Рішення

від 09.12.2024 по справі 904/3601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3601/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ветеранів праці 51", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості зі сплати внесків в розмірі 62 447,93 грн.

Представники:

Від позивача: Артеменко Андрій Вікторович, наказ від 15.08.2023, керівник

Від відповідача: Лєгостаєва Діана Володимирівна ордер №1316029, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ветеранів праці 51" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя", в якій просить стягнути заборгованість зі сплати внесків в розмірі 62 447,93 грн., яка складається з:

- 40 953,60 грн. - основного боргу

- 17 806,81 грн. - інфляційних втрат,

- 3 687,52 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.09.2024.

13.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

17.09.2024 позивач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, через систему "Електронний суд" направив клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 17.09.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя" про витребування доказів відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 30.09.2024.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.

27.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

27.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача повторно надійшло клопотання про витребування доказів у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51"

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява щодо уточнення заперечень проти позовних вимог, в якій він просить:

1. Прийняти заяву щодо уточнення заперечень проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АРУЙЯ" на позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів в розмірі 62 447,93 грн. та врахувати її при розгляді господарської справи № 904/3601/24.

2. Постановити судове рішення, яким відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" в задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРУЙЯ" щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів в розмірі 62 447,93 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРУЙЯ" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" заборгованості зі сплати внесків та платежів за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року в розмірі 108,00грн, суму інфляційного збільшення у розмірі 46, 96 грн, 3% річних розмірі 9 грн. 72 коп., всього - 164, 68 грн.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява щодо уточнення відзиву, в якій Відповідач просить не брати до уваги твердження відповідача, викладене у відзиві від 12.09.2024 року, про визнання позовних вимог, щодо нарахованих внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року в розмірі 30 715,20 грн.

В судовому засіданні 30.09.2024 Відповідач надав усні пояснення по суті спору .

Позивач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 30.09.2024 відкладено підготовче засідання на 15.10.2024.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Судове засідання 15.10.2024 не відбулось в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, зокрема в Дніпропетровській області та місті Дніпрі.

Ухвалою від 15.10.2024 призначено підготовче засідання на 21.10.2024.

16.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

В судове засідання 21.10.2024 позивач не з`явився.

Відповідач проти позову заперечив, підтримав клопотання про витребування доказів, від 27.09.2024.

Ухвалою від 21.10.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя" про витребування доказів відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.11.2024.

18.11.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.11.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Дніпропетровській області та місті Дніпрі.

Ухвалою від 18.11.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.12.2024. Явку позивача в судове засідання визнано обов`язковою. Зобов`язано Позивача надати письмові пояснення відносно того, в якому документі зазначено порядок сплати внесків "20 число поточного місяця, наступного за розрахунковим".

26.11.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

02.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення про справі.

02.12.2024 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, оголошено перерву до 09.12.2024.

09.12.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.

Сторони підтримали свої правові позиції.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

09.12.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку зі сплати внесків та платежів для утримання багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, 51, як власника нежитлового приміщення НОМЕР_1 загальною площею 284,4 кв.м.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що визнає позовні вимоги щодо нарахованих внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року в розмірі 30 715,20 грн.

Щодо стягнення заборгованості в розмірі 10 238,40 грн., нарахованої за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року, відповідач заперечив з наступних підстав.

Заборгованість за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року нарахована із розрахунку 7 грн. за 1 кв.м. Такий розмір внесків і платежів співвласників ОСББ встановлений рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ветеранів праці 51" від 15.08.2023 року, оформленим протоколом № 10.

Відповідач зазначив, що в порушення приписів ч. 6 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до відома ТОВ "Аруйя" рішення від 15.08.2023 року загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ветеранів праці 51", оформлене протоколом № 10 доведено не було, ТОВ "Аруйя" дізналось про існування вказаного рішення лише з даного позову.

Відповідач вказує, що дане рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, а тому є недійсним.

Відповідач стверджує, що статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.

Натомість в порушення вказаних приписів Статуту, ТОВ "Аруйя" не отримувало ні під розписку, ні в будь-який інший спосіб повідомлення про проведення 15.08.2023 року загальних зборів співвласників ОСББ "Ветеран Праці 51".

В уточнених запереченнях відповідач зазначив, що з тексту протоколу № 7 від 28.01.2020 року загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНИ ПРАЦІ 51» вбачається, що по питанню № 1 порядку денного вирішено - встановити з 01.03.2020 року розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3 (три) гривні 00 коп.

Тобто з протоколу № 7 від 28.01.2020 року вбачається, що розмір внеску в період з 01.03.2020 року становив не 3 грн./ кв. м., як зазначає в своїх позовних вимогах позивач, а 3 грн. з кожного окремого співвласника на місяць.

