбачено умовами договору, не має прийматися судом до уваги, оскільки не підтверджені належним чином та не відповідають дійсності, а також умовам п.10.2 Договору, згідно з яким будь які зміни та/або доповнення мають бути оформлені письмово, підписані уповноваженими представниками Сторін і скріплені їх печатками.

Викладені обставини, на думку Скаржника, свідчать про відсутність у нього заборгованості за договором у зв`язку із не підтвердженням Позивачем нарахованого розміру орендної плати та не надання реєстрів наданих послуг та їх звірки, які, за твердженням скаржника, є первинними документацію. Відсутність цих документів фактично означає відсутність погодженої сторонами вартості наданих послуг та обов`язку Відповідача на здійснення оплати.

Також, за доводами Апелянта, у зв`язку з недоведеністю вказаних вище обставин, не можуть підлягати задоволенню заявлені вимоги по сплаті втрат від інфляції та 3% річних, оскільки останні нерозривно пов`язані з виконанням основного зобов`язання та, як наслідок, моментом настання такого зобов`язання.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, базується на засадах верховенства права, змагальності сторін, законності та справедливості.

У відзиві йдеться про те, що Відповідачем не доведено неправомірність, незаконність звернення Позивача до суду з позовною заявою щодо стягнення з нього основної заборгованості за договором оренди, 3% річних, втрат від інфляції та судового збору, а тому спірне рішення, на його думку є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень Відповідача про ненадання доказів про усну домовленість щодо оплати в кінці строку оренди, зазначає, що її не можливо довести як з боку Позивача, що вона існувала так і з боку Відповідача, що її не існувало.

З огляду на викладене, Позивач вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано норми чинного законодавства та прийнято законне та обґрунтоване рішення, а тому доводи апеляційної скарги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/619/24.

Матеріали справи № 912/619/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 року апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024р. у справі № 912/619/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, для надання суду належних доказів сплати судового збору, у розмірі 7 968,16 грн.

21.06.2024 р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 16.10.2024р..

15.10.2024р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. на лікарняному, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку із усуненням обставин, пов`язаних з неможливістю проведення судового засідання 16.10.2024р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024р. розгляд апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024р. у справі № 912/619/24 призначено в судове засідання на 11.12.2024р.

11.12.2024р. представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 11.12.2024р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

29.09.2023 між ПП "Стартком-Агро" (Орендодавцем) та ПСП ім. Ватутіна (Орендарем) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №122ВТСА, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах визначених цим Договором Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку (далі - Техніка або Майно), перелік якої наведений в Додатку №1 до даного Договору, з персоналом (екіпажем) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії-механізатори, якими здійснюється управління та технічна експлуатація техніки), а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку Орендодавця та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Перелік техніки, що передається в оренду за цим договором, наведений в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору строк оренди Техніки становить - два місяці з дати складання та підписання сторонами акта приймання-передачі Техніки в оренду.

Положеннями п. 4.1. Договору визначено, що передача Техніки в оренду оформлюється актом приймання-передачі техніки в оренду, який підписується уповноваженими представниками сторін. Техніка вважається переданою в оренду із дня підписання сторонами акта приймання-передачі техніки в оренду.

У п. 7.3. Договору сторонами погоджено, що розрахунки за надані послуги між Орендарем та Орендодавцем проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Орендодавця у наступному порядку:

- поточні оплати здійснюються за кожні 10 (десять) календарних днів наданих послуг, в розмірі 80% (вісімдесят відсотків) від вартості відповідних наданих послуг, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку/рахунку-фактури.

- остаточний розрахунок з Орендодавцем, в розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості відповідних наданих послуг, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після реєстрації Орендодавцем відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі складеного та погодженого Сторонами реєстру наданих послуг, підписаного Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та наданого Орендодавцем оригіналу рахунку/рахунку-фактури.

Як зазначено у п. 7.4. Договору поточні оплати та остаточний розрахунок за надані послуги проводяться Орендарем тільки після отримання інформації, яка підтверджує факт належного виконання Орендодавцем наданих послуг, підписання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг за відповідний період та реєстрації Орендодавцем податкових накладних, в тому числі, за будь-яким попереднім актом приймання - передачі наданих послуг. Перед підписанням та відправкою на адресу Орендаря Актів приймання - передачі наданих послуг, Орендодавець зобов`язується відправляти електронні варіанти (примірники) таких актів на електронну адресу Орендаря, зазначену в даному договорі (або іншу адресу за вказівкою Орендаря), для їх звірки та погодження.

У п. 7.5 Договору сторони узгодили, що Орендар має право не здійснювати будь-яку чергову (наступну) поточну оплату та проводити остаточний розрахунок з Орендодавцем, якщо Сторони не провели звірку наданих послуг за будь-який попередній період надання послуг, за який мав складатися реєстр надання послуг та підписуватись акт приймання-передачі наданих послуг, до моменту складення та погодження Сторонами реєстру наданих послуг та підписання відповідного Акту прийому - передачі наданих послуг за період, що підлягає уточненню.

Згідно з п. 8.1. Договору за прострочення оплати оренди Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, починаючи з першого дня прострочення і до повного погашення заборгованості.

