Рішення

від 04.12.2024 по справі 908/1390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 908/1390/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача Приватного малого підприємства Аріадна-2 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний код 13606483)

про стягнення 131 974,51 грн

представники сторін

від позивача: Калініна-Заєць Ю.М., дов. № 808/2024 від 08.05.2024

від відповідача: Петров Г.М., ордер АР 1168234 від 08.07.2024, Губчик О.В., витяг

вільний слухач: Шикун В.О

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла позовна заява (вх. № 1511/08-07/24 від 07.05.2024) Концерну Міські теплові мережі до Приватного малого підприємства Аріадна-2 про стягнення 131 974,51 грн заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати послуг теплопостачання, в зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1390/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1390/24, присвоєно справі номер провадження 19/100/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29.05.2024 від позивача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позову Концерну Міські теплові мережі до Приватного малого підприємства Аріадна-2, зазначивши, що договір з власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021 р є не укладеним та не відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуг з постачання теплової енергії. Позивачем не доведено первинними документами обсяг послуги, що поставлена та розподілена на відповідача, при цьому невідомо яким чином обліковується засіб обліку відповідача у звітності позивача як комерційний чи розподільний, з метою застосування вірної формули Методики, в зв`язку з чим неможливо зробити висновок про доведення позивачем факту надання послуги з теплопостачання відповідачу саме у заявленому у позові розмірі, а відтак і наявності несплаченої заборгованості. У рахунках, які надані позивачем, відсутні вищевказані форми та вихідні дані, які б надавали змогу вирахувати умовно-постійну частину опалення, в рахунках, поясненнях позивача відсутні відомості суто математичного характеру, тобто яким чином, до якого знаку повинні братися показання, чи можливе їх округлення. При цьому наводилися лише загальні формули, але без підставлення конкретних даних, які стосуються відповідача. Все це впливає на кінцевий результат та, відповідно, підлягає стягненню з відповідача, а отже є суттєвим.

Також пунктом 1 прохальної частини відзиву викладено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.05.2024 від позивача через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив про показники та загальні нарахування по даному спору.

03.06.2024 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 08.07.2024.

Від відповідача 08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, які містили письмові запитання позивача в рамках письмового опитування.

Ухвалою суду від 08.07.2024 заяву Приватного малого підприємства Аріадна-2 про письмове опитування учасника справи задоволено. Зобов`язано Концерн Міські теплові мережі в строк до 01.08.2024 надати відповіді на питання відповідача. Підготовче засідання відкладено на 06.08.2024. Ухвалою суду від 30.07.2024 виправлено допущену описку в резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.07.2024 у справі № 908/1390/24 та абзац 1 п. 1 доповнено наступним: Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

30.07.2024 через підсистему Електронний суд позивачем на виконання ухвали суду від 08.07.2024 подано заяву про долучення відповідей на запитання відповідача.

06.08.2024 через підсистему Електронний суд відповідачем подано додаткові пояснення, відповідно до яких останній заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що позивачем конкретні відповіді на запитання не подано та сума заборгованості нарахована безпідставно.

06.08.2024 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 05.09.2024.

05.09.2024 у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні, в порядку ст. 216 ГПК України, судове засідання призначено на 03.10.2024.

03.10.2024 від представника позивача через підсистему "Електронний суд " надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

03.10.2024 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03.10.2024 розгляд справи відкладено на 07.11.2024.

В судовому засіданні 07.11.2024 заслухано вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги.

В судовому засідання 07.11.2024 заслухано вступне слово представника відповідача, який заперечив проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 07.11.2024 розгляд справи відкладено на 21.11.2024.

13.11.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких останній просив суд відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивачем було безпідставно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за нібито надані житлово-комунальні послуги по нежитлових будівлям за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, вул. Брянська, 12а, по першій ставці (умовно-змінні витрати) на загальну суму 26 660,70 грн. відповідач зазначив, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за надані житлово-комунальні послуги опалення нежитлової будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 за другою ставкою (умовно-постійні витрати) була нарахована виходячи теплового навантаження, яке складає 0.05625643 Гкал/годину. При цьому, згідно п. (№) 347 Питомих норм річної витрати теплоти на опалення 1 м2 площі та теплового навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя, затвердженого рішенням виконкому № 273 від 27.08.2021 р. «Про затвердження питомих норм річної витрати на опалення та теплового навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя для Концерну «Міські теплові мережі», теплове навантаження по нежитловій будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, яке складає 0.053170 Гкал/годину. Згідно акту припинення подачі теплової енергії від 15.05.2023 р нежитлова будівля була відключена від опалення 11.05.2023. Так, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за надані житлово-комунальні послуги опалення нежитлової будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а за другою ставкою (умовно-постійні витрати) була нарахована виходячи теплового навантаження, яке складає 0.03708065 Гкал/годину. Однак, згідно п. (№) 348 Питомих норм річної витрати теплоти на опалення 1 м2 площі та теплового навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя, затвердженого рішенням № 273 від 27.08.2021 «Про затвердження питомих норм річної витрати на опалення та теплового навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя для Концерну «Міські теплові мережі», теплове навантаження по нежитловій будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а, яке складає 0.035980 Гкал/годину. Таким чином, на думку відповідача, нарахована по другій ставці (умовно-постійні витрати) та заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по нежитлових будівлям за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, вул. Брянська, 12а у розмірі 82528,63 грн. є невірною та необґрунтованою.

Відповідно до повідомлення від 20.11.2024, уповноважена особа повідомила осіб, які беруть участь у справі, про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи, призначеного на 21.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, та, що наступне судове засідання з розгляду справи відбудеться 04.12.2024.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 04.12.2024, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.12.2024 заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну «МТМ», предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Приватного малого підприємства Аріадна-2 на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.03.2004.

На адресу відповідача позивач надсилав додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій води № 200137 від 01.11.2010 р. разом із Додатковою угодою відповідачу було надіслано Договір з власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021, що підтверджується фіскальним чеком від 11.02.2022.

Згідно ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійсняються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до частини 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, який споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, позивач надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу до нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська буд. 12, вул. Брянська буд. 12 А.

Факт надання позивачем послуги з теплопостачання до спірних приміщень відповідачем не заперечувався.

Позивач вказував на те, що останнім було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.11.2023 на загальну суму 131 974,51 грн, що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, а також детальним розрахунком здійснених нарахувань за спірний період.

Позивачем виписано відповідачу рахунки за надані послуги за договором за період з листопада 2021 по листопад 2024 на загальну суму 131 974,51 грн.

На рахунках міститься зазначення щодо типу приладу комерційного обліку: Ultraheat 2 WR5 та його заводський номер: 65642407 та SHARKY 775, та його заводський номер: 69321415 з зазначенням показів приладу комерційного обліку, показань приладів обліку та зазначені адреси надання послуги, та опалювальні площі.

На підтвердження надсилання відповідачу рахунків на оплату, позивачем подано список згрупованої кореспонденції та фіскальні чеки від 09.04.2024.

Позивач посилався на те, що відповідачу надано послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по листопад 2024 на суму 131 974,51 грн, натомість, відповідач свої зобов`язання по оплаті отриманих послуг не виконав.

Невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст .630 Цивільного кодексу України).

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про теплопостачання, Законом України "Про житлово-комунальні послуги, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Спірні будинки обладнані приладом комерційного обліку теплової енергії, що відображено в рахунках на оплату, що виписувались відповідачу.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Як вже було встановлено вище, на адресу відповідача позивач надсилав додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій води № 200137 від 01.11.2010 р. разом із Додатковою угодою відповідачу було надіслано Договір з власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021.

Доказів відмови Споживача від укладання Договору матеріали справи не містять, отже Договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021 є укладеним.

За приписами п.п. 5, 6 ч. 1ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі статтею 5 даного Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково. Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики. Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги. У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики. Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14. У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку.

Згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном Міські теплові мережі для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами). Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками.

Пунктом 35 цих Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії за адресою м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та вул. Брянська, 12а, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду, які надані до матеріалів справи та розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради, та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

У рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну МТМ, у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю).

Судом встановлено, що відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання від 11.01.2022, складеного Концерном «Міські теплові мережі» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 встановлено, що будівля на момент обстеження не опалюється, споживач не відкрив запірну арматуру, споживач написав лист від 18.12.2021 про від`єднання системи опалення від центрального опалення видимим розривом.

Відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання від 21.01.2022, складеного Концерном «Міські теплові мережі» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а встановлено, що будівля на момент обстеження не опалюється, споживач не відкрив запірну арматуру, споживач написав лист від 18.12.2021 про від`єднання системи опалення від центрального опалення видимим розривом.

31.08.2022 було проведено відключення системи опалення по вул. Брянській, 12, про що свідчить акт Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 02.09.2023.

Відповідно до акту Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 15.05.2023 по вул. Брянська, 12а проведено відключення системи опалення 11.05.2023.

Як вбачається з пояснень позивача та його розрахунку, останній за адресою вул. Брянська, 12 за постачання теплової енергії (змінна ставка) нарахував за період з листопада 2021 по грудень 2021 4 324,50 грн, за теплові втрати (змінна ставка) за період з листопада 2021 по березень 2022 в сумі 31 075,01 грн.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Судом встановлено, що відповідно до пояснень представника позивача, оскільки актом обстеження системи теплоспоживання від 11.01.2022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 встановлено, що будівля на момент обстеження не опалюється, позивачем нараховано суму постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по грудень 2021 в розмірі 4 324,50 грн, що визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування теплових втрат (змінна ставка) за період з листопада 2021 по березень 2022 в сумі 31 075,01 грн, судом встановлено, що за показниками лічильників у період з січня 2022 по березень 2022 загальний обсяг Гкал дорівнює нулю, що виключає нарахування теплових втрат за цей період, отже позивачем безпідставно було нараховано по першій ставці (умовно-змінні втрати) 21 503,49 грн надані житлово-комунальні послуги по нежитловій будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12. Задоволенню підлягає сума в розмірі 9 571,52 грн за період з листопада 2021 по грудень 2021.

Як вбачається з пояснень позивача та його розрахунку, останній за адресою вул. Брянська, 12а за постачання теплової енергії (змінна ставка) нарахував за період з листопада 2021 по січень 2022 2 948,88 грн, за теплові втрати (змінна ставка) за період з листопада 2021 по березень 2023 (з перерахунком) в сумі 11 097,50 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки актом обстеження системи теплоспоживання від 21.01.2022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а встановлено, що будівля на момент обстеження не опалюється, позивачем нараховано суму постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по січень 2022 в розмірі 2 948,88 грн, що визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування теплових втрат (змінна ставка) за період з листопада 2021 по квітень 2023 в сумі 11 097,50 грн, судом встановлено, що позивачем самостійно здійснено перерахунок та зменшено суму на 9 137,66 грн, нараховану за період з листопада 2022 по березень 2023, однак, дослідивши розрахунок позивача, встановлено, що останнім заявлено суму в розмірі 11 097,50 грн за період з листопада 2021 по березень 2022. За показниками лічильників у період з лютого 2022 по березень 2022 загальний обсяг Гкал дорівнює нулю, що виключає нарахування теплових втрат за цей період, отже позивачем безпідставно було нараховано по першій ставці (умовно-змінні втрати) 5 157,21 грн надані житлово-комунальні послуги по нежитловій будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а. Задоволенню підлягає сума в розмірі 5 940,29 грн за період з листопада 2021 по січень 2022.

Щодо нарахування заборгованості за другою ставкою (умовно-постійні витрати), судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення за адресою: вул. Брянська, 12 за період з листопада 2021 по серпень 2022 суму 37 916,37 грн, за адресою вул. Брянська, 12а за період з листопада 2021 по березень 2023 в сумі 44 612,26 грн.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/ годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Таким чином, оскільки 31.08.2022 було проведено відключення системи опалення по вул. Брянській, 12, про що свідчить акт Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 02.09.2023 та 11.05.2023 було проведено відключення системи опалення по вул. Брянській, 12а, про що свідчить акт Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 15.05.2023, суд визнає вірним період заявлений позивачем щодо нарахування другої ставки (умовно-постійні витрати), а саме з листопада 2021 по серпень 2022 та з листопада 2021 по квітень 2023 відповідно.

Посилання відповідача на те, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за надані житлово-комунальні послуги опалення нежитлової будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 за другою ставкою (умовно-постійні витрати) була нарахована виходячи теплового навантаження, яке складає 0,05625643 Гкал/годину, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги опалення нежитлової будівлі відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а за другою ставкою (умовно-постійні витрати) була нарахована виходячи теплового навантаження, яке складає 0.03708065 Гкал/годину, однак відповідно до рішенням виконкому № 273 від 27.08.2021 р. «Про затвердження питомих норм річної витрати на опалення та теплового навантаження на потреби опалення для кожної окремо розташованої будівлі м. Запоріжжя для Концерну «Міські теплові мережі», теплове навантаження складає 0.053170 Гкал/годину та 0.035980 Гкал/годину відповідно, спростовуються матеріалами справи, оскільки, відповідно до Додатку № 1 до Договору № 82001371 договірне теплове навантаження на опалення за адресою: вул. Брянська, 12 визначено 0,053174 Гкал та теплові втрати мережі визначені 0,003082 Гкал, що в сумі складає 0,056256 Гкал. Також відповідно до Додатку № 1 до Договору № 82001371 договірне теплове навантаження на опалення за адресою: вул. Брянська, 12а визначено 0,035983 Гкал та теплові втрати мережі визначені 0,0,001101 Гкал, що в сумі складає 0,037084 Гкал.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що позивачем при здійснені розрахунку за другою ставкою (умовно-постійні витрати) вірно визначено теплове навантаження.

Таким чином, заявлена позивачем сума другої ставки (умовно-постійні витрати) в загальній сумі 82 528,63 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.11.2023 підлягають частковому задоволенню в розмірі 105 313,82 грн.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства Аріадна-2 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний код 13606483) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, 137, ідентифікаційний код 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) 105 313 (сто п`ять тисяч триста тринадцять) грн 82 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства Аріадна-2 (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний код 13606483) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, 137, ідентифікаційний код 32121458, р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ Укргазбанк, МФО 320478) 1 932 (одну тисячу дев`ятсот тридцять дві) грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 12.12.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.