Отже, з огляду на вищевикладене, вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати внесків за період з 01.07.2021 року по 30.09.2023 року складає 81,00 грн. (3 грн.* 27 місяців= 81 грн.), а не 23 036,40 грн, як зазначає позивач в своєму позові.

Відповідач вказав, що в жодному пункті протоколу № 10 від 15.08.2023 року загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНИ ПРАЦІ 51» не зазначено, що саме з 01.10.2023 року розмір внеску та платежів співвласників ОСББ повинен складати 7 грн. за 1 кв. м.

Крім того, відповідач зазначив, що заборгованість за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року нарахована із розрахунку 7 грн. за 1 кв.м. Такий розмір внесків і платежів співвласників ОСББ встановлений рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ветеранів праці 51» від 15.08.2023 року, оформленим протоколом № 10, яке прийняте з порушенням статуту ОСББ, а тому не є обов`язковим для всіх співвласників ОСББ.

Відповідач також вважає, що в порушення приписів п. 5 р. 3 Статуту, ТОВ «АРУЙЯ» не отримувало ні під розписку, ні в будь-який інший спосіб повідомлення про проведення 15.08.2023 року загальних зборів співвласників ОСББ «Ветеран Праці 51», тому рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ветеранів праці 51» від 15.08.2023 року, оформленим протоколом № 10 , прийняте з порушенням п.5 р.3 Статуту, а тому не є обов`язковим для всіх співвласників ОСББ «Ветеран Праці 51», і , відповідно, заборгованість нарахована у розмірі, встановленому цим рішенням не підлягає оплаті, тому що ТОВ «АРУЙЯ», як співвласник ОСББ не мав обов`язку виконувати вказане рішення ОСББ.

Тому відповідач вважає, що легітимним, та таким, що є обов`язковим для всіх співвласників в період з 01.10.2023 року по даний час є рішення ОСББ № 7 від 28.01.2020 року, яким розмір внеску співвласників ОСББ з 01.03.2020 року встановлений 3 грн. з кожного окремого співвласника на місяць. А тому, заборгованість відповідача за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року складає 27 грн (3 грн. * 9 місяців= 27 грн.).

В даному випадку відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання перед ОСББ за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року в розмірі 108 грн., тому, на його думку і 3% річних та інфляційні втрати повинні нараховуватись, згідно цієї суми заборгованості.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява щодо уточнення відзиву, в якій Відповідач просить не брати до уваги твердження відповідача, викладене у відзиві від 12.09.2024 року, про визнання позовних вимог, щодо нарахованих внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року в розмірі 30 715,20 грн.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач стверджує, що згідно з умовами Договору усної форми заявки на 15.08.2023 року, загальними зборами Об`єднання (протокол №10 загальних зборів ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 15.08.2023 року) було затверджено розмірі внесків і платежів співвласників будинку у розмірі 7,00 грн. на місяць за 1м2 (питання №5).

Стаття 10 Закону передбачає також можливість оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів, проте у матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування рішення загальних зборів ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51», внаслідок прийняття якого було підвищено розмір внесків.

Таким чином доти, доки рішення загальних зборів про запровадження внесків та/або встановлення їхніх розмірів не скасоване або не визнане недійсним, його треба виконувати, незалежно від згоди чи незгоди співвласника з таким рішенням чи іншими рішеннями та діями ОСББ.

Щодо твердження Відповідача про те, що про існування рішення від 15.08.2024 року, яким було затверджено новий розмір внесків, йому стало відомо лише з позову ОСББ "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" позивач зазначив, що ним надаються скріншоти переписки у застосунку "Viber" між бухгалтером ОСББ "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" та власницею приміщення НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Як вбачається з даної переписки, про існування рішення про підвищення розміру внесків об`єднання до 7,00 грн., Відповідачу було відомо вже 16.11.2023 року.

В додаткових поясненнях на уточнені заперечення відповідача, позивач зазначив, що Відповідач у своїй заяві про уточнення заперечень проти позову від 30.09.2024 року акцентує увагу Суду на тексті протоколу №7 від 28.01.2020 року, а саме на питання №1 порядку денного, відповідно до якого загальними зборами співвласників об`єднання було вирішено - встановити з 01.03.2020 року розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3(три) гривні 00 коп. І з огляду, на текст рішення в цьому питанні Відповідач помилково вважає, що розмір внеску в період з 01.03.2020 року становив не 3 грн./кв.м., як зазначає в своїх позовних вимогах Позивач, а 3 грн. з кожного окремого співвласника на місяць, однак, відповідач не звернув увагу на абзац перший питання №1, де зазначено: «Слухали: пропозицію ОСОБА_2 , встановити внесок співвласників на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3 (три) грн. м.кв.».

Позивач стверджує, що при складанні протоколу №7 від 28.01.2020 року, було допущено технічну помилку, а саме: в питанні номер №1, після слів « 3 (три) гривні 00 коп.» помилково не вказано скорочення «за 1м.кв.».