Цей Договір набуває чинності з дати його укладення, зазначеній в преамбулі цього Договору, та діє до 02 листопада 2023, а у випадку несвоєчасного виконання будь-якою стороною своїх договірних обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань (п. 11.1. Договору).

До Договору складено додатки: №1 Перелік техніки, яка передається в оренду за договором, №2 Тарифи на сільськогосподарську техніку, яка передається в оренду за даним Договором, №3 Перелік техніки, яка повертається Орендодавцю з оренди за договором (а.с. 16-17).

Договір та додатки до нього підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов Договору позивачем надано послуги з оренди (тимчасового платного володіння та користування) сільськогосподарською технікою, зазначеною в Додатку №1 та №3 до вказаного Договору, з персоналом (екіпажем) Орендодавця у період з 29.09.2023 по 22.10.2023, а саме: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 730 р.в. 2012 з жаткою, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про держреєстрацію НОМЕР_2 та жниварка для збирання соняшника SUNWORKR 9-ти метрова, що підтверджується актом приймання-передачі техніки з оренди від 22.10.2023, актом надання послуг №579 від 22.10.2023 на загальну суму 510 670,08 грн (а.с. 17 на звороті, 18).

Вказані акти підписані сторонами без претензій щодо стану повернутої техніки та щодо об`єму, якості, строкам виконання робіт (надання послуг) та скріплено печатками.

22.10.2023 Позивачем складено податкову накладну №24 на суму 510 670,08 грн, яка зареєстрована 13.11.2023 (а.с. 21).

23.10.2023 Позивачем виставлено рахунок на оплату №451 на суму 510 670,08 грн (а.с. 19).

Відповідно до повідомлення про зарахування коштів №4240 від 30.11.2023 Відповідачем сплачено Позивачу 80 000,00 грн згідно з рахунком-фактурою №451 від 23.10.2023 (а.с. 24).

Про прийняття Відповідачем вказаних послуг за Договором на загальну суму 510 670,08 грн та залишок коштів в розмірі 430 670,08 грн свідчить також підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період - 2023 р (а.с. 20).

10.02.2024 на адресу Відповідача направлено претензію №10 від 09.02.2024 з вимогою сплати боргу в сумі 430 670,08 грн. Вказану претензію Відповідач отримав 16.02.2024, однак залишив без відповіді та задоволення (а.с. 22-23).

За порушення Відповідачем зобов`язання по оплаті послуг за Договором, Позивач просить стягнути з останнього 3 % річних у сумі 4714,99грн та 7290,72грн втрат від інфляції.

Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу, річних та інфляційних втрат стала підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

В обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд послався на те, що оскільки Відповідач не спростував доводи Позивача, не надав докази сплати суми основного боргу у розмірі 430 670,08 грн, позовні вимоги про стягнення з ПСП ім. Ватутіна вказаної суми основного боргу за Договором є обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у наведеному розмірі. З огляду на порушення Відповідачем основного зобов`язання за договором, суд вважав наявними підстави й для нарахування річних та інфляційних втрат. Разом з тим, судом здійснено перерахунок розміру цих нарахувань у зв`язку з неправильним визначенням Позивачем періоду їх нарахування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язковими наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 ЦК України допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір якої встановлюється договором оренди. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Щодо досліджуваної справи, то з урахування положень наведених норм та вищезазначених обставин справи, зокрема підтверджений факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язання за Договором оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №122ВТСА від 29.09.2023 у частині повної та своєчасної оплати орендних платежів і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про стягнення з Відповідача 430670,08грн основного боргу, а також про наявність підстав для нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат.

Одночасно, апеляційний суд погоджується з перерахунком судом першої інстанції сум річних та інфляційних втрат з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим з Відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 6792,11грн. та 3% річних у розмірі 4490,16грн.

При цьому колегія суддів враховує, що у частині, у якій суд відмовив у задоволенні позову (а саме, зменшення сум річних та інфляції), рішення не оскаржується, відповідні доводи сторонами не наведені.

Доводи скарги про незаконність, необґрунтованість рішення, а також про ухвалення його при неповному з`ясуванні обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи не мають під собою підґрунтя.

Так, згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).

У даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткове задоволення позову.

Доводи Скаржника про ненадання Позивачем первинних документів, а також про відсутність у ПСП ім.Ватутіна обов`язку зі сплати орендних платежів є безпідставними та ґрунтуються на хибному тлумаченні ним положень Договору та приписів чинного законодавства України.

При цьому належне виконання Орендодавцем наданих послуг підтверджується відповідними доказами, зокрема, актом №579 від 22.10.2023 надання послуг у період з 29.09.2023 по 22.10.2023 на суму 510 670,08 грн., актом звірки за період 2023 року, які підписані представником Відповідача без заперечень, а також зареєстрованою податковою накладною на вказану суму, що підтверджує здійснення операцій з надання послуг.

Разом з тим, будь-які докази на підтвердження своєї позиції Скаржник не надав, власних контррозрахунків тощо, та не спростував доводи Позивача, як було правильно зазначено місцевим господарським судом.

Решту аргументів апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2024р. у справі № 912/619/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.12.2024р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін