Рішення

від 12.12.2024 по справі 909/909/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/909/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 142 400 грн 00 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" про стягнення заборгованості за договором у сумі 142400 грн 00 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

07.10.2024 суд постановив позовну заяву від 30.09.2024 вх.№8468/24 залишити без руху; позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати опис вкладення до цінного листа, який підтверджує направлення відповідачу на його юридичну адресу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків (від 09.10.2024 вх.№15677/24), до якої додав опис вкладення до цінного листа, фіскальний чек та поштову накладну від 09.10.2024, які підтверджують направлення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" на його юридичну адресу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

11.10.2024 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Копію ухвали від 07.10.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення, яким суд направляв копію ухвали про відкриття провадження відповідачу, підприємство поштового зв`язку АТ "Укрпошта" повернуло із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою ".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, у цьому випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/909/24 від 07.10.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд цієї справи.

07.10.2024 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов"язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно з договором купівлі продажу №07-4/614 від 24.07.2019. Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 142 400 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 655, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 142 400 грн 00 коп.

Підставою позову є невиконання відповідачем договору купівлі-продажу №07-4/614 укладеного сторонами 24.07.2019 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов"язується по замовленню покупця передати у власність товар:

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 15-19 клас D в кількості 22 м.куб. -925 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 20-24 клас D в кількості 61 м.куб. -1045 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 25-29 клас D в кількості 70 м.куб. -1070 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 30-34 клас D в кількості 70 м.куб. -1100 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 35-39 клас D в кількості 41 м.куб. -1155 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 40-49 клас D в кількості 40 м.куб. -1200 грн за м.куб.;

Лісоматеріали круглі ялина ДСТУ EN 1927 2018 діаметр 50-59 клас D в кількості 8 м.куб. -1220 грн за м.куб. з верхнього складу ДП «Надвірнянський лісгосп», а покупець оплатити його на умовах передбачених цим договором. Поставка продукції здійснюється протягом терміну вказаного в договорі.

Платіж (передоплата 100% вартості) за отриманий товар проводиться шляхом оплати за фактично отриману продукцію, але не пізніше 5ти календарних днів. Днем проведення оплати вважається день поступлення коштів на рахунок продавця (п.3.1.).

Форма розрахунку готівкова та безготівкова (п.3.2.).

Загальна сума вартості лісопродукції 341 110 грн 00 коп. (триста сорок одна тисяча сто десять гривень) 00 коп. з ПДВ (п.3.3.).

Сторони за невиконання по їх вині умов договору несуть майнову відповідальність. Продавець зобов"язаний забезпечити своєчасно поставку заявленої лісопродукції покупцю, а покупець своєчасну оплату (п.5.1.).

Договір вступає в силу з моменту його підписання двома сторонами і триває до повного його виконання, але не пізніше ніж до 30.09.2019. (п.6.4.).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу лісопродукцію на суму 150 000 грн 00 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних серії ІФВ №441293 від 27.08.2019; ІФВ №441333 від 09.09.2019, ІФВ № 611108 від 10.09.2019, ІФВ №611111 від 10.09.2019, ІФВ №441337 від 17.09.2019, ІФВ №720624 від 27.08.2019, а також Актом звіряння за період січень 2018 року грудень 2022 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач 02.12.2021 направляв на адресу відповідача претензію №07-2/8 з вимогою оплатити заборгованість.

22.04.2024 відповідач листом №5 повідомив позивача, що заборгованість визнає в повному обсязі та зобов"язується погасити в найкоротший розумний термін в добровільному порядку.

25.04.2026 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою №319 21 8.08-2024.

23.07.2024 відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 3800 грн.23.08.2024 також оплатив частину заборгованості в сумі 3 800 грн.

Однак станом на 30.09.2024 відповідач решту вимог залишив без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Факт прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу підтверджується матеріалами справи, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 142 400 грн 00 коп. обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №1840 від 04 вересня 2024 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" про стягнення заборгованості в сумі 142 400 грн 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс", вул. Новопроектна, буд. 28, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405 (код 42112827) на користь Державного підприємства "Ліси України", вул. Ш. Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 (код 44768034) в особі філії "Надвірнянське лісове господарство, вул.Соборна, 163, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код 45111957) 142 400 (сто сорок дві тисячі чотириста) грн 00 коп. заборгованості, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.12.2024

Суддя Т. В. Максимів