Ухвала

від 11.12.2024 по справі 904/4770/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

11.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4770/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до ОСОБА_1

про стягнення штрафу в розмірі 1826200грн

Суддя Новікова Р.Г.

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ: Військова частина НОМЕР_1 звернулась до ОСОБА_1 з позовом про стягнення штрафу в розмірі 1826200грн.

Позивач повідомив про укладення із фізичною особою-підприємцем Степановим Є.О. договорів поставки від 19.02.2024 №13 та від 19.02.2024 №16.

Позивач вказав, що платіжними інструкціями від 20.02.2024 №3 на суму 5605000грн, від 20.02.2024 №6 на суму 3526000грн здійснив оплату за поставлений товар згідно з видатковими накладними від 20.02.2024 №1, від 20.02.2024 №3. Перераховані кошти не були зараховані на рахунок постачальника та повернулись позивачу, оскільки банк отримувача (АТ «Універсал банк») не провів операції.

Позивач зазначив, що додатковими угодами від 05.03.2024 №13/1, від 05.02.2024 №16/1 сторони розірвали договори поставки №13 від 19.02.2024 та №16 від 19.02.2024 у зв`язку з постачанням товару, що не відповідає заявленій якості. Згідно з накладними повернення товару постачальнику від 05.03.2024 №1, №2 від 05.03.2024 товар був повернений відповідачу.

Позивач пояснив, що за результатами проведеної перевірки використання коштів і майна був складений аудиторський звіт від 25.07.2024 №520/5/10/аз (із змінами від 21.08.2024 №520/5/1190) та встановлено недоотримання позивачем фінансових ресурсів (упущеної вигоди) за договором поставки від 20.02.2024 №13 в розмірі 1121000грн, за договором поставки від 19.02.2024 №16 в розмірі 705200грн.

Позивач повідомив про направлення на адресу відповідача претензій від 08.09.2024 №9/91-983, від 08.09.2024 №9/91-981 про стягнення штрафних санкцій за договорами в розмірі 1121000грн та в розмірі 705200грн. У листі-відповіді від 10.09.2024 відповідач зазначив, що товар в повному обсязі був поставлений згідно з договорами, а кошти були повернуті банком позивачу, у зв`язку з непройденим фінансовим контролем. Відповідач вказав, що при підписанні додаткової угоди допущена технічна помилка щодо підстав розірвання договору.

Пославшись на пункт 6.1 договорів та статтю 231 Господарського кодексу України, за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) позивач нарахував та заявив штраф в розмірі 1121000грн за договором поставки від 19.02.2024 №13 та штраф в розмірі 705200грн за договором поставки від 19.02.2024 №16.

Обґрунтовуючи підвідомчість спору господарському суду, позивач послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 та вказав, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26.11.2024.

У підготовчому засіданні від 26.11.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги. Відповідач у підготовче засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 суд відклав підготовче засідання до 11.12.2024 на 10:00год.

У підготовче засідання від 11.12.2024 представник позивача не з`явився. Відповідач також не з`явився та не забезпечив явку свого представника.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до матеріалів справи представник позивача був ознайомлений з датою та часом наступного підготовчого засідання під розпис.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 26.11.2024 доставлена до електронного кабінету позивача 28.11.2024 о 18:05год.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок про те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у підготовче/судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце підготовчого/судового засідання; 2) неявка позивача в підготовче/судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у підготовче/судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом обов`язковою явка позивача в підготовче/судове засідання.

Перед підготовчим засіданням 11.12.2024 позивач не звертався до суду з клопотаннями про проведення підготовчого засідання від 11.12.2024 в режимі відеоконференції, про відкладення або розгляд справи без участі представника позивача.

Позивач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні та неможливості з`явитись представника позивача у визначені судом дати та час (через зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у підготовчому засіданні від 11.12.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій позивач не вчинив.

У постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20 були наведені правові висновки про те, що норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце підготовчого засідання, не повідомив суд про неможливість з`явитись у підготовче засідання від 11.12.2024, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку щодо залишення позову без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума сплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись приписами статей 13, 42, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 1826200грн.

Ухвала набирає законної сили 11.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали підписаний 12.12.2024.

Суддя Р.Г. Новікова