Рішення

від 06.12.2024 по справі 905/858/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024р. Справа № 905/858/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія, м.Дніпро,

до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва,

за участю Приватного акціонерного товариства Металургійного комбінату Азовсталь, місто Запоріжжя, у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,

за участю Міністерства юстиції України, м.Київ, у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,

про відшкодування збитків у розмірі 38 261 227,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Шевченко І.В., в режимі відеоконференції,

від відповідача не з`явився,

від третіх осіб не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування збитків заподіяних збройною агресією.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за участю Металургійного комбінату Азовсталь у якості третьої особи 1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за участю Міністерства юстиції України у якості третьої особи 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про відшкодування збитків у розмірі 38 261 227,18 грн., задоволені частково в сумі 12 298 652,17 грн. Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія 12 298 652,17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

07.03.2024 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Іллі Шевченко від 06.03.2024 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення яким стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія суми витрат на правову допомогу в розмірі 282600,00 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2024 заяву представника ТОВ Будівельна Компанія про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.

Призначене на 22.03.2024 судове засідання не відбулось, через наймасштабнішу атаку на енергетику України 22.03.2024 та пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення всього м. Харків, про що повідомлено засобами масової інформації. 25.03.2024 керівником апарату Господарського суду Донецької області складено відповідний Акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, який наявний в матеріалах справи №905/858/22. З урахуванням наведеної інформації, а також з урахуванням того, що розгляд справ відбувається за відповідним графіком з обов`язковою відеофіксацією судового засідання, суд призначив розгляд заяви представника ТОВ Будівельна Компанія про ухвалення додаткового рішення на 12.04.2024.

На електронну адресу суду надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 про витребування матеріалів справи № 905/858/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія, до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за участю Приватного акціонерного товариства Металургійного комбінату Азовсталь, у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за участю Міністерства юстиції України, у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про відшкодування збитків.

Ухвалою від 09.04.2024 суд зупинив провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія про ухвалення додаткового рішення у справі №905/858/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія, до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за участю Приватного акціонерного товариства Металургійного комбінату Азовсталь, у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за участю Міністерства юстиції України, у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про відшкодування збитків, до закінчення перегляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 12.02.2024 та до повернення матеріалів справи №905/858/22 до Господарського суду Донецької області.

Супровідним листом від 10.04.2024 матеріали справи №905/858/22 були направленні на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду 13.06.2024 рішення Господарського суду Донецької області від 12.02.2024 року у справі №905/858/22 скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення 25358240,00 грн. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» задоволено. Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія» 25358240,00 грн. В решті рішення Господарського суду Донецької області від 12.02.2024 року у справі №905/858/22 залишено без змін. Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 564850,49 грн судового збору за подання позовної заяви та 570560,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

27.06.2024 матеріали справи №905/858/22 повернуті до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 01.07.2024 поновлено провадження у справі 905/858/22; розгляд заяви представника ТОВ Будівельна Компанія від 06.03.2024 про ухвалення додаткового рішення призначено на 11.07.2024 року.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" від Міністерства юстиції України надійшли пояснення щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія від 06.03.2024 про ухвалення додаткового рішення.

11.07.2024 та 25.07.2024 судові засідання не відбулися з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги.

Ухвалою від 25.07.2024 суд призначив розгляд справи № 905/858/22 у судовому засіданні на 13.08.2024.

Присутній в судовому засіданні 13.08.2024 представник позивача (в режимі відеоконференції) звернувся до суду з усним клопотанням про надання додаткового строку для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, зробити перерву у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкладено розгляд справи на 27.08.2024, у зв`язку зі зверненням представника позивача в судовому засіданні 13.08.2024 з усним клопотанням про надання додаткового часу для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Судові засідання призначені на 27.08.2024, 05.09.2024, 27.09.2024, 11.10.2024, 25.10.2024 не відбулись у зв`язку з оголошенням на території Харківської області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 25.10.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.12.2024.

В судове засідання 06.12.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції).

Розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії /бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При ухваленні рішення від 12.02.2024 у справі №905/858/22 господарським судом питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката не вирішувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві представником Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія адвокатом Шевченко І.В. повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести товариство, складає 8 624 968,00 грн. Посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України зазначено, що докази розміру судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В заяві про ухвалення додаткового рішення від 07.03.2024 представник ТОВ Будівельна Компанія просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія витрати на правову допомогу в розмірі 282600,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення від 06.03.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія адвокатом Шевченко І.В. додані наступні документи: детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги за вих. №06/03-3 від 06 березня 2024 року; договір про надання правової допомоги №05/09-22 від 05 вересня 2022 року; Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №05/09-22 від 05 вересня 2024 року, укладений 05 березня 2024 року; Ордер на надання правової допомоги серії ВЕ №1030453 від 17 жовтня 2022 року; докази направлення заяви з додатками учасникам справи.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наданий суду договір про надання правової допомоги № 05/09-22 від 05.09.2022 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія (далі - клієнт), з однієї сторони, та адвокатом Шевченко Іллею Володимировичем (далі - виконавець), з іншої сторони.

Згідно пунктів 1.1, 1.1.1. договору про надання правової допомоги № 05/09-22 від 05.09.2022 року виконавець зобов`язується усіма законними способами здійснювати представництво клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомога Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. виконавець зобов`язується здійснювати підготовку позову та представлення інтересів клієнта під час судового процесу в суді першої інстанції за позовом Клієнта до держави- агресора Російської Федерації про відшкодування завданої шкоди у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації.

За умовами договору про надання правової допомоги № 05/09-22 від 05.09.2022 року в редакції додаткової угоди № 1 від 04.09.2023 до Договору сторони погодили, що винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) в особі, що визначений п.1.1.1 договору, становить 282 600 грн (п. 4.1 Договору).

Згідно наданих суду акту приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2024, детального опису наданих адвокатом у рамках договору про надання послуг від 06.03.2024, адвокатом Шевченко І.В. надані наступні види робіт, послуг (без зазначення вартості послуг, витраченого часу на їх виконання): - збирання та аналіз доказів, необхідних для підготовки позову, - аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції, - підготовка позовної заяви, формування додатків до позову, подання позову до суду, - участь у судових засіданнях.

В письмових поясненнях від 23.08.2024 представник ТОВ Будівельна Компанія адвокат Шевченко І.В. повідомив таке:

-представником позивача Шевченко І.В. було зібрано, проаналізовано та подано до суду докази, що додавались до позовної заяви та подавались до суду протягом підготовчого провадження (первинна документація до договору, бухгалтерські документи, акти надання послуг, перелік інформаційних ресурсів, фототаблиці, заяви про вчинення кримінальних правопорушень та витяги з ЄРДР, митні декларації, реєстр публікацій в ЗМІ, висновок судового експерта тощо). Станом на дату підготовки та подання позовної заяви (жовтень 2022 року) була відсутня сформована судова практика в категорії спорів проти Російської Федерації про відшкодування воєнних збитків, тому для підготовки позовної заяви представник позивача аналізував практику Європейського суду з прав людини, що приймались внаслідок спорів через міжнародні військові конфлікти;

-представником позивача в межах виконання обов`язків за Договором про надання правової допомоги №05/09-22 було здійснено підготовку і подачу до суду наступних документів: позовна заява (58,5 годин на підготовку), заява про участь в режимі відеоконференції від 10.08.2023 (0,5 годин на підготовку), заява про ознайомлення з матеріалами справи від 19.03.2024 (0,5 годин на підготовку), апеляційна скарга, заява про участь в режимі відеоконференції від 18.07.2024 (0,5 годин на підготовку), заява про усунення недоліків від 24.04.2024 (1 година на підготовку), заява про участь в режимі відеоконференції від 06.08.2024 (0,5 годин на підготовку), заява про ухвалення додаткового рішення від 06.03.2024 (0,5 годин на підготовку);

-адвокат Шевченко І.В. є співкеруючим партнером юридичної компанії «АРМАДА» та керівником практик вирішення спорів та фіксації й відшкодування воєнних збитків. В свою чергу, юридична компанія «АРМАДА» входить до переліку ТОП-50 провідних юридичних компаній України 2024 року за результатами дослідження Юридичної практики. Досвід адвоката Шевченка І.В. визнаний національними рейтингами - ТОП-30 кращих юристів України в судовій практиці 2023 за версією Всеукраїнського професійного юридичного видання «Юридична газета».

Оцінюючи надані адвокатом Шевченко І.В. на підтвердження понесених витрат документи, суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Шевченко І.В. у даній справі складені та подані до суду наступні документи: 1) позовна заява №25/10-22/1 від 25.10.2022, 2) заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 26.05.2023, від 19.07.2023, від 10.08.2023, 3) заява про виклик експерта від 10.08.2023, 4) заява про ухвалення додаткового рішення від 06.03.2024; адвокат Шевченко І.В. представляв інтереси ТОВ Будівельна Компанія у судових засіданнях 02.06.2023, 24.07.2023 (в режимі відеоконференції). Жодних нових доводів, окрім викладених у позовній заяві адвокатом Шевченко І.В. не наводилось, додаткових письмових пояснень у справі не надавалось. Вказане свідчить про те, що адвокатом Шевченко І.В. не понесено значних затрат часу для представництва інтересів ТОВ Будівельна Компанія у даній справі.

Суд вважає, що репутація юридичної компанії «АРМАДА» не впливає на обставини справи, оскільки згідно наявних в матеріалах справи Договору про надання правничої допомоги та Ордеру на надання правничої допомоги представництво здійснювалось індивідуально адвокатом Шевченко І.В. Відповідно, суд оцінює дії конкретного адвоката, обсяг виконаної ним роботи, що були здійснені в даній справі. Інші доводи представника ТОВ Будівельна Компанія адвоката Шевченка І.В. враховані судом.

Суд зауважує, що надання додаткових пояснень у даній справі, та присутність представника в судових засіданнях (в режимі відеоконференції) було забезпечено іншим представником Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія адвокатом Бумбою Орестом. Натомість, вказаний представник із відповідною заявою про відшкодування адвокатських витрат до суду не звертався.

З огляду на викладене, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданої правової допомоги адвокатом Шевченко І.В., реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також критерію розумності їхнього розміру, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката Шевченко І.В., та стягнення на користь позивача 70000,00 грн таких витрат.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія задовольнити частково.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (адреса: 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія (49026, м.Дніпро, вул. Калинова, б. 47, кв. 54; ідентифікаційний номер 30394727) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 70000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.12.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.12.2024.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя К.С. Харакоз