Рішення
від 11.12.2024 по справі 907/741/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р.м. УжгородСправа № 907/741/24

Суддя господарського суду Худенко А.А.

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,

За позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Квадробуд-БПВ, м. Рахів Закарпатської області

про стягнення 340 000 грн штрафу та 340 000 грн пені,

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача Стеценко О.Л., адвокат, ордер серії АА №1239817 від 05.08.2024

(в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів Львівської області звернулось з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Квадробуд-БПВ, м. Рахів Закарпатської області про стягнення 340 000 грн штрафу та 340 000 грн пені.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/741/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №907/741/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.09.2024.

Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2024 та 15.10.2024 підготовчі засідання відкладались з підстав наведених в ухвалах.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.11.2023 постановлено закрити підготовче провадження у справі №907/741/24 призначити справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 11.12.2024.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

В судовому засіданні 11.12.2024 судом у присутності представника відповідача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач просить задовольнити позов та стверджує, що згідно рішення Адміністративної колегії Відділення від 22.07.2021 за №63/40-р/к відповідача визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 4 частини другої ст. 6 та пунктом 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції. Цим рішенням на відповідача накладено штраф розмірі 340 000,00 грн.

Закон України Про захист економічної конкуренції встановлює порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України. Рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції - у разі прострочення вказаного строку сплати штрафу за кожний день прострочення стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви про стягнення штрафу та пені відповідачем не надіслано до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу, що стало підставою для нарахування пені та звернення з позовом до Господарського суду.

Відтак, крім суми штрафу, позивач просить стягнути з відповідача 340 000 грн пені.

Позиція відповідача

Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву, за змістом якого не визнає позов в частині сплати штрафу та інформує суд про повну оплату такого у розмірі 340 000 грн згідно платіжних інструкцій №50 від 17.07.2024 на суму 68 000 грн, №26 від 18.07.2024 на суму 136 000 грн та №40 від 19.07.2024 на суму 136 000 грн до моменту звернення позивача з даним позовом до суду.

Щодо необхідності сплати пені відповідач, згідно поданого відзиву на позовну, таке нарахування визнає, з заявленим розміром погоджується, однак просить суд про розстрочення виконання такого стягнення мотивуючи вказане збитковістю підприємства спричиненого втратами внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Адміністративною колегією Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач, адміністративна колегія) розглянуто матеріали справи №63/4-01-25-2021 про вчинення підприємством ТОВ Квадробуд-БПВ, порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті закону 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів Торгів №1-№5.

За результатами цього розгляду позивачем винесено рішення №63/40-р/к від 22.07.2021, яким на ТОВ Квадробуд-БПВ (далі- відповідач) накладено штраф у сукупному розмірі 680 000,00 грн.

В подальшому ТОВ Квадробуд-БПВ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним рішення Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України №63/40-р/к.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2022 у задоволенні вищенаведеного позову відмовлено.

Відповідач подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного Господарського суду. Постановою від 08.06.2022 Західний апеляційний суд залишив вказану скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області залишено без змін.

Водночас позивач стверджує про наявність у відповідача прострочення зі сплати штрафу, у зв`язку з чим до стягнення підлягає пеня в загальному розмірі 340 000 грн.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Приписами ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено штраф згідно платіжних інструкцій №50 від 17.07.2024 на суму 68 000 грн, №26 від 18.07.2024 на суму 136 000 грн та №40 від 19.07.2024 на суму 136 000 грн, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву б/н від 18.09.2024 (вх. №02.3.1-02/7275/24 від 19.09.2024).

Водночас, позивач через підсистему Електронний суд подав заяву б/н від 18.10.2024 (вх. №02.3.1-02/8142/24 від 21.10.2024) про зменшення позовних вимог, якою підтверджує факт сплати відповідачем суми штрафу.

Суд розглянувши подану заяву розцінює таку, як закриття провадження в частині.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи те, що сума штрафу в розмірі 340 000 грн погашена відповідачем, провадження у справі щодо стягнення суми 340 000 грн штрафу підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Окрім цього, позивачем заявлена до стягнення сума 340 000 грн пені. Відповідач наявність зобов`язання щодо сплати пені не заперечує.

У силу п. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Згідно з ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Водночас абзацами третім - п`ятим, частини п`ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18.

Керуючись вищенаведеним, суд погоджується з визначеним позивачем строком щодо нарахування пені та задовольняє позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ Квадробуд-БПВ пені в загальному розмірі 340 000 грн.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідач в ході розгляду справи заявив разом з відзивом на позовну заяву клопотання про розстрочення виконання рішення суду та подав через підсистему Електронний суд заяву б/н від 14.10.2024 (вх. №02.3.1-02/7989/24 від 14.10.2024) про розстрочку виконання рішення.

Згідно тверджень відповідача, підприємство перебуває у стані збитковості внаслідок введення воєнного стану в України. Так, останній звертає увагу суду, що Розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації №629 від 06.06.2024 Про перелік підприємств, які визначені такими, що відповідають критеріям та мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад, та перелік підприємств, що відповідають критеріям та є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період ТОВ Квадробуд-БПВ визнано підприємством, що має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади.

Відповідно до вказаного Розпорядження та Додатку до нього ТОВ Квадробуд-БПВ є підприємством що відповідає підпунктам 4, 5, 6 пункту 2 критерій, яким відповідає підприємство, згідно з Порядком та критеріями визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затвердженими постановою КМУ №76 від 27.01.2023 (далі Порядок).

Ці Критерії та порядок відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлюють механізм визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період. (пункт 1 Порядку)

Згідно пункту 4 Порядку визначено критерій за яким підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

Згідно пункту 5 Порядку визначено критерій за яким підприємство повинно мати відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації.

Згідно пункту 6 Порядку визначено критерій за яким розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією.

Крім того, відповідач відмічає, що ним сплачено суму штрафу в повному обсязі та суму визначеної позивачем пені визнано.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В силу приписів частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Отже, при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які він визначае виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для цього можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд зазначив, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону е відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду.

Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Враховуючи, що в обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення боржник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми боргу, а сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на господарську діяльність боржника та на можливість виконання зобов`язань перед контрагентами.

Судом беруться до уваги і наміри, що свідчать про бажання виконати рішення, зокрема про це свідчить повне погашення суми штрафу .

З врахуванням наведеного, беручи до уваги, що період надання розстрочки рішення у справі не може перевищувати одного року з дати його ухвалення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/741/24 на 10 місяців шляхом щомісячної сплати не пізніше 25 числа кожного місяця після набрання рішенням законної сили грошових коштів, а саме:

до 25 січня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 лютого 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 березня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 квітня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 травня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 червня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 липня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 серпня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 вересня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України;

до 25 жовтня 2025 року 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн. на користь Західного міжобласного тереторіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн на користь Державного бюджету України.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Підстав для покладання частково судових витрат на позивача суд не вбачає, оскільки суд виходить з того, що покладання витрат не Позивача не відповідає принципу справедливості оскільки до вирішення спору в судовому порядку призвели неправельні дії Відповідача.

Тому, слід стягнути 8 160 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору з Відопвідача на користь Позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми 340 000 грн штрафу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Квадробуд-БПВ, вул. Л. Українки, будинок 29, м. Рахів, Закарпатська область, 90600 (код ЄДРПОУ 41640213) на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 340 000 грн (Триста сорок тисяч гривень) а також 8 160грн (Вісім тисяч сто шістдесят гривень) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Коперника, 4 м Львів , 79000 (код ЄДРПОУ 20812013) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/741/24 на 10 місяців шляхом сплати щомісячно не пізніше 25 числа кожного календарного місяця 34 816,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень) із яких 816,00 грн (Вісімсот шістнадцять гривень) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та 34 000,00 грн (Тридцять чотири тисячі) на користь Державного бюджету України, а саме: