Ухвала від 03.12.2024 по справі 910/1212/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/1212/19

За заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго";

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго";

до Антимонопольного комітету України;

про визнання рішення недійсним у частині.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники:

Від позивача: Юхно С.П., адвокат, довіреність № 1073/34410 від 26.12.2023;

Від відповідача: Абрамович Р.О., в порядку самопредставництва.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 01.02.2019 № 10-74/155 про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 № 29-р/тк в частині п. 3 щодо накладення на позивача штрафу в розмірі 30 100 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.05.2024 касаційну скаргу акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/1212/19 - без змін.

01.10.2024 до господарського суду від Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 прийнято заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

23.10.2024 Антимонопольний комітет України подав відзив на заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019.

29.10.2024 Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" подало до господарського суду відповідь на відзив Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 розгляд заяви Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" призначено на 03.12.2024.

У судовому засіданні 03.12.2024 було розглянуто судом заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, задовольнити яку просив представник позивача та проти задоволення якої заперечував представник відповідача та за наслідком розгляду якої, судом було в її задоволенні відмовлено.

У судовому засіданні 03.12.2024 представник заявника подану заяву підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні 03.12.2024 представник відповідача проти задоволення заяви заперечував, у задоволенні просив відмовити.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

У даному випадку, заявник, як на нововиявлену обставину, посилається на висновок експерта № 248 від 24.09.2024, відповідно до якого, судовий експерт Гайдар Василь Миколайович, надав наступні відповіді:

- сума 30100000 грн (розмір штрафу) не становить 0,45% від доходу (виручки) АТ "Полтаваобленерго" за 2017 рік в розмірі 8031685 тис. грн 0,45% від суми 8031685 тис. грн становить сума 36142584,53 грн;

- сума 30100000 грн (розмір штрафу) становить 0,45% від чистого доходу АТ "Полтаваобленерго" за 2017 рік в розмірі 6693102 тис. грн;

- сума 30100000 грн (розмір штрафу) не становить 0,45% від доходу від передачі місцевими(локальними) електричними мережами електричної енергії незалежних постачальників електроенергії АТ "Полтаваобленерго" за 2017 рік в розмірі 145990680 грн, яка документально підтверджена висновком економічної експертизи №187 від 08.01.2019 року 0,45% від суми 145990680 грн становить сума 656958,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вказує заявник, висновок експерта № 248 від 24.09.2024 був складений на замовлення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 24.09.2024.

Також з матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до судового експерта Гайдара Василя Миколайовича з відповідним зверненням № 01.1/24389 від 10.09.2024.

Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Проте, заявлена позивачем обставина не є істотною, оскільки ключовим предметом спору у справі № 910/1212/19 було питання відповідності використаної Комітетом бази нарахування штрафу статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В свою чергу рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та постановою Верховного Суду від 09.05.2024, досліджено:

1) правову природу та межі дискреційних повноважень Комітету, які стосуються накладеного Комітетом на позивача штрафу на підставі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

2) правову природу п. 8 Рекомендаційних роз`яснень Комітету № 39-рр від 09.08.2016 "Щодо застосування положень частин 2, 5 та 6 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та положення частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та необхідність для Комітету при визначенні розміру штрафу застосовувати вказані положення;

3) обґрунтованість розміру накладеного на позивача Комітетом штрафу.

Тобто, судами всіх інстанцій досліджено питання того, чи є коректним та таким, що відповідає приписам ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" спосіб нарахування Комітетом штрафу та розмір такого штрафу.

В даному контексті, заявлена позивачем обставина не є не тільки нововиявленою, проте і суттєвою, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, а судом касаційної інстанції підтверджено повну відповідність як способу нарахування, так і нарахованої Комітетом суми штрафу приписам Закону України "Про захист економічної конкуренції" саме з точки зору того, яку базу для нарахування Комітет має право використовувати.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Проте заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 за нововиявленими обставинами, не містить будь-яких нововиявлених обставин про які позивач не знав чи міг не знати та обґрунтованих доводів про неможливість отримання доказів, на їх підтвердження, під час розгляду справи у суді першої інстанції.

При цьому суд вказує, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "міг дізнатись", що містяться в статті 320 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про обставини, а тому доведення факту, через який заявник не знав про існування саме цієї обставини, яка мала значення для розгляду судової справи, недостатньо.

Заявник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про такі обставини, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 70 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та постанові від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а.

Суд зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Втім, заява Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 за нововиявленими обставинами фактично спрямована на повторний розгляд справи та винесення нового рішення у справі.

При цьому суд вказує, що за змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 за нововиявленими обставинами фактично спрямована і на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 за нововиявленими обставинами та зазначене рішення суд залишає в силі.

Враховуючи пояснення представників сторін та керуючись ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 відмовити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2024.

Суддя О.В. Мандриченко