15.08.2023 року, загальними зборами Об`єднання (протокол №10 загальних зборів ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 15.08.2023 року) було затверджено розмір внесків і платежів співвласників будинку у розмірі 7,00 грн. на місяць за 1м2 (питання №5).

Позивач зазначив, що в зв`язку з тим, що внесення змін про суми нарахування в Єдину міську автоматизовану систему м. Кривого Рогу ТОВ «НОВА-КОМ» відбулося із затримкою, встановлення нового розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,00 грн. було введено в дію з 01.10.2023 року.

В додаткових поясненнях від 26.11.2024 позивач зазначив, що в позовній заяві твердження, що кінцевим строком зі сплати щомісячних внесків є 20 число поточного місяця, наступного за розрахунковим, є помилковим.

З посиланням на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 по справі № 922/3087/17, позивач просить вважати кінцевим строком сплати внесків останнє число місяця.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що ні в протоколі № 7 загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 28.01.2020 року, ні в протоколі № 10 загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 15.08.2023 року не йде мова про встановлення щомісячних внесків.

Відповідач вказує, що позивачем не надано суду жодного документа, з якого б вбачалось які саме (стосовно періодичності) внески встановлено протоколом № 7 загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 28.01.2020 року та протоколом № 10 загальних зборів співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» від 15.08.2023 року. В матеріалах справи є лише власна інтерпретація змісту протоколів головою правління ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51», викладена в позовній заяві та Додаткових поясненнях у справі.

Відповідач вважає, що позиція, викладена в постанові Харківського апеляційного господарського суду у господарській справі № 922/3087/18 не підлягає до застосування при розгляді господарської справи № 904/3601/24, тому що вона викладена при розгляді справи, яка мала інші обставини, а тому не є релевантною в даному випадку.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних із встановленням факту наявності заборгованості зі сплати внесків та платежів для утримання багатоквартирного будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, 51, як власника нежитлового приміщення НОМЕР_1 загальною площею 284,4 кв.м., правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, 02.11.2013 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51», про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №1002271070004015893.

Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51», протокол №1 від 16.02.2014, затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51».

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункт 1 розділу ІІ Статуту).

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, працівниками (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, інших податків визначених законодавством України), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (пункт 2 розділу ІІ Статуту).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання; здійснення некомерційної господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1 розділу ІІІ Статуту).

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 2 розділу ІІІ Статуту).

За змістом пункту 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів, окрім іншого, належать питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Аруйя", є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1, багатоквартирного будинку №51 по вул. Ветеранів праці, м. Кривий Ріг, опис: вбудоване в перший поверх житлового будинку, нежитлове приміщення з підвалом, загальною площею 284,4 кв.м., в тому числі площа підвалу 129,6 кв.м.

Відповідно до протоколу №7 від 28.01.2020 загальних зборів ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» був затверджений розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 3,00грн

Протоколом №10 від 15.08.2023 загальних зборів ОСББ «ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» був затверджений розмір внесків і платежів співвласників ОСББ ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51» в розмірі 7,00 за 1кв.м.

Позивач посилається на несплату відповідачем, як співвласником багатоквартирного будинку №51 по вул. Ветеранів праці, м. Кривий Ріг, грошових коштів на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 у сумі 40 953,60 грн.,

Позивач зазначає, що направив відповідачу досудову вимогу про сплату внесків від 12.03.2024.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Вказане стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, статтею 319 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Як зазначено в частині четвертій статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує.

З аналізу зазначених норм вбачається, що власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Конституційне положення гарантує принцип поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Приписами ст. 10 Закону встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.

Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, в т.ч. визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 Закону)

За змістом ст. 15 Закону Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

В свою чергу Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів ст. 16 Закону)

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ст. 17 Закону).

Статтею 20 Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 22 Закону для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

З урахуванням приписів ст. 511 ЦК України, прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими для співвласників майна багатоквартирного будинку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території по будинку №51 по вул. Ветеранів праці, м. Кривий Ріг, грошових коштів на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території за період з 01.07.2021 по 30.06.2024.

Позивачем в якості доказів вартості наданих послуг та застосовані тарифи, зазначено рішення загальних зборів об`єднання, оформлені протоколами загальних зборів ОСББ №7 від 28.01.2020 та № 10 від 15.08.2023.

При цьому, вказані рішення станом на час розгляду справи не скасовані, тарифи нечинними не визнавалися, а тому вони є обов`язковими для виконання відповідачем, який є власником нежитлового приміщення і зобов`язаний нести обов`язки співвласника майна у багатоквартирному будинку.

Таким чином, особа, яка є власником приміщення, де створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому така сума боргу підлягає стягненню (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №916/2197/13 (№3-28гс15) та від 11.11.2015 у справі №914/189/14 (№ 3-945гс15), а також у постанові Верховного суду України від 27.07.2016 у справі №904/8242/14).

Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 у справі №910/13182/17).

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що порядок сплати внесків має бути визначений загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Позивачем до матеріалів справи не додано рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, в якому було б зазначено строки сплати внесків на утримання будинків. Статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" також не визначено строків сплати внесків на управління та утримання будинку.

Тому, щодо строків сплати внесків на управління та утримання будинку, судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 у справі №910/582/17, стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними.

Відтак, терміном сплати внесків є останнє число місяця, виходячи з того, що внески були встановлені загальними зборами як щомісячні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3087/17 від 11.05.2018).

Господарський суд зазначає, що розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, встановлений рішенням загальних зборів співвласників, є сталим.

За таких обставин, строк сплати внесків на утримання будинку вважається таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Суд не приймає заперечення відповідача відносно того, що рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" оформленим Протоколом № 7 від 28.01.2020 встановлено розмір внесків в сумі 3,00 грн., оскільки, як вбачається з тексту Протоколу (а.с.31) «По питанню №1 слухали: пропозицію ОСОБА_2 встановити внесок співвласників на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3 (три) грн. м.кв.».

Таким чином, суд приходить до висновку, що загальними зборами співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51", затвердженими Протоколом № 7 від 28.01.2020 прийнято рішення про розмір внесків в сумі 3грн. за 1 кв.м.

Крім того, як вже було зазначено вище, статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

За замовчанням розмір внесків в ОСББ повинен встановлюватися рівним для всіх співвласників і розподілятися між усіма співвласниками пропорційно до площі (рівний з розрахунку на 1 м.кв. площі, але різний у сумі залежно від площі приміщень, що належать співвласнику). Від згаданого вище принципу можна відступити, але це є правом, а не обов`язком загальних зборів ОСББ. При цьому відступ від цього принципу має бути об`єктивно обумовлений. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 грудня 2019 року в справі №910/6471/18).

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що до відома ТОВ «АРУЙЯ» рішення від 15.08.2023 року загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ветеранів праці 51», оформлене протоколом № 10 доведено не було, ТОВ «АРУЙЯ» дізналось про існування вказаного рішення лише з даного позову.

А заборгованість за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року в розмірі 17 917,20 грн. нарахована на підставі рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ветеранів праці 51», оформленого протоколом № 10 від 15.08.2023 року, яке прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, а тому є недійсним.

Як вбачається з приписів ч.4 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Тобто, з даної норми права слідує, що обов`язковими рішеннями для всіх співвласниками є лише ті, що прийняті відповідно до статуту. Відповідно ті рішення, які прийнятті з порушенням статуту не є обов`язковими для всіх співвласників, про що зазначив сам відповідач у своєму відзиві.

Зокрема, Верховний Суд при розгляді справи № 904/3783/21 в своїй Постанові від 08.02.2023 року висловив наступну правову позицію: «Верховний Суд частково погоджується із цим твердженням, та звертає увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи неповідомлення співвласника може бути не безумовною, але достатньою підставою для скасування рішень загальних зборів».

Однак доказів оскарження цього рішення відповідачем суду не надано.

Таким чином, рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕТЕРАНІВ ПРАЦІ 51" від 15.08.2023, оформлене Протоколом № 10 є дійсним та таким, що є обов`язковим, в т.ч. і для ТОВ «Аруйя», як для співвласника будинку.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем внесків на утримання будинку, суд задовольняє позов в цій частині в розмірі 40 953,60 грн.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних в розмірі 3 687,52 нараховані за загальний період з 01.07.2021 по 30.06.2024.

При перевірці розрахунку судом виявлено помилку, а саме позивачем здійснено нарахування на всю суму одразу, а не щодо кожного щомісячного внеску окремо, тому, зважаючи на те, що днем сплати внеску є останній день поточного місяця, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 1444,99 грн.,

В частині стягнення 3% річних у розмірі 2 242,53 грн. слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 17 806,81 грн. грн. за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 30.06.2024.

При перевірці розрахунку позивача судом виявлено аналогічну помилку, що й при здійсненні розрахунку 3% річних, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 291,60 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 12 515,21 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 40 953,60 грн., 3% річних у розмірі 1 444,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 291,60 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 12 515,21 грн. та 3% річних у розмірі 2 242,53 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ветеранів праці 51" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя" про стягнення заборгованості зі сплати внесків в розмірі 62 447,93 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аруйя" (50075, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Ветеранів Праці, буд. 51, прим. 32, ідентифікаційний код 31550045) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ветеранів праці 51" (50075, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Ветеранів Праці, буд. 51, ідентифікаційний код 39229481) основний борг в розмірі 40 953,60 грн., інфляційні збитки в розмірі 5 291,60 грн., 3% річних у розмірі 1 444,99 грн. та судовий збір у розмірі 2 312,42грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 12.12.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко