Рішення

від 09.12.2024 по справі 907/780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

09 грудня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/780/24

За позовом Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаття Асфальт, с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області

про стягнення 23 740,97 грн заборгованості за виконані будівельні роботи (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Дочірнє підприємство Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаття Асфальт, с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області про стягнення 40 424,29 грн, у тому числі 23 740,97 грн заборгованості за виконані будівельні роботи, 13 477,31 грн інфляційних нарахувань та 3206,01 грн трьох процентів річних.

Поданою через підсистему Електронний суд заявою б/н від 28.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7582/24 від 30.09.2024) позивач змінив первісні позовні вимоги шляхом виключення з їх складу вимог про стягнення з відповідача 13 477,31 грн інфляційних нарахувань та 3206,01 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.10.2024 прийнято вищевказану позовну до розгляду з урахуванням заяви позивача б/н від 28.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7582/24 від 30.09.2024), яка судом розцінена як заява про зменшення розміру позовних вимог, відкрито провадження у справі №907/780/24 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 11.11.2024.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про ліквідацію ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво №191220/01 від 11.11.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних філією Іршавський райавтодор ДП Закарпатський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем, як правонаступником вищезазначеної філії, у розмірі 23 740,97 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 09.10.2024 про відкриття провадження у справі №907/780/24 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Дочірнім підприємством Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі начальника філії Іршавський райавтодор (підрядником (субпідрядником), правонаступником якої є позивач у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю Закарпаття Асфальт (замовником (генпідрядником), відповідачем у справі) було укладено Договір про ліквідацію ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво №191220/01 від 11.11.2019 (далі Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник (генпідрядник) доручає, а підрядник (субпідрядник) зобов`язується виконати роботи по ліквідації ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво (надалі роботи), а замовник (генпідрядник) зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, найменування робіт ліквідація ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво. Склад та обсяги робіт, а також основні параметри робіт, що доручаються підряднику (субпідряднику), визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору, у порядку, встановленому чинним законодавством України або іншими документами (в разі, якщо це передбачено законодавством України). Місце виконання робіт: ліквідація ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво.

Ціна цього Договору становить 23 741 гривня, в тому числі ПДВ 3957 гривень, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості робіт. Вартість робіт за Договором визначається договірною ціною (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.7. Договору визначено, що джерелами фінансування робіт є кошти бюджету. Кошти, що є джерелами фінансування робіт отримуються замовником (генпідрядником) самостійно та не можуть впливати на його обов`язок здійснити оплату робіт (а також інше фінансування) за цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються щомісяця шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника (субпідрядника) протягом 5-ти днів після одержання від підрядника (субпідрядника) Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3). В разі безпідставного не підписання замовником (генпідрядником) зазначених в цьому пункті Договору первинних документів роботи вважаються прийнятими на 15 день від дня направлення (передання) підрядником (субпідрядником) акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) замовнику (генпідряднику). Неприйняття робіт є безпідставним якщо в підрядника (субпідрядника) у визначений цим пунктом Договору строк відсутня вмотивована відмова з доданням відповідних документів щодо підставності такої відмови. Прострочення оплати чергового платежу надає право підряднику (субпідряднику) призупинити виконання робіт на кількість днів прострочки з оплати та вимагати стягнення коштів за фактично виконані роботи з врахуванням індексу інфляції, 3% річних, неустойки та інших понесених збитків, витрат, шкоди тощо. В такому випадку підрядник (субпідрядник) не несе жодної відповідальності за неналежне та/або невчасне виконання робіт.

Згідно із п. 4.2. Договору, здача-приймання закінчених робіт (об`єкту) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Фінансування витрат на організація прийняття виконаних робіт покладається на замовника (генпідрядника), якщо інше не буде визначено письмово сторонами.

За умовами п. 4.4. 4.7. Договору, датою передачі робіт від підрядника (субпідрядника) замовнику (генпідряднику), вважається дата підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). 3дача-приймання робіт провадиться уповноваженими представниками підрядника (субпідрядника) та замовника (генпідрядника). Акти виконаних робіт готує підрядник (субпідрядник) і разом з представником замовника (генпідрядника) звіряє акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 3 днів з моменту підготовки акту. Оплата робіт може бути проведена безпосередньо замовником (генпідрядником), в порядку погодженому підрядником (субпідрядником).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що роботи вважаються виконаними після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3). Якщо інше не встановлено чинним законодавством та/або Договором, строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод. Сторони встановили та підтверджують, що будь-яке порушення умов Договору замовником (генпідрядником), в тому числі (але не виключно) порушення щодо виконання обов`язку з оплати, порушення щодо передання матеріалів тощо є підставою для автоматичного перенесення строків виконання робіт за Договором на строк порушення виконання зобов`язання замовника (генпідрядника). В даному випадку відповідальність підрядника (субпідрядника) за прострочення виконання робіт не наступає.

Місце виконання робіт: ліквідація ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво (п. 5.2. Договору).

На підставі підп. 6.1.1. п. 6.1., підп. 6.4.1. п. 6.4. Договору, замовник (генпідрядник) зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи згідно з Актами приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ №3), а підрядник (субпідрядник), у свою чергу, має право своєчасно (відповідно до умов цього Договору) та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи, а також компенсацію понесених витрат, шкоди тощо.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року, а в частині грошових зобов`язань до повного їх виконання.

Додатком №1 до Договору є Договірна ціна, в якій сторонами узгоджено найменування витрат, пов`язаних із виконанням робіт по ліквідації ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво, та їх вартість.

Відповідно до умов Договору, підрядником (субпідрядником) було виконано, а замовником (генпідрядником), у свою чергу, прийнято будівельні роботи загальною вартістю 23 741 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії акта приймання виконаних будівельних робіт за XII 2019 року (форми №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за XII 2019 року (форми №КБ-3), що підписані і скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень.

Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті виконаних будівельних робіт за Договором не виконав, що і зумовило підстави для звернення позивача, як правонаступника філії Іршавський райавтодор, до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 23 740,97 грн у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір про ліквідацію ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво №191220/01 від 11.11.2019 за своєю правовою природою є договором підряду, а тому, виниклі між підрядником (субпідрядником) та замовником (генпідрядником) спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1, 3 ст. 875 Цивільного кодексу України регламентовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу вищенаведених норм чинного цивільного законодавства випливає, що договір підряду складається із двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані філією позивача будівельні роботи, пов`язані з ліквідацією ямковості асфальтобетонного покриття на території АБЗ у с. Мужієво, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 23 740,97 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості.

Згідно із положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, саме акт виконаних робіт є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, зокрема, не здійснив оплату вартості виконаних філією позивача будівельних робіт, унаслідок чого в нього утворилася заборгованість перед ДП Закарпатський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України у розмірі 23 740,97 грн, факт існування якої належним чином доведений та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.

20.12.2020 Акціонерним товариством Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України було видано наказ №219 Про припинення (реорганізацію) філій ДП Закарпатський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України, пунктом 1 якого вирішено припинити (реорганізувати) філії Міжгірський райавтодор (код ЄДРПОУ ВП: 03450867, місцезнаходження: 90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт Міжгір`я, вул. Добролюбова, 19), Хустський райавтодор (код ЄДРПОУ ВП: 03450933, місцезнаходження: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Велятинський міст, 55) та Іршавський райавтодор (код ЄДРПОУ: 03450873, місцезнаходження: 90100, Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Білецька, 51) Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України шляхом їх приєднання до філії Хустська ДЕД Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

За змістом п. 4, 11 наказу Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України №6 від 19.01.2021 Про припинення (реорганізацію) філій ДП Закарпатський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України, філія Іршавський райавтодор припиняється (реорганізується) шляхом її приєднання до філії Хустська ДЕД Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор . На базі майна, закріпленого за філією Іршавський райавтодор утворюється Іршавський дорожньо-ремонтний пункт (Іршава ДРП) філії Хустська ДЕД. Правонаступником майна, майнових прав і зобов`язань Філії Міжгірський райавтодор , Філії Хустський райавтодор, Філії Іршавський райавтодор визнати Філію Хустська ДЕД.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з кодом 31179046 (позивача у справі), філія Хустська ДЕД є відокремленим підрозділом Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації (ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 95 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

На підставі ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України).

З аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Діяльність філій та представництв, як відокремлених структурних підрозділів не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах, при цьому всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію (відокремлений структурний підрозділ).

Відповідальність за виконання філією функцій юридичної особи несуть юридичні особи, які створили відповідну філію (відокремлений підрозділ).

З наведеного випливає, що стороною у справі має бути юридична особа, від імені якої діє філія (відокремлений підрозділ), і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи (аналогічної позиції притримується і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 21.07.2020 у справі №916/1288/19).

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 23 740,97 грн заборгованості за виконані будівельні роботи є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

В частині зазначення позивачем у прохальній частині позовної заяви про зобов`язання органу (особи), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму боргу, починаючи з наступного дня за днем набрання законної сили рішенням суду у цій справі і до моменту виконання рішення суду, 3% річних за формулою: С х 3 х Д: КДР: 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи те, що позивач поданою через підсистему Електронний суд заявою б/н від 28.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7582/24 від 30.09.2024), яка судом розцінена як заява про зменшення розміру позовних вимог, змінив первісні позовні вимоги шляхом виключення з їх складу вимог про стягнення з відповідача 13 477,31 грн інфляційних нарахувань та 3206,01 грн трьох процентів річних, предметом судового розгляду в даній справі виступала лише вимога позивача про стягнення суми 23 740,97 грн заборгованості за виконані будівельні роботи. За таких обставин, суд не вбачає наявності визначених процесуальним законом підстав для застосування в даному випадку приписів ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпаття Асфальт, вул. Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2, с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область, 90260 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41244302) на користь Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, вул. Собранецька, будинок 39, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 31179046) суму 23 740,97 грн (Двадцять три тисячі сімсот сорок гривень 97 коп) заборгованості за виконані будівельні роботи, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 12.12.2024.

Суддя Л.І. Пригара